Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сети ВК.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.15 Mб
Скачать

5.1.3.Вибір режимів роботи насосних станцій та визначення обсягів регулюючих ємностей

Елементи системи водопостачання працюють за різними графіками:

- насосна станція I підйому подає воду рівномірно;

- насосна станція II підйому працює за ступінчастим графіком, який бажано підібрати найбільш близьким до графіка споживання;

- населення споживає воду нерівномірно, у відповідність з коливаннями процесів його діяльності.

Для компенсації неспiвпадiння графикiв в системі водопостачання влаштовують резервуари чистої води (РЧВ) для компенсації несовпадения графикiв роботи насосних станцій I і II підйому, резервуари знаходяться на територіi очисних споруд перед НС-II.

Для підбору графіка роботи насосної станції II підйому будується графік водоспоживання за даними табл. 5.3. (колонка 14). Графік показан на мал. 5.1. Далі підбираємо графік подачі води насосами II підйому та орієнтовно марку насосів, виходячи з наступних рекомендацій:

- кількість насосів має бути мінімальним, краще - не більше 3-х;

- число ступенів роботи насосів приймають від однієї до трьох;

- при включенні двох однотипних насосів на мережу сумарна виробничисть орієнтовно менше удвоенной продуктивності одного насоса на 7-10%, при включенні трьох насосів - на 15-20% менше утроенної продуктивності;

- графік подачі води повинен бути якомога ближче до графіка водоспоживання;

- сумарна подача води НС-П повинна бути дорівнює водоспоживання. Для

визначення обсягу резервуарів чистої води необхідно поєднати графіки роботи насосних станцій I і II підйому. По сумісним графіком обчислюється регулюючий підйом РЧВ. Максимальний залишок води в РЧВ і являє собою регулюючий обсяг.

Малюнок 5.1. Графіки водоспоживання й подачі води насосною станцією другого підйому, таблиця розрахунків регулюючого обсягу резервуарів чистої води.

5.1.4. Вибір схеми водопостачання й місця розташування елементів

Забір води на потреби міста здійснюється з ріки, водозабірні спорудження розташовуються вище міста проти плину ріки. Насосна станція першого підйому розташовується на території водозабірних споруджень. Очисні спорудження розташовуються на незабудованій території, санітарний розрив між забудовою й територією очисної станції рівний 500 м. Резервуари чистої води й насосна станція другого підйому розташовуються на майданчику очисних споруд.

Від водозабірних споруджень до очисної станції, а також від очисних споруджень до міської мережі подача води здійснюється по двом лініям водоводiв. Довжина ліній однакова.

5.1.5. Проектування водопровідної мережі Водогінна мережа повинна забезпечувати безперебійну подачу води до всіх споживачів, тому влаштовуємо кільцеву мережу із 6 кілець. 5.1.5.1. Трасування водопровідної мережі 1. Проводимо на генплані зовнішнє кільце (контур) магістральної мережі, для цього відступаємо на один квартал від зовнішній границь міста й по вулицях проводимо лінію, що позначає це кільце.

2. Отриманий контур мережі розділяємо перемичками додатковими магістралями на ряд кілець. При цьому сторона кільця не повинна перевищувати 2000 м, краще 400-800 м. 3. Водоводи,що подають воду від насосних станцій другого підйому (від очисних споруджень) приєднуємо до мережі у двох різних точках, як можна більш вилучених друг від друга. 4. Вузли водопровідної мережі нумеруються, починаючи від точок підключення, що подають водоводов. Вузлами обов'язково є крапки перетинання трьох і більш ліній водопроводу. Промпідприємство підключаємо до одного з вузлів мережі (малюнок 5.2.) Малюнок 5.2. Схема водопровідної мережі міста.

5.1.5.2. Визначення розрахункових витрат води в ділянках мережі Обчислюємо питому витрату для кожного району по формулі:

, л/(сек*м) (5.9)

де 3,6 – коефіцієнт переведення витрати води з м3/ч в л/с;

Qi – витрата води в даному районі на побутові потреби і полив під час максимального водоспоживання, л/с

Σli – сумарна довжина ділянок мережі в даному районі,м л/(сек*м)

л/(сек*м)

Далі визначимо путні витрати на кожній ділянці мережі по формулі:

, л/с (5.10)

Розрахунок путніх витрат зводимо в таблицю 5.4.

Таблиця 5.4.

Ведомость визначення путніх витрат

№ ділянки

1 район

2 район

Повна шляхова витрата на ділянці qпут, л/с

Довжина ділянки l, м

Питома витрата qуд, л/(сек*м)

Шляхова витрата qпут, л/(сек*м)

Довжина ділянки l, м

Питома витрата qуд, л/(сек*м)

Шляхова витрата qпут, л/(сек*м)

1-2

0,022

1359

0,011

15,318

15,318

2-12

1938

21,845

21,845

12-3

3075

34,660

34,660

3-4

1301

28,936

1301

14,664

43,601

4-5

580

12,900

580

6,538

19,438

3-13

4460

50,272

50,272

13-5

2336

26,331

26,331

5-6

1848,5

41,113

1848,5

20,836

61,949

6-7

395,5

8,796

395,5

4,458

13,254

7-8

509

11,321

11,321

8-10

1362

30,293

30,293

9-10

758,5

16,870

758,5

8,550

25,420

10-11

1536,5

34,174

1536,5

17,319

51,493

1-10

2359

26,590

26,590

2-9

1579

17,798

17,798

3-9

1110

24,688

1110

12,512

37,200

7-11

1979,5

44,027

1979,5

22,312

66,339

4-8

3623

80,581

80,581

15003,5

333,699

300,001

633,7

Повинна виконуватися умова: (5.11)

л/с л/с

Величина вузлової витрати дорівнює напівсумі путніх витрат ділянок мережі, що примикають до вузла: , л/с (5.12)

Розрахунки вузлової витрати виконані на схемі мережі (малюнок 5.3).

Перевіримо умову: , л/с (5.13)

, л/с

Визначимо розрахункову витрату на ділянках мережі:

, л/с (5.14)

де qтран–витрата на ділянках мережі, що виходять з вузла,л/с.

Малюнок 5.3. Схема водопровідної мережі з путніми і вузловими витратами під час максимального водорозбору.

Точка 13 – точка зходу потоків.

Малюнок 5.4. Схема водопроводної мережі з вузловими й розрахунковими витратами води та можливим потокорасподіленням.