- •Міністерство освіти і науки україни
- •Змістовий модуль 1 загальні понЯтТя про аудит
- •Аудит як форма контролю, його об'єкти і метод
- •1.2. Міжнародні стандарти та національні нормативи аудиту.
- •1.3. Види аудиту та його відмінність від ревізії.
- •Відмінності між аудитом і ревізією
- •Спільні і відмінні риси аудиту і ревізії
- •Порівняльна характеристика аудиту і ревізії
- •Тема 2 організація аудиту та його нормативно-правове забезпечення
- •2.1. Управління аудитом в Україні.
- •2.2. Сертифікація аудиторської діяльності.
- •2.3. Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності.
- •2.4. Професійна етика та правовий статус аудиторів і аудиторських фірм
- •Тема з планування, стадії і процедури аудиту
- •3.1. Порядок розробки планів та програм аудиту.
- •3.2. Стадії, етапи і процедури аудиту.
- •Тема 4 методика проведення аудиту
- •4.1. Порядок проведення аудиторської перевірки.
- •4.2. Узагальнення результатів аудиту
- •Змістовий модуль 2 складові елементи аудиту
- •Тема 5 аудиторський ризик
- •5.1. Поняття ризику і правила його оцінювання.
- •5.2. Ризик аудиту або загальний ризик.
- •Тема 6 помилки і процеси обману
- •6.1. Поняття помилок, їх різновиди та причини виникнення.
- •Тема 7 аудиторські докази
- •7.1. Поняття аудиторських доказів та їх види
- •7.2. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються.
- •Змістовий модуль 3 надання результатів аудиту
- •Тема 8 аудиторські робочі документи
- •8.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •8.2. Зміст і форма робочих документів
- •8.3. Конфіденційність та володіння робочими документами, порядок їх зберігання
- •8.4. Додаткова підсумкова документація.
- •Тема 9 узагальнення результатів аудиту
- •9.1. Поняття аудиторського звіту й аудиторського висновку.
- •9.2. Основні елементи аудиторського висновку.
- •9.3. Види аудиторських висновків та їх зміст.
- •Тема 10 оцінювання фінансової звітності
- •10.1. Характеристика фінансової звітності та загальні вимоги...До...Неї.
- •10.2. Склад і призначення фінансової звітності та основні принципи її підготовки.
- •10.3. Оцінювання фінансової звітності підприємства.
- •10.4. Аудит фінансової звітності суб'єктів підприємницької...Діяльності.
- •10.5. Фінансовий аналіз звітності.
- •Змістовий модуль 4 основні підходи до ведення і організації аудиту
- •Тема 11 аудит пасивів підприємства
- •11.1. Аудит формування і використання власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
- •11.2. Аудит довгострокових позик і векселів.
- •11.3. Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик.
- •11.4. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками.
- •11.5. Аудит розрахунків за податками і платежами.
- •Тема 12 Аудит активів підприємства
- •12.1. Аудит операцій з коштами в касі і на рахунках у банку. Аудит операцій з коштами в касі
- •Аудит операцій на рахунках у банку
- •12.2. Аудит грошових документів та грошових коштів у дорозі.
- •12.3. Аудит розрахунків із підзвітними особами.
- •12.4. Аудит основних засобів, нематеріальних активів та матеріальних цінностей Аудит основних засобів
- •Аудит нематеріальних активів
- •Аудит матеріальних цінностей
- •12.5. Аудит операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами.
- •12.6. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками.
- •12.7. Аудит розрахунків за претензіями і за відшкодуванням завданих збитків. Аудит розрахунків за претензіями
- •Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
- •Тема 13 аудиторські послуги
- •13.1. Консультаційні послуги, не пов'язані з аудитом.
- •13.2. Аудиторська оцінка вартості об'єктів приватизації та оренди.
- •13.3. Аудит спільних підприємств.
- •13.4. Аудит....Акціонерних...Товариств.
- •13.5. Аудит цінних паперів.
- •13.6. Аудит інвестицій.
- •13.7. Аудит комерційних банків.
- •Тема 14. Особливості аудиту
- •14.1. Особливості внутрішнього аудиту.
- •Список використаної літератури
12.5. Аудит операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами.
Рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (МШП) призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух МШП, що належать підприємству та складають запаси. До МШП належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.
За дебетом рахунка 22 "МШП" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. При поверненні на склад з експлуатації МШП, придатних для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунка 22 "МШП" та кредитом рахунка 71 "Інший операційний дохід". Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів за однорідними групами.
Аудитор особливу увагу звертає на закріплення МШП за конкретними особами в місцях їх зберігання і використання, на наявність на всіх підприємствах відповідного маркування (фарбами, прикріпленням жетонів, проставленням штампів тощо), правильне оформлення первинними документами руху МШП. Потім переходять до перевірки суті здійснених операцій щодо руху окремих предметів. Слід встановити, чи нема серед МШП основних засобів. Виявляють понаднормативні запаси МШП, що довгий час не мали руху.
Встановлюють випадки передчасної заміни спецодягу і спецвзут-тя, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації. Ретельній перевірці підлягають акти на списання МШП. У комісії зі списання МШП повинні брати участь фахівці, акт затверджується керівником. На предмет списання МШП має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину, інакше сума збитку відноситься на рахунок винних.
12.6. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками.
Реальність балансу може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. Тому аудитору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвен-таризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів. За названими видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має прикладатися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та числиться, з якого часу і на підставі яких документів.
Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження. Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених цінностей.
Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження - наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.
Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Під час аудиту дебіторської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну (або нормальну); неоплачену в строк; заборгованість за строком давності, що минув; спірну; безнадійну.
Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (орга-нізації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки.