- •Д о н б а с ь к а н а ц і о н а л ь н а а к а д е м і я
- •Автори:
- •Видів діяльності та об'єктів, що відносяться до хно
- •Види і місткість ємностей для деяких нхр
- •Алгорітм прогнозування наслідків виливу (викиду) нхр при нс на промислових об’єктах або транспорті
- •Аварійне прогнозування
- •Площа зони можливого хімічного зараження [sзмхз]
- •Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення
- •Визначення часу підходу забруденного повітря до об’єкта
- •Прийняті допущення
- •Оцінити хімічну обстановку
- •Приклади розрахунків
- •Здійсніть аварійне прогнозування, а також знайдіть час підходу хмари забрудненого повітря до певної межи і можливі втрати людей по наступнім вихідним даним для розрахунків
- •Урахування різноманітих умов виникнення аварії з нхр
- •Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари нхр при виливі “у піддон"
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря (w) залежно від швидкості вітру та свсп
- •Зменшується на відповідні коефіцієнти:
- •Стійкості повітря (свсп)
- •Коефіцієнт φ, який залежить від швидкості вітру
- •Орієнтованої оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
- •Перекладні коефіцієнти для різних видов нхр для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті
- •У разі виникнення аварії на хімічно або радіаційне небезпечному об'єкті евакуація населення проводитися у два етапи:
- •Додаток 23 Припустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри
- •Список використаної та рекомендованої літератури:
- •У ч б о в е в и д а н н я
Видів діяльності та об'єктів, що відносяться до хно
(Витяг з Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554)
1. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.
2. Добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.
3. Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).
4. Металургія (чорна і кольорова).
5. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.
6. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).
7. Целюлозно-паперова промисловість.
8. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).
9. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою).
10. Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртозаводи).
11. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).
12. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водо забезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств.
Безпека функціювання хімічно небезпечних об’єктів залежить від:
фізико-хімічних властивостей сировини;
напівпродуктів і продуктів;
характеру технологічного процесу і надійності обладнання;
системи нагляду за станом технічних засобів проти аварійного захисту;
стану контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації;
умов зберігання і транспортування хімічних речовин;
рівня організації роботи щодо попередження виникнення аварій і катастроф.
Наявність великої кількості факторів, від яких залежить безпека функціювання НХР, робить цю проблему надто складною. На жаль на сьогодні неможливо виключити вірогідність виникнення аварій.
В технологічних лініях підприємств, що виробляють або використовують НХР, обертається відносно незначна кількість речовини – значно більша ії кількість знаходиться на складах. В наслідок чого при аваріях на технологічних лініях, як правило має місце локальне зараження обладнання цехів й території підприємства.
При аваріях на складах підприємств, коли руйнуються ємності, НХР розповсюджується за межі підприємства, що призводить до масового враження не тільки персоналу підприємства, але і населення.
Норми зберігання НХР на кожному підприємстві визначаються з розрахунком умов їх споживання, вироблення, транспортування, небезпечності (пожежної, вибухової, токсичної), а також профілактичних зупинок й сезонних поставок. Як наслідок, загальна кількість НХР на підприємстві може досягати декілька тисяч тон.
Форма, тип, матеріал ємностей вибираються, виходячи із масштабів виробництва та умов збереження НХР. Ємності найчастіше виробляються з алюмінію, заліза, залізобетону і мають циліндричні або шарові форми.