4. Визначення і оформлення раціоналізаторських пропозицій у будівництві

Раціоналізаторською пропозицією, яка відноситься до капітального будівництва, визнається пропозиція, що відповідає вимогам, вказаним в пункті 9 Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, яке затверджене Указом Президента України від 18.09.92 N 479/92 (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента від 22.10.93 N 477/93 та 22.06.94 N 324/94). Згідно з даним нормативним документом раціоналізаторською визнається пропозиція, яка є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалу.

Пропозиція, що відноситься до капітального будівництва, не може бути визнана раціоналізаторською у випадках, передбачених чинним законодавством, а також якщо вона:

а) направлена на заміну будівельних конструкцій, матеріалів, деталей, виробів на відомі, застосування яких передбачено обов'язковими для підприємства будівельними нормами, правилами та іншими нормативними документами з будівництва, а також якщо ця заміна призводить до порушення технічних правил з економного витрачання основних будівельних матеріалів;

б) направлена на зміну місць розробки кар'єрів, забору води для потреб будівництва, вивезення грунту, на зміну протяжності інженерних комунікацій, якщо така пропозиція не містить ознак раціоналізаторської пропозиції, а також на скорочення протяжності інженерних комунікацій у зв'язку із змінами технічних умов на їх приєднання, викликане наближенням до об'єкта будівництва джерел і трас електропостачання, зв'язку, газозабезпечення, теплозабезпечення, водопроводу, з причин, які не залежать від будівельної організації;

в) пов'язана із змінами проектних рішень, якщо заяву на раціоналізаторську пропозицію подано після узгодження цих змін із замовником, крім випадків, коли пропозиція використовувалась з ініціативи автора протягом не більше 3-х місяців до подачі Заяви;

г) подана працівником проектної організації, що здійснює авторський нагляд в процесі будівництва, по зміні проектних рішень [5].

Заява на раціоналізаторську пропозицію, пов'язану із зміною проектних рішень після передачі замовником підряднику робочих креслень (робочого проекту при одно стадійному проектуванні) для виробництва робіт, подається:

1) замовнику, якщо авторами раціоналізаторської пропозиції є працівники служб замовника (підприємства, організації, установи);

2) замовнику, якщо авторами раціоналізаторської пропозиції є працівники проектних організацій, крім тих працівників, що безпосередньо брали участь в розробленні проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкта;

3) підряднику (субпідряднику), якщо авторами раціоналізаторської пропозиції є працівники організації підрядника (субпідрядника). Рішення про прийняття до використання такої пропозиції приймається після отримання згоди на зміну проектної документації від організації, яка затвердила відповідний проект.

Для внесення змін в проектну документацію потрібна згода генерального проектувальника.

Заява на раціоналізаторську пропозицію, яка передбачає зміну методів виробництва, технології будівельно-монтажних робіт, застосовуваної техніки, складу матеріалів, подається підряднику (субпідряднику) незалежно від того, хто є автором цієї пропозиції.

Пропозиції підрядника щодо здійснення заходів по здешевленню будівництва можуть розроблятись на підставі раціоналізаторських пропозицій після отримання від замовника затвердженої в установленому порядку робочої документації (робочого проекту). Зазначені пропозиції повинні оформлятись у вигляді пояснювальної записки з доданням (за необхідності) графічних та розрахункових матеріалів і в 3-х екземплярах направлятись замовнику. Замовник повинен в 15-денний термін розглянути ці пропозиції із залученням генпроектувальника, погодити і направити по одному екземпляру підряднику і проектній організації – виконавцю [5].

Розбіжності, що виникають, вирішуються організаціями вищого рівня замовника і підрядника, а за необхідності розглядаються Держбудом України. Остаточне рішення приймається Арбітражним судом.

У випадку відмови генерального проектувальника погодити пропозиції по здешевленню будівництва замовник разом з підрядником можуть звернутись до Укрінвестекспертизи з метою одержання незалежної оцінки суперечностей в технічних рішеннях генпроектувальника та підрядника. Оплата зазначеної експертизи, проектних робіт з перегляду документації проводиться підрядником за свій рахунок з віднесенням додаткових витрат на отриману при цьому економію.

Слід зазначити, що тільки скоригована за пропозицією підрядника проектно-кошторисна документація, погоджена в установленому порядку, затверджена замовником та направлена підряднику з приписом "До виконання робіт", є підставою для виконання будівельно-монтажних робіт з урахуванням заходів по здешевленню будівництва [5].

Сума економії коштів, на підставі оформлених в установленому порядку заходів по здешевленню будівництва, визначається як різниця між договірною ціною і кошторисною вартістю, визначеною за скоригованими робочими кресленнями, і враховується у вартості виконаних будівельно-монтажних робіт пропорційно фактично виконаним за звітний період обсягам робіт.

ВИСНОВКИ

Інтелектуальна власність - це власність на будь які результати творчої діяльності людей, що відповідають встановленим чинним законодавством вимогам.

Отже, щоб визнати результат об'єктом інтелектуальної власності, він повинен мати творчий характер і відповідати встановленим вимогам закону. При цьому слід підкреслити, що власністю має визнаватися будь який витвір людини, будь який результат творчості, навіть, якщо він не відповідає вимогам закону. Але такий результат не підпадає піл правову охорону і держава не зможе забезпечити надійний захист такого результату. Особливість інтелектуальної власності полягає в тому, що всі результати інтелектуальної діяльності людини для одержання правової охорони мають бути належним чином оформлені або об'єктивовані. Така формалізація, між іншим, властива і деяким рухомим і нерухомим речам. Так, набуття права власності на землю, будівлі, транспортні засоби тощо обов'язково вимагає виконання певних, встановлених законом, формальностей. Усі об'єкти інтелектуальної власності для визнання на них права потребують певного оформлення або наданням їм належної об'єктивної форми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-ІV.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20,N 21-22, ст.144

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-ІV.

3. Закон України „Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 2, ст.16

4. Закон України «Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 року N 3792-XІІ. ( В редакції Закону N 2627-ІІІ від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 43, ст.214 )

5. Лист Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Щодо визначення і оформлення раціоналізаторських пропозицій у капітальному будівництві та заходів по здешевленню будівництва » № 7/7-440 від 27.04.2000 р.

6. Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності: Навч. посібник. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 135 с.

7. Проблема законодавчого забезпечення охорони інтелектуальної власності в Україні // Електронна адреса статті - http://www.fіc.kіev.ua/EventsUA/200103221.html

8. Грановський М. Обережно: інтелектуальна власність!//Маркетолог. – 2000. – №4,№5, с. 45-47, 46-49.

9. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. - 2000. - №3. - С.3-14.

10. Підопригора О. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: удосконалення правового регулювання//Право України. – 2003. – №3, с. 42-47.

11. http://library.if.ua/book/55/3995.html

12. http://www.sdip.gov.ua/ua/get_pat_inv.html