2.5.4. Розрахунок плити на дію навантажень, що виникають при її підніманні та монтажу.

Піднімання та монтаж плити здійснюється на монтажних петлях, що установлюються у поздовжніх ребрах.

Розрахунок полягає у підборі монтажної арматури (див. поз. 3, рис. 2) і визначенні діаметру арматури монтажних петель. За розрахункову схему приймається двохконсольна балка (рис. 5). Відстань між опорами приймається рівною відстані між петлями для монтажу плити – приблизно 0.6l.

q_в.в.

a = 0.2l

a = 0.2l

0.6l

l

Рис. 5. Розрахункова схема плити при підйомі, монтажу; епюра моментів.

Навантаженням є власна вага плити з урахуванням коефіцієнту динамічності k = 1.4.

.

(2.27)

Негативний згинальний момент у перерізі визначається як:

.

(2.28)

Обчислюється коефіцієнт за формулою:

.

(2.29)

де b–ширина ребра розрахункового поперечного перерізу (див. рис. 3).

За табл. А.6 додатку А в залежності від визначаєтьсявідносна висота стиснутої зони бетону  і перевіряється умова (аналогічно пункту 2.5.1).

Потрібна площа перерізу монтажної арматури визначається як:

.

(2.30)

Діаметр двох стержнів монтажної арматури приймається за табл. А.7додаткуА.

2.5.5. Визначення діаметрів арматури монтажних петель.

Потрібна площа поперечного перерізу однієї петлі визначається за формулою:

.

(2.31)

Для монтажних петель елементів збірних залізобетонних конструкцій приймається гарячекатана арматурна сталь класу А-І.

За потрібною площею А_sn приймається діаметр монтажної петлі згідно табл. А.7 додатку А.

3. Розрахунок і конструювання ригелю.

3.1. Розрахунковий прогін і навантаження.

П

а

опередньо задаються розмірами перерізу колони 300300 мм, 350350 мм, 400400 мм, виліт консолі приймається l_к = 200  300 мм, величина опорної частини ригелю на стіні а = 200 мм, висота консолі у грані колони дорівнює (0.7÷0.8)h_р (рис. 6).

В

Б

l_к

А

b_c

l₀₁

l₀₂

l

l

Рис. 6. Схема визначення розрахункових прогінів ригелю.

З урахуванням наведених розмірів розрахункові прогіни ригелю приймають рівними:

;	(3.1)
.	(3.2)

Розрахункові навантаження на ригель приймаються з урахуванням табл. 1 і визначаються за формулою:

, kН/м,

(3.3)

де q – повне розрахункове навантаження з табл. 1, kН/м²;

_зб = 25 kН/м³ – середня щільність залізобетону;

h_р, b_р – розміри перерізу ригелю, м;

_n – коефіцієнт надійності за призначенням будівлі (_n = 0.95);

В– шаг ригелів, м.

3.2. Визначення зусиль, що виникають у ригелі від розрахункових навантажень.

Для побудови криволінійної епюри моментів ригель поділяється на п’ять рівних частин через 0.2l₀ і визначаються моменти в середині прогіну і у точках 1…4 за формулами:

;	(3.4)
;	(3.5)

Поперечні сили дорівнюють:

.	(3.6)
QA QB l0 0.5l0
Рис. 7. Епюри згинальних моментів і поперечних сил.