- •Методичні вказівки
- •1. Вихідні дані проектування
- •1.1. Розрахункові витрати стічних вод.
- •2. Необхідний ступінь очистки стічних вод.
- •2.1. Нормативи якості води водоймища.
- •2.2. Розрахунковий коефіцієнт змішування стічних вод з водою водоймища.
- •2.3. Необхідний ступінь очистки стічних вод по завислих речовинах.
- •2.4. Необхідний ступінь очистки стічних вод по бск
- •2.5. Необхідний ступінь очистки стічних вод по розчиненому кисню.
- •3. Рекомендації до бибору технологічної схеми очистки стічних вод.
- •4. Розрахунок основних споруд.
- •4.1. Загальні вказівки.
- •4.2. Решітки
- •4.3. Піскоуловлювачі.
- •4.4. Зневоднення піску
- •4.5. Первинні відстійники
- •4.6. Попередні аератори
- •4.7. Аеротенки
- •4.8. Біологічні фільтри
- •4.9. Вторинні відстійники
- •4.10. Споруди для доочистки стічних вод
- •4.11. Змішувачі, контактні резервуари та хлораторна.
- •4.12. Вимірювачі витрати стічних вод.
- •4.13. Споруди для ущільнення мулу і стабілізації осаду
- •4.14. Споруди для зневоднЕннЯ осаду
- •4.14.1. Мулові майданчики
- •4.14.2. Споруди для механічного зневоднення осаду.
- •5. Генеральний план майданчика і висотна схема очисних споруд.
- •5.1. Компоновка та благоустрій майданчика очисних споруд.
- •5.2. Схема висотного розміщення очисних споруд.
- •6. Загальні вказівки по оформленню креслень та пояснювальної записки до проекту.
- •Характеристика решіток і сит [18]
- •Максимальна пропускна здібність решіток і сит
- •Характеристика аераторів
- •В'язкість води в залежності від температури
- •Технологічні схеми біологічної очистки стічних вод з видаленням азоту
- •Параметри формули по визначенню питомої швидкості росту нітрифікаторів μп
- •Методичні вказівки
- •“Каналізаційні очисні споруди”
4.11. Змішувачі, контактні резервуари та хлораторна.
При знезаражуванні стічних вод хлором повинні бути визначені необхідні добові кількості активного хлору, максимальна годинна продуктивність хлораторної, марки та необхідна кількість хлораторів та іншого обладнання хлораторної.
При розрахунках дозу активного хлору слід приймати:
- після механічної очистки – 10г на 1м3 відстояних стічних вод;
- після повної фізико-хімічної та глибокої біологічної очистки – 3г/м3;
- після неповної біологічної очистки – 5г/м3.
При проектуванні хлорного господарства очисних споруд слід керуватися вимогами розділу СНиП на проектування зовнішніх мереж і споруд водопостачання (СНиП 2.04.02-84).
Хлорне господарство очисних споруд повинно забезпечити можливість збільшення розрахункової дози хлору в 1,5раза без зміни місткості складу для реагентів [2].
Для змішування стічної води з хлором можуть використовуватись змішувачі будь-якого типу [1,3,7,8].
Контактні резервуари проектуються на тривалість перебування, конструктивно виконуються як первинні відстійники, число резервуарів – не менше двох. Тривалість контакту хлору з стічною водою в резервуарі, відвідних лотках та трубопроводах належить приймати 30 хв.
Кількість осаду, який випадає в контактних резервуарах, слід приймати:
- на станціях механічної очистки – 1,5 л/м3 стічних вод по максимальному припливу;
- на стаціях повної біологічної очистки в аеротенках відповідно – 0,5л/м3.
Вологість осаду, що видаляється із контактних резервуарів – 98%.
4.12. Вимірювачі витрати стічних вод.
Вимірювання витрати стічних вод на очисних станціях може проводитись за допомогою незатопленого водозливу з тонкою стінкою, трикутного рівнобедреного водозливу з тонкою стінкою, лотка Паршаля, лотка Вентури тощо. Витрати розраховуються по відомим формулам гідравліки.
Розміри лотка Паршаля та втрати напору в ньому встановлюються у залежності від витрати стічних вод [1,3].
4.13. Споруди для ущільнення мулу і стабілізації осаду
Нижче приведена методика розрахунку найбільш розповсюджених способів стабілізації осадів (сирого осаду і залишкового мулу) каналізаційних очисних споруд в аеробних (аеробних стабілізаторів) і анаеробних (метантенках) умовах. При проектуванні споруд слід звернути увагу на наступне. Перед подачею в метантенки залишковий активний мул необхідно обов’язково ущільнювати, перед подачею в аеробні стабілізатори ущільнення не обов’язково, однак слід ураховувати, що осад з ущільненим мулом потім гірше зневоджується і концентрація сухої речовини в аеробному стабілізаторі не повинна перевищувати 20 г/л.
Таблиця 4.10. Розрахунок гравітаційних ущільнювачів мулу, яки установлені перед стабілізацією
Найменування величин |
Один. виміру |
Розрахункова формула |
Значення |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Кількість залишкового активного мулу |
м3/доб |
Qзал див. таблицю 4.6., або 4.7. розділ «Розрахунок кількості зворотного і залишкового мулу» |
|
2 Концентрація завислих речовин у залишковому мулі |
кг/м |
аr, приймається як у зворотному (див розрахунок аеротенків). |
|
3. Тривалість ущільнення |
год |
tущ, приймається по табл. 58 [2] |
|
4. Загальний об’єм ущільнювачів |
м3 |
Wущ= Qзал∙tущ |
|
5. Тип ущільнювача |
|
призначається від кількості залишкового мулу |
|
6. Кількість ущільнювачів |
|
nущ, призначається в залежності від загального об’єму ущільнювачів і об’єму типової споруди, але не менш двох. |
|
7. Об’єм одного ущільнювача |
м3 |
Wущ,1=Wущ/nущ |
|
8. Розміри ущільнювача |
м |
для вертикальних і радіальних ущільнювачів по об’єму одної споруди призначається діаметр (dущ) і глибина (Нущ) |
dущ= Нущ= |
1 |
2 |
3 |
4 |
9. Фактичний об’єм ущільнювача |
м3 |
| |
10. Вологість ущільненого мулу |
% |
Рущ, приймається по табл. 58 [2] |
|
11. Кількість ущільненого мулу |
м3/доб |
Qзал.ущ=, γущ – щільність мулу, 1 т/м3 |
|
12. Кількість мулової води |
м3/доб |
Qм.в. = Qзал – Qзал.ущ |
|
12. Висхідна швидкість мулової води |
мм/с |
≤01, визначається для вертикальних ущільнювачів [2].При невиконанні умови слід збільшити діаметр або кількість ущільнювачів. |
|
Таблиця 4.11. Розрахунок споруд для стабілізації осадів
Найменування величин |
Один. виміру |
Розрахункова формула |
Значення |
1 |
2 |
3 |
4 |
Аеробні стабілізатори і мулоущільнювачі | |||
1. Кількість сирого осаду |
м3/доб |
Qmud, див. таблицю 4.4. рядок 30 |
|
2. Вологість сирого осаду |
% |
Pmud, див. таблицю 4.4. рядок 28 |
|
3. Кількість залишкового активного мулу |
м3/доб |
Qзал див. таблицю 4.6., або 4.7. розділ «Розрахунок кількості зворотного і залишкового мулу». Якщо передбачається попереднє ущільнення мулу за Qзал необхідно брати Qзал,ущ (таблиця 4.10) |
|
4. Концентрація сухої речовини в аеробному стабілізаторі |
г/л |
| |
5. Кількість суміші осадів, яка надходить у стабілізатори |
м3/доб |
Якщо сmix не більш 20 г/л, Qmix = Qmud + Qзал,ущ якщо більш 20 мг/л необхідно відмовитись від попереднього ущільнення мулу і Qmix = Qmud + Qзал. |
|
6. Тривалість стабілізації |
доба |
tстаб, приймається згідно пункту 6.365 [2] |
|
7. Температура суміші осадів у стабілізаторі |
оС |
τ, по завданню |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
8. Температурний коефіцієнт |
|
Кτ =1, якщо τ=20оС; Кτ =1+0,1∙(τ-20),якщо τ>20оС; Кτ =1-0,05∙(20-τ), якщо τ<20оС (див. п.6.365 [2]) |
|
9. Об’єм стабілізаторів |
м3 |
Wстаб=Qmix∙tстаб∙Кτ |
|
10. Кількість секцій стабілізаторів |
|
nстаб, приймається не менш 2-х |
|
11. Розмири секції |
м |
Конструкція по типу коридорних аеротенків, при призначенні розмірів секції можна орієнтуватись на дані таблиці 27.7 [3], Н – глибина стабілізатора, В – ширина коридору, L – довжина стабілізатора, nкор- кількість коридорів |
H= B= L= nкор= |
12. Вологість суміші осадів, яки надходять в стабілізатори |
% |
Рmix=100-Сmix/10 |
|
13. Питома витрата повітря |
м3/год на м3 об’єму стабіл. |
qпов, приймається по п 6.366 [2] в залежності від вологості суміші осадів при інтерполяції. |
|
14. Інтенсивність аерації |
м3/(м2∙год) |
Іаер, приймається по п. 6.366 [2]. |
|
15. Витрата повітря |
м3/год |
Qпов, приймається найбільшим з двох значень: 1)Qпов= qпов∙Wстаб; 2) Qпов= Іаер∙L∙B∙nкор∙nстаб |
|
16. Тривалість ущільнення |
година |
tущ, приймається по табл. 58 [2] |
|
17. Загальний об’єм ущільнювачів |
м3 |
Wущ= Qзал∙tущ |
|
18. Тип ущільнювача |
|
призначається від кількості залишкового мулу
|
|
19. Кількість ущільнювачів |
|
nущ, призначається в залежності від загального об’єму ущільнювачів і об’єму типової споруди, але не менш двох. |
|
20. Об’єм одного ущільнювача |
м3 |
Wущ,1=Wущ/nущ |
|
21. Розміри ущільнювача |
м |
для вертикальних і радіальних ущільнювачів по об’єму одної споруди призначається діаметр (dущ) і глибина (Нущ) |
dущ= Нущ= |
22. Вологість ущільненого мулу |
% |
Рущ, приймається по п [2]. |
|
23. Кількість сухої речовини сирого осаду, який надходить на стабілізацію |
т/доб |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
24. Кількість сухої речовини залишкового мулу, який надходить на стабілізацію |
т/доб |
| |
25. Зольність сирого осаду |
|
sс.о., приймається 0,25 |
|
26. Зольність активного мулу |
|
sа.м., приймається 0,3 |
|
27. Кількість беззольної речовини сирого осаду, який надходить на стабілізацію |
т/доб |
| |
28. Кількість беззольної речовини залишкового мулу, який надходить на стабілізацію |
т/доб |
| |
29. Вологість стабілізованого мулу |
% |
| |
30. Кількість ущільненого осаду |
м3/доб |
| |
31.Кількість мулової води з ущільнювачів |
м3/доб |
Qм.в.= Qmix - Qущ |
|
Метантенки | |||
1. Кількість сирого осаду |
м3/доб |
Qmud, див. таблицю 4.4. рядок 30 |
|
2. Вологість сирого осаду |
% |
Pmud, див. таблицю 4.4. рядок 28 |
|
3. Кількість ущільненого активного мулу |
м3/доб |
Qзал.ущ, див. таблицю 4.10 рядок 11 |
|
4. Вологість ущільненого мулу |
% |
Рущ, див. таблицю 4.10 рядок 10 |
|
5. Кількість сирого осаду по сухої речовині |
т/доб |
Gmud= |
|
6. Кількість ущільненого мулу по сухої речовині |
т/доб |
,γущ , див. таблицю 4.10 рядок 11. |
|
7. Вологість суміші сирого осаду і ущільненого мулу |
% |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
8. Добова доза завантаження метантенків |
% |
D, див таблицю 59 [2] |
|
9. Вихідна концентрація ПАР у стічної воді |
мг/л |
СenПАР , див. розділ 2.1. |
|
10. Кількість ПАР у сирому осаді |
мг/г сухої речовини |
, див. таблицю 60 [2] |
|
11. Кількість ПАР у залишковому мулі |
мг/г сухої речовини |
, див. таблицю 60 [2] |
|
12. Кількість ПАР у суміші сирого осаду і залишкового мулу |
мг/г сухої речовини |
Сdt= |
|
13. Гранично припустиме завантаження метантенків |
% |
Dlim, див. п. 6.351. [2] |
|
14. Добова доза завантаження метантенків в залежності від концентрації ПАР |
% |
| |
14. Розрахункова добова доза завантаження метантенків |
% |
Dрозр, приймається найбільшою з рядка 8 і 14 |
|
14. Об’єм метантенків |
м3 |
| |
15. Об’єм одного метантенка |
м3 |
Wм1, призначається (можна по типовим рішенням)[3] |
|
16. Кількість метантенків |
|
nм = Wм/Wм1 ,округляється до цілого, але не менш двох |
|
17. Зольність активного мулу |
|
sа.м., приймається 0,3 |
|
18. Зольність сирого осаду |
|
sс.о., приймається 0,25 |
|
19. Беззольна речовина активного мулу. |
т/доб |
| |
20. Беззольна речовина сирого осаду |
т/доб |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
21. Межа розпаду беззольної речовини суміші осадів |
% |
див. п 6.353 [2] |
|
22. Розпад беззольної речовини суміші осадів |
% |
Rr=Rlim-Kr∙Dрозр, де Kr - коефіцієнт, який залежіть від вологості суміші осадів (див. таблицю 61 [2]) |
|
23. Вихід газу з метантенків |
м3/доб |
Г=Rr∙( |
|
24. Об’єм газгольдерів |
м3 |
, де t – час зберігання газу у газгольдерах (див. п 6.359 [2]) |
|
25. Об’єм одного газгольдера |
м3 |
Wгаз1. приймається по типовим проектам, указати діаметр[3] |
|
26. Кількість газгольдерів |
|
nгаз = Wгаз/Wгаз1, округлити до цілого |
|