- •ПрИклади розрахунків теплової ізоляції будівель
- •6.092101; 6.092103; 6.092104; 6.092601; 6.092108; 6.120101)
- •1. Визначення опору теплопередачі непрозорого огородження
- •1.2. Огородження з термічно однорідними зонами
- •1.3. Огородження з визначеними значеннями лінійного коефіцієнТа теплопередачі теплопровідних включень
- •2. Визначення опору теплопередачі світлопрозорих конструкцій
- •3. Визначення температурного перепаду між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішній поверхні
- •4. Визначення мінімального значення температури на внутрішній поверхні
- •5. Визначення показників теплостійкості
- •2. До розрахунку теплопоглинання
- •5.3. Теплостійкість підлоги
- •6. Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій
- •7. Оцінка вологісного режиму огороджувльних конструкцій
- •8. Розроблення та складання енергетичного паспорта будинку
- •Загальна інформація
- •Розрахункові параметри
- •Геометричні, теплотехнічні та енергетичні показники
- •Висновки за результатами оцінки енергетичних параметрів будинку
5.3. Теплостійкість підлоги
Приклад 10. Перевірити підлогу житлового будинку щодо вимог теплостійкості. Конструкцією чистої підлоги є паркет з дубу товщиною 25 мм.
Розрахунок
1. Згідно з таблицею Л.1 [1], теплопровідність дуба поперек волокон, за умов експлуатації Б, становить = 0,23 Вт/(м К)
2. Згідно з таблицею Л.1 [1], коефіцієнт теплозасвоєння дуба поперек волокон, за умов експлуатації А, становить s = 5,0 Вт/(м2 К)
3. Теплова інерція за формулою (4) [1] становить
D = R · s = 0,54.
4. Знаходимо показник теплозасвоєння поверхні підлоги, оскільки D1 = 0,54 > 0,5,
то Yп = 2·s1 = 2 · 5,0 = 10,0 Вт/(м2К).
5. Згідно з таблицею 6 [1] нормативна величина теплостійкості поверхні підлоги становить Ymaxп = 12 Вт/(м2К). За результатами розрахунків Yп = 10,0 < Ymaxп = 12,0 Вт/(м2К), то підлога задовольняє вимогам теплостійкості.
Приклад 11. Перевірити підлогу житлового будинку щодо вимоги теплостійкості. Конструкція наведена на рис. 8. Теплотехнічні характеристики зведені до таблиці 5.
Таблиця 5 - Вихідні дані до прикладу 11
№ шару |
Найменування шару |
ρ, кг/м3 |
, м |
, Вт/(м К) |
s, Вт/(м2К) |
R, м2 К /Вт |
D |
1. |
Лінолеум |
1400 |
0,005 |
0,23 |
5,87 |
0,022 |
0,13 |
2. |
Цементно-піщаний розчин |
1600 |
0,025 |
0,81 |
8,69 |
0,031 |
0,27 |
3. |
Ніздрюватий бетон |
200 |
0,05 |
0,074 |
1,01 |
0,68 |
0,69 |
4. |
Залізобетонна плита |
2500 |
0,22 |
2,04 |
17,98 |
0,10 |
1,94 |
Примітка: Значення s прийнято за таблицею Л1 Додатка Л [1] за умов експлуатації А.
Рис. 8 Схема конструкції підлоги
Розрахунок
1. Тому що D1 + D2 = 0,13 + 0,27 = 0,4 < 0,5, але
D1 + D2 + D3 = 0,13 + 0,27 + 0,69 = 1,01 > 0,5, то за формулою (С2) [1], знаходимо спочатку показник Y2 для зовнішньої поверхні розчину
Вт/(м2К).
2. Для поверхні підлоги знаходимо за формулою (С3) [1], враховуючи що Y1 = Yп,
Вт/(м2К).
3. Згідно з таблицею 6 [1] нормативна величина теплостійкості поверхні підлоги становить Ymaxп =12 Вт/(м2К). Таким чином запропонована конструкція відповідає нормативним вимогам, тому що Yп = 11,1 Вт/(м2К) < Ymaxп =12 Вт/(м2К).
6. Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій
Приклад 12. Перевірити повітропроникність огороджувальної конструкції зовнішньої стіни (за даними прикладу 1) на першому поверсі житлового будинку м. Донецька. Будинок розташовано у центральній частині міста. Висота поверху становить 3 м. Верх витяжної шахти розташований на відмітці Н = 30 м.
Розрахунок
Розраховуємо різницю тисків для першого поверху на рівні hі = 1,5 м.
Питома вага внутрішнього повітря (tв = 20 ºС прийнято згідно з таблицею Г2) становить
Н/м3.
Питома вага зовнішнього повітря (tз = -22 ºС прийнято згідно з додатком Ж) становить
Н/м3.
Розрахункова швидкість вітру в січні (згідно з [2]) становить v = 6,2 м/с.
Коефіцієнт v = 0,675, прийнятий за таблицею Т1, для місцевості С та висоті 30 м.
Тоді
р = (30 – 1,5)(13,8 - 11,82) + 0,03 13,8 6,22 0,675 = 67,2 Па.
Знаходимо необхідний опір повітропроникності для першого поверху, який становить
м2годПа/кг.
Знаходимо опір повітропроникності зовнішньої стіни, підсумовуючи опори повітропроникності її шарів, для яких з таблиці Т2 [1] виписуємо вихідні дані.
вапняно-піщаний розчин - Rg = 142 м2годПа/кг;
кладка цегляна товщиною 250 мм - Rg = 18 м2годПа/кг;
плита із мінеральної вати - Rg = 2 м2годПа/кг;
кладка цегляна товщиною 120 мм - Rg = 2 м2годПа/кг;
Загальний опір становить Rgнк = 142 + 18 + 2 + 2 = 164 м2годПа/кг.
Умова Rgнк = 164 м2годПа/кг > Rgн = 134,4 м2годПа/кг виконується, тому огородження відповідає вимогам повітропроникності.
Приклад 13. Обчислити необхідний опір повітропроникності для вікон, центри яких знаходяться на висоті 1,55 м від поверхні підлоги на першому поверсі 9-поверхового житлового будинку. Вихідні дані взяті з прикладу 12.
Розрахунок
Розраховуємо різницю тисків для першого поверху на рівні hі = 1,55 м.
Питома вага внутрішнього повітря (tв = 20 ºС прийнято згідно з таблицею Г2) становить
Н/м3.
Питома вага зовнішнього повітря (tз = -22 ºС прийнято згідно з додатком Ж) становить
Н/м3.
Розрахункова швидкість вітру в січні (згідно з [2]) становить v = 6,2 м/с.
Коефіцієнт v = 0,675, прийнятий за таблицею Т1, для місцевості С та висоті 30 м.
Тоді
р = (30 – 1,55) (13,8 -11,82) + 0,03 13,8 6,22 0,675 = 67,0 Па.
Знаходимо необхідний опір повітропроникності для вікон першого поверху
Rgн =м2год/кг,
де Gн = 6 кг/(м2год) нормативна повітропроникність згідно з таблицею 7 [1].