МУ параметри ДВЗ ч5
.pdf4 ДВИГУНИ «PORSCHE»
На автомобілі Porsche ставили такі двигуни:
Porsche 911:
•1963-1969 2.0 л 6-циліндровий;
•1970-1971 2.2 л 6-циліндровий;
•1973-1073 2.4 л 6-циліндровий;
•1974-1977 2.7 л 6-циліндровий;
•1975-1983 3.0 л 6-циліндровий;
•1984-1989 3.2 л 6-циліндровий;
•1990-1994 3.4 л 6-циліндровий;
•1995-2006 3.6 л 6-циліндровий;
•з 2006 3.8 л 6-циліндровий;
Porsche 928:
•1978-1982 4.5 л 8-циліндровий OHC;
•1980-1986 4.7 л 8-циліндровий OHC;
•1985-1991 5.0 л 8-циліндровий DOHC;
•1992-1995 5.4 л 8-циліндровий DOHC;
Porsche 924:
•1976-1985 2.0 л 4-циліндровий OHC;
•1978-1984 2.0 л 4-циліндровий OHC turbo;
Porsche 924S:
•1986-1988 2.5 л 4-циліндровий OHC;
Porsche 944:
•1982-1988 2.5 л 4-циліндровий OHC;
•1985-1991 2.5 л 4-циліндровий OHC turbo;
•1987-1988 2.5 л 4-циліндровий DOHC;
•1989 2.7 л 4-циліндровий OHC;
•1989-1991 3.0 л 4-циліндровий DOHC;
Porsche 968:
•1992-1995 3.0 л 4-циліндровий DOHC;
•1993-1994 3.0 л 4-циліндровий OHC turbo;
Porsche Carrera GT:
•5.7 л 10-циліндровий.
41
Двигун |
AT |
039 |
039 |
GB |
831 |
Boxster |
|
|
|
|
USA |
2.5 4v |
|
|
|
|
|||||
Тип |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
В6 |
В6 |
В6 |
В6 |
В6 |
|
К |
К |
К |
В |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
ГРМ |
|
|
|
|
|
DOHC |
DOHC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
/4 |
/4 |
/4 |
/4 |
/4 |
D, мм |
93 |
94 |
94 |
94 |
86,5 |
85,5 |
85,5 |
93 |
96 |
96 |
S, мм |
86 |
71 |
71 |
71 |
84,4 |
72 |
78 |
78 |
78 |
82,8 |
V, л |
1,795 |
1,971 |
1,971 |
1,971 |
1,984 |
2,480 |
2,687 |
3,179 |
3,387 |
3,596 |
ε |
7,3 |
7,6 |
7,6 |
8 |
9,3 |
11,0 |
11,0 |
11,0 |
11,3 |
11,3 |
vп.сер, м/с |
|
|
|
|
|
14,4 |
16,4 |
16,1 |
17,7 |
18,8 |
N, кВт / |
55/ |
70/ |
64/ |
74/ |
55/ |
150/ |
168/ |
191/ |
221/ |
235/ |
n, хв-1 |
|
|
|
|
|
6000 |
6300 |
6200 |
6800 |
6800 |
М, Н м / |
|
|
|
|
|
245/ |
260/ |
310/ |
350/ |
370/ |
n, хв-1 |
|
|
|
|
|
4500 |
4700 |
4600 |
4600 |
4250 |
pe, МПа |
|
|
|
|
|
1,21 |
1,19 |
1,16 |
1,15 |
1,15 |
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка |
C |
C |
C |
|
KJ |
M |
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Двигун |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип |
В6 |
В6Т |
В6 |
В6TW |
В6TW |
V8 |
V8TW |
V10/ |
|
|
|
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
68º РВ |
|
|
ГРМ |
OHC/2OHC/2 |
/4 |
/4 |
/4 |
/4 |
/4 |
/4 |
|
|
|
D, мм |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
93 |
93 |
98 |
|
|
S, мм |
76,4 |
76,4 |
76,4 |
76,4 |
76,4 |
83 |
83 |
76 |
|
|
V, л |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
4,511 |
4,511 |
5,733 |
|
|
ε |
11,3 |
8,0 |
11,7 |
9,4 |
9,4 |
11,5 |
9,5 |
12,0 |
|
|
vп.сер, м/с |
15,5 |
14,6 |
18,8 |
15,3 |
14,5 |
16,6 |
16,6 |
20,3 |
|
|
N, кВт / |
210/ |
300/ |
280/ |
309/ |
355/ |
250/ |
331/ |
450/ |
|
|
n, хв-1 |
6100 |
5750 |
7400 |
6000 |
5700 |
6000 |
6000 |
8000 |
|
|
М, Н м / |
340/ |
540/ |
385/ |
560/ |
640/ |
420/ |
620/ |
590/ |
|
|
n, хв-1 |
5250 |
4500 |
5000 |
2700 |
3500 |
2500 |
2250 |
5750 |
|
|
pe, МПа |
1,15 |
1,74 |
1,26 |
1,72 |
2,07 |
1,11 |
1,47 |
1,18 |
|
|
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка |
М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
42
5 ДВИГУНИ «OPEL»
Family 0 – сімейство рядних двигунів малого робочого об’єму, що розроблене Opel Powertrain, підрозділом Adam Opel A.G., та призначені для субкомпактних автомобілів Opel/Vauxhall.
Перший двигун представлено у трициліндровій версії у 1996 р. для Opel Corsa. Він мав чавунний блок, алюмінієві головки з двома розподільними валами, що приводяться ланцюгом. Останні версії мали VVT впускних валів.
-1.0 L R3, (973 cм3, 40 кВт, 82 Н м при 2800 хв-1;
-1.0 L R3, (973 cм3, 43 кВт, 85 Н м;
-1.0 L R3, (998 cм3, 73.4 мм×78.6 мм, ε=10.5;
-1.2 L R4, (1229 cм3, 73.4 мм×72.6 мм, ε=10.5.
TwinPort – оновлена версія з двома впускними каналами (для малих та великих частот):
-1.0 L R3, 998 cм3, 73.4 мм×78.6 мм, 44 кВт, 88 Н м;
-1.2 L R4, 1229 cм3, 73.4 мм×72.6 мм, 59 кВт, 110 Н м;
-1.4 L R4, 1364 cм3, 73.4 мм×80.6 мм, 66 кВт, 125 Н м.
Мотори Family 0 ставилися на Opel Corsa, Opel Tigra, Opel Astra, Opel Meriva.
Сімейство Opel OHV (також відоме як Kadett engine за найвідомішім використанням) з’явилося у 1965 році і вироблялося до 1984 р.
-1.0 – насправді його об’єм був 1.1 л (1078 cм3) – 1965-1973 Opel Kadett, 19671970 Opel Olympia.
-1.2 – 1196 cм3, 79×61 мм – 1965-1984 Opel Kadett, 1967-1970 Opel Olympia, 1970-1981 Opel Ascona, 1970-1988 Opel Manta
-1.0 – 993 cм3, 72×61 мм – 1973-1979 Opel Kadett.
Сімейство Family II розроблене Opel у кінці 1970-х для Opel Ascona B та Opel Kadett D. З часом з’явилися DOHC та паливне впорскування. Ці двигуни використовували й інші підрозділи General Motors (Holden, GM do Brasil).
-20XE, 20XEJ, C20XE – 16-клапанна OHC-модель з чавунним блоком, 1998
см3, 86×86 мм, 110 кВт, 196 Н м. Фірмою Cosworth Project KB було розроблено DOHC-версію. Використання: Opel Kadett GSi, Opel Vectra 2000, Opel Vectra GT 16V, Opel Calibra 16V, Opel Astra GSi, AutoVAZ Lada 110 (limited-edition sports version).
-C20LET Turbo – турбоверсія моделі C20XE з турбокомпресором KKK-16,
впорскуванням Bosch Motronic 2.7, 150 кВт, 280 Н м. Ставилася на повноприводні
Opel Calibra, Opel Vectra.
- Термін Ecotec було додано у 2000 році для нового покоління Family II. Це мотори з двома розподільними валами, що приводяться ланцюгом, алюмінієвими блоком (з чавунними гільзами) та головками, балансирними валами, об’ємом від 1.8
дo 2.4 л, і є спільною розробкою Opel's International Technical Development Center (Rüsselsheim, Німеччина), GM Powertrain (Pontiac, Michigan, США), Saab (Trollhättan, Швеція), Lotus Engingineering (Hethel, Велика Британія). Виробляють їх заводи у Tonawanda (New York, США), Kaiserslautern (Німеччина), Spring Hill (Tennessee, США).
43
Двигун |
|
|
10N |
С10 |
X10 |
12S |
12ST |
X12 |
X12 |
|
|
|
|
|
YE |
XE |
|
|
SZ |
XE |
|
Тип |
R3 |
R3 |
R4 |
R4 |
R3 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
|
РВ |
РВ |
К |
К |
РВ |
К |
К |
ЦВ |
РВ |
РВ |
ГРМ |
DOHC |
DOHC |
OHV |
OHV |
DOHC |
OHV |
OHC |
OHC |
DOHC |
DOHC |
|
/4 |
/4 |
/2 |
/2 |
/4 |
/2 |
/2 |
/2 |
/4 |
/4 |
D, мм |
72,5 |
72,5 |
72 |
72 |
73,4 |
79 |
77,8 |
72 |
72,5 |
73,4 |
S, мм |
78,5 |
78,5 |
61 |
61 |
78,6 |
61 |
62,9 |
73,4 |
72,6 |
72,6 |
V, л |
0,973 |
0,973 |
0,993 |
0,993 |
0,998 |
1,196 |
1,196 |
1,196 |
1,199 |
1,229 |
ε |
10,1 |
|
8,8 |
11,0 |
10,5 |
9,1 |
9,2 |
10 |
10,1 |
10,5 |
vп.сер, м/с |
14,7 |
|
|
|
14,7 |
|
11,7 |
11,3 |
13,6 |
13,6 |
N, кВт / |
40/ |
43/ |
29/ |
33/ |
44/ |
44/ |
40-43/ |
33/ |
55/ |
59/ |
n, хв-1 |
5600 |
|
|
5400 |
5600 |
|
5600 |
4600 |
5600 |
5600 |
М, Н м / |
82/ |
85/ |
|
68/ |
88/ |
|
84/ |
88/ |
110/ |
110/ |
n, хв-1 |
2800 |
|
|
2600 |
3800 |
|
3600 |
2800 |
4000 |
4000 |
pe, МПа |
0,88 |
|
|
0,74 |
0,94 |
|
|
0,72 |
0,98 |
1,03 |
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка |
М |
|
C |
|
|
C |
C |
|
М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C14 |
X14 |
|
|
Twin |
Двигун |
13N |
13S |
|
14NV |
14NZ |
SE |
16LZ |
16NZ |
||
|
SE |
Port |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
4V |
|
|
|
Тип |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
|
К |
К |
РВ |
К |
ЦВ |
PВ |
РВ |
ЦВ |
РВ |
РВ |
ГРМ |
OHC |
OHC |
DOHC |
OHC |
OHC |
OHC |
DOHC |
OHC |
OHC |
DOHC |
|
/2 |
/2 |
/4 |
/2 |
/2 |
/2 |
/4 |
/2 |
/2 |
/4 |
D, мм |
75 |
75 |
73,4 |
77,6 |
77,6 |
77,6 |
77,6 |
79 |
79 |
79 |
S, мм |
73,4 |
73,4 |
80,6 |
73,4 |
73,4 |
73,4 |
73,4 |
81,5 |
81,5 |
81,5 |
V, л |
1,297 |
1,297 |
1,364 |
1,389 |
1,389 |
1,389 |
1,389 |
1,598 |
1,598 |
1,598 |
ε |
8,2 |
9,2 |
10,1 |
9,4 |
9,4 |
9,8 |
10,5 |
8,6 |
9,6 |
10,5 |
vп.сер, м/с |
14,2 |
14,2 |
15,0 |
13,7 |
14,1 |
14,3 |
14,7 |
14,2 |
14,7 |
16,3 |
N, кВт / |
44/ |
55/ |
66/ |
55/ |
44/ |
60/ |
66/ |
55/ |
64/ |
74/ |
n, хв-1 |
5800 |
5800 |
5600 |
5600 |
5400 |
5800 |
6000 |
5200 |
5400 |
6000 |
М, Н м / |
94/ |
101/ |
125/ |
108/ |
106/ |
113/ |
125/ |
125/ |
138/ |
150/ |
n, хв-1 |
3400 |
4200 |
4000 |
3000 |
3000 |
3400 |
4000 |
3200 |
3000 |
3600 |
pe, МПа |
0,7 |
0,88 |
1,03 |
0,85 |
0,7 |
0,89 |
0,95 |
0,79 |
0,89 |
0,93 |
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка |
C |
C |
|
C |
|
|
|
|
|
|
- Saab використовує турбоверсію 2.0 L (з форсунками охолодження поршнів, електронним керуванням дросельною заслінкою та посиленою шатунно-поршневою групою) на Saab 9-3 (також Opel Vectra, Opel Signum). Ще одна турбоверсія (з чавунним блоком) була розроблена Opel/Vauxhall для Opel Astra, Opel Zafira: 129
кВт, 265 Н м.
44
- SIDI (Spark Ingition Direct Injection) – модель 2.0 L з безпосереднім |
Aveo (ZAZ); 1.4 L DOHC – європейські Chevrolet Kalos/Chevrolet Aveo, Chevrolet |
|||||||||||||||
впорскуванням бензину та VVT, що розроблена фірмою Pontiac для 2007 Solstice |
Lacetti та Chevrolet Nubira; L91 (1.6 L) – американські Chevrolet Aveo, European |
|||||||||||||||
GXP, 2007 Opel GT. |
|
|
Chevrolet Lacetti та Chevrolet Nubira; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
- DI - 2.2 L Ecotec (2198 cм3, 86×96,4 мм) – безпосереднє впорскування, для Opel |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
16 |
16 |
|
|
|
|
||||
Vectra, Opel Signum |
|
|
Двигун |
16SH |
16 |
16SV |
C16SE |
|
17S |
18NV, |
18NZ |
18E |
||||
|
|
|
XEL |
XE |
||||||||||||
- L61 (L42 – версія на КПГ) – 2198 cм3, 86×96,4 мм, 107 кВт, 210 Н м, |
SZR |
|
18S |
|||||||||||||
балансирні вали, деякі моделі з електронним керуванням дросельною заслінкою. |
|
|
|
|
|
|
|
4V |
4V |
|
|
|
|
|||
Тип |
R4 |
R4 |
R4 |
|
R4 |
|
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
||||
Використання: 2000-2002 Saturn L-Series, 2001-2005 Vauxhall VX220/Opel Speedster, |
|
|
||||||||||||||
|
К |
ЦВ |
К |
|
PВ |
|
РВ |
РВ |
К |
К |
ЦВ |
РВ |
||||
2002Saturn VUE, 2002-2004 Chevrolet Cavalier, 2002-2004 Oldsmobile Alero, 2002- |
|
|
|
|||||||||||||
ГРМ |
OHC |
OHC |
OHC |
|
OHC |
DOHC |
DOHC |
|
OHC |
OHC |
OHC |
|||||
2005 Pontiac Sunfire, 2003-2005 Saturn L-Series (high output), 2003Saturn ION, 2004 |
|
|
||||||||||||||
|
/2 |
/2 |
/2 |
|
/2 |
|
/4 |
/4 |
|
/2 |
/2 |
/2 |
||||
Chevrolet Classic, 2004Chevrolet Malibu, 2005Chevrolet Cobalt, Pontiac Grand Am, |
|
|
|
|
||||||||||||
D, мм |
80 |
79 |
79 |
|
79 |
|
79 |
79 |
88 |
84,8 |
84,8 |
84,8 |
||||
Opel Astra/Vauxhall/Holden Astra, Opel Vectra/Vauxhall/Holden Vectra, Opel |
|
|
||||||||||||||
S, мм |
79,5 |
81,5 |
81,5 |
|
81,5 |
|
81,5 |
81,5 |
69,8 |
79,5 |
79,5 |
79,5 |
||||
Zafira/Vauxhall/Holden Zafira/Subaru Traviq, а також (за угодою між GM та Fiat) Fiat |
|
|
||||||||||||||
Croma, Alfa Romeo 159. |
|
V, л |
1,598 |
1,598 |
1,598 |
1,598 |
1,598 |
1,598 |
1,698 |
1,796 |
1,796 |
1,796 |
||||
- LSJ – американська модифікація (153 кВт, 271 Н м) дволітрового мотора з |
ε |
9,2 |
9,6 |
10 |
|
10 |
|
10,5 |
10,5 |
8,8 |
9,2/10 |
9,2 |
9,5/10 |
|||
компресором типу Roots та повітря-водяним охолоджувачем. Призначення: 2004- |
vп.сер, м/с |
15,4 |
14,1 |
14,7 |
|
15,8 |
|
16,8 |
16,3 |
|
14,3 |
14,3 |
14,8 |
|||
2006 Saturn ION Red Line, 2005-2006 Chevrolet Cobalt SS. |
N, кВт / |
66/ |
55/ |
60/ |
|
74/ |
|
74/ |
78/ |
55/ |
61/ |
66/ |
85/ |
|||
- LE5 – VVT, 2384 cм3, 88×98 мм, 127 кВт, 230 Н м, 2006 Chevrolet Cobalt, 2006 |
n, хв-1 |
5800 |
5200 |
5400 |
|
5800 |
|
6200 |
6000 |
|
5400 |
5400 |
5600 |
|||
Pontiac Solstice, 2006 Saturn Sky, 2006 Saturn ION, 2006 Pontiac G6, 2006 Pontiac |
М, Н м / |
126/ |
128/ |
130/ |
|
135/ |
|
148/ |
148/ |
|
143/ |
145/ |
158/ |
|||
Pursuit, 2006 Chevrolet HHR, 2007 Saturn Aura. |
|
n, хв-1 |
3800 |
2600 |
2600 |
|
3400 |
|
3500 |
4000 |
|
2600 |
2800 |
3000 |
||
- E-TEC II – версії Family II, що розроблені Holden для GM India та GM |
pe, МПа |
0,85 |
0,79 |
0,83 |
|
0,96 |
|
0,9 |
0,98 |
|
0,75 |
0,82 |
1,01 |
|||
Daewoo. Вироблялися у Melbourne, Австралія та мали моделі 1.8 L (Chevrolet Lacetti, |
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Chevrolet Nubira, Chevrolet Rezzo), 2.0 L (Chevrolet Optra, Chevrolet Evanda, Suzuki |
Примітка |
C |
|
C |
|
|
|
|
|
C |
C |
|
LE |
|||
Reno, Suzuki Forenza), C24SE (2.4 L SOHC - Isuzu Rodeo). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
- C18YE (1.8 L SOHC, працює на етанолі), C20SEL (2.0 L DOHC), X20SE (2.0 L, |
|
X 18 |
Z 18 |
18 |
|
|
|
|
20 E |
|
20 |
20 |
20 |
|||
FlexPower, працює на суміші бензину та етанолу) – розроблені GM do Brazil. |
|
XE1, |
|
|
|
|
|
|||||||||
Двигун |
XE |
XEL |
DCVCP |
|
20S |
20NE |
XEV |
XEN |
||||||||
Family 1 – сімейство двигунів, що розроблене Opel Powertrain, на зміну моделям |
Z 18 |
|
CIN |
SEN |
||||||||||||
малого об’єму Family II для субкомпактних автомобілів Opel/Vauxhall. |
|
XEL |
4V |
4V |
|
|
|
|
|
|
|
4V |
4V |
|||
- Ecotec – перше покоління двигунів з двома розподільними валами, що |
Тип |
R4 |
R4 |
R4 |
|
R4 |
|
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
|||
приводяться зубчастим ременем, чавунним блоком та алюмінієвими головками. |
|
РВ |
РВ |
РВ |
|
РВ |
|
К |
РВ |
РВ |
РВ |
PВ |
РВ |
|||
Були моделі |
1.4 L |
(1389 cм3), 77,6×73,4 мм, |
66 кВт, 125 Н м; 1.6 L (1598 cм3), |
ГРМ |
DOHC |
DOHC |
DOHC |
DOHC |
OHC |
|
OHC |
OHC |
DOHC |
OHC |
||
79×81,5 мм, |
74 кВт, |
148 Н м; 1.8 L (1796 cм3), |
80,5×88,2 мм, 85-92 кВт, 170 Н м. |
|
/4 |
/4 |
/4 |
|
/4 |
|
/2 |
|
/2 |
/2 |
/4 |
/4 |
Призначення: 1996-2003 Opel Tigra, Opel Corsa, Opel Astra, Opel Vectra, 2003 Saab 9- |
D, мм |
80,5 |
80,5 |
81,6 |
|
81,6 |
|
95 |
95 |
86 |
86 |
86 |
86 |
|||
3, 2004 Chevrolet Viva, 2005 Opel Zafira. |
|
S, мм |
88,2 |
88,2 |
86 |
|
86 |
|
69,8 |
69,8 |
86 |
86 |
86 |
86 |
||
- TwinPort – оновлена версія мотора 1.6 L 2002 року, з клапаном EGR, більш |
V, л |
1,796 |
1,796 |
1,796 |
1,796 |
1,979 |
1,979 |
1,998 |
1,998 |
1,998 |
1,998 |
|||||
легким блоком та двофазним впускним трубопроводом: 74 кВт, 150 Н м, ставили на |
ε |
10,5 |
10,5 |
10,8 |
|
10,5 |
|
9/9,4 |
9,6 |
9,2 |
10 |
10,8 |
10,5 |
|||
Opel Tigra, Opel Astra, Opel Zafira, Opel Meriva. |
|
vп.сер, м/с |
15,9 |
17,6 |
15,5 |
|
|
|
12,1 |
|
14,9 |
15,5 |
16,1 |
17,2 |
||
- DCVCP (Double Continuous Variable Cam Phasing technology, варіант VVT) – |
N, кВт / |
85/ |
92/ |
85/ |
|
103/ |
|
74/ |
81-85/ |
85/ |
85/ |
100/ |
110/ |
|||
Euro IV-версія двигуна 1.8L: 103 кВт, 175 Н м, 2005 Opel Zafira. |
n, хв-1 |
5400 |
6000 |
5400 |
|
|
|
5200 |
|
5200 |
5400 |
5600 |
6000 |
|||
- D-TEC – OHC-модифікації, що вироблялися Daewoo Motors: 1.3 L – Daewoo |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Lanos; 1.5 L – Daewoo Lanos, Daewoo Nexia; 1.6 L – Daewoo Nexia; 1.6 L DOHC – |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
М, Н м / |
170/ |
165/ |
170/ |
|
175/ |
|
153/ |
|
170/ |
178/ |
188/ |
196/ |
||||
Daewoo Nexia, Daewoo Espero, Daewoo Lanos. |
|
n, хв-1 |
3400 |
4600 |
3600 |
|
|
|
3800 |
|
2600 |
2800 |
3200 |
4600 |
||
- E-TEC II – |
оновлена версія D-TEC (Euro III): 1.4 L SOHC – European |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
pe, МПа |
1,05 |
1,02 |
1,05 |
|
|
|
0,86 |
|
0,98 |
0,95 |
1,07 |
1,1 |
||||
Chevrolet Kalos/Chevrolet Aveo; 1.5 L SOHC, Euro II – азійські, середньосхідні та |
|
|
|
|
||||||||||||
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
південноафриканські версії Chevrolet Lacetti, Chevrolet Nubira та Chevrolet Aveo, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Примітка |
|
|
|
|
|
|
C |
L |
M |
M |
|
M |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
45 |
|
|
|
|
|
|
46 |
|
|
|
|
|
|
- C10YE (1.0 L SOHC – Chevrolet Celta та Corsa); C10YEH (1.0 L SOHC – Chevrolet Celta та Corsa); C14SE (1.4 L SOHC – Chevrolet Celta та Corsa); C18XE (1.8 L SOHC FlexPower – Chevrolet Corsa, Montana та Meriva; Fiat Palio, Siena, Palio Weekend, Strada та Stilo) – розроблені GM do Brazil, працюють на етанолі та суміші бензину та спирту.
Двигун |
20 |
Ecotec |
Ecotec |
Ecotec |
Ecotec |
22E |
22SE |
X22 |
Ecotec |
|
LET |
|
|||||||||
|
Turbo |
2.0 |
2.0 |
2.0 |
2.0 |
|
4V |
XE 4V |
2.2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип |
R4T |
R4TW |
R4TW |
R4TW |
R4MW |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
R4 |
|
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
PВ |
PВ |
PВ |
БВ |
ГРМ |
OHC |
DOHC |
DOHC |
DOHC |
DOHC |
OHC |
DOHC |
DOHC |
DOHC |
DOHC |
|
/4 |
/4 |
/4 |
/4 |
/4 |
/2 |
/4 |
/4 |
/4 |
/4 |
D, мм |
86 |
86 |
86 |
86 |
86 |
95 |
86 |
86 |
86 |
86 |
S, мм |
86 |
86 |
86 |
86 |
86 |
77,5 |
94,6 |
94,6 |
94,6 |
94,6 |
V, л |
1,998 |
1,998 |
1,998 |
1,998 |
1,998 |
2,197 |
2,198 |
2,198 |
2,198 |
2,198 |
ε |
9,0 |
8,8 |
8,8 |
9,5 |
9,5 |
9,4 |
10 |
10,5 |
10 |
12 |
vп.сер, м/с |
16,1 |
14,9 |
15,5 |
15,8 |
16,1 |
12,4 |
18,3 |
17,0 |
17,7 |
17,7 |
N, кВт / |
150/ |
125/ |
147/ |
129/ |
153/ |
85/ |
108/ |
100/ |
107/ |
114/ |
n, хв-1 |
5600 |
5200 |
5400 |
5500 |
5600 |
4800 |
5800 |
5400 |
5600 |
5600 |
М, Н м / |
280/ |
250/ |
262/ |
265/ |
271/ |
182/ |
203/ |
202/ |
210/ |
220/ |
n, хв-1 |
2400 |
1950 |
4200 |
2500 |
4400 |
2800 |
4000 |
2600 |
4000 |
3800 |
pe, МПа |
1,6 |
1,44 |
1,63 |
1,41 |
1,64 |
0,96 |
1,02 |
1,01 |
1,04 |
1,11 |
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка |
M |
|
|
|
|
LE |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Двигун |
C24 |
X25 |
30XE |
Х30 |
30NE |
30SE |
30E |
6VD1 |
LA3 |
|
|
NE |
XE4V |
(L81) |
|
|
4V |
|
|
|
|
Тип |
R4 |
V6/54° |
V6/54° |
V6Т/ |
R4 |
R4 |
R6 |
V6 |
V6/54° |
R6 |
|
PВ |
РВ |
РВ |
54° РВ |
РВ |
PВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
ГРМ |
OHV |
DOHC |
DOHC |
DOHC |
OHC |
OHC |
OHC |
OHC |
DOHC |
DOHC |
|
/2 |
/4 |
/4 |
/4 |
/2 |
/2 |
/2 |
/4 |
/4 |
/4 |
D, мм |
95 |
81,6 |
86 |
86 |
95 |
95 |
95 |
93,4 |
87,5 |
95 |
S, мм |
85 |
79,6 |
85 |
85 |
69,8 |
69,8 |
69,8 |
77 |
88 |
85 |
V, л |
2,410 |
2,498 |
2,962 |
2,962 |
2,969 |
2,969 |
2,969 |
3,165 |
3,175 |
3,615 |
ε |
9,2 |
10,8 |
10,8 |
10 |
9,2 |
10 |
9,4 |
9,3 |
10 |
8,2 |
vп.сер, м/с |
13,6 |
15,4 |
17,6 |
14,2 |
13,5 |
14 |
13,5 |
13,3 |
18,2 |
14,7 |
N, кВт / |
92/ |
125/ |
155/ |
149/ |
130/ |
150/ |
132/ |
130/ |
155/ |
281/ |
n, хв-1 |
4800 |
5800 |
6200 |
5000 |
5800 |
6000 |
5800 |
5200 |
6200 |
5200 |
М, Н м / |
195/ |
230/ |
270/ |
310/ |
240/ |
270/ |
248/ |
260/ |
300/ |
568/ |
n, хв-1 |
2400 |
3200 |
3600 |
2500- |
4200 |
3600 |
4800 |
3750 |
4000 |
4200 |
|
|
|
|
4000 |
|
|
|
|
|
|
pe, МПа |
0,95 |
1,04 |
1,01 |
1,21 |
0,91 |
1,01 |
0,92 |
0,95 |
0,94 |
1,79 |
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка |
|
M |
|
|
M |
|
L |
М |
|
|
|
|
|
|
47 |
|
|
|
|
|
Сучасні шестициліндрові рядні двигуни випускаються з 1968 року. Але першим автомобілем з „рядною шісткою” був Opel Moonlight roadster 1933 року.
Мотор мав 1933 см3, 65,0×90 мм, 25 кВт та 100 Н·м. Opel Kapitan 1956 року мав двигун OHV, 2605 см3, 85×76,5 мм, ε= 7,8, 67 кВт та 186 Н·м.
Сучасна лінійка двигунів почалася з 2.5 L (2490 cм3, 87×69,8 мм, OHV) на Opel Commodore 1968 року. Версія з одним карбюратором та ε=9,5 мала 86 кВт та 174 Н·м, з двома карбюраторами та ε=9,0 – 97 кВт та 186 Н·м). У 1977 році на Opel Monza поставили цей мотор вже з впорскуванням Bosch (103 кВт, 186 Н·м), а у 1987 на Opel Senator з’явилася модифікація з OHC (104 кВт, 205 Н·м). Версія 3.0 L (2969 cм3) вийшла у 1977 році, мала впорскування Bosch LE-Jetronic, 95×69,8 мм, OHV, 132 кВт, 248 Н·м, ставилася на Opel Monza GSE тa Opel Senator 3.0E; модифікація з OHC – 1986 р., 132 кВт, 240 Н·м, Opel Omega 3000 Gsi.
Ще одну версію (DOHC, 3615 см3, 95×85 мм, ε= 8,2, 281 кВт, 568 Н·м) з двома паралельними (на три циліндра кожен) турбокомпресорами Garrett T25 та повітряводяним охолоджувачем ставила у 1990-х Lotus Cars на Lotus Omega/Carlton.
У середині 90-х рядні двигуни зняли з виробництва – їх замінили V-подібні з кутом розвалу 54°. Вони мали чавунний блок та алюмінієві DOHC-головки та вироблялися у Англії, але ставилися як на європейські, так і на американські автомобілі. Моделі:
-L81 – 2962 cм3, 86×85 мм, 155 кВт, 270 Н·м (турбоверсія – 149 кВт, 310 Н·м) – 1994 Opel Omega, 1996 Cadillac Catera, 2000 Saturn L-Series, 2002 Saturn VUE, Saab 9-5, Saab 9000;
-2.5 (Х25) – 2.5 L, 81,6×79,6 мм, 125 кВт, 230 Н·м – Opel Vectra A, Opel Vectra B, Opel Calibra, Opel Omega B, Saab 900 NG, Saab 9000 (Saab виробляв версію з безпосереднім впорскуванням);
-LA3 – 3175 cм3, 87,5×88 мм, 155 кВт, 300 Н·м – Opel Omega B, 2003-2004 Cadillac CTS.
48
6 ДВИГУНИ «SMART»
Автомобільна компанія «Smart GmbH/MCC France SAS», що з 1999 року на 100% належить концерну „DaimlerChrysler”, спеціалізується на випуску невеличких автомобілів (розмірних класів А та В) з малолітражними двигунами. Smart означає
Swatch Mercedes ART, MCC – Micro Compact Car GmbH.
Двигун |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип |
R3 |
R3TW |
R3TW |
R3TW |
R3TW |
R3 |
R4 |
R4 |
|
|
|
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
РВ |
|
|
ГРМ |
|
/2 |
/2 |
/2 |
/2 |
/4 |
/4 |
/4 |
|
|
D, мм |
63,5 |
66,5 |
66,5 |
66,5 |
66,5 |
75 |
75 |
75 |
|
|
S, мм |
63 |
67 |
67 |
67 |
67 |
84,9 |
75,4 |
84,8 |
|
|
V, л |
0,599 |
0,698 |
0,698 |
0,698 |
0,698 |
1,124 |
1,332 |
1,499 |
|
|
ε |
9,5 |
9,0 |
9,0 |
9,0 |
9,0 |
10,5 |
10,5 |
10,5 |
|
|
vп.сер, м/с |
11,0 |
11,7 |
11,7 |
11,7 |
12,5 |
17,0 |
15,1 |
17,0 |
|
|
N, кВт / |
33/ |
37/ |
45/ |
55/ |
74/ |
55/ |
70/ |
80/ |
|
|
n, хв-1 |
5250 |
5250 |
5250 |
5250 |
5600 |
6000 |
6000 |
6000 |
|
|
М, Н м / |
70/ |
80/ |
95/ |
110/ |
130/ |
100/ |
125/ |
145/ |
|
|
n, хв-1 |
3000 |
1800 |
2000 |
2200 |
2500 |
3500 |
4000 |
4000 |
|
|
pe, МПа |
1,26 |
1,21 |
1,47 |
1,8 |
2,27 |
0,98 |
1,05 |
1,07 |
|
|
ge, г/кВт·год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка |
М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
49
ДОДАТОК ПАЛИВНІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛЬНИХ
БЕНЗИНОВИХ ДВЗ
Паливні системи фірми «BOSCH»
Компанія «Бош» почала експерименти зі створення бензинового впорскування ще в 1921 році.
У результаті численних експериментів (1923÷1928 р.) було створено першу систему бензинового впорскування, що знайшла своє застосування на авіаційних двигунах. Ця система забезпечувала більшу надійність і потужність двигуна, що було основним для авіаційної техніки того часу.
На автомобільній виставці 1951 року в м. Франкфурті було представлено перший серійний автомобіль із двотактним двигуном, що оснащений системою бензинового впорскування «Бош». У порівнянні з карбюраторними він споживав на 20% менше бензину й одночасно мав на 5 к.с. більшу потужність (28 к.с. замість 23
к.с.).
Першим серійним чотиритактним двигуном із системою бензинового впорскування компанії «Бош» був Mercedes 300 L.
1967 р.: D-Jetronic (D – Drucksensor, з німецької „ датчик тиску”).
Перша система впорскування палива з електронним керуванням. Електронасос подає паливо під постійним тиском 0,2 МПа до електромагнітних форсунок, які періодично (циклічно) впорскують паливо у впускні трубопроводи, де воно й змішується з повітрям. Оскільки тиск палива постійний, його кількість визначається тривалістю відкритого стану форсунки. Електронний блок керування (БК), який виконано на 25 транзисторах, визначає тривалість керуючого імпульсу залежно від температурного режиму, частоти обертання й навантаження двигуна. Інформація про навантаження міститься в сигналі датчика розрідження у впускному колекторі. Назву «Jetronic» фірма «Бош» використовує для систем, що керують тільки паливоподачею.
1973 р.: K-Jetronic (K – Kontinuierlich, „постійно”).
Паливо, що подається електронасосом, проходить через регуляторрозподільник до форсунок, які безупинно впорскують у трубопроводи. Плунжер регулятора, що змінює перетин потоку палива, зв'язаний через важіль із пластиною, що розташована перпендикулярно потоку повітря у впускному тракті перед дросельною заслінкою. Зміна витрати повітря викликає переміщення плунжера регулятора й, відповідно, зміну подачі палива. Пізніше, відповідно до екологічних вимог, ця система була доповнена допоміжним БК, лямбда-зондом, електроклапаном і деякими іншими вузлами. Тиск впорскування – 0,5÷0,55 МПа.
1973 р.: L-Jetronic (L – Luft, з німецької „повітря”) 1974 Porsche 914.
Електронна система впорскування з безпосереднім виміром витрати повітря й електромагнітними форсунками.
Паливо від електронасоса подається до форсунок магістраллю, у якій установлено регулятор тиску, який підтримує постійну різницю між тиском палива й повітря у впускному колекторі 0,25÷0,3 МПа, що дозволяє більш точно дозувати паливо. Датчик витрати повітря містить поворотну заслінку, яку з'єднано зі зворотною пружиною й потенціометром. У датчик витрати повітря убудовано
50
датчик температури для урахування залежності щільності повітря від його температури. Для спрощення всі форсунки електрично з'єднані паралельно й здійснюють впорскування один раз при кожному оберті колінчастого вала. Для деяких ринків випускалися спеціальні модифікації, що розрізнялися деталями: LEJetronic для Європи й LU-Jetronic для США.
1976 р.: Початок виробництва лямбда-зонда.
1979 р.: М-Motronic.
Назву «Motronic» фірма «Бош» застосовує до систем, що одночасно управляють паливоподачею і запалюванням від одного БК відповідно до загальних критеріїв оптимізації. Систему виконано на основі L-Jetronic.
1981 р.: LH-Jetronic (L – Luft, „повітря”, H – Heiße-leitung, „гаряча нитка”).
Створена на основі L-Jetronic і відрізняється застосуванням датчика масової витрати повітря. Повітря, яке надходить у двигун, обдуває вольфрамову спіраль (проволочку), що підігрівається, та є частиною електричного вимірювального моста. Сигнал з датчика разом із частотою обертання двигуна є основними величинами, що задають роботу системи.
Датчик температури, що убудовано у вимірник маси повітря, забезпечує незалежність вихідного сигналу від температури повітря.
1982 р.: KE-Jetronic (E – Elektronik).
Подальший розвиток K-Jetronic. Відрізняється конструкцією регуляторарозподільника, у який додатково убудовано електрогідравлічний регулятор, що керується мікропроцесорним БК. Крім того, датчик витрати повітря з'єднано не тільки із плунжером, як в K-Jetronic, але й з потенціометром, сигнал з якого надходить у БК.
1986 р.: Mono-Jetronic.
Система центрального (або одноточкового) впорскування з електронним керуванням містить тільки одну електромагнітну форсунку, що встановлена перед дросельною заслінкою. Паливоповітряна суміш надходить у циліндри двигуна так само, як і при застосуванні карбюратора. За точністю паливоподачі займає проміжне положення між карбюратором і розподіленим впорскуванням. Невисока вартість дозволила оснастити автомобілі малого й середнього класу системою бензинового
упорскування без істотного збільшення їхньої ціни.
1989 р.: Mono-Motronic.
Система Mono-Jetronic, оснащена електронним запалюванням і мікропроцесором, була використана в серійному виробництві автомобілів за назвою
Mono-Motronic.
1989 р.: МР-Motronic.
У якості датчика навантаження двигуна використається датчик розрідження у впускному колекторі.
1989 р.: система EGAS.
Cистема EGAS оснащена датчиком педалі газу. Блок керування Motronic аналізує сигнал датчика й з урахуванням параметрів мотора міняє розташування дросельної заслінки, що приводиться в рух електромотором.
51
1991 р.: У БК додано інтерфейс для інформаційного обміну з іншими мікропроцесорними системами керування (протибуксовочна система, автоматична коробка передач і т.д.) через високошвидкісний канал CAN.
1994 р.: МЕ-Motronic.
Система на базі М-Motronic. Додано систему EGAS.
2000 р.: Система безпосереднього впорскування MED-Motronic.
Система Motronic MED 7, керуючи крутним моментом двигуна, дозволяє, завдяки роботі двигуна на особливо збіднених пальних сумішах, сполучати мінімальну витрату палива (економія до 15÷20%) з гарною динамікою руху автомобіля. Тиск впорскування – до 12 МПа.
2005 р.: Друге покоління систем безпосереднього впорскування – DI-Motronic. Удосконалена система прямого впорскування відрізняється новими інжекторними клапанами високого тиску із багатоструменевими розпилювачами, поліпшеним одноциліндровим насосом високого тиску й більш сучасним блоком керування двигуном. Інжектори другого покоління DI-Motronic розраховані на більше високий тиск палива, до 20 МПа замість 12 МПа, оснащені соленоїдним
приводом і багатоканальними клапанами зі змінною конфігурацією.
Ще одна нова розробка Bosch – п’єзоінжектори для технології струминного керування прямим впорскуванням, також розраховані на тиск палива 20 МПа. Вони відрізняються надзвичайно малим часом спрацьовування, що дозволяє використати дуже гнучкі стратегії впорскування. Необхідний напір у паливопроводі забезпечує новий одноциліндровий насос високого тиску. Він приводиться в рух додатковим кулачком на розподільному валу й має два гідравлічні з'єднання – для паливопостачання й для трубки подачі палива (канал високого тиску). У нового насоса нижче витрата енергії, вона менше й легше більш ранніх моделей. Bosch розробив схеми й функції керування двигуном для всіх процесів згоряння в системах прямого впорскування й всіх типів двигунів. Комплексне вдосконалення системи DI-Motronic полегшує перехід звичайних бензинових двигунів у режим прямого впорскування.
Паливні системи фірми «SIEMENS» Fenix 3B (багатоточкова система).
Паливо безперервно поступає до форсунок, час відкриття яких визначається положенням дросельної заслінки, частотою обертання колінчастого вала та тиском у впускному трубопроводі. Форсунки впорскують паливо одночасно один раз за один оборот колінчастого вала. Тиск впорскування – 0,35 МПа.
Fenix 3B (одноточкова система). Аналогічна попередній за винятком кількості форсунок.
Комплексна система керування двигуном "Digifant" фірми
«VOLKSWAGEN» складається із двох підсистем: керування впорскуванням палива й керування кутом випередження запалювання. Робота всіх підсистем управляється електронним контролером, що є спеціалізованим мікрокомп'ютером.
Підсистема керування впорскуванням палива відповідає за підготовку паливної суміші і її подачу у двигун. При цьому до кожного циліндра паливна суміш подається окремою форсункою. Працює підсистема в такий спосіб: паливний
52
електронасос під тиском 2,5÷3 кг/см2 подає паливо з бензобака через паливний фільтр до паливного тракту й далі до форсунок. Наприкінці паливного тракту встановлений регулятор тиску палива в системі, що підтримує постійний тиск впорскування й здійснює злив надлишків палива назад у паливний бак, тим самим забезпечуючи циркуляцію палива в системі, і виключає утворення в ній парів палива.
Підсистема керування кутом випередження запалювання. Основними елементами підсистеми керування кутом випередження запалювання є: електроконтролер, комутатор, убудований у розподільник запалювання датчик числа обертів двигуна (датчик Холла), убудований у контролер датчик розрідження, датчик детонації, котушка й свічі запалювання. Датчик детонації забезпечує контроль навантаження двигуна і є основним для регулювання кута випередження запалювання.
Кут випередження запалювання обчислюється електроконтролером у прямій залежності від показань датчиків, він же й здійснює керування запалюванням.
Система впорскування „KUGELFISHER” – тиск впорскування 30÷38 кг/см2. Подача палива залежить від частоти обертання, температури охолодної рідини, положення дросельної заслінки, температури й тиску повітря, температури палива, швидкості руху автомобіля, режиму роботи та навантаження на двигун.
Система впорскування „OPEL-Multec” – система центрального переривчастого впорскування. Доза палива визначається часом відкриття форсунки, яке залежить від положення дросельної заслінки, частоти обертання та тиску у впускному трубопроводі.
Технології безпосереднього впорскування (БВ)
PSA HPi
Концерн PSA (Peugeot – Citroen) не є піонером впровадження БВ у Старому Світі, але впорскування в циліндри вперше з'явилося саме на його автомобілях.
Безпосереднє впорскування (HPi – Injection a Haute Pression або High Pressure Injection) в PSA з'явилося навесні 2000 року на 2-літровому двигуні EW10 HPi 16 (2.0). Завдяки цьому, за заявами виробника, вдалося домогтися зниження витрати палива на 19% у порівнянні з попереднім поколінням двигунів (XU) і на 10 − у порівнянні з раннім звичайним EW. Трохи зріс крутний момент на низьких обертах, покращилася динаміка, а екологічні показники в цілому ввійшли у відповідність стандартам Euro IV.
Збільшення показників потужності пояснюється власне безпосереднім впорскуванням (оптимізацією процесу сумішоутворення й згоряння), наявністю системи VVT (зміни фаз газорозподілу) і, ступенем стиску, що збільшено до 11,4.
VAG FSI
Найактивнішими апологетами безпосереднього впорскування в Європі є підрозділи VAG, у першу чергу – Volkswagen й Audi. Двигуни із БВ (FSI – Fuel Stratified Injection) запущені в серію влітку 2001 року, і вже значною мірою витиснули традиційні бензинові мотори.
Перелічимо конструктивні особливості двигунів FSI:
53
-одноплунжерний паливний насос високого тиску, тиск впорскування до 110 бар,
-форсунка розташована практично горизонтально й факел палива досягає свічі запалювання майже без торкання поршня,
-головка блоку циліндрів з 4 клапанами на циліндр (VAG змушений був відійти від схеми з 5 клапанами),
-система зміни геометрії впускного тракту (з довгим і коротким каналами),
-система EGR, що повертає на впуск до 30% відпрацьованих газів,
-звичайний трикомпонентний каталізатор на виході з випускного колектора й накопичувальний NO-каталізатор (на барієвій основі) під днищем, датчик змісту NOx у випускному тракті,
-система VVT (зміни фаз газорозподілу) безперервного типу,
-ступінь стиску збільшений до 12,1 проти 11,5 у стандартного двигуна.
-двигун оптимізовано під окремий вид низкосірчистого бензину (у цьому випадку – Shell Optimax gasoline)
-заявлене зниження витрати палива - до 15%.
Ford SCi
Європейське відділення Ford-Werke AG також представило в 2002 році свою систему БВ – DISI (з орієнтацією на перспективний «Fusion»), декларуючи зниження витрати палива до 14%. Наприкінці 2003 року безпосереднє впорскування
SCi (Smart Charge injection) з'явилося на моделі «Mondeo» (двигун 1.8 16V Duratec).
Реалізований за стандартною схемою, що описана вище. Насос одноплунжерний, тиск впорскування 120 бар. Заявлене зниження витрати палива – 15÷20%.
DaimlerChrysler CGI
Головний світовий виробник престижних автомобілів теж не може не прийняти участі в розвитку БВ, представивши свій CGI (Stratified Charged Gasoline Injection). Конструктивні особливості:
-двигун із примусовим наддувом (Roots) і интеркулером,
-балансирний механізм при робочому об’ємі менш 2 літрів,
-система VVT,
-форсунка встановлена в циліндрі під досить великим кутом (42°),
-тиск впорскування 50÷120 бар,
-потужність 163 к.с., крутний момент – 250 Н·м (від 3000 до 4500), при цьому 75% моменту досягаються вже при 1500 1/хв,
-заявлено зниження витрати палива на 19% (до 7,9 л/100 км).
Renault IDE
Першим європейським виробником двигунів із БВ стала компанія «Renault», яка на початку 1999 року представила свій 2-літровий F7R. При цьому схема відрізняється від тих, що описано раніше.
Для рішення проблеми підвищеного вмісту NOx у газах активно використається система EGR (з перепуском до 25% газів). За рахунок відпрацьованих газів знижується розрідження у впускному колекторі й
54
зменшуються насосні втрати при низькому навантаженні. Схема дозволила використати стандартні каталізатори TWC. Конструктивні особливості:
-застосовуються три режими подачі палива: пошарове сумішеутворення, бідна суміш і збагачена суміш,
-паливна апаратура «Siemens AG», тиск впорскування до 100 бар,
-форсунка розташована у верхній частині камери згоряння й направляє паливний факел безпосередньо до свічі запалювання,
-ступінь стиску 11,5,
-потужність 140 к.с, крутний момент 201 Н·м (потужність стандартного двигуна F5R – близько 150 к.с.)
SAAB SCC
Ця досить екзотична схема, що розроблена австралійською фірмою Orbital, теж належить до БВ. У циліндри наприкінці такту впуску впорскується бензоповітряна суміш під відносно низьким тиском (6÷7 бар) через свічу-форсунку. Додаткова подача повітря через форсунку виробляється також і на такті стиску.
Оригінально влаштоване й запалювання: при низькому навантаженні й частоті обертання збіднена суміш підпалюється іскрою, що виникає між центральним і бічним електродами у великому проміжку (3,5 мм), а при високій частоті обертання й звичайній суміші – іскрою між свічею й виступом поршня через зазор в 1 мм. Економія здійснюється за рахунок зниження насосних втрат у результаті перепуску відпрацьованих газів. Декларується зниження витрати палива до 10%, викиди NOx -
на 75%.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА «АВТОМОБІЛІ ТА АВТОМОБІЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИБОРУ ПАРАМЕТРІВ ДВЗ
У КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ. ЧАСТИНА 5: БЕНЗИНОВІ ДВИГУНИ ВИРОБНИЦТВА НІМЕЧЧИНИ
(для студентів спеціальностей «Автомобілі та автомобільне господарство», «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини та обладнання» усіх форм навчання)
Укладачі: ГОРОЖАНКІН Сергій Андрійович, ЧУХАРКІН Артем Віталійович.
55 |
56 |