MU_k_LR_Elektroobladnannya_ch2

Раннє запалювання						Відрегулювати запалювання
Велике зношування			втулки		рухливого	Перевірити,	замінити		стійку	з
контакту переривника						контактами переривника
Великий	зазор		між	контактами		Перевірити,	при		необхідності
переривника						відрегулювати
Несправності відцентрового регулятора						Перевірити роботу регулятора на стенді
			Перебої в роботі двигуна на всіх режимах
Ушкодження		проводів		у	системі	Перевірити	проводи	й	з'єднання.
запалювання,		ослаблення			кріплення	Ушкоджені проводи замінити
проводів або окиснення їх наконечників
Забруднення, окиснення або підгоряння						Зачистити	контакти й	відрегулювати
контактів переривника						зазор між ними
Зниження	ємності		конденсатора або			Перевірити	конденсатор		і	при
обрив у ньому						необхідності замінити
Обгорання	або	замаслення			електродів	Перевірити свічки, очистити їх від
свічки, нагар або тріщина на ізоляторі						нагару й відрегулювати зазор між
свічки						електродами

Таблиця Б.2 Можливі несправності висвітлення й світлової сигналізації, їх причини й методи усунення

Причина несправності	Метод усунення
Не горять окремі лампи фар і ліхтарів
1. Перегоріли запобіжники	1. Замініть запобіжники
2. Перегоріли нитки ламп	2. Замініть лампи
3. Ушкодження проводів, окиснення їх	3. Перевірте, замініть ушкоджені
наконечників або ослаблення з'єднань	проводи, зачистіть наконечники
проводів
Не працює сигнал гальмування
Несправний вимикач сигналу	Перевірте контрольною лампою,
гальмування	замініть несправний вимикач
Не перемикається близьке або далеке світло фар
1. Окиснення контактів	1. Замініть перемикач
перемикача світла фар
2. Несправне реле далекого або	2. Перевірте й замініть реле
близького світла фар
Не фіксуються важелі перемикача покажчиків повороту й світла фар
1. Вискакування кульки фіксатора	1. Замініть перемикач
важеля
2. Зношування або злам виступів	2. Те ж
повідкового кільця перемикача
покажчика повороту
Не перемикаються важелі перемикачів покажчиків повороту й світла фар
1. Заїдання кульок фіксаторів	1. Замініть перемикач
42

Приклад. А20ДВ: різьблення М14х1.25; жарове число 20 (холодна); довжина різьбової частини корпуса 19мм; є виступ теплового конуса ізолятора за торець корпуса; герметизація по з'єднанню ізолятор - центральний електрод не термоцементом. (додаток В).

4.3. Технічне обслуговування систем запалювання

Технічний стан елементів системи запалювання суттєво впливає на роботу двигуна. У результаті їх зношування, ослаблення й підгоряння контактів і з'єднань погіршується запуск двигуна, збільшується витрата палива, губиться потужність підвищується токсичність газів, що відробили. Несправності системи запалювання проявляються у вигляді раннього або пізнього запалювання, перебоїв запалювання в одному або декількох циліндрах, повному припиненні запалювання.

При ранньому запалюванні знижуються потужність й економічні показники двигуна, робоча суміш у циліндрах згоряє в умовах детонації. Дуже раннє запалювання може стати причиною небезпечних ударів, що виникають через запалення горючої суміші в змішувачі карбюратора або у впускному трубопроводі двигуна, обумовленого проривом полум'я із циліндра через не повністю закритий впускний клапан.

Перебої в одному циліндрі відбуваються через несправність свічі запалювання, руйнування ізоляції або поганого контакту проведення високої напруги даного циліндра. Перебої в декількох циліндрах можуть виникнути через псування ізоляції центрального проведення високої напруги, поганого його контакту в гнізді кришки розподільника або котушки запалювання, несправності конденсатора, обгорання контактів переривника, несправностей переривникарозподільника. Повне припинення запалювання обумовлюється несправностями в ланцюгах високого або низької напруги.

Перевірку ланцюга низької напруги виконують за допомогою омметра або контрольної лампи, приєднуючи один провід до маси автомобіля, а інший послідовно до всіх елементів ланцюга низької напруги.

Для перевірки справності ланцюги високої напруги (при справному ланцюзі низької напруги) потрібно зняти кришку розподільника, поворотом колінвалу поставити контакти на повне замикання й вийняти провід високої напруги із центральної клеми розподільника. Потім слід включити запалювання, тримати кінець проводу на відстані 4-5 мм від маси й пальцем розмикати контакти переривника. Відсутність іскри на кінці проводу свідчить про несправність у ланцюзі високої напруги або несправності конденсатора. Для остаточного виявлення причини необхідно замінити конденсатор свідомо справним і повторити перевірку. Якщо іскри немає, замінити котушку запалювання.

Справність конденсатора можна перевірити, від'єднавши його провід від клеми переривника, після чого, поставивши його контакти на повне замикання, включити запалювання й рукою розмикати контакти, між якими буде спостерігатися сильне іскріння. Після цього проводи конденсатора знову приєднати до клеми й розмикати контакти. Якщо іскріння поменшає, конденсатор справний, а якщо ні, то його необхідно замінити.

11

При технічнім обслуговуванні системи запалювання очищають прилади від пилу й забруднення перевіряють надійність і справність проводів, перевіряють і при необхідності зачищають контакти переривника й регулюють зазор між ними, перевіряють і при необхідності регулюють установку моменту запалювання, очищають свічки, перевіряють і регулюють зазор між їхніми електродами.

Для перевірки й регулювання зазору між контактами переривника необхідно зняти кришку переривника-розподільника, вставити заводну рукоятку й при виключенім запалюванні й нейтральнім положенні коробки передач повільно провернути колінвал доти, поки кулачок переривника, впливаючи своїм виступом на пластини рухливого контакту на відсуне рухливий контакт від нерухливого на максимальну величину. Після цього слід відвести викруткою рухливий контакт і оглянути робочі поверхні контактів. Якщо вони забруднені або замаслені, очистити їх. Для цього потрібно користуватися замшею або чистою тканиною, що не залишає волокон, змоченої спиртом, ацетоном або бензином. У випадку утвору на нерухливому контакті горбка, його потрібно зняти надфілем. Западину на нерухливому контакті не слід виводити повністю, а тільки підрівняти поверхню контакту. Зачищені контакти повинні стикатися по всій поверхні. Зачищення під кутом неприпустима.

Щупом необхідно виміряти зазор між контактами. Його величина повинна перебувати у встановлених межах (0,3-0,5 мм). Якщо величина зазору відрізняється від зазначених меж, потрібно відвернути гвинт, що кріпить нерухливий контакт до підстави й, переміщаючи його, установити зазор необхідної величини. Після цього загорнути гвинт.

Відрегулювавши зазор між контактами переривника, можна приступати до регулювання моменту запалювання

Перевірити правильність установки моменту запалювання на дорозі можна в такий спосіб. При русі автомобіля із прогрітим до 85-90°С двигуном на прямій горизонтальній ділянці дороги з асфальто-бетонним покриттям зі швидкістю 45-50 км/год на прямій передачі, різко нажати до упору на педаль керування дросельною заслінкою. При правильній установці моменту запалювання повинні прослуховуватися короткочасні детонаційні стукоти, що зникають протягом 1-2 с. При наявності сильної детонації – раннє запалювання - необхідно повернути корпус розподільника на одну поділку проти годинникової стрілки. При повній відсутності детонації – пізнє запалювання - розподільник необхідно повернути за годинниковою стрілкою.

За допомогою контрольної лампи перевірку моменту запалювання виконують у такий спосіб. Приєднати контрольну лампу одним кінцем до контакту низької напруги на корпусі переривника, а іншим до маси. Після цього при виключенім запалюванні й нейтральнім положенні коробки передач повільно повертати колінвал пусковою рукояткою доти, поки ротор не займе положення проти контакту виводу проводу високої напруги першого циліндра. Визначивши на двигуні настановні мітки, включити запалювання, повільно повертати колінвал доти, поки не загориться контрольна лампа (лампа загоряється в момент розмикання контактів, що відповідає моменту виникнення іскри на свічі першого циліндра). При цьому необхідно звернути увагу на взаємне розташування настановних міток.

12

Додаток Б Таблиці основних несправностей та способи їх усунення окремих систем

електрообладнання автомобіля

Таблиця Б.1 Основні несправності системи запалювання і її елементів і способи їх усунення

	Причина несправності						Спосіб усунення
Двигун не запускається, немає напруги в низьковольтному й високовольтному
				ланцюзі котушки запалювання
Окиснення		контактів		переривника або		Зачистити	контакти,		відрегулювати
відсутність зазору між ними						зазор
Замикання на масу конденсатора або						Замінити	конденсатор,			усунути
проводів контактів						замикання
Пробій конденсатора (жовта іскра)						Замінити конденсатор
Обрив	ланцюга			низької	напруги	Замінити котушку запалювання
котушки запалювання
Обрив у ланцюзі високої напруги						Замінити	котушку	запалювання або
котушки запалювання, тріщина кришки						кришку
Неправильна			установка		моменту	Перевірити	й відрегулювати			момент
запалювання						запалювання
Не включається замок запалювання						Розібрати, зачистити й при необхідності
						замінити контактну групу
			Двигун нестійко працює на малих і середніх обертах
Тріщини,	забруднення ротора, кришки					Протерти	насухо,	при	необхідності
розподільника						замінити дефектні деталі
Заїдання, сильне зношування вугіллячка						Усунути	заїдання	або		замінити
кришки						вугіллячко кришки
Вихід з	ладу		резистора		заглушення	Замінити резистор
радіоперешкод
Пробій проводів високої напруги, свічок						Перевірити й замінити дефектні деталі
запалювання
Зазор між електродами свічок більше						Відрегулювати зазор . При повному
або менше		номінального,			замаслення	прогорянні електродів замінити свічки
свічок
				Двигун не розвиває повної потужності
Пізніше запалювання						Відрегулювати запалювання
Перебої в утворенні іскрового розряду						Замінити свічу запалювання
між електродами свічки (дефект ізоляції
свічки)
Двигун не розвиває повної потужності. Немає прийманості. Чутні стукоти в
	циліндрах. Двигун нерівномірно працює на більших частотах
										41

Додаток А Варіанти завдання до виконання лабораторних робіт

Таблиця А.1 – Варіанти завдання до виконання лабораторних робіт

			Перша цифра варіанту завдання
			0	1	2
варіантацифраОстання		0	ВАЗ-2115	Opel-Record E	Audi-100
	завдання	1	ВАЗ-2101	ЗАЗ-1102	ВАЗ-2121
		2	Daewo-Sens	ГАЗ-3221	Volvo-440
		3	ГАЗ-3102	ВАЗ-21063	ЗиЛ-431410
		4	ВАЗ-2111	Volvo-760 Turbo	ВАЗ-2107
		5	АЗЛК-21412	ВАЗ-2109	ГАЗ-24-10
		6	ВАЗ-2123	ВАЗ-2105	ВАЗ-21099
		7	ЗИЛ-3207	ГАЗ-3307	ВАЗ-2107
		8	ГАЗ-3110	Mazda-323	Volvo-240
		9	ВАЗ-2110	ГАЗ-2705	ГАЗ-3110

Таблиця А.2 – Варіанти завдання до виконання лабораторної роботи №7

		Перша цифра варіанту завдання
		0	1		2
	0	Volkswagen	Volkswagen		Volkswagen
		Passat 2,8 VR6	Golf 3 2,8 VR6		Passat 2,0 16V
		(VAG Digifant)	(Bosch Motronic)		(Bosch KEMotronic)
	1	Volkswagen Transporter 2,0	Toyota Corolla l,8i		SAAB 99/900 Turbo
		(VAG Digifant MPI)	(Toyota TCCS)		(Bosch K-Jetronic)
	2	Renault Clio 1,2	Opel Astra-F 1,61		Seat Ibiza 1,5 i
		(Bosch Mono-point)	(Bosch Motronic 1.5)		(Bosch LE2Jetronic)
завдання	3	Peugeot 405 1,6	SAAB 900/9000 16V Turbo		Volkswagen Jetta 1,81
		(T-VIS)	(Mono-Jetronic MA3)		Vento 1,8
	4
		(Motronic MP5)	(Bosch L-Jetronic)		(Bosch KE-Jetronic)
		Toyota-Carina 2	Peugeot 306 1,4		Volkswagen
варіанта					(Bosch Mono-Jetronic)
	5	Peugeot 505 V6	Volkswagen Golf 3 1,8		Subaru Impreza l,8i
		(LHJetronic)	(Bosch Mono-Jetronic)		(Subaru MPFI)
	6	Renault K25	Opel Omega		Volkswagen Passat
цифра		(Renix Electronic)	(Motronic 4.1)		(KE-Jetronic)
	7	Toyota Camry 2,2	Volkswagen Polo 1,3		Mersedes - E200
		(Toyota TCCS)	(VAG Digifant)		(P-Motronic)
Остання	9	Volvo-960	BMW-520i		Audi-100
	8	(Fenix)	(Motronic M1.3)		(Digifant)
		Opel-Record 185	Mersedes-E280		Nissan-Sanny
		(Ecotronic)	(Motronic 3.1)		(ECCS)

Примітка В комірках таблиці наведено марку автомобіля, в дужках вказано тип системи впорскування

40

При технічнім обслуговуванні свічки слід ретельно почистити внутрішню й зовнішню поверхні свічкового наконечника. Не допускається застосування свічки із укороченою довжиною різьбової частини корпуса навіть при відповідному жаровому числі. Крім перегріву, виникнення детонації й виходу з ладу свічки, може виникати її механічне руйнування й пов'язане із цим механічне ушкодження поршневої групи. Стан свічки слід перевіряти після роботи двигуна під навантаженням, тому що робота на холостому ходу змінює характер нагару й спотворює дійсну картину роботи свічі.

Наявність відкладань на тепловому конусі ізолятора, їх фактура й колір, а також стан електродів дозволяють судити про умови роботи свічки. Якщо нагар ясно-коричневого, рудуватого кольору й зношування електродів незначне, то можна вважати, що свічки експлуатуються в оптимальних умовах і додаткових регулювань двигуна не потрібно. Такий нагар можна не видаляти.

Суха чорна кіптява може викликатися надзбагаченою паливною сумішшю, несправними контактами переривника, порушенням ізоляції високовольтних проводів, а також тривалою роботою двигуна з невеликим навантаженням, що не забезпечує достатнього прогріву свічок.

Чорний масляний нагар пов'язаний із влученням масла з картера двигуна (через зношені поршневі кільця або із системи змащення головки блоку через втулки клапанів). Замаслення свічок також спостерігається в період обкатування двигуна до взаємного приробляння його деталей.

Білий або ясно-сірий колір теплового конуса ізолятора й значне обгоряння електродів свідчить про перегрів свічок через порушення установки моменту запалювання, застосування палива із заниженим октановим числом, надзбідненого состава паливної суміші, про тривалу роботу двигуна з великою частотою обертання колінчатого вала.

При наявності кіптяви або нагару на тепловому конусі ізолятора й електродах свічки їх необхідно очистити на піскоструминному апараті, промити щіткою в чистому бензині й продути стисненим повітрям, а потім при необхідності відрегулювати зазор між електродами. Зазор між електродами перевіряють круглим щупом, що дозволяє врахувати зміну форми електродів. Він повинен становити 0,5- 0,6 мм. Зазори регулюють тільки підгинанням бічного електрода. Будь-яка деформація центрального електрода приводить до поломки керамічного ізолятора.

При чищенні свічі неприпустимо користуватися гострими й твердими предметами, тому що неминучі подряпини на поверхні ізолятора сприяють збільшенню відкладання нагару.

Технічне обслуговування безконтактних систем запалювання зводиться к перевірці технічного стану свічок, та регулювання моменту запалення. Оскільки в розподільниках таких систем відсутні контакти, то регулювання моменту запалення зводиться лише к регулюванню датчика імпульсів, якщо це необхідно, або вразі зношення деталей відцентрового регулятора, необхідно проводити їх заміну.

Двигуни із цифровими системами запалення мають внутрішню діагностику, тому несправності можливо контролювати через діагностичний рознімач за допомогою діагностичних приладів.

13

4.4Виконання роботи

4.4.1Навести принципову схему системи запалювання автомобіля відповідно до завдання (таблиця А.1) та описати принцип її дії.

4.4.2Навести основні регульовані характеристики елементів системи

запалювання.

4.4.3Навести таблицю усунення несправностей системи запалення.

Контрольні питання

1.Наведіть схему і поясніть принцип дії батарейної системи запалення.

2.Назвіть основні вимоги, пропоновані до системи запалювання.

3.Укажіть переваги й недоліки класичної системи запалювання.

4.У чому полягає технічне обслуговування системи запалювання?

5.Як перевіряють правильність установки моменту запалювання?

6.Назвіть зовнішні прояви несправності системи запалювання.

7.Назвіть основні елементи переривника-розподільника

8.Розшифруйте позначення свічі (на вибір викладача).

9.У чому полягає технічне обслуговування свіч запалювання?

10.Яке призначення відцентрового регулятора?

11.Яке призначення вакуумного регулятора?

12.Назвіть елементи, які забезпечують необхідний момент запалення

13.Як визначити технічний стан двигуна по стану свіч запалювання?

14.Які ви знаєте види свічок?

15.У чому відмінність між холодними й гарячими свічами?

16.Опишіть принцип дії розподільника для роботи в безконтактній системі запалення.

17.Опишіть конструкцію котушки запалення.

14

Література

1.Акимов С.В., Чижков Ю.П. Электрооборудование автомобилей / Ученик для ВУЗов - М.: ЗАО «КЖИ «За рулем», 2004. – 384 с.

2.Конспект лекций по дисциплине «Электронное и электрическое оборудование автомобилей» для студентов специальности 7.090258 «Автомобили и автомобильное хозяйство». Прилепский Ю.В. Макеевка: ДонГАСА, 2000.- 92 с.

3.Сажко В.А. Електрообладнання автомобілів і тракторів / Підручник.- К.: Каравела, 2008. – 400 с.

4.Ютт В.А. Электрооборудование автомобилей / Ученик для ВУЗов – М.: Горячая линия – Телеком, 2006. – 440 с.

5.Соснин Д.А. Автотроника. Электрооборудование и системы бортовой автоматики современных легкових автомобилей / Учебное посоьие – М.: СОЛОН-Р, 2001. – 272 с.

6.Данов Б.А., Титов Е.И. Электронное оборудование иностранных автомобилей. Системы управления двигателем. – М.: Транспорт, 1998. – 76 с.

39

9. Від яких параметрів залежить кількість	палива, що потрапляє до
циліндрів двигуна?		Лабораторна робота №5
10. Назвіть типи систем впорскування бензину.
		Система освітлення і сигналізації.
	Мета роботи - вивчення будови приладів зовнішнього освітлення, їх
	технічного стану, методи випробовування та діагностики.
		5.1. Основні положення
	Згідно з міжнародними правилами ЄЕК ООН транспортні засоби обладнують
	такими світловими та світлосигнальними приладами: фарами далекого і близького світла,
	протитуманними фарами, передніми ліхтарями (габаритними вогнями, покажчиками
	повороту, стоянковими вогнями; задніми ліхтарями (габаритними вогнями, покажчиками
	поворотів, сигналами гальмування, освітленням заднього ходу, стоянковими вогнями,
	протитуманними фарами); бічними ліхтарями (бічними повторювачами покажчиків
	повороту, стоянковими вогнями); ліхтарями освітлення номерного знака,
	світлоповертачами;	додатковими	фарами	(прожекторами,	фарошукачами);
	розпізнавальними знаками (ліхтарями) автопоїзда.
	Світлові прилади, які успішно пройшли перевірку на відповідність Правилам ЄЕК
	ООН, одержали знак міжнародного затвердження (табл. 5.1). Він має вигляд кола, в яке
	вписано літеру Е і номер країни, яка провела офіційне затвердження. Знак наносять на
	розсіювач світлового приладу. Номери країнам надано в хронологічній послідовності: 1 -
	Німеччина, 2 - Франція, 3 - Італія, 4 - Нідерланди, 5 - Швеція, 6 - Бельгія, 7 -
	Угорщина, 8 - Чехія та Словаччина, 9 - Іспанія, 10 - Югославія, 11 - Велика Британія,
	12 - Австрія, 13 - Люксембург, 14 - Швейцарія, 16Норвегія, 17Фінляндія, 18Данія,
	19Румунія, 20Польща, 21 - Португалія. Під знаком або праворуч нього вказують
	порядковий номер офіційного затвердження.
	Під знаком над порядковим номером офіційного затвердження може міститися
	горизонтальна стрілка. Для фар, сконструйованих для експлуатації у країнах із
	лівостороннім рухом на дорогах, стрілка на фарі головного освітлення спрямована
	праворуч. Двобічну стрілку мають фари, які внаслідок переміщення лампи чи оптичного
	елемента можна використовувати при право- і лівосторонньому рухах. На фарах, що
	використовуються на дорогах із правостороннім рухом, стрілки не наносять.
	Стрілка на розсіювачах світлосигнальних ліхтарів вказує напрям, у якому
	геометричний кут видимості в горизонтальній площині має найбільше значення.
	Встановлюючи передні та задні покажчики повороту, слід стежити за тим, щоб вістря
	стрілки було спрямоване до ближчої бічної частини автомобіля, а бічні покажчики
	повороту - до передньої частини.
	Над знаком офіційного затвердження фар головного освітлення наносять квадрат, у
	який вписують літери С, R, S, Н. Поодинокі літери С і R означають, що фара відповідає
	міжнародним нормам щодо близького чи далекого світла. Дві літери CR означають, що
	оптичну систему фари розраховано для роботи в режимі як близького, так і далекого
	світла. Щоб позначити суцільноскляний оптичний елемент (лампу-фару), у квадрат
	потрібно вписати літеру S, а коли її немає, то це означатиме, що використано
	металоскляний елемент. Фари з додатковою літерою Н у квадраті розраховано на
38					15

застосування тільки галогенних ламп. Цифри праворуч знака на фарах із галогенними лампами відповідають заокругленому значенню максимальної сили далекого світла галогенного оптичного елемента.

Таблиця5.1. Знакиміжнародногозатвердженнясвітловихприладів

	Світловий	Знак міжнародного затвердження
	прилад
	Фари головного
	освітлення
	Габаритні вогні
	Покажчики
	повороту
	*
	Сигнали
	гальмування
	Світлоповертачі
	Задні
	протитуманні
	ліхтарі

На розсіювачах задніх габаритних вогнів у квадраті над колом знака офіційного затвердження наносять літеру R, а передні габаритні вогні позначають літерою А.

Знак офіційного затвердження покажчиків повороту відмінний тим, що над колом нанесено категорію світлового приладу: 1 - для передніх, 2а і 2в - відповідно для однота дворежимних задніх покажчиків повороту. Різні типи бічних покажчиків повороту поділено на категорії 3, 4 і 5.

Одно- і дворежимну роботу сигналів гальмування кодують знаками S1 і S2. Ліворуч кола знака офіційного затвердження на світлоповертачах різних категорій наносять римські цифри І, II і III. Світлоповертачі І і II категорій призначені для транспортних засобів завширшки відповідно 1,6 м і більше та менше 1,6 м, а III категорії - для причепів і напівпричепів

Фара автомобіля повинна давати досить яскраве й далеке світло, що дозволяє водієві автомобіля добре розрізняти дорогу при швидкості руху 80 км/год і вище на відстані не менш 100 м, але це світло не повинен стомлювати зір і не засліплювати водіїв зустрічних автомобілів.

16

Лабораторна робота №7 Системи управління двигуном

Мета роботи - вивчення принципів побудови сучасних систем управляння двигуном, та окремих її елементів.

7.1. Основні відомості про системи управління двигуном

Принцип роботи електронних систем упорскування полягає в тім, що дозування здійснюється зміною тривалості відкриття форсунок шляхом відповідного зміни тривалості імпульсу струму в соленоїді, що відкриває форсунку.

Електронний пристрій регулює тривалість імпульсів у залежності від рівня сигналів від декількох датчиків. При зміні тривалості імпульсів змінюється кількість бензину, що впорскується, у результаті чого регулюється склад робочої суміші.

На перехідних режимах (при їзді по місту на них приходиться до 80% усього часу роботи двигуна) електронна система забезпечує практично безінерційність подачі палива, реагуючи на нові параметри циклу. Електронна система керування може корегувати і забезпечувати оптимальний склад суміші в залежності від усіх факторів, що впливають на неї, (температури і густини повітря, температури рідини в системі охолодження, інтенсивності розгону умов пуску й інше). Кількість подаваного форсунками палива визначається командою від електронного блоку, що синтезує інформацію датчиків, враховує умови роботи двигуна і виробляє електричні імпульси відповідної тривалості з частотою, пропорційною частоті обертання колінчатого вала двигуна.

7.2.Виконання роботи

7.2.1.Навести функціональну схему системи управління двигуном згідно завдання (таблиця А.2).

7.2.2.Описати принцип параметри, від яких залежить робота двигуна, та описати датчики, що використані в системі управління.

7.2.3.Навести коди несправностей системи управління автомобіля.

Контрольні питання

1.В чому полягає принцип управління бензиновим двигуном?

2.В чому полягає принцип регулювання дизельним двигуном?

3.Які параметри впливають на роботу двигуна?

4.Які датчики використовують для вимірювання витрати повітря?

5.Які датчики використовують для вимірювання частоти обертання колінчастого вала?

6.В чому полягає принцип роботи датчика токсичності відпрацьованих газів?

7.Опишіть принцип дії датчиків температури системи управління двигуном.

8.Опишіть принцип дії витратоміра повітря.

37

Перевірку датчика покажчика проводять із еталонним приймачем (рис. 6.9 в); опір котушки між клемами Б и Д дорівнює 10±1 Ом. При перевірці використовують контрольний ртутний термометр із ціною розподілу 0,1 °С.

Перевірка полягає у визначенні опору датчика в комплекті з еталонним приймачем при контрольних температурах. Така перевірка може бути виконана за допомогою амперметра й вольтметра. Опір датчика визначають за формулою

R= Uд

дIд

де Uд — спадання напруги на датчику, В (показання вольтметра); Iд — сила струму датчика, А (показання амперметра). Застосовуваний при цьому випробуванні вольтметр повинен мати клас точності не нижче 0,5. Опір датчика не повинний виходити за зазначені межі:

	Контрольна	40	60	80	100	120
	температура, °С
	Опір датчика, Ом	318-418	194-234	124-144	80-92	54-62

6.4.Виконання роботи

6.4.1.Навести основні параметри, що контролюються в автомобілі згідно завдання (таблиця А.1).

6.4.2.Вказати типи контрольно-вимірювальних приладів автомобіля, що

вказують.

6.4.3.Вказати типи контрольно-вимірювальних приладів автомобіля, що сигналізують.

6.4.4.Навести таблицю усунення несправностей основних елементів системи контрольно-вимірювальних приладів.

Контрольні питання

1.Як класифікують контрольно-вимірювальні прилади?

2.Опишіть прилади для вимірювання температури охолоджуючої рідини.

3.Опишіть прилади для вимірювання тиску оливи

4.Опишіть прилади для вимірювання швидкісних параметрів автомобіля та

двигуна.

5.Опишіть прилади для вимірювання рівня палива.

6.Призначення приладів, що сигналізують.

7.Якими способами контролюють заряд акумуляторної батареї?

8.Поясніть конструкцію та принцип дії спідометра.

36

Для нових автомобілів, що випускаються нашими заводами, передбачений основний тип фари з несиметричним розподілом близького світла, при якому переважно висвітлюється права сторона дороги, а світловий потік лівої фари, спрямований горизонтально, різко послабляється, що знижує осліплення водіїв зустрічних транспортних засобів.

Сучасні системи висвітлення можна розділити:

1.За типом створюваної світлової плями: а) американську; б) європейську.

2.За способом реалізації системи світлорозподілу:

а) двофарну; б) чотирьохфарну.

3.За формою оптичних елементів: а) із круглими фарами; б) із прямокутними фарами.

Європейська й американська системи освітлення різні як за структурою створюваного світлового потоку (нормам на світлорозподіл); так і за принципами його формування. Ця відмінність обумовлена, головним чином, особливостями організації руху, якістю доріг і ін.

Далеке світло призначене для освітлення дороги пучком світла великої яскравості, що забезпечує максимальну дальність видимості на дорозі. Щоб забезпечити максимальне використання потужності ламп і одержати максимальне розсіювання світла, лампи встановлюють так, щоб, спіраль далекого світла перебувала у фокусі параболоїдного відбивача. Хоча створений таким шляхом пучок світлових променів має невеликі відхилення по вертикалі, ширина цього пучка чи ледь буде достатня для забезпечення безпеки руху. Тому в розсіювачі фари зроблені вертикальні ребра у вигляді циліндричних лінз, які створюють пучок, неуважний у сторони. Уздовж оптичної осі фара має максимальну силу світла, яка поступово зменшується при відхиленні від оптичної осі в горизонтальній площині й досить різко зменшується при відхиленні у вертикальній площині (вгору, вниз).

Американське близьке світло дозволяє частково усунути осліплення водіїв зустрічних автомобілів застосуванням фари, у якої світловий промінь спрямований на праву сторону дороги. Це досягається тим, що спіраль близького світла, якщо дивитися в напрямку руху, зміщена вліво й розташована трохи вище нитки далекого світла, розташованої у фокусі (рис 5.1.).

В результаті такого зсуву щодо фокуса при включенні близького світла напрямок основного пучка променів зміщається трохи вправо й одночасно вниз, завдяки чому краще висвітлюється права сторона дороги й знижується освітленість у напрямку очей водія зустрічного автомобіля.

Європейське симетричне близьке світло відрізняється від американського тим, що спіраль близького світла розташована уздовж оптичної осі фари перед фокусом, якщо дивитися по ходу автомобіля (рис. 5.2).

17

Рис. 5.1. Світлооптична схема й хід	Рис. 5.2. Світлооптична схема й хід
променів близького світла фар	променів близького світла фари
американського типу:	європейського типу:
1 – відбивач; 2 – нитка розжарення	1 - відбивач; 2 – нитка розжарення
близького світла; А - верхова частина	близького світла; 3 – екран нитки
відбивача; В - передня частина	близького світла; А – верхова частина
відбивача; F – фокус відбивача	відбивача; В – передня частина
	відбивача; F – фокус відбивача.

Ця спіраль перекривається знизу металевим екраном 3 таким чином, що світло поширюється тільки нагору. Для придушення прямих променів цей екран має загнуту нагору передню крайку. Таким чином, при включенні нитки близького світла створюється той же оптичний ефект, що й при переміщенні джерела світла до фокуса рефлектора. На підставі геометричних властивостей параболічного відбивача паралельного пучка променів у цьому випадку не виходить і фара дає розсіяний світло. Через наявність екрана 3 половина світлового потоку не використовується, тому що нижня частина відбивача не висвітлюється. Максимальна сила світла при такому розташуванні нитки й екрана виявляється нижче оптичної осі фари. При правильно відрегульованих фарах за допомогою близького світла можна добитися того, що частина дороги перед автомобілем буде яскраво освітлена, а об'єкти, що перебувають вище рівня оптичної осі фари, будуть висвітлюватися значно слабкіше. У цьому випадку водій зустрічного автомобіля не випробовує сильного осліплення.

Рис. 5.3. Світлові плями ризних систем освітлення:

1 – американська система освітлення

2 – європейська асиметрична система освітлення

18

Рис. 6.9. Схема перевірки покажчика температури:

а — покажчика в комплекті; б — приймача; в — датчика; 1 — приймач; 2 — датчик; 3— герметична ванна з водою; 4— ртутний термометр;*5— пробка від автомобільного радіатора; 6— електронагрівальний прилад; 7 — автотрансформатор з регулюванням вихідної напруги; 8- магазин опорів; 9— еталонний приймач; 10— амперметр; 11 — вольтметр

Показання приймача покажчика порівнюють із показаннями контрольного ртутного термометра, установленого у ванні. Ціна розподілу контрольного ртутного термометра в цьому випадку повинна бути не більш 0,5°С.

На кожній контрольній оцінці шкали перед відліком показань повинна проводитися витримка не менш 2 хв. Приймач і датчик справні, якщо погрішність не перевищує даних, наведених нижче:

Крапки шкали приймача, що	40	80	100	110	120
перевіряються, °С
Припустима похибка, °С	±8	±5	±5	±6	±6

У випадку збільшеної погрішності необхідно перевірити приймач і датчик покажчика температури окремо.

Перевірку приймача покажчика здійснюють за допомогою контрольного реостата або магазину опорів, включеного в ланцюг приймача замість датчика (рис. 6.9 б) при температурі навколишнього середовища + (20 ±5)° С и напрузі 14 або 28 В.

Перед перевіркою показань приймач витримують у включеному стані на граничній оцінці 110 або 120°С протягом 2 хв. При цьому фіксують значення опору контрольного реостата.

Показання приймача задовільні, якщо контрольні положення стрілки відповідають наступним значенням опору контрольного реостата:

	Крапки шкали приймача, що	40	80	100	110	120
	перевіряються, °С
	Опір, Ом	320-440	128-142	82-91	66-74	55-62

Погрішність приймача визначається різницею між показаннями приймача й контрольного ртутного термометра. Приймач можна вважати справним, якщо його погрішності не виходять за зазначені вище межі при перевірці приймача з датчиком.

35

терморезистора в процесі эксплуаутации, наприклад робота двигуна без охолодної рідини; зсув стрілки приймача на осі магніту через вібрації або удари; обрив проведення усередині приймача.

До основних несправностей спідометра відносять неправильне показання швидкості руху автомобіля через разрегулювання швидкісного вузла, коливання стрілки спідометра, заїдання барабанчиків рахункового вузла. Перед усуненням цих несправностей необхідно перевірити справність гнучкого вала привода спідометра: чи не ослабнуло кріплення гайок, що з'єднують гнучкий вал зі спідометром і з коробкою передач, і чи не обірваний трос. У випадку обриву троса необхідно встановити причини обриву. Однією із причин обриву троса може бути заїдання в спідометрі. Для перевірки цього, приєднують кінець гнучкого вала до спідометра й повільно провертають рукою вільний кінець троса. При цьому не повинно бути ніяких заїдань і стрілка спідометра не повинна відходити від нульової позначки. При різкому провертанні троса в робочому напрямку стрілка повинна різко відхилитися від нульової позначки, потім вільно повернутися назад.

Коливання стрілки спідометра виникає внаслідок неправильного монтажу гнучкого вала (погане закріплення, вигини з радіусом менш 150 мм), недостатньої кількості змащення усередині оболонки гнучкого вала й відсутності поздовжнього переміщення троса усередині оболонки при затягнутій до відмови гайці кріплення гнучкого вала до спідометра. Відсутність поздовжнього переміщення троса вала пояснюється влученням бруду в отвір валика спідометра.

6.3. Технічне обслуговування контрольно-вимірювальних приладів

При виявленні несправностей датчика або приймача рекомендується замінити їх справними, а не піддавати ремонту, тому що конструкція приймача й датчика нерозбірна й ремонту в експлуатації не підлягає.

Перевірку справності магнітоелектричних покажчиків температури рекомендується проводити при 20°С у певній послідовності, для чого датчик і приймач повинні бути зняті з автомобіля.

Приймач установлюють у пристосування в робочім положенні. Датчик поміщають у спеціальну герметичну ванну з водою, закриту пробкою від автомобільного радіатора, яка дає можливість підвищувати температуру води вище 100°С. Датчики покажчиків, призначені для виміру температури охолодної рідини, перевіряють тільки у воді, тому що при нагріванні в маслі при відсутності інтенсивного його перемішування збільшуються погрішності виміру в результаті умов зміни теплопередачі.

Датчики покажчиків, призначені для виміру температури масла, перевіряють у масляній ванні.

Схема включення комплекту приймача й датчика для перевірки зображена на рис. 6.9 а. Напруга, що підводять до приладу, дорівнює 14 або 28 В (відповідно для приладів з номінальною напругою 12 і 24 В). Водяна або масляна ванна повинна повільно прогріватися.

34

Чотирьохфарна система освітлення складається з 4-х фар, які можуть бути встановлені попарно як горизонтально, так і вертикально. Зовнішні й верхні фари завжди є дворежимні. Внутрішні фари є фарами тільки далекого світла. У внутрішні (нижніх) фарах встановлена звичайна європейська лампа, нитка розжарення якої розташована у фокусі відбивача, а розсіювач оснащений заломлюючою системою, що забезпечує розсіювання світла в горизонтальній площині.

Дворежимні фари близького й далекого світла оснащуються двонитковою лампою, у якої тіло розжарення близького світла розміщене у фокусі відбивача, а нитка розжарення далекого світла розфокусована по оптичній осі відбивача назад. Розсіювачі цих фар розраховані тільки на близьке світло.

При включенні далекого світла працюють усі чотири фари, внутрішні фари створюють при цьому спрямований світловий пучок прожекторного типу. У зовнішніх фарах нитки далекого світла створюють додатково до прожекторного пучка внутрішніх фар незначний пучок для освітлення прилеглих зон дороги .

5.2 Фари.

Головні фари. Автомобільні фари виконуються круглої й прямокутної форми. Більшість вітчизняних автомобілів обладнаються круглими фарами ; прямокутні фари застосовують на автомобілі “Москвич-412”. Прямокутні фари дають кращу освітленість дороги, забезпечують більші кути розсіювання світлового потоку й менше засліплюють водіїв зустрічних автомобілів.

Рис. 5.4. Автомобільна фара :

1 – лицювальний ободок; 2 – ободок кріплення оптичного елемента; 3 – розсіювач; 4 лампа з більшим фланцем; 5 – відбивач; 6 – гвинт вертикального регулювання ; 7 –настановне кільце; 8 – гвинт горизонтального регулювання; 9 –

корпус фари; 10 – гвинт кріплення лицювального ободка.

19

Оптичний елемент фари складається з розсіювача

3 (рис. 5.4),

завальцьованого у відбивачі 5, з тильної сторони якого є отвір для установки ламп. Розміри оптичних елементів уніфіковані (170мм і 135мм), і вони визначають

тип фари. Для одержання сильного вузького пучка променів у фарі встановлюється відбивач. Більша частина відбивачів, застосовуваних в автомобільних фарах, має форму параболоїда. Параболічне дзеркало має властивість відбивати всі промені, що виходять від джерела світла, розташованого у фокусі, паралельно оптичної осі. Відбивачі виготовляють зі сталі, спеціально полакованої й покритої найтоншим шаром алюмінію. Випуск хромованих і срібних відбивачів припинений, тому що хром при високій хімічній стійкості має низький коефіцієнт відбиття (60 %), а срібло дуже м'яке, недостатньо непохитно в хімічнім відношенні й дорого. Коефіцієнт відбиття алюмінієвого покриття дуже високий і досягає, як у срібла, 90 % . Алюміній має достатню хімічну стійкість, а вартість нанесення алюмінію невисока.

Для правильного розподілу світла у відбитому рефлектором вузькому пучку й знищення сліпучого дії фари застосуються розсіювач, який, крім того, захищає відбивач від безпосереднього впливу зовнішнього середовища. Розсіювачі пресуються зі спеціального скла, яке повинне задовольняти вимогам ГОСТ 15635 - 73 .

Протитуманні фари. У тумані світлові пучки далекого й близького світла не в змозі забезпечити задовільної видимості, тому що промені, відбиваючись і розсіюючись на частках туману, створюють суцільну молочно - білу завісу, різко погіршуючи умови видимості.

Протитуманні фари мають особливе ширококутний світлорозподіл і, щоб зменшити світну масу туману на рівні очей водія, розташовуються досить низько. Питання про те, яке світло слід застосовувати для висвітлення в тумані - жовтий або білий, ще остаточно не вирішений. Однак прийнято вважати, що роль його для забезпечення видимості в тумані другорядна й що основним фактором є світлорозподіл.

Розсіювач протитуманних фар виконується з регулярною структурою заломлюючих елементів, виконаних у вигляді усічених прямолінійних циліндричних лінз. Внаслідок малого обсягу, а тому й велике термонавантаження розсіювач виконується зі скла.

Ліхтарі світлової сигналізації, застосовувані на автомобілях, забезпечують безпека руху. Основними світлосигнальними пристроями, якими повинен бути постачений автомобіль, є габаритні ліхтарі, сигнали гальмування, покажчики повороту, задні ліхтарі висвітлення номерного знака й ліхтарі заднього ходу.

5.3 Джерела світла

Як джерело світла у світлових приладах автомобілів та тракторів як правило використовують електричні лампи розжарювання. Під час протікання електричного струму нитка розжарювання лампи нагрівається і за певної температури починає випромінювати світло. Енергія світлового випромінювання, що її сприймає людське око, становить тільки невелику частину електричної енергії, яку споживає лампа. Велика частина енергії виділяється у вигляді теплоти.

20

Спідометри, що застосовуються на сучасних автомобілях, і тахометри можна розділяти на магнитоіндукційні й електронні.

Магнитоіндукційний спідометр об'єднує два вузли - швидкісний і рахунковий.

Швидкісний вузол (рис. 6.8) містить постійний магніт 4, встановлений усередині чашкоподібної алюмінієвої котушки 3, протидіючу пружину 2 і стрілку 1.

	При обертанні постійного магніту його
	магнітний потік пронизує котушку, у результаті чого
	в ній виникають вихрові струми, що утворюють
	власне магнітне поле. Взаємодія магнітних полів
	магніту і котушки створює обертаючий момент, що
	діє на котушку, в наслідок чого котушка зі стрілкою,
	долаючи силу пругкості пружини, повертається на
	деякий кут. Чим більше частота обертання постійного
	магніту, тим більше кут повороту котушки зі
	стрілкою.
	Рахунковий вузол спідометра приводиться в
	дію за допомогою редуктора. Спідометри і тахометри
	звичайно приводяться в рух за допомогою гнучкого
	вала 5 або електродвигуном. Недолік гнучкого вала -
Рисунок 6.8 Спідометр	швидкий знос, нерівномірність обертання, обмеження
	по довжині.
магнитоіндукційний	Більш	досконалим	є	тахометр	з

електроприводом, виготовлений за схемою генератордвигун. Функції генератора виконує синхронний генератор, що приводиться до обертання від відомого вала коробки передач, а двигуном служить трифазна синхронна електрична машина, що сполучена зі швидкісним вузлом спідометра.

На автомобілях КамАЗ, ЗИЛ-133 і інших установлюється тахометр типу 121.3813 із датчиком МЕ307. Вал датчика приводиться в обертання від вала приводу паливного насоса.

У ряді тахометрів використовується датчик індуктивного типу 11.3833. В цьому випадку датчик встановлюють в шестерні паливного насоса, на автомобілях КамАЗ - у віденця маховика двигуна.

В даний час широко поширені електронні тахометри, що не потребують спеціального приводу. Принцип дії заснований на переутворенні частоти імпульсів, що виникнули в первинному ланцюзі системи запалювання.

6.2.Основні несправності контрольно-вимірювальних приладів.

Зурахуванням великої різноманітності конструкцій і призначень контрольновимірювальних приладів як приклад, наведені основні несправності магнітоелектричних покажчиків температури: порушення герметичності балона датчика через надмірні зусилля, що прикладаються до гайки датчика при його монтажі на двигуні; у цьому випадку вода, потрапляючи усередину датчика, виводить із ладу терморезистор; порушення стабільності характеристик терморезистора відбувається найчастіше внаслідок значних і тривалих перегрівів

33