Философия Методичка _програма_
.pdfАпріорні форми спостерігання, .категорії і ідеї розуму у концепції І.Канта. "Річ - у -собі" та шляхи формування наукового знання. Антиномії І.Канта. Засади пізнавальної активності у "практичному розумі" і проблема свободи моральності і релігії.
Становлення діалектичного методу у творах Й.-Г.Фіхте, і.Шелінга і Г.Гегеля. Наукововчення Г.Фіхте, натурфілософія й Шеллінга, філософська система Г.Гегеля.
Соціально-філософські ідеї класичної німецької філософії. Філософія, історії І.Канта, І.-Г. Фіхте та Г.Гегеля. Антропологічний натуралізм концепції Л.Фейєрбаха. Історична доля кантіанства (неокантіанство) і гегельянства (старо-та младогегельянство). Неогегельянство XX століття і тоталітаризм.
Європейська філософія ХІХ-ХХ століть. Криза Просвітництва і західноєвропейський ірраціоналізм. "Світ" як воля та уявлення А.Шопенгауера і світогляд песимізму. Релігійний ірраціоналізм С.К'єркегора та витоки екзистенціальної проблематики. Ф.Ніцше про кризи цінностей. "Одвічне повернення" як варіант принципового оптимізму. Світ як хаос воль(сил), що змагаються. Воля до влади і концепція надлюдини. Доля ідей Ф.Ніцше у XX столітті.
Ірраціоналізм ХІХ-ХХ століть: психоаналіз (фрейдизм, неофрейдизм), інтуїтивізм, феноменологія, теїзм, екзистенціалізм, конструктивізм, деконструктивізм (постмодернізм).
Проблема відчуження та витоки соціальної філософії К.Маркса. Економічне і соціальне відчуження та шляхи виходу з нього. Матеріалістичне розуміння історії і його доля у XX сторіччі.
Саєнтистські школи філософії ХІХ-ХХ ст.ст.: позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізм, пост позитивізм.
Змістовий модуль Ф-ІФ-5. Вітчизняна філософська думка.
Язичницький світогляд стародавніх слов’ян. Етнокультурні витоки східнослов'янського менталітету. Глибина історичної пам'яті давньослов'янського етносу. Літописні слов'яни. Міфологічна архітектоніка світу. Космогонічний міф. "Світове дерево" і три світи: світ богів, світ людини і хтонічний світ. Символізм поганського світогляду. Слов'янський політеїзм. Людина в оточенні світлих і темних богів. Соціокультурний міф східних слов'ян. Уявлення про душу і тіло, сучасне та минуле. Циклізм міфоепічного часу та ініціація у східнослов'янській чарівній казці. Спадкоємність та відмінність ідеології фольклорного міфу (казки), билини й української думи.
Філософсько-релігійний світогляд Київської Русі. Кризи поганства і прийняття християнства у Київський Русі. Вибір віри і хрещення (за літописами). Афоризми як форма перед філософії. Двовір'я та язичництво. Релігійно-філософська картина світу у християнській Русі. Картина світу У "Шестидневі" та "Бесіди трьох святителів". "Сім небес" апокрифа про Єноха. Видимий світ. "Космографія" Косьми Індикополова. Людина, суспільство і держава. Бог, людина і два типи творіння. "Філософ" і "філософія" у літописі та культурному вжитку епохи. Протиставлення мудрості (філософії) та віри (християнства). Філософські категорії Федора Раїфського. Мораль у "Повчанні" Володимира Мономаха. Релігійна етика "Ходіння Богородиці по муках". Мораль та етикет. Філософія історії у творах мудреців Київської Русі.
Філософія Козацької доби у ХV-ХVІІІ століттях. Ідеї європейського Ренесансу на Україні. Братства та братський рух в розвитку філософсько-світоглядного мислення. Полеміка. Роль діяльності Острозької та Києво-Могилянської Академій в розвитку української філософії. Філософські ідеї Г.С.Сковороди.
Філософські ідеї в Україні кінця X1X-XX століття. Філософські ідеї видатних діячів російсько-української культури X1X-XX століття.
Світогляд М.Гоголя і Т.Шевченка. Ідеологія Кирило-Мефодіївського братства. “Філософія серця” П.Юркевича.
Філософія сучасного українського Відродження. Проблеми української філософії
«правого» та «лівого» спрямування. Напрями діяльності українських філософів 60-90 років XX ст.
11
РОЗДІЛ (НАВЧАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ) «ТЕОРЕТИЧНА ФІЛОСОФІЯ»
Змістовий модуль Ф-ТФ -1. Онтологія - вчення про буття як таке. Буття і небуття. Світ як сукупна реальність. Основні форми буття. Буття людини у світі природи, культури і своєї духовності. "Ніщо" як "щілина"" між буттям та реальною людиною. Суспільне буття людини.
Проблема субстанції і матерії. Сучасні уявлення про матерію. Рівні організації матерії. Соціально-організована матерія господарського ниття. Простір, час і рух, їх взаємозв'язок. Класифікація форм руху. Соціально-культурний простір і час.
Поняття природи, форми сприйняття природи у східному, античному середньовічному і новому європейському суспільстві. "Перша" та "друга" природа. Екологія життя. Космологія духу.
Діалектика – вчення про розвиток. Історичні форми вчення про розвиток і загальний зв'язок. Вчення про розвиток та загальний зв'язок явищ. Діалектика і догматичне мислення. Софістика, еклектика, метафізика як альтернативи діалектики. Критична функція діалектики. Поняття розвитку і закону.
Діалектика кількісних-якісних змін. Кількість. Якість. Стрибки. Періоди. Суперечливість буття і пізнання. Діалектичні заперечення і антитези. Категорії структурних зв'язків, детермінації і розвитку буття і знання. Діалектика економічних процесів. Напрями розвитку: прогрес, регрес, циклізм. Принцип історизму.
Змістовий модуль Ф-ТФ-2. Гносеологія - філософське вчення про пізнання. Знання і його розповіді. Пізнання як процес. Принципи і норми наукового пізнання. Чуттєве і раціональне пізнання, їх взаємозв’язок.
Суб’єкт і об’єкт у сучасному пізнанні. Активна роль суб’єкту у процесі наукового пізнання та творчої діяльності. “Філософія інструменталізму” та сенс “приборного ідеалізму”.
Наука як вид духовного виробництва. Структура і діалектика наукового пізнання. Форми розвитку наукового знання. Сучасні труднощі розвитку науки. Проблема істини у філософії і науці. Об’єктивність, абсолютність та відносність істини. Критерії істини: практика, взаємоузгодженність, логічність, простота.
Емпіричні і теоретичні рівні і методи наукового пізнання. Методи емпіричного рівня пізнання: опис, вимірювання, класифікація, спостереження, експеримент, натурне моделювання. Методи теоретичного рівня пізнання: аксіоматизація, ідеалізація, формалізація, моделювання. Форми побудови наукової теорії (ідея, гіпотеза, концепція, теорія, наукова парадигма). Філософські та загальнонаукові методи наукового дослідження. Метод індукції і дедукції, історичного і логічного, аналізу і синтезу, абстрактного і конкретного. Системність і структурність знання. Методи дослідження, проектування, прогнозування і експертизи у будівництві та архітектурі. Співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів наукового дослідження у екологічному діагнозі (експертизі) і прогнозі. Метод (і форми) моделювання та його роль в діяльності науковця і інженерно-технічного робітника.
Проблема свідомості у філософії. Людина як єдність духовного і матеріального. Перетворююча діяльність як форма існування людини. Роль програми (проекту, мети) діяльності. Свідомість як форма і відображення дійсності та регуляції людської діяльності. Відображення, його форми та рівні. Менталітет людини і епохи. Суспільна і індивідуальна свідомість. Структура і суспільної свідомості, її рівень.
Структура людської свідомості. Свідоме і несвідоме. Воля, емоції і пам'ять. Почуття і розум. Здоровий глузд і самосвідомість. Творчий характер свідомості. Інтуїція.
Проблема свідомості у філософії XX століття: концепція "свідомості, що пробуджується". Інформаційний аспект свідомості. Свідомість, якою маніпулюють. Загадки свідомості і поведінки людини. Концепція несвідомого З.Фрейда. Підсвідоме комплекси підсвідомого. Несвідомість К. Юнга. Несвідоме у концепції неофрейдизму.
12
Антропологічні проблеми філософії. Проблема людини у філософських концепціях ХІХХХ віків (Л.Фейєрбах, К.Маркс, Ш.Ніцше, З.Фрейд, неофрейдизм, соціальна етологія, філософська антропологія, екзистенціалізм, релігійна філософія).
Світ як єдність природи і людини. Еволюція поняття природи людини. Природа, сутність і призначення людини. Проблема життя і смерті. Антропосоціогенез. Фізична природа людини. Соціальна природа людини. Роль спілкування, труда і свідомості у становленні людини. Біологічна природа людини і демографічні проблеми. Природне середовище людини і концепція географічного детермінізму.
Поняття "індивід", "особистість", "індивідуальність". Особистість, її соціальні ролі і інтереси.
РОЗДІЛ (НАВЧАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ) “СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ”
Змістовий модуль Ф-СФ-1. Філософія науки і техніки. Сутність та зміст науки і техніки. Поняття науки. Поняття техніки. Класифікації наук І технічних об'єктів. Етапи розвитку науки. Умови і тенденції розвитку сучасної науки. Кумулятивне збільшення знання і наукові революції. Наукові школи.
Концепції сатурації наукового вростання. Етика науки. Діяльність наукового робітника.
Етапи розвитку техніки. Технічні перетвори минулого та сучасна науково-технічна революція, її сутність, зміст і тенденції. Проблеми відношення людини і технічного об'єкту. Комп'ютерна революція. Інженерно-технічна діяльність. Професія інженера та архітектора.
Ідеологія сцієнтизму та індустріалізму. Концепція "індустріального" і "постіндустріального" суспільства. Технологічний детермінізм. Технократичні і антітехнократичні концепції. Технологічний блеф і нова логічна хвиля.
Філософія соціального прогресу. Глобальні проблеми сучасності. Проблема "межі зростання". Прогнози Римського клубу. Урбаністична проблема на рубежі XX і XXI століть. Передбачення майбутнього як необхідна умова доцільної діяльності людей. Проблема достовірності соціального передбачення та його наукові критерії. Гуманістична місія соціального прогнозування. Від попередньої історії до дійсної історії людства. Становлення майбутнього як реальний історичний процес і результат зіткнення суперечливих тенденцій у житті суспільства.
Змістовий модуль Ф-СФ-2. Соціальна філософія. Суспільство як предмет соціальнофілософського аналізу. Ідеалістична (етична, правова, патріархально-релігійна), натуралістична (етологічна, органістична) і матеріалістична (техніко-індустріальна і господарсько - економічна) концепції суспільного життя.
Соціологічна теорія "середнього рівня": функціоналізм, теорія конфлікту, теорії обміну, соціальної дії та етнометодології.
Поняття суспільного виробництва і способу виробництва. Матеріальне та духовне виробництво, виробництво відносин і виробництво людини. Суспільство і природа.
Діалектика "живої" та "опредмеченої" діяльності у структурі сутнісних сил людського роду. Діалектика продуктивних сил та виробничі відносини. Структура суспільних формацій. Громадянське суспільство і правова держава.
Потреби та здібності як сутнісні сили людства, їх діалектика і рушійна функція в історії. "Економічна природа" людини.
Формаційна єдність і цивілізаційна багатоманітність історичного процесу. Розвиток суспільства як природно-історичний процес. Накопичення творчого потенціалу людства як база історичного процесу.
Суб'єкти та рушійні сили історичного процесу. Соціальні групи та їх типологія: малі, середні, великі. Взаємодія соціальних груп: як джерело суспільних змін.
13
Філософія історії. Напрями історії: круговорот, прогрес і регрес. Підстави для членування історичного пронесу. Людина як історичний діяч. Звільнення сутнісних сил людини. Співвідношення індивідуального і колективного внеску в історію. Особа культура та історія. Особистий вимір суспільного прогресу. Революційні та еволюційні форми суспільного розвитку. Первинні, вторинні і третинні варіації й градації суспільних формацій. Евристична роль ідеї вторинно-третинної діалектики для характеристики сутності та історичного місця суспільства, у якому ми жили.
Суспільство, культура і цивілізація. Єдність і багатоманітність культур. Біологоморфологічна схема історії у роботі М.Я.Данилевського "Росія і Європа". Соціальний підтекст схеми. Етнографічна, державна і цивілізаційна фаза історії. Місце в історії народівтворців, народів-руйнівників і етнографічних народів. Закони історії за Данилевським. Слов'янська конфедерація та євразійство XX сторіччя.
Локальні культури і замкнені цивілізації О.Шпенглера і А.Тойнбі. Тисячолітній цикл ниття та "життєве поринання" культури. Неконтактність її духовних начал. "Воля" які ірраціональний базис культурного циклу. Творча еліта і "зовнішній пролетаріат". Церква і держава. Концепція "долі2 та механізм "виклику-відповіді". Майбутнє західної цивілізації. "Супер-система" П.Сорокіна як вираз єдиної єдності культури. А.М.Гумільов і його концепція "пасіонарних поштовхів" та "ландшафтних цивілізацій". Тисячолітній цикл життя пасіонарної цивілізації та її фази. Пошук пасіонарності в Україні.
Євразійство. Сучасне трактування раціоналізації західноєвропейської, північноамериканської, тихоокеанської та інших цивілізацій.
Основні методи прогнозування: екстраполяція, історична аналогія, комп'ютерне моделювання, сценарії майбутнього та експертні оцінки. Типи (види) соціальних прогнозів: пошукові, нормативні, аналітичні, їх значення для господарського життя.
ПРИКЛАДНА ФІЛОСОФІЯ
РОЗДІЛ (НАВЧАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ) “ЕСТЕТИКА”
Змістовий модуль ПФ-Е1-0. Вступ до курсу «Прикладна філософія (естетика, етика, релігієзнавство, логіка)». Основні елементи системи філософського знання та їх специфіка
Вступ до курсу «Прикладна філософія (естетика, етика, релігієзнавство, логіка)». Проблема визначення предмету прикладних філософських дисциплін та їх специфіка. Основні особливості системи прикладних філософських наук: естетика як філософія чуттєвості і філософія мистецтва, етика як філософія моральності, релігієзнавство, філософія релігії і теологія: до проблеми взаємовідносин; логіка як філософія мислення.
Змістовий модуль ПФ-Е1-1. Естетика в системі філософських наук. Основні естетичні категорії та категорії художньої творчості
Естетика в системі філософських наук. Проблема визначення предмету естетики. Два способи буття естетики в історії: протонауковий і науковий. Естетика як філософія краси. Сутність «естетичного» у контексті поширення проблемного поля естетики у ХХ столітті.
Основні естетичні категорії та категорії художньої творчості; прекрасне та потворне, піднесене та низьке, трагічне та комічне, мімесис, художній образ, символ, канон, стиль, формазміст, гра.
Змістовий модуль ПФ-Е1-2. Історія естетичної думки. Види мистецтва та «великі стилі» в мистецтві
Історія естетичної думки та основні принципи «великих стилів» у мистецтві. Мистецтво й естетичні принципи Стародавнього світу (космоцентризм Античності), теоцентризм естетики Середньовіччя, антропоцентрична естетика Відродження. Ірраціонально – духовний та раціоцентричний напрямки у естетиці Нового часу: естетика бароко, естетика класицизму,
14
естетика Просвітництва, естетичні принципи романтизму, естетика критичного та гуманістичного реалізму. Естетика модернізму і постмодернізму.
Види і жанри мистецтва, класифікація видів мистецтва, сучасні види мистецтва
РОЗДІЛ (НАВЧАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ) «ЕТИКА»
Змістовий модуль ПФ-Е2-1. Сутність етики як практичної філософії. Основні категорії етики
Сутність етики як практичної філософії, етика в системі філософського знання. Предмет етики. Проблема походження етики в науці і філософії. Специфіка моралі. Моральна свідомість. Структура моральної свідомості. Основні категорії: добро і зло, обов’язок й совість, честь й гідність, щастя й сенс життя. Основні моральні принципи в історії етики: загальна характеристика. Поняття «цінність» і святиня, моральний ідеал в історії етики. Моральний вчинок і моральні відношення.
Змістовий модуль ПФ-Е2-2. Моральний зміст найзначніших релігійних систем світу та основних етичних вчень
Моральний зміст найзначніших релігійних систем світу та основних етичних вчень; етичні принципи індуїзму, буддизму, християнства та ісламу.
Етичні школи Античного світу (евдемонізм, гедонізм, кініки, стоїцизм, скептицизм), аскетизм та христоцентризм етики Середньовіччя, антропоцентричні виміри гуманістичної етики Відродження. Етика Нового часу(монізм та плюралізм, раціоналізм та емпіризм, натуралізм і анти натуралізм). Автономна етика І. Канта та його вчення про «категоричний імператив».Основні етичні проблеми сучасності. Прикладна етика: екологічна етика, біоетика (аборт, евтаназія, клонування, донорство), професійна етика сучасного інженера, етика сім’ї. Мораль у політиці, проблема моральної оцінки насильства і тероризму у сучасному світі. Етика спілкування. Товариство, дружба, любов. Етикет, культура поведінки, зовнішній вигляд людини.
РОЗДІЛ (НАВЧАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ) «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»
Змістовий модуль ПФ-Р-1. Предмет релігієзнавства як науки. Історичні форми релігій
Предмет релігієзнавства як науки та поняття «релігія». Походження релігії як філософська проблема. Структура релігії та класифікація її історичних форм. Наука і релігія, основні докази буття Бога в історії філософської думки.
Історичні форми релігій: ранні форми релігій – магія, фетишизм, анімізм; родоплемінні форми релігій – тотемізм, землеробські культи, шаманізм. Національні форми релігій – даосизм, конфуціанство, синтоїзм, індуїзм, джайнізм, сікхізм, релігія Стародавнього Єгипту, релігія Стародавньої Греції та Риму, релігія Дворіччя, зороастризм (парсизм), іудаїзм.
Змістовий модуль ПФ-Р-2. Світові релігії. Нетрадиційні релігійні культи та тоталітарні секти в сучасному світі
Світові релігії: буддизм - історія становлення й розвитку, основи віровчення. Християнство
– історія виникнення, джерела: Святе Передання. Загальна характеристика Святого Письма християн, історія розвитку й основи віровчення і богослужіння православ’я, католицизму, протестантизму. Іслам (мусульманство) – історія виникнення, Коран – Святе Письмо мусульман, основні стовпи віровчення і культу, напрямки: сунізм й шиїзм.
Розвиток нетрадиційних релігійних культів та тоталітарних сект в сучасному світі. Основні віхи релігійного життя в Україні. Релігія, церква і держава в Україні: історія і сучасність.
15
РОЗДІЛ (НАВЧАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ) «ЛОГІКА»
Змістовий модуль ПФ-Л-1. Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
Логіка як наука про закони і форми правильного мислення. Виникнення логіки та основні етапи її історичного розвитку: логіка Стародавньої Індії, Логіка Античності (Аристотель), схоластична логіка середньовіччя, логіка Нового часу й сучасна некласична логіка.
Основні логічні закони: закон тотожності, закон несуперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.
Змістовий модуль ПФ-Л-2. Форми мислення в логіці. Теорія аргументації
Форми мислення в логіці: поняття, зміст й обсяг понять, види понять й відношення між ними, класифікація понять.
Судження: види простих суджень, складні судження та їх види.
Умовиводи та їх види: дедуктивні, індуктивні та традуктивні умовиводи. Аналогія. Логічні основи теорії аргументації. Помилки в процесі мислення (софізм, паралогізм, парадокс).
16
3. ЛІТЕРАТУРА ТА МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ
Філософія (Основний курс) Література основна:
1.Введение в философию. - Ч.1-2.-М.:ИПЛ, 1989.
2.Філософія. Курс лекцій. -К.: Либідь, 1994.
3.История философии в кратком изложении. - М.: Мысль, 1991.
4.Философская энциклопедия. - Т.1-5.М.: Сов.энциклоп.,1960-70.
5.Философский энциклопедический словарь. - М.: Сов. Энциклопедия, 1983.
6.Мир философии. Хрестоматия. - Ч.1-2.-М.:ИПЛ, 1991.
7.Антология мировой филисофии.-Ч.1-3.К.:Вища школа, 1991-1995.
8.Современная западная социология. Словарь. - М.:ИПЛ, 1989.
9.Философия. Учебник.- М.: ТОН/ТО/Е. 1996.
Примітка. При вивченні курсу «Філософія» можуть бути використані усі підручники, які рекомендовані для вищої освіти.
Додаткова література:
1.Реале Д.,Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. СПб: ТСО ТК “Метрополис”, 1994-1997.-
Т.1-4.
2.Аристотель, Метафазика //Соч. в 4 т.-М.: Мысль, 1975.-Т.1.
3.Платон. Государство //Соч. в 3 т.-М.: Мысль, 1971.-Т.3(1).
4.Декарт Р. Избранные произведения.(Будь-яке видання).
5.Кант И. Критика чистого разума// Соч. в бт.- М.: Мысль, 1964.Т.2-3.
6.Гегель Г. Философия истории//Соч.-М.-Л.: 1935.-Т.8.
7.Балл Д. Постиндустриальное общество//Америка.- 1973.-№215.
8.Бердяев Н.А. Самопознание.- М.: Книга, 1991.
9.Гэлберейт Дж. Новое индустриальное общество.- М.: Прогресс, 1969.
10.Данилевский Н.Я. Россия и Европа.- М.: Книга, 1991.
11.Сковорода Г.С. Сочинения в 2т.-М.:Мысль, 1973.
12.Солженицин А.И. Архипелаг ГУЛаг.- В круге первом.( Любое издание)
13.Ницше Ф. Так говорил Заратустра // Соч. в 2т.-М.:Мысль,1990,Т.2.
14.Тойбни А.Д. Постижение истории. - М.: Прогресс, 1991.
14.Фрейд З. Психология бессознательного.- М.: Просвещение. 1989.
15.Шевченко Т.Г. Гайдамаки. - Причина. - Тополя.- Ведьма.- Москалева криниця. -Заповіт.(Будь-яке видання).
16.Шпенглер О. Закат Европы. - Т.1.-М.; 1993.
17.Современная западная социология. Словарь.- М.: ИПЛ, 1990.
18.Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - Л.:Гидрозидат,1990.
19.Давыдов Ю.И. Критика социально-философских воззрений франкфуртской школы. - М.: Наука, 1977.
20.Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении.- М.: Мысль. 1969.
21.Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М.Прогресс,1990.
22.Научная картина мира. Логико-гносиологический аспект. - Киев: Наукова думка, 1963.
23.Новая технократическая волна на Западе. - М.:Прогресс,1986.
24.Плющ Л.И. Шаманская политика Т.Г.Шевченко//Философская и социологическая думка.-1992.-№-7.
25.Поппер К. Открытое общество и его враги.-Т.2.-М.:Сорос-Фонд,1972.
26.Попов В.Г. Концепция общественной формации и общества, В котором мы жили. - Киев:1992.
27.Попов В.Г. Какое будущее ожидает человечество в третьем тысячелетии? - Донецк: 1999.
28.Попов В.Г.Основные идеи социальной философии. - Донецк:2001.
29.Попов В.Г.Философия истории на пороге нового тысячелетия. - Донецк:2001.
30.Попов В.Г.Философия истории правых радикалов. - Донецк:2002.
31.Рагон М. Города Будущего. - М.: Мир. Прогресс,1971.
32.Сагатовский В.Н. Вселенная философа.- М.: Молодая гвардия,1974.
33.Философия техники в ФРГ. - М.:Прогресс,1989.
34.Шаламов В.Т. Колымские рассказы. Т.1-2.-М.:Совет. Россия,1922.
Прикладна філософія. Естетика. Література основна:
1.Борев Ю. Комическое или о том, как смех казнит несовершенство мира, очищает и обновляет человека и утверждает радость бытия. – М., 1970.
2.Борев Ю. Художественные направления в искусстве ХХ века. – К., 1986.
17
3.Борев Ю. Эстетика. – М., 1981.
4.Борев Ю. Эстетика. 5 изд. В 2 т. – Смоленск, 1997.
5.Валицкая А.П. Русская естетика ХУІІІ века. – М., 1983.
6.Дзикевич С.А. Введение в эстетику. – М., 1998.
7.Ильин И.А. История искусства и эстетика: Избр. статьи. – М., 1983.
8.История эстетической мысли. Становление и развитие эстетики как науки. В 6 т. Т. 1-4. – М., 1983-1987.
9.Киященко Н.И. Сущность прекрасного. – М., 1977.
10.Крутоус В.П. Путь к прекрасному. – М., 1989.
11.Крюковський Н.И. Основные эстетические категории. Опыт систематизации. – Минск, 1974.
12.Куликова И.С. Философия и искусство модернизма. – М., 1980.
13.Малишев И.В. Эстетика. – М., 1998.
14.Шестаков В.П. Гармония как эстетическая категория. – М., 1973.
15.Шестаков В.П. От этоса к аффекту. История музыкальной эстетики от античности до ХУІІІ века. Исследование.
– М., 1975.
16.Шестаков В.П. Очерк по истории естетики. От Сократа до Гегеля. – М., 1979.
17.Шестаков В.П. Эстетические категории: Опыт сист. и ист. исследования. – М., 1983.
18.Шліпченко С. Архітектурні принципи постмодернізму. – К., 2000
19.Эстетика. Словарь. – М., 1987.
20.Эстетика. Хрестоматия / Сост. Л.П.Квашина. – Донецк, 1999.
21.Яковлев Е.Г. Эстетика. – М., 1999.
Примітка. При вивченні курсу “Прикладна філософія” можуть бути використані усі підручники, які рекомендовані для вищої освіти.
Додаткова література:
1.Аронов В.Р. Художник и предметное творчество. – М., 1987.
2.Бычков В.В. Византийская эстетика. Теоретические проблемы. - М., 1977.
3.Бычков В.В. Русская средневековая эстетика. – М., 1992.
4.Бычков В.В. Эстетика отцов Церкви. – М., 1995.
5.Волкова Е.В. Произведение искусства – предмет эстетического анализа. – М., 1976.
6.Волкова Е.В. Произведение искусства в мире художественной культуры. – М., 1988.
7.Выжлецов Г.П. Эстетика в системе философских знаний. – Л., 1974.
8.Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1969.
9.Гачев Г. Жизь художественного сознания. – М., 1972.
10.Гилберт К., Кун Г. История эстетики. – М., 2000.
11.Гулыга А.В. Принципы эстетики. – М., 1987.
12.Гулыга А.В. Что такое эстетика. – М., 1987.
13.Давыдов Ю.Н. Эстетика нигилизма. – М., 1975. 14.Достоевский Ф.М. Об искусстве. – М., 1973. 15.Еремеев А.Ф. Границы искусства. – М., 1987. 16.Каган М.С. Морфология искусства. – Л., 1972.
17.Каган М.С. Эстетика как философская наука. – СПб., 1997. 18.КореневиЩе 2000 Книга неклассической эстетики. – М., 2000. 19.КореневиЩе ОА Книга неклассической эстетики. – М., 1999. 20.КореневиЩе ОБ Книга неклассической эстетики. – М., 1998. 21.Лосев А.Ф. История античной эстетики. – М., 1964-1994. 22.Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.
23.Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. – М., 1965. 24.Лотман Ю.М. Об искусстве. – СПб., 1998.
25.Маймин Е.А. Эстетика - наука о прекрасном. – М., 1982. 26.Маньяковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – СПб., 2000.
27.Моран А.Д. История декоративно-прикладного искусства от древнейших времен до наших дней. – М., 1982. 28.Нельсон Д. Проблемы дизайна. – М., 1971.
29.Новиков Л.И. Эстетика и техника: Альтернатива или интеграция. – М., 1996. 30.Ортега и Гассет Х. Дегуманизация искусства. – М., 1991.
31.Пондопуло Г.К., Ростоцкая М.А. Новые искусства и современная культура. Фотография и кино. – М., 1997. 32.Розенталь Р., Ратцка Х. История прикладного искусства Нового времени. – М., 1971.
33.Соболев П. Эстетика Белинского. – М., 1978.
34.Соловьев В.С. Философия искусства и Эстетика: Учебное пособие для вузов. – М., 2000. 35.Татаркевич В. Античная эстетика. – М., 1977.
36.Темпер Г. Практическая эстетика. – М., 1970. 37.Художественно-эстетическая культура Древней Руси. – М., 1996. 38.Черневич Е.В. Язык графического дизайна. – М., 1975.
18
39.Шахназарова Н. Проблемы музыкальной эстетики в теоретических трудах Стравинского, Шенберга, Хиндемита.
– М., 1975.
40.Яковлев Е.Г. Художник: личность и творчество. – М., 1991.
Етика. Література основна:
1.Гусейнов А.А., Апресян Р.Т. Этика: Учебник. – М., 2000.
2.Зеленкова И.Л. Основы этики. – Минск, 1998.
3.Зеленкова И.Л., Беляева Е.В. Этика. – Минск, 1997.
4.Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. – Ростов-на-Дону, 1999.
5.Иванов В.Г. История этики Древнего мира. – Л.: ЛГУ, 1980.
6.Иванов В.Г. История этики средних векав. – Л.: ЛГУ, 1984.
7.Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування. – Суми, 2001.
8.Малахов В. Етика. – К., 1996.
9.Малахов В. Етика. – К., 2001.
10.Мир и эрос: Антология философских текстов о любви. – М., 1991.
11.Некрасов А.И. Этика. Учеб. пособие. – Харьков, 2003.
12.Памятники этической мысли на Украине ХУІІ – первой половины ХУІІІ ст. – К., 1987.
13.Семья: Книга для чтения. В 2 ч. – М., 1991.
14.Тофтул М.Г. Етика. – К., 2005.
15.Философия любви. В 2 т. – М., 1990.
16.Швейцар Альберт. Культура и етика. – М., 1973.
17.Шеломенцев В.М. Етикет і сучасна культура спілкування. – К., 2003.
18.Этика (конспект лекцій). – М., 2000.
19.Этика: Учеб. Пособие для вузов. – Минск, 2002.
20.Этическая мысль: Науч.-публицист. Чтения. – М.: Политиздат, 1988.
21.Этическая мысль: Науч.-публицист. Чтения. – М.: Политиздат, 1990.
22.Этическая мысль: Науч.-публицист. Чтения. – М.: Политиздат, 1991.
Примітка. При вивченні курсу “Прикладна філософія” можуть бути використані усі підручники, які рекомендовані для вищої освіти.
Додаткова література:
1.Августин А. О граде Божием. – М., 2000.
2.Адорно Т.В. Проблемы философии морали. – М., 2000.
3.Аристотель. Никомахова этика // Соч. в 4-х т. Т.4. – М., 1983.
4.Балашов Л.Е. Практическая философия. – М., 2000.
5.Бертельс Е. Происхождение суфизма и зарождение суфийской литературы. – М., 2001.
6.Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. – М.: Издание Московской Патриархии, 1976.
7.Бубер М. Хасидские предания. – М., 1997.
8.Введение в буддизм. – СПб., 1999.
9.Вебер М. Социология религии. – М., 1994.
10.Гоббс Т. О гражданине // Избранные произведения в 2 т. Т.1. – М., 1964.
11.Гусейнов А.А. Античная этика. – М., 2003.
12.Гусейнов А.А. Золотое правило нравственности. – М., 1982.
13.Гусейнов А.А. Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.
14.Гесейнов А.А. Введение в этику. – М.: МГУ, 1985.
15.Дао де Цзин. – Харьков, 1999.
16.Дробницкий О.Г. Этика. – М., 1977.
17.Зеленкова М.Л., Беляева Е.В. Этика: учебное пособие для студентов вузов. – М., 2001.
18.Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. – Ростов-на-Дону, 1999.
19.Иванов В.Г. История этики древнего мира. – Л., 1980.
20.Иоанн Лествичник. Лествица // Добротолюбие. – М., 2001.
21.Кант И. Основание метафизики нравов // Лекции по этике. – М., 2000.
22.Коновалова Л.В. Прикладная этика: По материалам западной литературы. – М., 1999.
23.Конфуций. Беседы и суждения. – СПб, 1999.
24.Коран. Перевод и комментарии И.Ю.Крачковского. – М., 1990.
25.Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении // Соч. в 4 т. Т.2. – М., 1983.
26.Лосский Н.О. Условия абсолютного добра. Основы этики. – М., 1991.
27.Максим Исповедник. Четыре сотни глав о любви // Добротолюбие. – М., 2001.
28.Максуд Р. Ислам. – М., 1999.
29.Мунье Е. Персонализм // Манифест персонализма. – М., 1999.
30.Ницше Ф. По ту сторону добра и зла // Соч. в 2 т. Т.1. – М., 1990.
31.Платон. Государство. Кн. І, ІУ, УІІІ, ІХ // Соч. в 3. Т.3. Ч.1. – М., 1972.
19
32.Платон. Протагор // Соч. в 3 т. Т.1. – М., 1968.
33.Росенко М.Н. и др.. Основы этических знаний. – СПб., 1998.
34.Секст Эмпирик. Против ученых. // Соч. в 2 т. Т.2. – М., 1976.
35.Сиднев Л.Н. Десять лекций по этике: Учебное пособие для вузов. – Запорожье, 1999.
36.Смирнов А.В. Нравсвенная природа человека: арабо-мусульманская традиция. – М., 2000.
37.Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравсвенная философия // Соч. в 2 т. Т.1. – М., 1988.
38.Спиноза Б. Этика. – М., 1998.
39.Ткаченко Г.А. Формирование этических идей в Китае. – М., 2000.
40.Торчинов Е.А. Даосизм. Опыт историко-религиозного описания. – СПб., 1998.
41.Цицерон М.Т. Об обязанностях // О старости. О дружбе. Об обязанностях. – М., 1975.
42.Чжуанцзы Дао. Гармония мира. – Харьков, 1999.
43.Что такое мораль. – М., 1988.
44.Шах Идрис. Суфии. – М., 2001.
45.Швейцер А. Мистика апостола Павла. – М., 1996.
46.Эрнст К.В. Суфизм. – М., 2002.
47.Етика: Навчальний посібник. – К., 1992.
48.Ясперс К. Истоки истории и ее цель. – М., 1991.
Релігієзнавство. Література основна:
1.Ал-Маудуді Абу Аля. Принципи ісламу. – Львів, 1995.
2.Библейская энциклопедия. – М., 1990.
3.Біблія.
4.Васильєв Л.С. История религий Востока. – М., 1999.
5.Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори. – Дрогобич, 1997.
6.Вихрущ А.В. та ін. Основи християнської педагогіки. – Тернопіль, 1999.
7.Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. У 2 т.– К., 1991.
8.Гордиенко Н.С. „Крещение Руси”: факти против легенд и мифов. – Л., 1984.
9.Гордиенко Н.С. Современное русское православне. – Л., 1987.
10.Григоренко А.Ю. Сатана там правит бал: Крит. очерки магии. – К., 1991.
11.Грушевський М.С. З історії релігійної думки на Україні. – Львів, 1995.
12.Донини А. Люди, идолы, боги: Очерк истории религии. – М., 1962.
13.Дубровская О.Н. Древние религии мира. – М., 2003.
14.Ермшев А.А. Религиоведение: Учеб. пособие. – К., 1999.
15.Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Мыслители Киевской Руси. – К., 1987.
16.Зубарь В.М., Павленко Ю.В. Херсонес Таврический и распространение християнства на Руси. – К., 1988.
17.Ислам в истории народов Востока. – М., 1981.
18.Ислам. Религия. Общество. Государство. – М., 1984.
19.Ислам: Краткий справочник. – М., 1986.
20.Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.
21.Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.
22.Історія християнської церкви на Україні / релігієзнавчий довідковий нарис/. – К., 1992.
23.Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3 кн. – К., 1994.
24.Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.К. Релігієзнавство. – К., 1997.
25.Климович Л.И. Книга о Коране, его происхождении и мифологии. – М., 1986.
26.Конституція України 1996 року.
27.Коран.
28.Косидовський З. Біблійні оповіді. – К., 1968.
29.Косидовський З. Оповіді євангелістів. – К., 1991.
30.Костюченко В.С. Классическая веданта и неоведантизм. – М., 1983.
31.Крывелев И.А. История религий: Очерки в 2 т. – М., 1988.
32.Лазарев А.С. Расшифрованная Библия или реквием цивилизации. – К., 2003.
33.Лобазова О.Ф. Религиоведение: Учебник. – М., 2002.
34.Лукач Й. Пути богов: К типологии религий, предшествовавших християнству. – М., 1984.
35.Макдауэелл Дж., Стюарт Д. Обманщики. – М., 1993.
36.Мень А. Радостная весть. – М., 1991.
37.Мень А. Свет во тьме светит. – М., 1991.
38.Мень А. Сын человеческий. – М., 1991.
39.Мифы народов мира: В 2 т. – М., 1980, 1982.
40.Огієнко І.І. Українська церква. Нарис з історії української православної церкви. – К., 1993.
41.Павлов С.В. та ін. Географія релігії. – К., 1999.
42.Панова В.Ф., Вахтин Ю.Б. Жизнь Мухаммеда. – М., 1991.
43.Попович М. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.
20