Философия Методичка _програма_
.pdfВітчизняна філософська думка. Фольклор. Епос. Казки. Язичництво. Символізм. Християнізація. Двовір’я. Філософія історії. Митрополит Іларіон. Нестор-літописець. Братські школи. Сарматизм. Острозька Академія. Ренесанс. Полеміка. Києво-Могилянська Академія. Схоластика. І.Гізель. С.Яворський. Ф.Прокопович. Філософія Г.Сковороди. Вчення про три світи й дві натури. Кордоцентризм. Академічний напрямок. П.Юркевич. «Філософія серця». Романтичноекзистенційний напрямок. Т.Шевченко. М.Гоголь. Л.Українка. І.Франко. Філософія життя. С.Булгаков. М.Бердяєв. Космологізм. В.Вернадський. Ноосфера. Філософія діаспори. Інтегральний націоналізм. Д.Донцов. Філософія історії. Д.Чижевський. В.Липинський. Українська радянська філософія. «Червоний позитивізм». П.Копнін. Сучасна українська філософія. М.Попович. С.Кримський. В.Ничик.
Ф-ТФ-1
Онтологія. Буття. Об’єктивна реальність. Суб’єктивна реальність. Матерія. Історичні форми матеріалізму. Властивості матерії. Простір. Час. Рух. Класична наукова картина світу. Некласична наукова картина світу. Синергетика. Діалектика. Діалектика Природи. Діалектика Духу. Істориний шлях розвитку діалектики. Принципи діалектики. «Великі» закони діалектики. Закон єдності й боротьби протилежностей. Закон переходу кількості в якість. Закон заперечення заперечення. «Малі» закони (категорії) діалектики.
Ф-ТФ-2
Гносеологія. Форми пізнання. Суперечності проблеми пізнання. Емпіричні форми пізнання. Відчуття. Сприйняття. Уявлення. Раціональні форми пізнання. Поняття. Судження Умовиводи. Проблема істини. Абсолютна істина. Об’єктивна істина. Суб’єктивна істина. Відносний характер істини. Наука і процес пізнання. Методологія пізнання.
Духовне і матеріальне. Перетворююча діяльність. Свідомість. Відображення. Менталітет. Суспільна свідомість. Індивідуальна свідомість. Структура суспільної свідомості. Структура людської свідомості. Свідоме і несвідоме. Воля, емоції і пам'ять. Почуття і розум. Здоровий глузд
ісамосвідомість. Творчий характер свідомості., Інтуїція. Інформаційний аспект свідомості. Маніпуляція свідомістю. Загадки свідомості. Концепція несвідомого З.Фрейда. Підсвідоме. Комплекси підсвідомого. Несвідомість К. Юнга.
Антропологічні проблеми філософії. Світ як єдність природи і людини. Еволюція поняття природи людини. Природа, сутність і призначення людини. Проблема життя і смерті. Антропосоціогенез. Фізична природа людини. Соціальна природа людини. Спілкування. Труд. Біологічна природа людини. Демографічні проблеми людства. Концепція географічного детермінізму. "Індивід". "Особистість". "Індивідуальність".
Ф-СФ-1
Філософія науки і техніки. Поняття науки. Поняття техніки. Класифікації наук. Етапи розвитку науки. Сучасна наука. Наукова революція. Наукові школи. Етика науки. Науковий робітник. Етапи розвитку техніки. Техніка минулого. Сучасна науково-технічна революція. Людина і техніка. Комп'ютерна революція. Інженерно-технічна діяльність. Професія інженера. Професія архітектора. Ідеологія сцієнтизму та індустріалізму. Концепція "індустріального"
і"постіндустріального" суспільства. Технологічний детермінізм. Технократичні і антітехнократичні концепції.
Ф-СФ-2
Соціальна філософія. Суспільство. Концепції суспільного життя. Соціологічна теорія "середнього рівня". Функціоналізм. Теорія конфлікту. Теорія обміну. Теорія соціальної дії. Теорія етнометодології. Суспільне виробництво. Спосіб виробництва. Матеріальне та духовне виробництво. Виробництво відносин. Виробництво людини. Суспільство і природа. Діалектика продуктивних сил та виробничі відносини. Структура суспільних формацій. Громадянське суспільство і правова держава. Рушійні сили історичного процесу. Соціальні групи та їх типологія.
Філософія історії. Суспільство. Культура. Цивілізація. Історія. Напрями історії. Круговорот. Прогрес. Регрес. Історичний діяч. Революція. Еволюція. Градації суспільних формацій. Глобальні проблеми сучасності. Проблема "межі зростання". Прогнози Римського клубу.
31
Урбаністична проблема на рубежі XX і XXI століть. Соціальне прогнозування. Методи прогнозування. Екстраполяція. Історична аналогія. Комп'ютерне моделювання. Сценарії майбутнього. Експертна оцінка. Типи (види) соціальних прогнозів. Пошук. Норматив Аналіз.
ПРИКЛАДНА ФІЛОСОФІЯ
Ф-Е1-1
Прикладна філософія, філософія чуттєвості, філософія краси; практична філософія, етика; релігієзнавство, філософія релігії, богослов’я, логіка, чуттєве сприйняття, художньо-образне мислення, моральна поведінка, релігійна віра, раціональне мислення.
Ф-Е1-2.
естетика, імпліцитна естетика, експліцитна естетика, прекрасне та краса, потворне, піднесене й низьке, трагічне і комічне, естетичний досвід, естетична свідомість, естетична культура, катарсис, естетичний смак, мімесіс, художній образ, символ, канон, стиль, форма-зміст, гра, класифікація видів мистецтва.
Антична естетика: космологізм, скульптурність, героїзм, фаталізм, краса, число, міра, гармонія, ритм, калокагатія, катарсис, ентелехія; середньовічна естетика: антиномізм, теоцентризм, христоцентризм, літургійність, іконічність, символізм, традиційність, канонічність, образ, ікона, символ.
Естетика Відродження: гуманізм, антропоцентризм, індивідуалізм; естетика новоєвропейська: бароко, ірраціоналізм, метафоризм, класицизм, розумність, нормативність, ієрархія жанрів; Просвітництво: натуралізм та раціоналізм; романтизм: універсалізм, фрагментарність, романтична іронія; реалізм, соціального аналізу.
Пост-культура, некласична естетика, авангард, модернізм, постмодернізм, експресіонізм, кубізм, абстрактне мистецтво, конструктивізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм; конкретне мистецтво, абстрактний експресіонізм, поп – арт, мінімалізм, концептуалізм; текст, гра, деконструкція, подвійне кодування, еклектика, абсурд, фрагментарність, нонієрархічність, іронізм, цитування, колаж, симулякр, жорстокість, тілесність.
Ф-Е2-1.
практична філософія, предмет етики, етос, етика, мораль, моральність, добро і зло, аксіологія, прикладна етика, чесноти, справедливість, обов’язок, відповідальність, совість, свобода, сором, провина, гріх, каяття, гідність, честь, щастя, смисл буття, «золоте правило моральності»,етика спілкування, товариство, дружба, любов, сім’я, шлюб, етикет, культура поведінки, зовнішній вигляд людини.
Ф-Е2-2
Будда, Конфуцій, Лао цзи, Мойсей, Ісус Христос; етичні принципи індуїзму, «дхарма», «ахімса», «сансара», «карма», «атман», «духкха», «Чотири благородні істини», восьмирічний шлях спасіння; етичні принципи конфуціанства і даосизму, «лі», «жень», «сяо», «і», «дао», «де», «цзи жань», «у-вей», етика Старого заповіту, теоцентризм, теономність, Закон, Заповіт, «Десять заповідей», християнська етика, христоцентризм, Любов – агапе, Благодать, Нагорна проповідь, «Заповіді блаженств»; етика ісламу, шаріат, адат, закят.
Антична етика, космоцентризм, раціоналізм, релятивізм, евдемонізм, гедонізм, кінізм, апатія, атараксія; етика Середніх віків, теоцентризм, христоцентризм, теоантропний принцип, «теозис», «Спасіння», «синергія», «переображення», «метанойя», «філокалія»; етика Відродження, гуманізм, антропоцентризм, індивідуалізм, титанізм, «оборотний бік титанізму», макіавеллізм; етика Нового часу, монізм, плюралізм, раціоналізм, емпіризм, натуралізм, антинатуралізм, категоричний імператив, деонтологічна етика, аксіологічна етика, екзистенціалізм.
Прикладна етика, етичні проблеми сучасності, етика сімейного життя, біоетика (аборт, евтаназія, клонування, донорство), СНІД, лікарська таємниця, благодіяння, доброчинність, професійна етика, етика інженера, етика вчителя, етика бізнесу. насильство, тероризм, смертний вирок.
Ф-Р-1.
Релігієзнавство, релігія, теорії походження релігії, структура релігії, релігійна свідомість, релігійна ідеологія, релігійна психологія, релігійний культ, релігійна організація, богослов’я,
32
релігійна психологія, психологія релігії, релігійна філософія, філософія релігії, релігійна соціологія, соціологія релігії, «коріння релігії», класифікація історичних форм релігії, ранні форми релігії, магія, фетишизм, анімізм, родоплемінні форми релігії, тотемізм, землеробські культи, шаманізм, національні форми релігії, даосизм, конфуціанство, синтоїзм, індуїзм, джайнізм, сікхізм, релігія Стародавнього Єгипту, релігія Стародавньої Греції та Риму, релігія Дворіччя, зороастризм (парсизм), іудаїзм.
Ф-Р-2.
Світові релігії, буддизм, Сідхартха Гаутама, Трипітака, «чотири благородні істини», «восьмеричний путь», нірвана, махаона, хінаяна, ламаїзм, чань (дзен) буддизм, християнство, догмати, Ісус Христос - Боголюдина, Трійця, Богородиця, церква, Біблія, Старий Заповіт, Новий Заповіт, Святий Переказ, літургія, святі таїнства, символи віри, православ’я, «двонадесяті» свята, монашество, ісіхазм, святість, старчество, автокефалія, Римо – католицька церква, Папа римський, Ватикан, целібат, індульгенції, чистилище, протестантизм, реформація, «тільки віра», «тільки писання», «тільки благодать», лютеранство, кальвінізм, англіканство, методисти, баптисти, адвентисти, п’ятидесятники, іслам, мусульманство, Аллах, пророк Мухаммед, Мекка, Медина, Коран, хадж, намаз, закят, рамазан, газават, джихад, шаріат, адат, сунізм, шиїзм, суфізм, ісламський фундаменталізм, вахабізм, імам.
Нетрадиційні культи, тоталітарні секти, Свідки Єгови, кришнаїти, Біле Братство, Християнство в Україні, уніатство, розкол, релігійне законодавство, релігійна освіта.
Ф-Л-1.
Логіка, закон в логіці, мислення, форми чуттєвого мислення, образ, сприйняття, уява, раціональне мислення, поняття, судження, умовивід, історія логіки, логіка Стародавньої Індії, Нагараджуна, логіка Античності, логіка Аристотеля, схоластична логіка Середньовіччя, логіка Нового часу, індуктивна логіка Ф.Бекона, дедуктивна логіка Р.Декарта, трансцендентальна логіка І.Канта, діалектична логіка Г.Гегеля, основні логічні закони, закон тотожності, закон несуперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.
Ф-Л-1.
Форми мислення в логіці, поняття, зміст й обсяг понять, закон співвідношення змісту й обсягу понять, види понять й відношення між ними, класифікація понять, судження, види простих суджень, складні судження, види складних суджень, умовиводи, дедуктивні умовиводи, індуктивні умовиводи, традуктивні умовиводи, аналогія, теорія аргументації, софізм, паралогізм, парадокс, .
33
9. МЕТОДИКА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Контроль знань та умінь студентів з курсу “Філософія (основний курс)” проводиться у відповідності до “Методики планування та організації модульно-рейтингової системи контрольних заходів КМСОНП”, автор – Кленцев Є.С.
Основою структури контрольних заходів є модульно-рейтингова та тестова їх система.
8.1. Проміжний контроль.
Проміжний контроль проводиться у вигляді рейтингової тестової контрольної роботи. Методика його проведення і оцінювання визначена окремо у „Методики планування та організації модульно-рейтингової системи контрольних заходів з „Філософії (основний курс)”.
8.2. Рейтингова оцінка за весь курс навчання.
Рейтингова оцінка за весь курс навчання психології складається з оцінки рейтингової тестової контрольної роботи (10 балів) и оцінки за виконання (за бажанням студента) індивідуального навчально-дослідницького завдання (2 бали).
8.3. Залік
Якщо рейтингова оцінка за весь курс навчання не задовольняє студента, також якщо вона менше 6 балів, він має право на підвищення рейтингу шляхом повторного виконання рейтингової контрольної роботи або складання заліку за європейськими білетами за 12-ти бальною .
ФОРМИ ТА ЗАСОБИ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Контроль знань та умінь студентів з курсу “Філософія” проводиться у відповідності до “Системи контролю знань та умінь студентів з курсу “Філософія”, яка розроблена науково-педагогічними працівниками кафедри і затверджена на засіданні секції.
Основою структури контрольних заходів є модульно-рейтингова та тестова їх система.
Модульно-рейтинговий контроль ОПП-Прикладна філософія
Тематичний зміст: усі навчальні об’єкти курсу філософії, змістові модулі: ОПП-Ф-ІФ-0, ОПП-Ф-
ІФ-1-5, ОПП-Ф-ТФ-1-2, ОПП-Ф-СФ-1-2.
Методика контролю: педагогічна діагностика на основі тестового контролю з множинним вибором з використанням ЕОМ і виконанням індивідуального навчально-дослідного завдання.
Контрольна документація: педагогічний тест з множинним вибором довжиною 90 завдань, зміст якого затверджено на засіданні кафедри філософії.
Порядок проведення тестового контролю. Варіанти з ЕОМ.
За електронною програмою студент через ЕОМ одержує завдання, яке формується машиною на основі ймовірних чисел і яке складається із 90 запитань. До кожного запитання надається множинний вибір. Правильну відповідь студент визначає натисканням на клавішу.
Час проведення тестового контролю: 1 година
Рейтингові показники тестового контролю.
Мінімальна позитивна оцінка – 6 балів. Максимальна оцінка – 10 балів.
Умови перескладання.
Повторний контроль з метою поліпшення результатів проводиться за тією ж схемою, що і попередній, але через деякий час.
Підсумковий рейтинговий показник формується складанням рейтингової оцінки тестового контролю і рейтингової оцінки поточного контролю.
34
10. УЗГОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ФІЛОСОФІЇ (ОСНОВИЙ КУРС) З ВИВЧЕННЯМ В АКАДЕМІЇ ІНШИХ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН.
Дисципліни, де |
Кафедра |
Прийняте кафедрою |
використовується матеріал |
|
рішення/№ протоколу, дата |
Соціологія |
Секція історії |
Протокол №3 від 6.10.2009 |
Психологія управління |
Кафедра менеджменту |
Протокол №3 від 6.10.2009 |
персоналом |
організацій |
|
35
Додаток 1.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
з курсу «Філософія (основний курс та прикладна філософія)» для студентів спеціальності „Будівництво”
Відділення:денне Семестр 3 (4) Лекційні заняття: 17
Семи. та практичні заняття: - 9 Самостійна робота: 18 Форма контролю: іспит
№ |
Найменування теми |
Всього |
|
У тому числі |
|
п/п |
|
годин |
лекції |
сем. та практ. |
самостійна |
|
|
|
|
заняття |
робота |
|
ФІЛОСОФІЯ (ОСНОВНИЙ |
КУРС) |
|
|
|
|
НАВЧАЛЬНИЙ ОБЄЕКТ. «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ» (ІФ) |
|
|||
1 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-ФІ-0. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Вступ до психології. |
|
|
|
|
|
Змістовий модуль ОПП-Ф-ФІ-1. |
|
|
|
|
|
Філософія Стародавнього Сходу. |
|
|
|
|
2 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-ФІ-2. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Філософія Античності і |
|
|
|
|
|
Середньовіччя. |
|
|
|
|
3 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-ФІ-3. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Філософія Відродження та Нового |
|
|
|
|
|
часу як методології наукового |
|
|
|
|
|
пошуку. |
|
|
|
|
4 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-ФІ-4. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Німецька класична філософія. |
|
|
|
|
|
Зарубіжна філософія ХІХ-ХХ |
|
|
|
|
|
століття. |
|
|
|
|
5 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-ФІ-5. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Вітчизняна філософська думка. |
|
|
|
|
|
НАВЧАЛЬНИЙ ОБЄКТ: « |
ТЕОРЕТИЧНА |
ФІЛОСОФІЯ» (ТФ) |
|
|
6 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-ТФ-1. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Онтологія. Сучасна наукова |
|
|
|
|
|
картина світу. Діалектика. |
|
|
|
|
|
Категорії діалектики. |
|
|
|
|
7 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-ТФ-2. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Гносеологія. Форми і методи |
|
|
|
|
|
пізнання. |
|
|
|
|
|
НАВЧАЛЬНИЙ ОБЄКТ: «СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ» (СФ) |
|
|||
8 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-СФ-1. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Філософія науки і техніки. |
|
|
|
|
9 |
Змістовий модуль ОПП-Ф-СФ-2. |
6 |
2 |
1 |
2 |
|
Філософія культур-цивілізаційного |
|
|
|
|
|
циклізму. |
|
|
|
|
|
ПРИКЛАДНА ФІЛОСОФІЯ |
|
|
||
36
НАВЧАЛЬНИЙ ОБЄКТ: «ЕСТЕТИКА» (Е1)
10 |
Змістовий модуль ОПП-ПФ-Е1-1. |
|
2 |
|
1 |
|
||
|
Вступ до курсу «Прикладна філософія |
|
|
|
|
|
||
|
(естетика, етика, релігієзнавство, |
|
|
|
|
|
||
|
логіка)». |
Проблема |
визначення |
|
|
|
|
|
|
предмету |
прикладних |
філософських |
|
|
|
|
|
|
дисциплін та їх специфіка. |
|
|
|
|
|
||
|
Естетика в системі філософських |
|
|
|
|
|
||
|
наук. Основні естетичні категорії та |
|
|
|
|
|
||
|
категорії художньої творчості. |
|
|
|
|
|
||
11 |
Змістовий модуль ОПП-ПФ-Е1-2. |
|
2 |
|
1 |
|
||
|
Історія естетичної думки. Види |
|
|
|
|
|
||
|
мистецтва та «великі стилі» в |
|
|
|
|
|
||
|
мистецтві. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
НАВЧАЛЬНИЙ |
ОБЄКТ: « |
ЕТИКА» (Е |
2) |
|
|
|
12 |
Змістовий модуль ОПП-ПФ-Е2-1. |
|
2 |
|
1 |
|
||
|
Сутність етики як практичної |
|
|
|
|
|
||
|
філософії. Основні категорії етики. |
|
|
|
|
|
||
13 |
Змістовий модуль ОПП-ПФ-Е2-2. |
|
2 |
|
1 |
|
||
|
Моральний зміст найзначніших |
|
|
|
|
|
||
|
релігійних систем світу та основних |
|
|
|
|
|
||
|
етичних вчень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
НАВЧАЛЬНИЙ ОБЄКТ: «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО» (Р) |
|
|||||
14 |
Змістовий модуль ОПП-ПФ-Р-1. |
|
2 |
|
1 |
|
||
|
Предмет релігієзнавства як науки. |
|
|
|
|
|
||
|
Історичні форми релігій. |
|
|
|
|
|
|
|
15 |
Змістовий модуль ОПП-ПФ-Р-2. |
|
2 |
|
1 |
|
||
|
Світові релігії. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
НАВЧАЛЬНИЙ |
ОБЄКТ: « |
ЛОГІКА» ( |
Л) |
|
|
|
16 |
Змістовий модуль ОПП-ПФ-Л-1. |
|
2 |
|
1 |
|
||
|
Логіка як наука про закони і форми |
|
|
|
|
|
||
|
правильного мислення. |
|
|
|
|
|
|
|
17 |
Змістовий модуль ОПП-ПФ-Л-2. |
|
2 |
|
1 |
|
||
|
Форми мислення в логіці. Теорія |
|
|
|
|
|
||
|
аргументації. |
|
|
|
|
|
|
|
|
РАЗОМ |
|
|
51 |
34 |
|
17 |
18 |
37
Додаток 2.
ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ КАФЕДРА ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ
Затверджено на засіданні кафедри 28 cерпня 2009р., протокол № 1 Завідувач кафедри історії і філософії
______________________Г.В.Тимошко
Спеціальність: 6.060101 «Будівництво»
Академічні групи: Б-4 абвгдлмноп Лектор – доц. Бабенко В.М.
Викладачі: доц. Бабенко В.М., ас. Романенко-Бурлуцький Я.Л.
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
навчальних занять з дисципліни «ФІЛОСОІЯ (основний курс та прикладна філософія)» ОСІННІЙ (ВЕСНЯНИЙ) СЕМЕСТР 2009/2010 навчального року
Лекцій – 34 години
Семінарських занять: для спеціальності 17 годин.
|
|
|
|
ЛЕКЦІЇ |
|
|
|
|
|
|
Дата |
Шифр тем |
години |
Зміст навчальних занять |
1 |
|
Ф-ІФ-0 |
2 |
Вступ до курсу філософії. Предмет, структура, функції |
|
|
Ф-ІФ-1 |
|
філософії. Світогляд, історичні типи світогляду. |
2 |
|
Ф-ІФ-2 |
2 |
Історія розвитку світової філософської думки |
|
|
|
|
(Стародавній світ, Середньовіччя). |
3 |
|
Ф-ІФ-3 |
2 |
Історія розвитку світової філософської думки |
|
|
|
|
(Відродження, Новий час) |
4 |
|
Ф-ІФ-4 |
2 |
Німецька класична філософія та зарубіжна філософія |
|
|
|
|
ХІХ-ХХ ст.. |
5 |
|
Ф-ІФ-5 |
2 |
Вітчизняна філософська думка. |
6 |
|
Ф-ТФ-6 |
2 |
Онтологія. Сучасна наукова картина світу. Діалектика. |
|
|
|
|
Категорії діалектики. |
7 |
|
Ф-ТФ-7 |
2 |
Гносеологія. Форми і методи пізнання. Проблеми |
|
|
|
|
свідомості в філософії. |
8 |
|
Ф-СФ-8 |
2 |
Філософія науки і техніки. |
9 |
|
Ф-СФ-9 |
2 |
Соціальна філософія та філософія історії. |
10 |
|
ПФ-Е1-1 |
2 |
Вступ до курсу «Прикладна філософія». Проблема |
|
|
|
|
визначення предмету прикладних філософських |
|
|
|
|
дисциплін та їх специфіка. |
|
|
|
|
Естетика в системі філософських наук. Основні |
|
|
|
|
естетичні категорії та категорії художньої творчості. |
11. |
|
ПФ-Е1-2 |
2 |
Історія естетичної думки. Види мистецтва та «великі |
|
|
|
|
стилі» в мистецтві. |
12. |
|
ПФ-Е2-1 |
2 |
Сутність етики як практичної філософії. Основні |
|
|
|
|
категорії етики. |
13. |
|
ПФ-Е2-2 |
2 |
Моральний зміст найзначніших релігійних систем світу |
|
|
|
|
та основних етичних вчень. |
38
14. |
|
|
ПФ-Р-1 |
2 |
|
Предмет релігієзнавства як науки. Історичні форми |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
релігій. |
|
15. |
|
|
ПФ-Р-2 |
2 |
|
Світові релігії. |
|||
16. |
|
|
ПФ-Л-1 |
2 |
|
Логіка як наука про закони і форми правильного |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
мислення. |
|
17. |
|
|
ПФ-Л-2 |
2 |
|
Форми мислення в логіці. Теорія аргументації. |
|||
|
|
|
|
|
|
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дата |
|
Шифр тем |
|
Години |
|
Зміст навчальних занять |
|
1 |
|
|
|
Ф-ІФ-0 |
|
2 (1) |
Гуманістична суть філософських проблем. |
|
|
|
|
|
|
Ф-ІФ-1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
Ф-ІФ-2 |
|
2 (1) |
Філософія стародавнього світу і середньовічного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сходу |
|
|
3 |
|
|
|
Ф-ІФ-3 |
|
2 (1) |
Середньовічна філософія і філософські ідеї епохи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відродження. |
|
|
4 |
|
|
|
Ф-ІФ-4 |
|
2 (1) |
Нова європейська філософія - методологія наукового |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
дослідження. |
|
|
5 |
|
|
|
Ф-ІФ-5 |
|
2 (1) |
Класична німецька філософія. |
|
|
6 |
|
|
|
Ф-ТФ-6 |
|
2 (1) |
Вітчизняна філософська думка. |
|
|
7 |
|
|
|
Ф-ТФ-7 |
|
2 (1) |
Онтологія: вчення про буття. Діалектика. |
|
|
8 |
|
|
|
Ф-СФ-8 |
|
2 (1) |
Гносеологія – філософія пізнання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Філософська антропологія |
|
|
9 |
|
|
|
Ф-СФ-9 |
|
2 (1) |
Соціальна філософія. Філософія исторії: культур- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цивілізаційний циклізм. |
|
|
|
|
|
|
ПФ-Е1-1 |
|
2 (1) |
Естетика в системі філософських наук. Основні естетичні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
категорії та категорії художньої творчості. |
|
|
|
|
|
|
ПФ-Е1-2 |
|
2 (1) |
Історія естетичної думки. Види мистецтва та «великі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
стилі» в мистецтві. |
|
|
|
|
|
|
ПФ-Е2-1 |
|
2 (1) |
Сутність етики як практичної філософії. Основні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
категорії етики. |
|
|
|
|
|
|
ПФ-Е2-2 |
|
2 (1) |
Моральний зміст найзначніших релігійних систем світу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
та основних етичних вчень. |
|
|
|
|
|
|
ПФ-Р-1 |
|
2 (1) |
Предмет релігієзнавства як науки. Історичні форми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
релігій. |
|
|
|
|
|
|
ПФ-Р-2 |
|
2 (1) |
Світові релігії. |
|
|
|
|
|
|
ПФ-Л-1 |
|
2 (1) |
Логіка як наука про закони і форми правильного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мислення. |
|
|
|
|
|
|
ПФ-Л-2 |
|
2 (1) |
Форми мислення в логіці. Теорія аргументації. |
|
|
ОСНОВНА І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Основний курс:
1.Введение в философию. Ученик / под ред.. И.Т.Фролова. – Ч.1-2. – М.: Политиздат, 1989.
2.Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. − К., 2001.
3.История философии. Учебник для высшей школы / Под общ. ред. Н.И. Горлача, В.Г. Кременя, В.К.
Рыбалко. − Харьков, 2002. – С. 288 – 295.
4.Подольська Є.А. Кредитно - модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. − К., 2006. – С. 14 – 15.
5.Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів.
− К., 2005. − С. 31 – 35.
6.Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М., 1987. – 590 с.
7.Філософія традиційного суспільства / В.Г.Попов, Т.О.Макушина, Т.О.Кірсанова. – Донецьк, 2002.
8.Філософія. Курс лекцій / За ред. І. Ф. Надольного. − К., 2000.
9.Філософія. Курс лекцій / під кер. І.В.Бичко. – К.: Либідь, 1994.
39
10.Філософія: Навч. – методич. Посібник для самостійного вивчення дисципліни / В.Х. Арутюнов, М.М. Демченко, С.Л. Йосипенко та ін. – К., 1999. − С. 88 – 89.
Прикладна філософія (естетика)
11.Борев Ю. Художественные направления в искусстве ХХ века. – К., 1986.
12.Борев Ю. Эстетика. – М., 1981.
13.Борев Ю. Эстетика. 5 изд. В 2 т. – Смоленск, 1997.
14.Дзикевич С.А. Введение в эстетику. – М., 1998.
15.История эстетической мысли. Становление и развитие эстетики как науки. В 6 т. Т. 1-4. – М., 1983-1987.
16.Малишев И.В. Эстетика. – М., 1998.
17.Шестаков В.П. Очерк по истории естетики. От Сократа до Гегеля. – М., 1979.
18.Шестаков В.П. Эстетические категории: Опыт сист. и ист. исследования. – М., 1983.
19.Эстетика. Словарь. – М., 1987.
20.Эстетика. Хрестоматия / Сост. Л.П.Квашина. – Донецк, 1999.
21.Яковлев Е.Г. Эстетика. – М., 1999.
(Етика)
22.Гусейнов А.А., Апресян Р.Т. Этика: Учебник. – М., 2000.
23.Зеленкова И.Л. Основы этики. – Минск, 1998.
24.Зеленкова И.Л., Беляева Е.В. Этика. – Минск, 1997.
25.Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. – Ростов-на-Дону, 1999.
26.Малахов В. Етика. – К., 2001.
27.Некрасов А.И. Этика. Учеб. пособие. – Харьков, 2003.
28.Тофтул М.Г. Етика. – К., 2005.
29.Этика (конспект лекцій). – М., 2000.
30.Этика: Учеб. Пособие для вузов. – Минск, 2002.
(Релігієзнавство)
31.Библейская энциклопедия. – М., 1990.
32.Ермшев А.А. Религиоведение: Учеб. пособие. – К., 1999.
33.Ислам: Краткий справочник. – М., 1986.
34.Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.
35.Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.
36.Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.К. Релігієзнавство. – К., 1997.
37.Крывелев И.А. История религий: Очерки в 2 т. – М., 1988.
38.Лобазова О.Ф. Религиоведение: Учебник. – М., 2002.
39.Мифы народов мира: В 2 т. – М., 1980, 1982.
40.Релігієзнавство: Підручник. – К., 2000.
41.Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.
42.Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.
43.Угринович Д. Психология религии. – М., 1986.
44.Ходькова Л.П. Релігієзнавство. – Львів, 2000.
45.Черній А.М., Лахно А.І. Релігієзнавство. – К., 2002.
(Логіка)
46.Гетманова А.Д. Логика. – М., 2004.
47.Гладунський В.С. Логіка. – Львів, 2002.
48.Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 2001.
49.Ивлев Ю.В. Логика. – М., 2000.
50.Івін О.А. Логіка. – К., 1996.
51.Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997.
52.Кирилов В.И., Старченко А.А. Логика. - М., 2002.
53.Конверський А.С. Логіка. – К., 1998.
54.Тофтул М.Г. Логіка. Посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: Академія, 1999.
Складач робочого плану ___________________________________доц. Бабенко В.М.
40