методичка философия

11

Сутність «естетичного». Поширення проблемного поля

естетики у ХХ столітті.

Основні естетичні категорії та категорії художньої творчості.

Прекрасне та потворне, піднесене та низьке, трагічне та комічне, мімесис,

художній образ, символ, канон, стиль, форма-зміст, гра.

Мистецтво як квінтесенція естетичного.

Види мистецтва: до проблеми класифікації. Мистецтво архітектури:

естетичні аспети.

Змістовний модуль Ф-Е1-2. Історія естетичної думки і «великі стилі» в мистецтві

Історія естетичної думки і «великі стилі» в мистецтві: Давній світ – Середні віки

Мистецтво й естетичні принципи Стародавнього світу. Антична естетика. Типологічні риси античної естетики. Антична естетика і архітектура. Естетика епохи еллінізму та біблійна естетика. Середньовічна естетика. Основні типологічні риси середньовічної естетики. Візантійська естетика: основні категорії. Естетика Давньої Русі. Хрестово-купольний тип храму як ікона світу: естетичні аспекти. Західноєвропейська середньовічна естетика. Мистецтво готики в контексті естетичних пошуків середньовіччя.

Історія естетичної думки і «великі стилі» в мистецтві: Новий та

новітній часи

Естетика Відродження. Дві основні тенденції в естетиці Нового часу.

Естетика і мистецтво бароко та класицизму (на прикладі архітектури).

Естетика Просвітництва. Романтизм і реалізм у естетиці й художній практиці ХІХ століття.

12

Естетика модернізму та постмодернізму

Специфіка естетики ХХ століття. Революційні зміни у естетиці і художньої практиці. Загальні художньо-естетичні принципи авангарду та їх реалізація в мистецтві архітектури.

Основні напрямки у мистецтві першої половини XX ст.. Естетика модернізму. Естетика постмодернізму: основні категорії. Основні тенденції архітектури постмодерну.

3.2. Розділ(навчальний об’єкт) «Релігієзнавство»

Змістовний модуль Ф-Р-1. Предмет релігієзнавства як науки

Філософськи та теологічні уявлення про релігію. Визначення предмету релігієзнавства як науки. Поняття «релігія», його походження та основні значення. Поняття «релігійної віри» та його визначення.

Основні ознаки (елементи) релігії. Визначення релігії з точки зору релігієзнавства: світогляд, організація, культова практика. Філософський і теологічних підходи до визначення релігії. Релігійний світогляд: основні істини релігії. Релігія і архітектура. Храм в системі релігійного світогляду.

Походження релігії як філософська проблема. Релігійній підхід до появи релігії і основні докази буття Бога в історії філософської думки.

Основні філософські концепції походження релігії (натуралістична,

психологічна, соціологічна, етнологічна та інші).

Класифікації релігії у сучасному релігієзнавстві.

Змістовий модуль Ф-Р-2. Історія і типологія релігій Давнього світу

Релігія в архаїчному суспільстві. Основні риси магічного

світосприйняття. Первісні вірування та культи: загальна характеристика

13

(анімізм, фетішізм, тотемізм, культ предків, заупокійний культ,

обряди ініціації).

Етнічні релігії. Національні релігії: загальні риси. Релігії Давніх цивілізацій (Давній Єгипет, релігії Месопотамії, релігії Давньої Греції та Риму, зороастризм (парсизм), індуїзм, релігії Давнього Китаю). Реалізація релігійного світосприйняття в архітектурі Давніх цивілізацій. Релігійні вірування східних слов’ян. Дім в системі язичницького світосприйняття.

Іудаїзм як національна релігія. Святе Письмо як священна книга:

загальна характеристика структури і змісту. Особливості віровчення іудаїзму та основні релігійно-філософські ідеї Старого Заповіту. Особливості релігійного культу іудаїзму. Обряди та свята іудаїзму. Організаційна структура іудаїзму. Значення Ієрусалимського храму в історії іудаїзму.

Змістовний модуль Ф-Р-3. Світові релігії: загальна

характеристика.

Християнство як світова релігія. Соціально-історичні та ідейні передумови виникнення християнства. Старий та Новий Заповіт як Святе письмо. Проблема визначення сутності християнства: християнство як

«нове» життя, як релігія Спасіння й Воскресіння, як релігія боголюдства та теозісу, як релігія Любові, як релігія Христа. Історія Церкви та становлення християнської догматики. Історія розділення церков Східу і Заходу.

Православ’я: особливості віровчення. Церковна ієрархія та сім’я

автокефальних церков. Особливості православного культу. Символіка православного храму та всіх його структурних компонентів і внутрішнього устрою.

Католицизм: особливості віровчення та богослужіння. Догматичні та обрядові відмінності католицизму від православ’я.

14

Протестантизм. Історичні причини виникнення Протестантизму.

Особливості віровчення та культу протестантизму різних напрямків.

Поняття «деномінація», «конфесія», «секта» та їх визначення.

Буддизм як світова релігія. Життя й основи віровчення буддизму.

Буддійський канон. Основні категорії, поняття й положення буддійського світогляду. Буддійська космологія та міфологія. Напрямки та школи у буддизмі. Загальна характеристика культової архітектури.

Іслам. Іслам як сама молода із світових релігій. Виникнення й становлення ісламу. Основи віровчення ісламу. Культ в ісламі. Шаріат та феномен мусульманського права. Основні напрямки в ісламі. Суфізм.

Особливості культової архітектури і мистецтва.

Змістовний модуль Ф-Р-4. Історія релігій та сучасність.

Релігія в сучасному світі. Загальна характеристика сучасної релігійної ситуації в Україні. Проблема відношення релігії та держави у пострадянські часи: правові, економічні, просвітницькі, культурні, соціальні та інші аспекти.

Нетрадиційні релігійні культи. Нетрадиційні релігійні культи і тоталітарні секти в сучасній Україні. Основні відмінності віровчення релігійних організацій тоталітарного типу: особливий статус лідера чи організації, обманні методи при вербуванні потенційних адептів,

використання методів маніпулювання свідомістю, мовою, поведінкою;

методів соціального групового тиску і т. інш..

Типологія нетрадиційних культів і сект. Класифікація нетрадиційних культів та тоталітарних сект: неоорієнталістські культи,

псевдобіблійні (псевдоєвангельські) секти, культи «нової ери», неоісламізм,

саєнтологія, неоязичництво, синтетичні (еклектичні) культи, сатанізм.

	15
Проблеми	духовної безпеки	сучасної	людини.

Деструктивний характер діяльності нетрадиційних культів та тоталітарних

сект і проблеми духовної безпеки сучасної людини.

Розділ (навчальний об’єкт) «Логіка»

Змістовний модуль Ф-Л-1. Предмет і значення логіки. Основні логічні закони.

Мислення як предмет вивчення логіки. Чуттєва і логічна форма пізнання. Особливості логічного мислення. Логіка як наука про закони і форми правильного мислення. Основні форми мислення: поняття, судження,

умовивід.

Виникнення логіки та основні етапи її розвитку. Вчення Аристотеля про силогізми і закони логіки. Логіка схоластів. Логіка Нового часу: індуктивний метод Ф. Бекону і дедуктивний метод Р. Декарта.

Трансцендентальна логіка І. Канта. Діалектична логіка Г. Гегеля (вчення про поняття). Сучасний етап розвитку логіки.

Основні логічні закони. Поняття логічного закону. Закон як логічно необхідний зв’язок між думками. Основні риси правильного мислення:

визначеність, послідовність, несуперечливість, доказовість. Закон тотожності. Закон несуперечності. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави.

Роль логіки у підвищенні культури мислення. Логіка як раціональна основа процесу навчання, зокрема студентів фахової спрямованості «Архітектура».

Поняття і судження.

		16
Поняття	як	форма мислення. Роль понять у науці та

пізнанні дійсності. Зміст і обсяг поняття. Різноманітність ознак предметів.

Класи, множини, підмножини та елементи предметів. Види понять: загальні й одиничні, збірні і нульові, конкретні та абстрактні, відносні і безвідносні,

позитивні і негативні.

Відношення між поняттями. Операції над поняттями та їх значення у науці, мовній культурі, спілкуванні. Поділ та класифікація понять. Види та

основні правила визначення понять.

Загальна характеристика суджень. Судження і речення. Прості і складні судження. Структура простого судження: суб’єкт, предикат, зв’язка,

квантор. Класифікація суджень. Судження за модальністю. Відношення між судженнями. Складні судження. Кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація,

еквіваленція, заперечення. Запитання як форма судження.

Логічний аналіз висловлювань.

Змістовний модуль Ф-Л-2. Логічні основи теорії аргументації

Сутність логічної аргументації. Обґрунтування – один із основних принципів розвитку науки. Доказовість – необхідна умова наукового пізнання та ділового спілкування. Факти і аргументи. Переконання.

Доведення. Структура доведення і теза, аргументи і демонстрація.

Прямі й непрямі доведення. Спростування, його основні види. Роль доведення і спростування у полеміці.

Логічна структура аргументації. Система правил аргументації.

Софізми та парадокси. Паралогізми. Еклектика. Апорії. Антиномії. Роль науки в розв’язанні парадоксів і антиномій.

Змістовий модуль Ф-Л-4. Умовивід. Дедуктивні та індуктивні

умовиводи.

17

Умовивід як складна форма мислення. Структура умовиводу:

посилка (підстава), вивідне знання (логічний наслідок), обгрунтовуюче знання (наукова основа). Види умовиводів: безпосередні та опосередковані Дедуктивні та індуктивні умовиводи. Умовиводи за «логічним квадратом».

Поняття і типові приклади безпосередніх умовиводів.

Поняття дедуктивного умовиводу, його структура. Категоричний силогізм, його форма та правила. Фігури і модулі категоричного силогізму.

Умовиводи із суджень з відношеннями. Скорочений силогізм та складні силогізми. Умовні умовиводи. Розділові умовиводи. Умовно-розділові умовиводи.

Індукція та її види. Повна, не повна і наукова індукція. Види неповної індукції. Індуктивні методи встановлення причин зв’язків між явищами.

Властивості причинної залежності – основа індуктивних методів узагальнення. Взаємозв’язок індукції та дедукції. Аналогія. Аналогія як вид індуктивного умовиводу.

4.ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

4.1. Лекції носять узагальнений, методологічний й консультативно-

методичний характер. В рамках лекційного курсу визначаються й обґрунтовуються особливості змісту кожного із розділів курсу «Філософія

(етика, естетика, релігієзнавство, логіка)». Надається загальна характеристика передумов, історичних і типологічних аспектів розвитку даних філософських наук і напрямків відображення буття, даються пояснення основних визначень, понять і термінів й висновки до кожної із тем курсу, практичні рекомендації до семінарських занять й самостійного вивчення зазначених тем.

	18
	4.2.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН		ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
Код				Кількість
модуля		Назви тем та їх зміст		академічних
				годин
Ф-Е1-0		Тема 0. Вступ до курсу «Прикладна філософія		2
		(естетика, етика, релігієзнавство, логіка)».
Ф-Е1-1		Розділ «Етика»		2
		Тема 1. Сутність етики як практичної філософії.
Ф-Е1-2		Тема 2. Основні етичні вчення.		2
		Релігійні моральні системи.
		Історія європейської етики.
Ф-Е2-1		Розділ «Естетика»		2
		Тема 3. Естетика в системі філософських наук.
Ф-Е2-2		Тема 4. Історія естетичної думки і «великі стилі»		2
		в мистецтві: Давній світ, Середні віки.
		Новий та новітній часи.
Ф-Р-1		Розділ «Релігієзнавство»		2
		Тема 5. Предмет релігієзнавства як науки.
Ф-Р-2		Тема 6. Світові релігії.		2
Ф-Л-1		Розділ «Логіка»		2
		Тема 7. Предмет і значення логіки. Основні
		логічні закони.
Ф-Л-2		Тема 8. Логічні основи теорії аргументації.		2
		Всього по дисципліні		18

19

5.СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

5.1.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Код			Кількість
модуля		Назви тем та їх зміст	академ.
			годин
Ф-Е1-1	Тема 1. Основні категорії етики: історичний вимір.		2
	- Моральний зміст релігійно – філософських вчень
		Давнього світу. Основні категорії і принципи:
	-	Етики Давнього Китаю
	-	конфуціанство
	-	даосизм.
	-	Етики Давньої Індії:
		- Індуїзм;
		- буддизм.
Ф-Е1-2	Тема 2. Моральний зміст найзначніших релігійних		2
	систем світу та основних етичних вчень.
	-	Історія європейської етичної думки:
	-	Античність,
	-	Середні віки,
	-	епоха Відродження,
	-	Новий час.
	- Етика 20 стор. Основні етичні проблеми сучасності.
Ф-Е2-1	Тема 3. Естетика в системі філософських наук. Основні		2
	естетичні категорії: історичний вимір:
	-	Основні естетичні категорії і категорії художньої

		20
		творчості:
	-	Естетика і мистецтво Давньої Греції;
	- Естетика і мистецтво епохи еллінізму;
	-	Естетика і мистецтво Середньовіччя;
	- Естетика і мистецтво епохи Відродження.
Ф-Е2-2	Тема 4. Історія естетичної думки та «великі стилі» в		2
	європейському мистецтві Нового новітнього часів:
	-	ірраціонально-духовний напрямок (бароко);
	-	раціоцентричний напрямок (класицизм, естетика
		Просвітництва).
	- Естетика і художня практика ХІХ ст.:
	-	Романтизм,
	-	Реалізм.
	- Естетика і художня практика XX ст.:
	-	авангард,
	-	модернізм,
	-	постмодернізм.
Ф-Р-1	Тема 5. Історія і типологія релігій Давнього світу.		2
	-	Релігія в архаїчному суспільстві.
	-	Етнічні релігії: загальна характеристика релігій
		Давніх цивілізацій:
	- Іудаїзм як найдавніша монотеїстична релігія:
	-	Святе Письмо: структура і зміст;
	-	Основні релігійні ідеї Старого заповіту.
Ф-Р-2	Тема 6. Світові релігії. Розвиток нетрадиційних		2
	релігійних культів та тоталітарних сект в сучасному світі.