АТЗ

Для визначення максимальних кутів відносного перекосу осей автомобіль повинний наїхати одним з коліс на похилу площину (чи одне з коліс піднімають за допомогою домкрата) до відриву від ґрунту іншого колеса. Кут відносного перекосу передньої і задньої осей при цьому знаходять по різниці висот центрів коліс. Для тривісних автомобілів визначають також підйом однієї з осей заднього візка щодо інший, а також кут перекосу осей заднього візка.

Автомобілі нових моделей мають, у порівнянні зі старими, менший граничний кут прохідності за рахунок зсуву вперед двигуна. Однак, як передні (23-27( для легкових автомобілів і 39-43( для вантажних), так і задні (17-19( для легкових і 25-32( для вантажних) граничні кути прохідності можна вважати цілком достатніми.

Тиску коліс автомобіля на поверхню дороги здобуває найбільше значення при русі по легко деформуються ґрунтам (снігу, чи піску заболоченій місцевості). Прохідність автомобіля в цих випадках тим гірше, чим вище питомий тиск шин на дорогу. Для зменшення питомого тиску шин на ґрунт ставлять на колеса шини збільшеного профілю, збільшують число осей чи автомобіля застосовують замість колісного гусеничний рушій.

Для визначення площ відбитків шин під вивішені колеса автомобіля, покриті фарбою, підкладають аркуші папера, а потім, опускаючи колеса, одержують відбитки, площі яких вимірюють. Визначення відбитків шин виробляється на твердій горизонтальній поверхні при повному навантаженні автомобіля і нормальному тиску повітря в шинах. Для нещільних ґрунтів (глина, сніг, пісок) визначають горизонтальні проекції відбитків шин.

Рухаючи по снігу, чи піску іншому нещільному ґрунту, автомобіль змушений прокладати колію, а деформація ґрунту, що відбувається при цьому, значною мірою збільшує опір руху автомобіля. Ніж сильніше деформується ґрунт, тим велику роботу затрачає автомобіль на утворення колії.

При сильній деформації ґрунту колеса автомобіля занурюються глибоко й опір качению зростає настільки, что автомобіль не може його перебороти і застряє. Звичайно, у автомобілів застрівання на нещільному ґрунті визначається глибиною занурення передніх коліс, що прокладають колію.

Погіршення прохідності викликається розбіжністю слідів шин передніх і задніх коліс. Вантажні автомобілі в переважній більшості випадків мають здвоєні задні колеса, що приводить неминуче до затрати додаткових зусиль при русі задніх коліс по сліду, що не збігається зі слідом передніх.

Автомобіль із усіма ведучими колісьми може перебороти поріг висотою, рівної радіусу колеса, а з задніми ведучими колісьми – висотою 2/3 радіуса. Багатовісні автомобілі можуть переборювати рови великої ширини, а звичайний двохосьовий автомобіль – лише рови, ширина яких не перевищує радіуса колеса.

Автомобіль, призначений для роботи на поганих дорогах, для використання повної вантажопідйомності і руху з досить високими швидкостями повинний володіти високими динамічними якостями.

При іспитах автомобілів на прохідність її найчастіше оцінюють суб'єктивно – на підставі особистих вражень водія. Прохідність автомобілів оцінюють також по числу їх застреваний на поганих дорогах, викликаних різними причинами, такими, як зачіпання за нерівності низкорасположених частин, недостатність тягової сили, буксування і т.д. Але й у цьому випадку досвід і кваліфікація водіїв відіграють немаловажну роль.

Більш повно прохідність може бути оцінена в тому випадку, якщо одночасно врахувати величину корисного навантаження автомобіля, довжину важко прохідного маршруту, час, затрачуваний на його проходження, і кількість витраченого при цьому палива.

Найкраще представлення про прохідність автомобіля тієї чи іншої марки може дати пробіг його на велику відстань по різних дорогах. Автомобіль при цьому в короткий термін проходить кілька тисяч кілометрів. Крім того, участь у пробігу автомобілів різних марок дозволяє порівняти їхня прохідність у важких дорожніх і кліматичних умовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛЇТЕРАТУРИ

1. Автомобили: Основные термины: Толковый словарь: Более 4000 терминов / А.Н. Нарбут, Ю.И. Егоров. – М.: ООО “Издательство Астрель”: ООО “Издательство АСТ”, 2002. – 416 с.?

2. Гаспарянц Г.А. Конструкция. основы теории и расчета автомобиля: Учебник для машиностроительных техникумов по специальности «Автомобилестроение», -М.: Машиностроение, 1978. – 351 с. Ил

.

3.Устройство многоосных полноприводных колесных и быстроходных гусеничных машин: Учебник для вузов / Г.И. Гладов, А.В. Вихров, В.В. Павлов, В.В Кувшинов: Под ред. Гладова. – М.: Транспорт, 1996. – 241 с.

4.Серяков И.М. Книга юного автомобилиста. – М.: Физкультура и спорт, 1957. – 306 с.

5.Расчет автомобильных и тракторных двигателей: Учеб. пособие для вузов./А.И. Колчин, В.П. Демидов – 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Высш. шк.., 2002. – 496 с.: ил.

6. .В.Иерусалимский. Рядом с водителем –М.: Детгиз., 1949. – 252 с.:ил.

7.Канило П.М., Бей И.С., Ровенский А.И. Автомобиль и окружающая среда. _ Х.:

Прапор, 2000.- 304 с.

8.Автомобильные двигатели Под ред. М.С. Ховаха. М. :Машиностроение, 1977.- 591 с.:ил.

9.Белов П.М., Бурячко В.Р., Акатов Е.И. Двигатели армейских машин. Часть первая. Теория. – М.: Воениздат, 1971. – 512 с.

17.Сергеев В.П. Автотракторный транспорт: Учебник для вузов. М.: Высш. шк., 1984. –

304с., ил.

10.Михайловский Е.В. Теория и расчет автомобиля. М.: Научно-техническое издательство автотранспортной литературы, 1955. –247с.

11.Проектирование конструкций самолетов: Учебник для студентов вузов обучающихся по специальности «Самолетостроение» Е.С. Войт, А.И. Ендогур, З.А. Мелик-Саркисян, И.М. Алявдин. М.: Машиностроение, 1987. –416 с. ил.

12..Проектирование полноприводных колесных машин: В 2 т. Т.1. Учеб. Для вузов / Б.А. Афанасьев, Н.Ф. Бочаров, Л.Ф. Жеглов и др.; Под общ. ред. А.А. Полунгяна. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1999. – 488 с.

13. Шугуров Л.М., Ширшов В.П. Автомобили Страны Советов . – 2-е изд.,перераб. и доп.-

М.: ДОСААФ, 1983.-128 с., 24 л. ил.