- •Кафедра екології і фізики
- •«Екологія» Курс лекцій для студентів денної і заочної форм навчання
- •Передмова
- •1. 3 Структура екології
- •1.4 Методи досліджень в екології. Метод моделювання
- •Лекція 2
- •2.3 Компоненти екосистеми
- •2.4 Структура екосистем
- •2.5. Екологічні фактори
- •2.5.1. Лімітуючи екологічні фактори, принцип Лібіха. Межа толерантності екосистеми
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 3 Тема лекції: біосфера, її структура
- •3.1. Поняття “Біосфера”. Навчання Вернадського про біосферу
- •3.2. Структура біосфери
- •3.2.1. Основні типи речовини у біосфері
- •1. Жива речовина, що представлена організмами різних видів.
- •3.2.3. Атмосфера
- •3.2.4. Гідросфера
- •3.2.5. Літосфера
- •3.2.6. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •Лекція 4 Тема лекції: закони функціонування екосистем і біосфери
- •4.1. Функціонування екосистем. Потоки енергії та речовини в
- •4.2. Стійкість і саморегуляція екосистем
- •4. 3 Функціонування біосфери
- •4.3.1. Функції живої речовини у біосфері
- •4.3.2. Складові енергетичного балансу в біосфері
- •4.3.3. Біохімічні кругообіги речовини
- •4.4. Стабільність біосфери
- •4.5. Самоорганізація біосфери
- •Питання для самоконтролю:
- •5.1. Поняття соціоекосистем, їх класифікація
- •5.2. Структура соціоекосистем
- •5.3 Історія взаємовідносин людського суспільства і природи.
- •5.4. Функціонування соціоекосистем. Залежність соціоекосистем від речовинно-енергетичного балансу
- •5.5. Соціоекосфера. Навчання Вернадського в.І. Про ноосферу
- •Лекція 6 (4 год.).
- •6.1. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і
- •Природні ресурси
- •6.3. Завдання раціонального природокористування
- •6.4. Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих
- •6.5. Економічні оцінки і стимули відтворення природного
- •6.6. Економічні механізми природокористування
- •6.7. Плата за природокористування
- •6.8. Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою
- •Тема лекції: глобальні екологічні проблеми. Пошук шляхів виживання людства
- •7.2. Забруднення біосфери
- •7.3. Забруднення атмосфери
- •7.4. Забруднення гідросфери
- •7.5. Забруднення літосфери
- •7.6. Радіація у біосфері
- •7.7.Глобальні проблеми
- •7.8.Парниковий ефект
- •7.9. Кислотні дощі
- •7.10. Виснаження озонового прошарку
- •7.11. Масове зведення лісів
- •7.12. Відходи виробництва
- •7.13. Сільське господарство
- •7.14. Виробництво енергії і екологічні проблеми
- •8.1. Міжнародна екополітика
- •8.2. Діяльність оон
- •8.3. Діяльність юнеско
- •8.4. Діяльність «зелених»
- •8.5. Діяльність Римського клубу
- •8.6. Екстраполяційні динамічні й нормативні моделі майбутнього
- •8.7. Стратегія й тактика виживання людства
- •9. Література
8.6. Екстраполяційні динамічні й нормативні моделі майбутнього
Основу сучасного глобального моделювання заклав американський професор Джейн Форрестер.
Використовуючи розроблений ним метод "системної динаміки", Форрестер створив перші моделі "мир-1" і "мир-2", які відбивали тенденції і взаємозв'язки 5 головних перемінних: населення, капіталу, ресурсів, забруднення навколишнього середовища й виробництва продовольства. Модель Форрестера мала попередній характер і давала лише самі загальні висновки. Для більш докладного аналізу була створена група під керівництвом учня Форрестера Д.Медоуза, яка розробила модель "мир-3". Медоуз та його співробітники провели комп'ютерний аналіз світового економічного розвитку у двох варіантах:
1. При збереженні сучасних тенденцій розвитку суспільства (рис. 8. 1А).
У цьому випадку, населення планети й забруднення навколишнього середовища по інерції будуть ще деякий час збільшуватися після піка індустріалізації, а потім настане драматично бистре скорочення чисельності населення, ресурсів, виробництва продуктів харчування на душу населення;виробництва промислової продукції на душу населення
Другий варіант припускає нульовий приріст населення (рис. 8.1Б).
У цьому випадку можливий перехід на рельси стійкого розвитку.
Під керівництвом Д.Медоуза була підготовлена перша доповідь Римському клубу "Межі росту", яка викликала широкий суспільний резонанс. Д.Медоуз дав самі несприятливі прогнози на майбутнє: через 75 років сировинні ресурси Землі будуть вичерпані, а нестача продовольства стане катастрофічною, якщо економічний розвиток не буде зведено до простого відтворення, а приріст населення Землі не буде поставлений на жорсткий контроль.Висновки доповіді одержали назву концепції "нульового росту".
Не зважаючи на те, що окремі аспекти роботи можна критикувати, головне значення цих робіт у тому, що вони вперше поставили питання про можливість катастрофічних наслідків сучасного характеру розвитку суспільства. Головну небезпеку автори робіт (Медоуз, Форрестер) бачать у необмеженому зростанні чисельності населення, капіталу й забруднення навколишнього середовища.
1-ресурси; 2-виробництво продуктів харчування на душу населення; 3-чисельність населення; 4-виробництво промислової продукції на душу населення; 5-забруднення.
Рис.8.1- Комп'ютерний аналіз світового економічного розвитку(по Д. Медоузу):
Публікація другої доповіді Римському клубу, яка відома під назвою "Стратегія виживання" (німецький варіант) і "Людство у поворотного пункту" (американське видання) є результатом роботи двох груп вчених, що проводили дослідження під керівництвом М.Месаровича (США) і Е.Пестеля (ФРН).
У цій роботі вміщуються економічні розрахунки й моделі розвитку для 50-літнього періоду (1975 - 2025 р.м.).
Авторами цієї доповіді виділені два типи розвитку світу. При першому типі, передумовою якого є зберігання існуючих тенденцій світового розвитку - неминуча ціла серія регіональних катастроф, що відбудуться значно раніш, чим це припускали вчені групи Медоуза, і поступово захоплять усю планету. Відбудеться швидке вичерпання усіх відомих ресурсів, посилення розриву між "багатими" і "бідними" країнами. Якщо не припиниться ріст населення - різко загостриться проблема продовольства.
Перспектива чекання "меж росту" природно не може задовольнити людство. "Стратегія виживання" Месаровича і Пестеля полягає не в досягненні "стану глобального розвитку", як пропонували автори моделі "Мир-3", а в переході до "органічного росту" - другого типу розвитку світу, який припускає диференційований, керований розвиток різноманітних частин світової системи, в результаті чого досягається збалансований розвиток усього людства.
Ні одна з розглянутих робіт не дає позитивних висновків стосовно майбутнього людства, якщо не відбудуться корінні зміни у відношенні людей до природи та визначенні основних цінностей життя.
За найбільш обґрунтованими підрахунками Л.Брауна, К.Флейвіна та С.Постела, для стійкого розвитку цивілізації, населення Землі не повинно перевищувати 8млрд. чоловік, але навіть і в цьому випадку потрібні зміни характеру виробництва та стилю життя.
Для вирішення протиріччя в системі "людина – біосфера" потрібна нова ноосферна ідеологія, навіть ноосферна "революція". В основу взаємовідносин людини з природним середовищем повинні бути покладені нові принципи зберігаючого гуманізму, перехід до ноосферної економіки, екологізація виробничої діяльності та людської свідомості.