- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •1.1 Еволюція форм грошей
- •Раціоналістична концепція
- •1.2 Класифікація форм грошей
- •1.3. Сутність грошей
- •1.4. Функції грошей
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •2.1. Класична кількісна теорія грошей
- •2.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- •2.3. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •2.4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
- •2.5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей
- •Тема 3. Грошовий оборот I грошова маса
- •3.1. Сутність і структура грошового обороту
- •3.2. Структура грошової маси
- •3.3. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
- •3.4. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •4.1. Визначення та структура грошового ринку
- •4.2. Попит на гроші
- •Пропозиція грошей. Роль банків у пропозиції грошей
- •Тема 5. Грошові системи
- •5.1. Визначення і складові грошової системи
- •5.2. Види грошових систем та їх еволюція
- •5.3. Створення грошової системи України
- •Тема 6. Інфляція та грошові реформи
- •6.1. Види та наслідки нерегульованої інфляції
- •6.2. Індекси вимірювання інфляції
- •6.3. Розвиток та особливості інфляції в Україні
- •6.4. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика
- •6.5. Грошові реформи та методи їх проведення
- •Становлення нової грошової системи (структурні, повні, радикальні реформи)
- •Тема 7. Необхідність та сутність кредиту
- •7.1. Визначення та сутність кредиту
- •7.2. Позичковий капітал і процент
- •7.3. Теоретичні концепції кредиту
- •7.4. Функції та види кредиту
- •2. Банківський кредит
- •Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку
- •8.1. Визначення та функції фінансових посередників
- •1) Проблеми макрорівня:
- •2) Проблеми мікрорівня:
- •8.2. Види фінансових посередників
- •8.3. Банки і банківська система
- •Тема 9. Центральні банки
- •9.1. Організація Центрального банку
- •9.2. Функції Центрального банку
- •Тема 10. Банківські установи
- •10.1. Визначення та фінансові ресурси банківських установ
- •10.2. Фінансова стійкість банківських установ
- •1) Зовнішні методи
- •2) Внутрішні методи
- •10.3. Види послуг банківських установ
- •Тема 11. Валютні системи та валютний ринок
- •11.1. Поняття валюти і валютної системи
- •11.2. Валютний ринок
- •11 .3. Валютне регулювання
- •Тема 12. Міжнародні ринки грошей та капіталів
- •12.1. Офшорні фінансові центри (офц)
- •12.2. Види міжнародної кредитної співпраці
- •12.3. Міжнародні та регіональні валютно-кредитні установи
- •Список літератури
1.3. Сутність грошей
Гроші відіграють важливу роль у товарному виробництві й обміні, оскільки це специфічний товар, який має здатність обмінюватися на будь-який інший товар, тобто гроші – це загальний товар-еквівалент.
Гроші як товар мають такі особливості:
1) подвійна цінність грошей:
- як товару;
- як грошей (загальна споживча цінність).
Із часом золоті монети стираються і зменшуються у вазі, але цінність їх як монет при цьому не змінюється.
Гроші мають загальну споживчу цінність, тобто можуть обмінюватися на будь-який інший товар.
Гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента ─ здатність обмінюватися на будь-який інший товар, загальну споживчу цінність замість специфічної, властивої звичайним товарам, є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства. |
гроші ─ втілення абстрактної суспільної праці взагалі, суспільне мірило вартості звичайних товарів і вираження системи суспільних відносин, що базуються на грошах як еквіваленті при обміні між виробниками результатами своєї праці;
гроші на відміну від інших товарів обслуговують не лише сферу товарного обміну, а й усі сфери економіки, виконують функцію нагромадження вартості, її розподіл, перерозподіл та використання, зокрема, на потреби інвестування.
Гроші як гроші обслуговують обмін товарів (посередники в обміні) використовуються переважно для реалізації наявної споживної цінності, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.
Гроші як капітал є носієм «самозростаючої» вартості, використовуються для забезпечення зростання наявної вартості (використовуються як позичковий капітал).
1.4. Функції грошей
Функція грошей ─ це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.
Основними функціями грошей є:
1) міра вартості ─ це функція, сутність якої полягає у тому, що гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів у формі ціни.
Двояке призначення цієї функції ─ виражати і вимірювати вартість товарів;
Гроші в сучасній ринковій економіці виконують п'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості, світових грошей. |
T - Г - T (на відміну від бартерного T - T),
де Т ─ товар; Г ─ гроші.
Процес поділяється на два самостійні акти:
(Т – Г) і (Г – Т).
Завдяки цьому можна затримувати гроші та нагромаджувати вартість (це розширює можливості виробничої сфери); власник грошей може перенести купівлю іншого товару на майбутнє або взагалі використати гроші за іншим призначенням.
Гроші як засіб обігу мають такі риси:
портативність;
економічна подільність;
однорідність маси;
відносна міцність;
дешевизна виготовлення;
здатність швидко відтворювати будь-яку необхідну для їх обігу кількість.
Формула обігу грошей: T ─ Кредит ─ T (продаж товарів у кредит). Завдяки цьому звузилася сфера використання грошей як засобу обігу і поширилася сфера їх використання як засобу платежу, а також з’явилися так звані кредитні гроші;
3) засіб платежу ─ це функція, коли гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.
Поява цієї функції обумовлена продажем товару в кредит. Ці гроші відмінні від грошей ─ засобів обігу. Така відмінність пояснюється фактором часу, який відділяє реалізацію товару (в борг) від платежу за рахунок погашення заборгованості.
Вимога до грошей ─ засобу платежу ─ це їх сталість (відбувається коригування ставки процента відповідно до знецінення грошей);
4) засіб нагромадження ─ це функція, коли гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.
Ця функція розвинулася після функції засобу обігу, коли товаровиробник міг залишити частину виручки собі (його продуктивність праці була вищою за поточні виробничі та споживчі потреби), але раніше функції засобу платежу.
Гроші як засіб нагромадження можуть мати такі форми:
- скарб у вигляді золотих зливків;
- скарб в естетичній формі (предмети розкоші);
- скарб у формі нагромадження вартості. У цьому випадку він є резервом платіжних засобів, який можна спрямувати на розширення виробництва, вкласти в цінні папери, банки тощо і отримати додатковий прибуток.
Напрями використання грошей як засобу нагромадження
У сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості поділилася на дві частини:
там, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу, має конкретно-цільове призначення і є відносно короткочасним; цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості;
- там, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу суспільного відтворення; воно має форму скарбу й обслуговується справжніми грошима - золотом;
5) світові гроші ─ гроші, що обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті та забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами:
долар США;
ЄВРО.
Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального засобу обігу та засобу перенесення багатства з однієї країни до іншої. Отже, світовим грошам притаманні всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.
Якщо світові гроші використовують для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу. Коли витрачають для негайної купівлі товарів чи послуг і замість їх певної суми, яку вивозять (пересилають), в країну ввозять еквівалентну товарну вартість, вони виконують функцію купівельного засобу. Якщо світові гроші переміщаються з однієї країни до іншої без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства.