Питання для самоконтролю.

1. Які основні положення монетаристської теорії грошей, у чому її відмінність від абстрактної теорії грошей?

2. У чому полягає сутність кількісної теорії грошей та її внутрішня єдність з номіналістичною теорією?

3. Які соціально-економічні події в історії Європи послугували базою для формування ідеї кількісної теорії грошей?

4. У чому полягають основні постулати класичної кількісної теорії грошей?

5. У чому полягає сутність “рівняння обміну” і хто його сформулював? Чому воно вважається найбільш виразним виявом кількісної теорії грошей?

6. До якого з напрямів кількісної теорії можна віднести американського економіста І.Фішера і чому?

7. Що нового вніс в кількісну теорію український економіст М.Туган-Барановський?

8. Який новий напрям у монетаристській теорії започаткував М. Туган-Барановський?

9. Чим відрізнявся підхід “кембріджської школи” до аналізу кількісного фактора від класичної кількісної теорії І. Фішера?

10. У чому полягали принципові відмінності кейнсіанського підходу до визначення монетарного механізму економічного регулювання від підходів представників класичної школи?

11. Як можна формалізувати “передатний механізм” впливу грошей на реальну економіку в кейнсіанському трактуванні, в чому його новизна і недоліки?

12. У чому полягає відмінність підходів до економічного регулювання представників сучасного монетаризму від підходів кейнсіанців?

13. Що таке “грошове правило” Фрідмана?

14. Що спричинило появу доктрини “сучасного монетаризму”?

15. У чому виявляється зближення позицій монетаристів і кейнсіанців та чи можливий їх синтез з позицій практики економічного регулювання?

Тестові завдання для самостійної перевірки знань

1. Згідно з поглядами М. Фрідмана:

а) у короткостроковому періоді відсутній зв'язок між рівнем ставки процента та інвестиційними витратами;

б) зростання грошової пропозиції не викликає інфляції;

в) зв'язок між рівнем інфляції та безробіттям у довгостроко­вому періоді відсутній;

г) фіскальна політика впливає на економіку відчутніше, ніж грошово-кредитна.

2. Із перерахованих ознак зазначте ті, що характеризують кіль­кісну теорію Д. Юма:

а) у функціонуванні грошово-кредитних відносин закладена система саморегуляції;

б) подвоєння кількості грошей призводить до подвоєння абсо­лютного рівня цін;

в) ціни залежать від кількості грошей;

г) гроші виконують функцію міри вартості, засобу обігу, засо­бу платежу і засобу нагромадження.

3. Серед перерахованих ознак зазначте ті, що характеризують погляди Дж. Кейнса на теорію грошей:

а) подвоєння кількості грошей призводить до подвоєння абсолютного рівня цін;

б) гроші - один з важливих факторів формування інвестицій­ного попиту;

в) вартість грошей не залежить від їх матеріального змісту і визначається лише найменуванням;

г) природа грошей має тісний зв'язок з теорією трудової вар­тості.

4. Хто є автором формули М*V = Р*Q:

а) А. Пігу;

б) Д. Робертсон;

в) І. Фішер;

г) Д. Юм.

5. Найвидатнішим представником монетаристської теорії грошей є:

а) Адам Сміт;

б) Мілтон Фрідман;

в) Джон Кейнс;

г) Девід Рікардо.

6. Оберіть формулу „рівняння обміну”:

а) М*У= P*X ;

б) М / У = Р *Q;

в) М*V = Р*Q;

г) М / У = Р / Q.

7. Які положення притаманні металістичній теорії грошей:

а) твердження, що золото і срібло вже за своєю природою є грішми;

б) ціни змінюються пропорційно зміні кількості грошей;

в) ототожнення грошового обігу з товарним обміном;

г) стійкість грошової системи повинна бути заснована на зо­лоті.

8. Які положення притаманні сучасному монетаризму:

а) контроль над інфляцією - провідна ланка економічної полі­тики;

б) необхідність державної грошової політики;

в) аргументування функціональних проявів грошей;

г) визначення виконання грішми в процесі відтворення самос­тійної ролі.

9. Визначальною ознакою якої теорії є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей:

а) кількісної теорії грошей;

б) сучасного монетаризму;

в) кон’юнктурної теорії грошей;

г) кейнсіанської теорії грошей.

10. Згідно з якою теорією грошова сфера є самостійною, відокремленою від сфери реальної економіки:

а) кількісної теорії грошей;

б) сучасного монетаризму;

в) кон’юнктурної теорії грошей;

г) кейнсіанської теорії грошей.

Теми рефератів та есе

1. Вдосконалення теорії і практики застосування кількісної теорії грошей.

2. Сучасний монетаризм як альтернативний напрям кількісної теорії грошей.

3. Вклад Дж. Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.

4. Кон’юнктурна теорія М.І. Туган-Барановського і сучасність.

Рекомендована література: 15, 16, 19, 29, 30, 31

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

“ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ”

ТЕМА 3: “ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВІ ПОТОКИ”

Мета: зрозуміти сутність та взаємозв'язок таких економічних явищ, як грошовий оборот, фінанси, кредит; засвоїти механізм взаємозв'язків через грошовий оборот основних груп економічних суб'єктів та головних ринків; розібратись в усіх основних показниках, що характеризують обсяг грошової маси; зрозуміти механізм зміни маси грошей в обороті; визначити фактори впливу на швидкість обігу грошей та їх значення для економіки

План

1. Сутність та економічна основа грошового обороту.

2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування.

3. Структура грошового обороту.

4. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база.

5. Закон грошового обігу.

6. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор.

Основні терміни та поняття

Грошовий оборот, грошові потоки, грошовий обіг, фінансово-кредитний оборот, безготівковий оборот, платіжне доручення, платіжна вимога, акредитив, чек, акцепт, індосамент, інкасо, грошовий агрегат, грошова база, закон грошового обігу, грошово-кредитний мультиплікатор.

Методичні рекомендації до вивчення теми

1. Студент повинний визначитись з тим, що грошовий оборот — це процес безперервного руху гро­шей в усіх їх формах між суб'єктами економічних відносин. Він обслуговує потоки продуктів та доходів у суспільному від­творенні.

2. Слід звернути увагу на те, чим відрізняється грошовий обіг і грошо­вий оборот. Вміти виділити основні сектори грошового обороту та пояс­нити їх взаємозв'язок з ринковими відносинами. Грошовий оборот складається з безлічі різноманітних гро­шових потоків, які між собою тісно пов'язані, постійно переходять один в інший, взаємобалансуючись. Це надає грошовому обо­роту характер замкнутого, єдиного, збалансованого процесу, не­залежно від того, у якій формі гроші виступають та якими спосо­бами вони приводяться в рух.

3. За економічним призначенням окремих грошових потоків сукупний грошовий оборот поділяється на три сектори: грошовий обіг, який обслуговує створення, реалізацію, обмін і споживання матеріальних цінностей та послуг; кредитний оборот, що обслуговує переміщення вартості між економічними суб'єктами на зворотних, еквівалентних та платних засадах; фіскально-бюджетний оборот, який обслуговує розподільні відносини між економічними суб'єктами.

4. Грошова маса є ключовим індикатором грошового обороту, а регулювання її обсягу — вирішальний спосіб досягнення цілей грошово-кредитної політики. Тому правильне визначення обсягу, структури та засобів зміни грошової маси набуває важливого теоретичного і практичного значення. Сучасна практика визначає масу грошей (М) на таких засадах:

• вимірювання грошової маси здійснюється з двох боків: 1) з боку центрального банку як емісійного центру країни (відповід­ний показник грошової маси називається грошовою базою); 2) з боку економічних суб'єктів — власників наявних в обороті запасів грошей (відповідні показники грошової маси (М) називаються грошовими агрегатами);

• в обсяг М включаються всі запаси грошей, які є в розпоря­дженні економічних суб'єктів (крім банків), незалежно від їх форми, призначення, термінів зберігання;

• грошові агрегати диференціюються залежно від відміннос­тей у рівнях ліквідності окремих видів грошових запасів; оскіль­ки ці відмінності помітно різняться по окремих країнах, то в ко­жній з них установлюється свій набір і зміст грошових агрегатів. В Україні визначаються чотири агрегати — М0, М1, М2, МЗ.

5. Швидкість обігу грошей характеризує частоту їх переходу від одного суб'єкта грошового обороту до іншого. Зміна швидко­сті обігу грошей має відчутні економічні наслідки — передусім впливає на формування платоспроможного попиту і рівня цін, на кон'юнктуру грошового ринку, а отже — на рівень процента і валютного курсу. Отже, фактор швидкості грошей істотно деформує зв'язок між масою грошей в обороті і цінами, що свідчить про неточність постулатів кількісної теорії грошей. Дж. М. Кейнс вважав неможливим наперед визначити дію цього фактора і тому поставив під сумнів практичне значення постулатів кількісної те­орії, передусім на коротких відрізках часу. М. Фрідман вважав за можливе прогнозувати зміну швидкості грошей і враховувати цей фактор при регулюванні впливу М на ціни на коротких часо­вих відрізках. На довгих відрізках часу зміни швидкості грошей незначні і тому вважається за можливе абстрагуватися від цього фактора в грошово-кредитній політиці.

6. При розгляді механізму поповнення грошової маси в обігу важливо засвоїти дію грошового мультиплікатора та показати, як внаслідок пер­винної емісії центрального банку та вторинної емісії комерційних банків поповнюється маса грошей в обороті, необхідно вказати, що дія грошо­вого мультиплікатора залежить від обсягів грошової бази та інших фак­торів, а також охарактеризувати зміст сучасних засобів платежу, які об­слуговують грошовий оборот.

Зміна маси грошей в обороті — основний фактор впливу грошей на реальну економіку. З огляду на це важливого значення набуває створення ефективного механізму зміни маси грошей в обороті. Найбільш ефективним може бути механізм емісії грошей на кредитній основі. У цьому механізмі беруть участь як цент­ральний, так і комерційні банки. Центральний банк емітує на мо­нопольних засадах готівкові гроші в оборот і вилучає їх з оборо­ту, а також бере участь в емітуванні безготівкових грошей. Комерційні банки здійснюють емісію тільки безготівкових гро­шей через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.