- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Частина і.
- •3. Зв’язки з забезпечуючими дисциплінами.
- •4. Цілі і завдання.
- •5. Бібліографія.
- •6. Обов’язкові чи вибіркові розділи програми.
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Шкала оцінювання:
- •Критерії оцінювання:
- •Методи навчання:
- •Методи оцінювання
- •Система нарахування балів
- •Методичне забезпечення:
- •Частина іі.
- •Методичні рекомендації
- •Щодо організації
- •Самостійної роботи студентів
- •Змістовний модуль 1. Рекреація та рекреаційна діяльність як галузь наукового пізнання
- •Тема 1. Теоретичні основи формування рекреаційних комплексів
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 2. Формування та структура рекреаційної індустрії.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 3. Рекреаційне районування світу в україні
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 4. Рекреаційне природокористування та охорона природи у рекреаційних комплексах
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Змістовний модуль 2.
- •Тема 5. Європа - провідний рекреаційний регіон світу
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 6. Розвиток рекреаційний комплексів країн африки та америки
- •Завдання для самостійної роботи:
- •1. Питання для самостійного вивчення:
- •2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •Тема 7. Рекреаційні комплекси країн азії, австралії та океанії
- •Завдання для самостійної роботи:
- •1. Питання для самостійного вивчення:
- •3. Тести:
- •Тема 8. Проблеми розвитку рекреаційних комплексів україни
- •Завдання для самостійної роботи:
- •1. Питання для самостійного вивчення:
- •2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •3. Тести:
- •Список літератури, що рекомендується і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
- •Навчальне видання
Частина іі.
Методичні рекомендації
Щодо організації
Самостійної роботи студентів
Відповідно до державних освітніх стандартів самостійна робота повинна становити не менш 50% часу, передбаченого для виконання основної освітньої програми та забезпечуватися комплексом заходів, серед яких: запровадження сучасного арсеналу форм і методів індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами; підвищення ролі індивідуальної компоненти під час організації самостійної роботи студентів; використання всього арсеналу педагогічних прийомів, засобів для створення умов, за яких кожна людина, яка навчається, отримує можливість виявити свою індивідуальність.
Основними завданнями самостійної роботи є: освоєння в повному обсязі основної освітньої програми; формування професійних якостей, знань, умінь і навичок майбутніх фахівців; розвиток і поглиблення професійних, наукових і практичних інтересів студентів; формування навичок самостійної навчальної, науково-дослідної й практичної роботи.
Самостійна навчальна і науково-дослідна робота виконується студентами під керівництвом керівника, що здійснює аудиторну роботу в навчальній групі.
Організація і контроль ходу та змісту навчальної самостійної роботи і її результатів здійснюється відповідно до графіків контролю самостійної роботи студентів.
Самостійна робота студентів передбачає: підготовку до аудиторних занять; поглиблене вивчення літератури на задану тему й пошук додаткової інформації; переклад іноземних джерел установленої тематики; виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з навчальної дисципліні протягом семестру; самостійна робота над окремими темами навчальних дисциплін; підготовка й оформлення схем, діаграм й інших завдань графічного характеру; обробка та підготовка огляду опублікованих статей у спеціалізованих і інших виданнях; підготовка до всіх видів контрольних випробувань; робота в студентських наукових кружках, участь у семінарах тощо.
Основними формами контролю самостійної роботи є: поточний контроль виконання індивідуального навчально-дослідного завдання; оцінка якості конспекту, виконаного з питань теми, досліджуваної самостійно; тестування, виконання письмової контрольної роботи; оцінка знань за модулями дисципліни.
Результати самостійної науково-дослідної роботи можуть бути опубліковані в спеціалізованих студентських або наукових, науково-методичних виданнях вищого навчального закладу, апробовані на науково-практичних студентських конференціях.
Змістовний модуль 1. Рекреація та рекреаційна діяльність як галузь наукового пізнання
Тема 1. Теоретичні основи формування рекреаційних комплексів
АНОТАЦІЯ:
Тема присвячується вивченню основного понятійного апарату дисципліні основних положень.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:
вивчити основні поняття курсу;
мати уявлення про типи рекреаційних комплексів;
знати принципи і фактори розміщення рекреаційних комплексів.
ФОРМИ КОНТРОЛЮ:
1.Тестування.
2.Усне фронтальне опитування.
3. Усне індивідуальне опитування.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:
Рекреація – це процес відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, який забезпечується системою відповідних заходів і здійснюється у вільний від роботи час і має чітку природно-ресурсну орієнтацію
Рекреація – від латинського recreatio відтворення, відновлення. Структурно рекреація поділяється на:
оздоровлення (лікування, реабілітація, оздоровлення)
розваги
туризм
Рекреаційно-туристична індустрія забезпечує:
- 10% світового обігу виробничо-ресурсного ринку;
- 6% світового валового національного продукту;
- 7% світових інвестицій;
- 11% світових споживчих витрат;
- 5% світових податків;
- кожне 16-те робоче місце.
Історія вивчення рекреації стисло може бути представлено в вигляді двох періодів.
Географічний період: Ю. О. Веденін, М. С. Мироненко, В. С. Преображенським, І. Т. Твердохлебов й ін.
Сучасний період: О.О. Бейдик, М. И. Долишний, В. К. Євдокименко, М. П. Крачило, В. И. Мацола, Т. Ф. Панченко, Н. В. Фоменко, А. Александрова, І. Зорин, В. Квартальнов, М. Клаусон, Й. Майер, П. Марриотт, К. Миллз, Д. Николаенко, К. Рупперт, В. Скотт-Вилльямс, Дж. Р. Уокер, В. Фостер та ін.
Рекреаційний потенціал — це сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території.
Рекреаційні ресурси — об'єкти і явища природного й антропогенного походження, які мають сприятливі для рекреаційної діяльності якісні й кількісні параметри й виступають матеріальною основою для територіальної організації оздоровлення й лікування людей, формування й спеціалізації рекреаційних районів (центрів) і забезпечують їхню економічну ефективність.
Рекреаційні умови - сукупність компонентів і властивостей природного середовища, які сприяють рекреаційної діяльності (характер ландшафту й кліматичні особливості, наявність мінеральних джерел, біорізноманітність, можливості для занять тими або іншими видами спорту й т.д.), але при цьому не є її матеріальною базою.
Рекреаційна територія - територія, що використовується для оздоровлення людей.
При цьому варто розрізняти рекреаційні території для короткочасної (лісопарки, зелені зони міст, водні об'єкти й т.п.) і тривалої (приморські райони, лікувально-санаторні комплекси й т.п.) рекреаційної діяльності.
Рекреаційний об'єкт — місце з обмеженою площею, що використовується для відпочинку (лісова галявина, пам'ятка природи, пляж і т.п.).
Рекреаційна ємність — здатність території забезпечувати для певного числа відпочиваючий психофізіологічний комфорт і можливість спортивно-оздоровчої діяльності без деградації системи.
Рекреаційне навантаження — це сукупність безпосередніх впливів людини на природно-територіальний комплекс, насамперед на рослинний покрив (існує припустиме та критичне навантаження).
Вільний час — позаробочий час за винятком часу, що використовується для підтримання біологічного існування.
Рекреаційний час — частина вільного часу, що використовується для рекреаційної діяльності.
Рекреаційна діяльність – система заходів пов’язана з використанням вільного часу для оздоровчої й культурно-пізнавальної діяльності на спеціалізованих територіях, розташованих за межами постійного проживання.
Туризм – тимчасовий виїзд за межі постійного проживання з пізнавальною, оздоровчою метою без заробітку на термін від 24 годин до одного року.
Рекреаційна система — це комплексна геосистема, що поєднує в собі соціальні, техногенні й природні комплекси й має своєю метою відтворення психофізиологічних сил людини.
Типи рекреаційних комплексів та їх класифікації.
Комплекс (від латинського complexus – зв‘язок) – сукупність предметів, дій, явищ, що утворюють єдине ціле.
Рекреаційний комплекс – це територіально-рекреаційна система, яка відзначається певним рівнем взаємозв’язків між її складовими.
Територіально-рекреаційний комплекс - особлива форма територіальної організації господарства, яка формується в процесі взаємопов’язаного розвитку рекреаційної та інших видів господарської діяльності на компактній території, що має специфічні соціально-економічні та природні характеристики
Туристично-рекреаційний комплекс - це комплекс, що об’єднує систему туристично-рекреаційних закладів, обслуговуючих їх підприємств інфраструктури та інших галузей, які мають тісні виробничі та економічні зв’язки, спільно використовують ресурси з метою задоволення різноманітних оздоровчих, пізнавальних, культурних та інших потреб населення.
Курортно-рекреаційна система включає:
- конкретне місце розташування рекреації, тобто територіального та рекреаційного простору, представлених об’єктами природно-ресурсного потенціалу;
- матеріальні та нематеріальні фактори виробництва;
- підприємства-продуценти рекреаційних послуг;
- ринкових посередників, що забезпечують комплексність послуг та ефективність функціонування системи;
- споживачів курортно-рекреаційних послуг;
- фактори і сили зовнішнього середовища, що впливають на систему.
Типи рекреаційних комплексів:
туристський
санаторно-курортний
оздоровчо-рекреаційний
- культурно-рекреаційний
тощо
Принципи і фактори розміщення рекреаційних комплексів
Функції рекреаційного комплексу:
медико-біологічна;
соціально-культурна;
економічна;
екологічна;
міжнародна;
місто утворювальна.
Передумови виникнення рекреаційних комплексів:
природні;
соціально-економічні;
політичні;
демографічні;
матеріально-технічні.
Фактори розвитку рекреаційних комплексів
туристично-рекреаційні ресурси;
туристично-рекреаційні потреби.