- •Змістовий модуль 1.
- •1.1. Види, класифікація й склад звітності підприємств
- •1.2. Якісні характеристики фінансової звітності, принципи підготовки і розкриття інформації
- •1.3. Облікова політика підприємства як інструмент формування фінансової звітності
- •1.4. Порядок формування фінансової звітності
- •1.5. Порядок представлення фінансової звітності, терміни її зберігання
- •Контрольні питання для перевірки знань за темою
- •Тестові завдання для перевірки знань за темою
1.2. Якісні характеристики фінансової звітності, принципи підготовки і розкриття інформації
Якісні характеристики є тими критеріями, що забезпечують корисну інформацію для користувачів.
Якісні характеристики підрозділяються на ті, які пред'являються до змісту фінансових звітів, і ті, які пред'являються до порядку представлення фінансових звітів.
Якісні характеристики змісту фінансових звітів: доцільність, яка визначається істотністю інформації, що представляється в звітах; достовірність, яка визначається правдивістю інформації, нейтральністю, повнотою представлення інформації.
Якісні характеристики порядку представлення фінансових звітів: порівнянність, яка визначається послідовністю розкриття облікової інформації; зрозумілість, яка визначається компетенцією користувачів.
Якісні характеристики пов'язані з принципами формування фінансової звітності. Їх склад визначений Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” : автономності, послідовності, безперервності, повного освітлення; нарахування і відповідності доходів і витрат; переважання єства над формою, обачність; історична собівартість; єдиний грошовий вимірник; періодичності.
Оцінка елементів фінансових звітів є процесом визначення суми грошових коштів, по якій вони будуть визнані і відображені в Балансі і Звіті про фінансові результати. Це вимагає вибору відповідної бази оцінки.
При складанні фінансових звітів використовують різні бази оцінок і їх об'єднання. Основні бази оцінки наступні: собівартість (вартість при придбанні або виникненні); поточна собівартість (сума при придбанні або погашенні на даний момент); вартість реалізації, погашення (вартість під час продажу або погашення); теперішня або приведена вартість (дисконтована вартість майбутніх чистих грошових надходжень або виплат).
1.3. Облікова політика підприємства як інструмент формування фінансової звітності
Згідно з принципом послідовності підприємству слід постійно (з року в рік) застосовувати єдину обрану облікову політику. При цьому зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених П(С)БО, і має бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності.
Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” №996-ХІV, з одного боку, встановив суворі правила організації і ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, з іншого - надав можливість підприємствам самостійно приймати рішення про встановлення облікової політики виходячи з особливостей своєї господарської діяльності, керуючись принципами бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Таким чином, підприємству надано право самостійно визначати облікову політику і організовувати ведення бухгалтерського обліку. Для складання фінансової звітності керівництво підприємства повинне формувати облікову політику, тобто обирати принципи, методи і процедури обліку так, щоб достовірно відобразити фінансове положення і результати діяльності підприємства і забезпечити порівнянність фінансових звітів.
Облікова політика підприємства формується на основі П(С)БО. Принципи і методи, що формують облікову політику підприємства, встановлені нормами п.23 П(С)БО 1, де прямо вказано, що підприємство повинне освітлювати облікову політику шляхом опису:
— принципів оцінки статей звітності;
— методів обліку по окремих статтях звітності.
При цьому більшість принципів, методів і процедур, використовуваних для складання і представлення фінансовій звітності, однозначно визначене П(С)БО і альтернативи їм бути не може. Але є і такі, які в П(С)БО представлені в декількох варіантах, один або декілька з яких обираються підприємством самостійно. Такий вибір і має бути зафіксований в розпорядчому документі, що визначає облікову політику підприємства.
Виходячи з принципу послідовності для ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємства використовують методи обліку, які базуються на певних оцінках.
Методи оцінки встановлені відповідними П(С)БО, в яких розкриті елементи фінансових звітів (активи, зобов'язання, власний капітал, дохід, витрати) і критерії визнання статей фінансових звітів і різних баз оцінки.
Використання підприємством прийнятих оцінок є істотною частиною складання фінансових звітів, оскільки облікова оцінка є невід'ємною складовою облікової політики підприємства і забезпечення достовірності звітності.
При встановленні облікової політики підприємства важливо звернути увагу на істотність інформації. Відповідно до П(С)БО 1 інформація є істотною, якщо її відсутність може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. При цьому істотність інформації визначається відповідними П(С)БО і керівництвом підприємства.