5.8. Третій розділ („Експериментальні дослідження”)

У третьому розділі з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення задачі. Магістрант повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

На основі результатів проведених досліджень подається інформаційна технологія. Як правило інформаційна технологія подається у вигляді діаграми (автоматів) станів в нотаціях мови UML.

5.9. Четвертий розділ („Проектування та конструювання інформаційної системи”)

Четвертий розділ містить опис процесу реалізації інформаційної технології у вигляді інформаційної системи шляхом її проектування та конструювання програмного продукту. Детально цей процесу описано в посібнику [4].

Як правило проектування інформаційної технології містить кілька типових етапів.

5.9.1. Аналіз

Аналіз визначає істотні властивості програмних додатків, які повинні забезпечуватися для всіх можливих прийнятних рішень, залишаючи всі інші характеристики вільними для варіації. Аналіз складається з таких трьох частин.

1. Аналіз вимог. Аналіз вимог детально ідентифікує вимоги рівня "чорного ящика", причому як функціональні вимоги, так і вимоги виконання функцій системи, без урахування її внутрішньої структури. Результати подаються у вигляді діаграми варіантів використання (прецедентів).

2. Системний аналіз. Системний аналіз сфокусований на трьох різновидах діяльності: визначення оптимального розподілу між апаратним та програмним забезпеченням; створення високорівневої системної архітектури; виділення і осмислення складних алгоритмів управління. Системний аналіз проводиться для великих і дуже складних систем. Зазвичай для малих і відносно малих складних систем цей крок пропускається.

3. Об’єктний аналіз. Об’єктний аналіз включає дві основні підфази – об’єктний структурний аналіз і об’єктний поведінковий аналіз:

– об'єктний структурний аналіз ідентифікує ключові абстракції додатків, що є необхідними для коректності та ідентифікації взаємодій, які для визначення об’єднують. Функціональні частини "чорного ящика" реалізуються як взаємодія об’єктів, що працюють разом.

– об’єктний поведінковий аналіз ідентифікує реакцію ключових абстракцій на зовнішні і внутрішні стимули та динаміку взаємодії для досягнення функціонального системного рівня.

Результати подаються послідовно у вигляді послідовно розроблених діаграми автоматів (станів), діаграми дій, діаграми кооперацій. За результатами розроблюється діаграма класів.

5.9.2.Проектування

Розробка визначає рішення, яке стимулює створення додатку відповідно до призначення проекту і виявлених при аналізі обмежень. Розробка здійснюється разом з оптимізацією та складається з трьох частин:

1. Архітектурне проектування. Ідентифікується стратегічні рішення розробника, які відображаються в більшості або в усіх частинах додатків, включаючи відображення на фізичну модель, ідентифікацію артефактів часу виконання і модель паралельності. Розробляється структурна схеми інформаційної системи. Визначається перелік класів та взаємних зв’язків без атрибутів та методів або дій. Подається у вигляді діаграми прецендентів, послідовності, діяльності, класів із відображеними асоціаціями, діаграми діяльності.

2. Проектування механізмів. На цьому етарі проектуються підсистеми. Розробка механізмів додає до взаємодії оптимізацію їхньої поведінки згідно з деяким визначеним критерієм оптимізації.

3. Детальне проектування. Додається низькорівнева інформація, яка є необхідною для оптимізації кінцевої системи.