1. Побудова системи укріплених поселень-градів була зумовлена рядом суб’єктивних і об’єктивних факторів, де головну роль грала необхідність забезпечити захист південних рубежів руських земель.

2. Процес створення порубіжних оборонних ліній являв собою планомірну, поетапну і систематичну роботу, започатковану київськими князями Володимиром Великим, Ярославом Мудрим та продовжену їхніми наступниками. Це була виважена політика руських князів.

3. Фортечні укріплення будувалися на узбережжях річок з метою використання їх як природних захисних рубежів.

4. Основні захисні лінії розташовувалися по річці Стугна, а згодом, із відсуненням кордону на правобережжі Дніпра на Південь – по річці Рось, безпосередньо по Дніпру та річці Сула на Лівобережжі.

5. Південно руські оборонні лінії характеризуються “ешелонованістю”, оскільки географічно вище названих річок, де функціонували основні укріплення, існувала ціла низка кріпостей на допливах Дніпра, Росі і т.п., котрі складали собою “другий ешелон” оборони.

6. Поява системи укріплених поселень-градів, їх протидія кочовим набігам зіграла поряд із активною політикою походів руських князів на степ, вирішальну роль у послабленні агресії. Стан наукового дослідження сутності укріплених градів, їх територіальної локалізації є недостатнім і потребує як наукового історичного студіювання, так і археологічного вивчення.

Список використаних джерел та літератури

1. Гумильов Л.Н. Роль клематических колебаний в истории народов степной зоны Евразии // История СССР. – 1967. – №1. – С. 63 – 79.

2. Константин Богрянородный. Об управлении империей. – М.:Наука, 1989. – 321 с.

3. Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – М.: Наука, 1962. – Т. 2. – 762 с.

4. Гумильов Л.Н. Древняя Русь и великая степь. – М.: Наука, 1992. – 497 с.

5. Історія української культури: в 5-ти т. – К., 2001. – Т.1. – 1135 с.

6. Тизенгаузен В.Г. Сборник материалов, относяшихся к истории Золотой Орды. – М., 1941. – Т. 2. – 306 с.

7. Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли. – К.: Наукова думка, 1998. – 118 с.

8. Літопис Руський. – К.: Дніпро, 1990. – 591 с.

9. Коринный Н.Н. Переясловская земля (Х- первая половина ХІІІ века). – К.: Наукова думка, 1992. – 312 с.

10. Бережинський В.Г. Війни Київської Русі з печенігами // Український історичний журнал (далі – УІЖ). – 1996. – № 6. – С. 115 – 119.

11. Греков Б. Київська Русь. – К., 1954. – 453 с.

12. Насонов А.Н. «Русская земля» и образование территории древнего государства. – М.: Издательство АН СССР, 1951. – 220 с.

13. Толочко П.П. Киевская земля // Древнерусские княжества Х - ХІІІ вв. –М.: Наука, 1975. – 302 с.

14. Шекера І.М. Київська Русь ХІ ст. в міжнародних відносинах. – К.: Наукова думка, 1967. – 200 с.

15. Повесть Временных лет. – М.-Л.: Наука, 1950. – 316 с.

16. Слово о полку Игореве. – М.-Л.: Наука, 1950. ­­ ­– ­67 с.