Теми рефератів

1. Встановлення Радянської влади в Україні наприкінці 1919 – на початку 1920 рр.: методи, соціальна опора, спротив.

2. М. Скрипник – трагічна фігура української історії

3. Українське питання напередодні Другої світової війни.

4. Львівський таємний університет (1921-1925).

5. Утворення та діяльність ОУН.

6. УСРР в роки НЕПу.

7. “Розстріляне відродження”.

8. Українська інтелігенція в умовах тоталітарного режиму 30-х років.

9. Українське село в умовах непу.

10. Українське культурне відродження 20-х років ХХ ст.

11. Національна політика в Україні в 20-х роках ХХ століття.

12. Політичні репресії в Україні 30-х років та їх провідники.

Теми есе

1. Голод 1932-1933 рр. – це геноцид проти українського народу. Ви згідні?

2. Сталінські репресії в Україні: причини і наслідки.

3. Українізація – відродження української культури, чи тимчасове пом’якшення політики русифікації? Обґрунтуйте вашу позицію.

4. В чому полягала політика “румунізації” у Північній Буковині у міжвоєнний період?

5. “Націонал-комунізм”: теорія та практика.

6. Харків – столиця радянської України.

Самостійна робота

Скласти таблицю:

Господарсько-економічна становище українських земель в 20-30-х рр. ХХ ст.

	індустріалізація	колективізація
мета
дата
основні заходи
результати

Ключові терміни та поняття до теми

НЕП – (нова економічна політика) – економічна політика, яка була проголошена на X з’їзді РКП(б) у березні 1921 року на зміну політиці “воєнного комунізму”. Радянська влада, зберігаючи в своїх руках т. зв. “командні висоти” (важка промисловість, транспорт, банки, земля та її надра), пішла на поступки населенню, допускаючи капіталістичні елементи в сільському господарстві, легкій промисловості та торгівлі.

ПРОДПОДАТОК – візитна картка НЕПу, система фіксованого продовольчого податку, яка була введена з переходом до НЕПу замість існуючої в роки “воєнного комунізму” продрозкладки.

УКРАЇНІЗАЦІЯ – політика ВКП(б), що здійснювалась у 1920 – на початку 1930-х років XX ст. українськими комуністами й урядом УСРР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок національному рухові. Цей період часто називають добою культурного відродження.

ПАЦИФІКАЦІЯ – офіційна назва масових репресій щодо українського населення Галичини у 1930 р., які проводились урядом Польщі.

ТОТАЛІТАРИЗМ – політичний режим, якому притаманний всеохоплюючий контроль держави над суспільством; монополія на владу однієї партії на чолі з вождем; панування однієї ідеології; мілітаризація суспільного життя і знищення громадянського суспільства; існування планової економіки.

НАЦІОНАЛІЗМ – ідеологія, що ґрунтується на визнанні інтересів власного народу пріоритетними та на переконанні, що власний народ має риси, які невластиві іншим народам. Певну специфіку має націоналізм пригноблених народів, який проявляється, в першу чергу, як прагнення до звільнення власного народу від залежності і не місить ідеї про піднесення свого народу над іншими.

П’ЯТИРІЧКА – централізований державний перспективний план розвитку економіки, техніки, науки освіти та культури Радянського Союзу на 5 років вперед. За часів правління Й. Сталіна п’ятирічки мали юридичну силу закону.

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ – перебудова сільського господарства СРСР внаслідок створення колективних господарств (колгоспів) у кінці 20-х – 30-х рр. XX ст., яка супроводжувалася ліквідацією одноосібних господарств і базувалась на застосуванні протиправних методів, терору, беззаконня, репресії.

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ – процес створення великого машинного виробництва як основи всіх галузей економіки. Індустріалізація зумовлює переростання аграрної стадії розвитку суспільства в аграрно-індустріальну та індустріальну.

РОЗКУРКУЛЕННЯ – політика більшовиків, яка здійснювалась під час суцільної колективізації і була направлена на знищення селян-власників шляхом адміністративного примусу для вступу до колгоспів або засобами оподаткування, а також шляхом депортації репресованих селян. В Україні було розкуркулено понад 1 млн. селянських господарств.

РЕПРЕСІЇ – (від лат. repression – придушення) каральні заходи держави проти всіх громадян, що порушують їхні політичні, економічні, особисті права та свободи; важливий елемент управління при авторитарних і тоталітарних режимах.

ГОЛОДОМОР – безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу. Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення. За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина них – діти.

ГЕНОЦИД – (від грец. genos – рід, плем’я і лат. caedo – вбивати) знищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов, несумісних з життям.

“РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” – значні втрати в духовному житті українського народу внаслідок політичних репресій та ідеологічного закріпачення діячів української культури в 30-х рр. XX ст..

“СТАЛІНІЗМ” – одна з форм тоталітаризму. Склався в СРСР з 20-х рр.. XX ст. як культ особи Й.В.Сталіна. Передбачав звеличення ролі особи Сталіна, приписування йому за життя визначального впливу на хід історичного розвитку, коли особа Сталіна підміняє керівництво державних органів, ліквідує демократію, встановлює диктаторський режим. Ідеологія і практика культу особи лідера комуністичної партії в СРСР фактично існували до кінця 80-х рр. XX ст..

“ШАХТИНСЬКИЙ ПРОЦЕС” – перший великий показовий процес в СРСР, на якому було засуджено 53 інженерів і техніків-гірників, яких заарештували у березні 1928 р. у Шахтинському районі Донбасу.