Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (36).docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
50.12 Кб
Скачать

Стаття 254. Закінчення строку

Відповідно до коментованої статті строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року цього строку. Наприклад, договір укладено 24 вересня 2002 року строком на 5 років, тоді строк дії договору закінчиться 24 вересня 2007 року. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. В коментованій статті чітко визначено, що відлік кварталів ведеться з початку року. Наприклад, строк, визначений півроком, починаэ свій відлік 30 січня 2006 та закінчується 30 липня 2006 року, тобто через шість місяців.

Якщо строк обчислюється місяцями, то він спливає відповідного числа останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. Так, якщо 6-місячний строк, протягом якого за тимчасово відсутнім наймачем зберігається житлове приміщення, розпочався 31 березня, то закінчиться він відповідно ЗО вересня, оскільки місяць вересень налічує лише 30 днів.

До строку, що визначений у півмісяця, застосовуються правила обчислення строків днями. Такий строк за правилами дорівнює п'ятнадцяти дням. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня стро­ку. Якщо перебіг строку починається в понеділок відповідного тижня, то закінчується цей строк в понеділок наступного тижня.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Святкові, неробочі та вихідні дні визначені статтями 67, 73 Кодексу законів про працю України. В коментованій статті уточнюється, що неробочим днем вважається день, що ви­значений відповідно до закону у місці вчинення певної дії. Якщо при п'ятиденному робочому тижні вихідними днями вважаються субота та неді­ля, а закінчення строку припадає на суботу 8 квітня 2006 року, то днем закінчення строку буде вважатися понеділок 10 квітня 2006 року.

3.)))Види строків у цивільному праві, їх класифікація:

  • Строки виникнення і здійснення цивільних прав:

Залежно від різноманітних критеріїв виділяють декілька видів класифікацій строків (термінів).

1. Залежно від суб'єкта встановлення строків (термінів):

законодавчо встановлені — тобто ті, які закріплено в законах та/або інших нормативно-правових актах;

договірні — строки (терміни), що встановлюються за домовленістю сторін;

судові — це строки (терміни), які встановлюються судом.

2. За правовими наслідками:

правостворюючі — строки (терміни), пов'язані з виникненням певних правовідносин;

правозмінюючі — строки (терміни), спрямовані на зміну правовідносин;

правоприпиняючі — строки (терміни), пов'язані з припиненням правовідносин.

3. За самостійністю визначення:

імперативні — строки (терміни), які строго визначені законом та не можуть бути змінені за згодою осіб (наприклад строки набувальної давності);

диспозитивні — строки (терміни), які хоча й передбачені законом, проте можуть бути змінені за згодою сторін.

4. За характером визначеності:

абсолютно визначені строки (терміни) вказують на точний момент чи період часу, з яким пов'язуються юридичні наслідки;

відносно визначені строки (терміни) характеризуються меншою точністю і вказують лише приблизні орієнтири, наприклад, у розумний строк, у строк, необхідний для виконання, негайно тощо;

невизначені строки (терміни) мають місце у разі, якщо законом чи договором взагалі не встановлено будь-якого часового орієнтиру, хоча й передбачено, що відповідні правовідносини мають часові межі. Наприклад, деякі договори може бути укладено безстроково, але зрозуміло, що такі правовідносини, все ж таки, колись припиняться.