Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування
Визначте, який уривок з тексту відноситься до розмовно-побутового стилю, а який до розмовно-офіційного. Вкажіть особливості цих стилів.
1.)– Сьогодні тепло? – Запитала мама, збираючись на роботу.
– Та ні, не дуже. Одягай плащ – схоже, буде дощ. Раптом промокнеш!
– Дякую за турботу!
2.)— Софіє Іллівно, скажіть, будь ласка, чи готові документи для митниці?
— Не цілком. Чекаємо останні дані з четвертої філії.
— Зателефонуйте до наших філій і запросіть усіх керівників відділів прибути наступного четверга о 15. 00 до мене з результатами планової інвентаризації.
— Гаразд, Євгене Ігоровичу. У приймальні чекає начальник відділу кадрів.
— Запросіть. Хай заходить.
— До речі, Євгене Ігоровичу, вам сьогодні о 15. ЗО слід бути у міськвиконкомі.
— Дякую. Я про це пам'ятаю. Викличте, будь ласка, на 15. 00 машину та підготуйте звітну документацію за другий квартал поточного року.
Виправте помилки в словах та словосполученнях та вкажіть вид помилки.
Учбовий, слідуючий, бувший, моя автобіографія, сувенір на пам'ять, при допомозі, в залежності від, на протязі тижня, приймати участь, [грип], [малако], но́вий, чоти́рнадцять, несла, самий високий, солнце.
Визначте, які комунікативні ознаки мовлення були порушенні у наступному висловлюванні.
А сьогодні, у завтрашній день, не всі можуть дивитися. Вірніше дивитися можуть не тільки лиш усі, мало хто може це зробити.
Розмовний стиль
Заповніть схему, яка б відображала усі особливості стилів сучасної української літературної мови
Розмовно-побутовий
Розмовно-офіційний
Книжні стилі
- науковий
- офіційно-діловий
- публіцистичний
- художній
- конфесійний
Наведіть приклади підстилів наукового стилю ( суто-науковий, науково-популярний, науково-навчальний)
Тема 2. Професійна комунікація
Доповніть діалог телефонної розмови та поділіть його на основні частини.
А. - Алло. Б. – Доброго дня, будьте ласкаві, Олександра Івановича Корєшкова. А. - Я слухаю. Б. - Пробачте, я вас не впізнав. Це Буров вас турбує.
2. Дайте визначення поняттям:
- службова бесіда
- ділове засідання
- службова телефонна розмова
3. Які типи невербального спілкування бувають? Визначте кожен із цих видів у наступних прикладах:
1.)
2.)
3.) 
4. Промовте, намагаючись змалювати інтонацією відповідну ситуацію:
Я голодний, як вовк.
День був чудовий!
Як ти міг залишити її в таку хвилину?!
Це найгірша хвилина в моєму житті...
Якби ви бачили його обличчя в цю мить!
5. Прокоментуйте нижченаведені постулати безконфліктного спілкування. Як саме вони впливають на спілкування?
Постулат семантичного зв’язку
Новизна інформації у викладі точок зору
Уникнення зайвої деталізації
Постулат детермінізму
Постулат тотожності
Обізнаність із минулим
Прогнозування майбутнього
Істинність у словах і діях, словах і релігіях
Тема 3. Риторика як наука
Складіть план доповіді на тему «Основоположні розділи риторики»
Випишіть тези, які допоможуть Вам запам’ятати наведений нижче текст. Визначте мету цього тексту:
Промовець повинен мати таку силу голосу, щоб слухачі його добре чули. Голос треба пристосувати до обставин: під час публічного виступу, наприклад, враховувати розмір приміщення, під час бесіди в товаристві брати до уваги кількість І розміщення слухачів, гуркіт довкола тощо. Не можна перенапружувати голос, бо це призводить до порушень, а в окремих випадках і до тривалого захворювання голосових зв'язок.
Голос треба пристосовувати до середовища, у якому ви говорите. Недоречно і неввічливо, наприклад, голосно говорити в приміщенні, де знаходяться незнайомі люди, скажімо, у кав'ярні, залах чекання тощо. По-перше, ми заважаємо людям, по-друге, даємо можливість іншим почути те, що стосується тільки нас і наших знайомих.
За голосом можна судити і про характер людини. Боязкі люди говорять, як правило, тихо, тоді як енергійні (або агресивні) майже завжди голосно. Говорити тихо й боязко,— це така сама вада, як і надмірна гучність голосу. У першому випадку в людей складається враження, що перед ними людина, яка не має достатньої віри ні в себе, ні в те, що говорить. У другому — люди думають, і здебільшого мають рацію, що людина, яка говорить надміру голосно, намагається довести силою свого голосу те, чого не може зробити аргументами. Різні народи користуються в розмові різною силою голосу. Наприклад, в арабському світі розмова досягає такого рівня напруження голосу, що в нашому суспільстві вона сприймалася б як вияв агресивності або сварки. Проте самі араби вважають гучність голосу за вияв сили і щирості, а тихий голос — за вияв слабкості.
А.Кончаловський, відповідаючи на поставлене журналістом питання, фактично позитивно характеризує цинізм.
Журналіст: Ви називаєте себе циніком цілком серйозно?
А.Кончаловський: А що в цьому поганого? Цинізм – грецька філософська школа, яка ґрунтується на тому, що люди мають сумніви щодо благочестя, притаманного людині. Це доволі стара школа, яка, в цілому, перегукується зі скептицизмом. Руссо говорив, що людині властиве добро, Маркіз де Сад вважав, що людині властиве зло не меншою, а більшою мірою, ніж добро.
Завдання: Сформулюйте в манері А.Кончаловського відповідь на питання: “Ви називаєте себе патріотом?»
Використовуючи приклади, закінчіть запропоновані вислови:
1.Любов – це коли...
2. Нічого не бійтеся, адже...
3. Щоб тебе зрозуміли, достатньо...
4. Доброта допоможе людству…