- •2. Природно-техногенні небезпеки.
- •3. Природно-соціальні небезпеки.
- •1. Антропогенні чинники природних стихійних лих.
- •2. Природно-техногенні небезпеки
- •3. Природно-соціальні небезпеки
- •Класифікація наркотиків і типи залежності
- •Блок 3.5. Лекція 12.Небезпеки в сучасному
- •2. Забруднення атмосфери міст
- •3. Забруднення міських приміщень
- •4. Забруднення питної води в містах.
- •5. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- •1.Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- •2.Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
- •1.Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •2.Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •3. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Модуль 5.Організація та управління безпекою життєдіяльності Блок 5.1. Лекція 15.Правові основи безпеки життєдіяльності План.
- •Засади бжд в Конституції України
- •Конституція України проголошує:
- •Законодавство України про охорону здоров’я
- •Охорона праці в законодавстві України
- •2.Цивільний захист й захист населення України від впливу іонізуючих випромінень
- •3.Законодавство України про захист довкілля
- •Блок 5.3. Лекція 17. Управління в галузі безпеки життєдіяльності.
- •2.Управління та контроль за охороною праці, охороною здоров’я.
- •Кабінет Міністрів України:
- •2.Структура наглядових органів цивільного захисту та захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.Нагляд за охороною навколишнього природного середовища
- •Список літератури
- •61002, М.Харків, хнамг, вул. Революції,12
- •61002, М. Харків, вул. Революції,12
2.Цивільний захист й захист населення України від впливу іонізуючих випромінень
Згідно із Законом «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993р. кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування.
Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, що має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Завданнями цивільної оборони України є:
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;
оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку;
захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;
організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січня 1998р. спрямований на забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань, спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних аварій, шляхом виконання запобіжних та рятувальних заходів і відшкодування шкоди.
У статті 3 Закону проголошені права людини на забезпечення захисту від впливу іонізуючих випромінювань: «Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючих випромінювань. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючих випромінювань на організм людини, встановленням дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням збитків, заподіяних внаслідок впливу іонізуючих випромінювань».
Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючих випромінювань (стаття 12) розробляється згідно з щорічною оцінкою стану захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань на відповідній території і повинна включати такі заходи:
пошук і виявлення джерел та шляхів, що спричиняють вплив іонізуючих випромінювань на людину;
знешкодження джерел і шляхів, які спричиняють вплив іонізуючих випромінювань на людину, та захист від цього впливу людини;
впровадження пунктів радіаційного контролю продуктів харчування на ринках і в інших місцях їх масової реалізації;
надання населенню безоплатних консультацій з питань захисту від впливу іонізуючих випромінювань, радіаційного контролю, дезактивації предметів побуту та захоронення побутових радіоактивних відходів;
У цьому Законі також розглядається забезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться в продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді.