- •Основи картографії
- •7.070801 „Екологія та охорона навколишнього середовища”)
- •Контрольні запитання:
- •1.Основні відомості про карту
- •1.1 Елементи карти
- •1.2 Властивості карти
- •1.3 Функції карти
- •1.4. Класифікація карт
- •Контрольні запитання
- •Короткі відомості про картографічні проекції
- •2.1. Основи теорії картографічного проектування
- •Класифікація картографічних проекцій за характером деформацій
- •2.3 Класифікація проекцій за способом розгорнення сфери на площину
- •2.3.1 Циліндричні проекції (рис.2.2)
- •2.3.2 Конічні проекції (Рис.2.3)
- •2.3.3 Азимутальні проекції.
- •2.4 Циліндричні проекції
- •2.4.1 Проста нормальна циліндрична проекція (Рис.2.5).
- •2.4.2 Нормальна рівнокутна циліндрична проекція (Рис.2.6)
- •2.4.3 Рівнокутна поперечно-циліндрична проекція Гаусса
- •2.5 Конічні проекції у конічній проекції меридіани зображуються прямими, що сходяться в полюсі проекції s під кутом
- •2.5.1 Проста конічна проекція (Рис.2.8)
- •2.5.2 Нормальна рівнокутна конічна проекція (Рис.2.9)
- •2.5.3 Поліконічні проекції
- •2.6 Азимутальні проекції
- •2.6.1 Рівнопроміжна азимутальна проекція (Рис.2.12)
- •2.6.2 Центральна полярна азимутальна проекція (Рис.2.13)
- •2.6.3 Полярна стереографічна проекція (Рис.2.14).
- •Контрольні запитання
- •3.Способи картографічного зображення
- •Спосіб локалізованих значків
- •Спосіб лінійних значків
- •Спосіб ізоліній
- •Спосіб якісного фону
- •Спосіб кількісного фону
- •Спосіб локалізованих діаграм
- •Точковий спосіб
- •Спосіб ареалів
- •Спосіб знаків руху
- •Спосіб картодиаграм
- •Спосіб картограм
- •Написи на картах
- •Контрольні запитання
- •4. Картографічна генералізація
- •4.1 Сутність і зміст генералізації
- •4.2 Фактори, що визначають генералізацію.
- •4.3 Способи генералізації.
- •Контрольні питання
- •Навчальне видання
- •61002, Харків, вул.Революції, 12
Спосіб якісного фону
Застосовують:
для підрозділу території на групи однакових у якісному відношенні територій, що виділяють за тими чи іншими природними, економічними, політико-адміністративними ознаками (наприклад, ґрунтові, геологічні, політико-адміністративні та ін. карти);
для індивідуального районування території – її диференціації – на цілісні неповторювані райони за тими чи іншими підставами (промислові, житлові й рекреаційні зони в містах, міські райони з різним ступенем благоустрою та ін.).
Спосіб якісного фону застосовують тільки для тих явищ, які можна чітко розмежувати в просторі. Тут важливо розробити правильну класифікацію території і відбити її в легенді.
Однакові в якісному відношенні території відображаються або одним кольором, або однаковим штрихуванням, або рівномірно розташованими значками.
Спосіб кількісного фону
Застосовують для підрозділу (диференціації) території за визначеним кількісним показникам (щільність населення, щільність забудови, модуль стоку, густота ярково-балкової мережі, крутість схилів, концентрація забруднюючих речовин т.д.).
Поділ території може бути здійснено двома способами:
попередній розподіл території за якими-небудь якісними ознаками – басейнами рік, адміністративними одиницями, зонами обслуговування шкіл, лікарень і т.д. Для кожної виділеної території визначають значення кількісного показника і відносять її до того чи іншого ступеня заздалегідь підібраною відповідним чином шкали;
визначення значень кількісного показника в ряді точок, рівномірно розподілених по всій площі карти, наприклад, у вершинах сітки квадратів або рівносторонніх трикутників. Потім по цих точках проводять межі ділянок, віднесених до різних ступенів шкали .
Для цього способу дуже важлива раціональна побудова ступеневої шкали. Відображення окремих ділянок може бути колірним чи штриховим; причому насиченість кольору і густота штрихування повинні відбивати зростання кількісного показника.
Спосіб локалізованих діаграм
Застосовують для відображення різних характеристик постійних, сезонних та інших періодичних явищ, віднесених до якої-небудь точки чи лінії території. Показники можуть бути як конкретні, віднесені до конкретної точки і конкретного часу, так і серені за часом чи по деякій території і віднесені до середньої точки.
Можливі сюжети: річний хід середньодобової температури; розподіл кількості опадів за місяцями; напрямок і сила вітру різних напрямків; хімічний склад води в колодязях та інших джерелах ґрунтових вод; хімічний склад речовин, що викидаються в атмосферу в точках викиду; погодинна інтенсивність транспортного потоку протягом доби на ділянці дороги чи вулиці; погодинне споживання електроенергії або газу протягом доби на електричних підстанціях, газорозподільних пунктах та багато інших.
Діаграми можуть будуватися в прямокутній або полярній системі координат. Вони можуть бути неперервні у вигляді графіка кривої або дискретні у вигляді стовпчиків (прямокутні координати) троянд (полярні координати).