36. Соціально-економічні наслідки інфляції.

Инфляция негативно влияет на благосостояние населения, снижает их жизненный уровень. Происходит отставание роста номинальных денежных доходов от реальных потребностей населения. При инфляции обесцениваются сбережения. Происходит рост налогообложения, происходит изъятие в гос. бюджет все возрастающей части доходов населения. Инфляция существенно подрывает мотивацию к активной и предпринимательской и трудовой деятельности. Инфляция затрудняет планирование, ее скачки меняют степень выгоды тех или иных заключенных договоров. Все это отрицательно сказывается на объемах производства продукции. Инфляция нарушает инвестиционный процесс, что связано с тем, что кредиторы проигрывают от того, что, давая деньги в долг, они через некоторое время получат ту же сумму, но с меньшей покупательной способностью, а заемщики от этого выигрывают.

37. Антиінфляційна політика.

Інфляція – процес знецінення грошей, який проявляється як стійке підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження чфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

За темпами зростання цін виділяють різні види інфляції: помірна (повзуча)інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% за рік); галопуюча інфляція – від 10% до 200% на рік; гіперінфляція – до 1000% на рік і більше.

Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. Часто її називають монетарною, чи грошовою, політикою.

Про важливість правильного узгодження стратегічних цілей красномовно свідчить досвід України. Пріоритетними цілями загальноекономічної політики, в тому числі монетарної, визнавалося стримування темпів падіння виробництва. Їй була підпорядкована і монетарна політика НБУ, що перетворилася в політику емісійного підтримання економіки. Неминучим наслідком стала гіперінфляція.

Фіска́льна полі́тика — це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.

38. Взаємозв'язок безробіття та інфляції. Крива Філліпса.

Безробіття в ринковій економіці – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття має циклічний характер. Причини безробіття суттєво відмінні на різних етапах розвитку виробництва. Інфляція – процес знецінення грошей, який проявляється як стійке підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

Існує певний зв'язок між інфляцією і безробіттям. Цей взаємозв’язок зясував англійський економіст Філліпс у 1958 році. Він отримав назву кривої Філліпса, котра показує, що безробіття є високим, коли інфляція незначна, і знижується, коли інфляція зростає.

Глибоке падіння виробництва і високий рівень безробіття у поєднанні з інфляцією отримало назву стагфляції.

Английский профессор Филлипс, исследовав статистические данные Великобритании за период с 1861 по 1957 гг., пришел к выводу, что темпы роста цен и заработной платы начинали снижаться, если безработица превышала 3%-ный уровень, и наоборот, а также, что существует уровень безработицы (6-7%), при котором уровень заработной платы постоянен и ее прирост равен нулю. Кривая Филлипс – это кривая, показывающая обратную зависимость между уровнем занятости и номинальной ставкой заработной платы. Стагфляция наблюдается тогда, когда рост безработицы сопровождается повышением темпов инфляции. При этом смещение кривой Филлипса право-вверх.