- •Архівознавство
- •§ 4 Архів коша нової запорозької січі.............................................................................29
- •§ 6 Архіви та архівна справа в Україні кінця 18-19 ст. Архівне законодавство Російської імперії та його вплив на архівну справу в Україні..............................34
- •§ 7 Організація історичних архівів та формування наукових документальних колекцій в Україні........................................................................................................37
- •§ 9 Архіви та архівна справа доби визвольних змагань і відновлення Української держави (1917-1920 рр.)..............................................................................................44
- •§ 11 Архівне будівництво в Україні за часів радянської влади (1919-1990 рр.).......48
- •§ 12 Розвиток національної архівної справи в незалежній україні в 90-х рр..........55
- •§ 2 Старіння документів..............................................................................................160
- •§ 3 Технологія зберігання документів.........................................................................164
- •§ 4 Реставрація...............................................................................................................165
- •§ 1 Інформатизація архівної справи: поняття, мета і завдання..........................172
- •Передмова
- •§ 1 Предмет, об'єкти і методи архівознавства
- •§ 2 Джерельна база та історіографія архівознавства
- •§ 3 Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців
- •Розділ 2 історія архівної справи в україні
- •§ 1 Початок архівів в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у київській русі та галицько-волинській державі
- •§ 2 Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. – 1-а половина 17 ст.)
- •2.1 Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика
- •2.2 Архіви судових установ. Магістратські архіви
- •§ 3 Архіви та архівна справа козацько-гетьманської україни (середина 17–18 ст.)
- •3.1 Український державний архів 17 ст.
- •3.3 Монастирські архіви
- •3.4 Формування фамільних архівів в Україні-Гетьманщині
- •§ 4 Архів коша нової запорозької січі
- •§ 5 Архіви та архівна справа в правобережній україні та в західноукраїнських землях у 18 ст.
- •5.1 Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України
- •5.2 Церковні архіви. Доля митрополичого архіву Греко-Католицької церкви
- •5.3 Магнатські архіви
- •5.4 Заснування історичного архіву у Львові
- •5.5 Розвиток архівної справи на Закарпатті
- •§ 6 Архіви та архівна справа в україні кінця 18-19 ст. Архівне законодавство російської імперії та його вплив на архівну справу в україні
- •6.1 Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. Та утворення нових архівів
- •6.2 Порядкування у відомчих канцеляріях та архівах. Поточне діловодство і архіви. Нищення архівних матеріалів
- •6.3 Архівне законодавство і відомчі архіви
- •§ 7 Організація історичних архівів та формування наукових документальних колекцій в україні
- •7.1 Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
- •7.2 Створення Харківського історичного архіву
- •7.3 Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
- •7.4 Приватні наукові архіви та колекції рукописних матеріалів
- •§ 8 Архіви україни в контексті проектів архівних реформ у росії 19 – початку 20 ст.
- •8.1 Спроби реорганізації архівної справи
- •8.2 Діяльність губернських учених архівних комісій
- •§ 9 Архіви та архівна справа доби визвольних змагань і відновлення української держави (1917-1920 рр.)
- •§ 10 Архівна справа в західній україні, на буковині та закарпатті у 1920-1930-х рр.
- •§ 11 Архівне будівництво в україні за часів радянської влади (1919-1990 рр.)
- •11.1 Централізація управління архівною справою
- •11.2 Зміцнення командно-адміністративної системи управління архівами та їх підпорядкування нквс
- •11.3 Формування системи партійних архівів
- •11.4 Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
- •11.5 Архіви України 1945-1990 рр.
- •§ 12 Розвиток національної архівної справи в незалежній україні в 90-х рр.
- •Розділ з архівна система та мережа архівних установ
- •§ 1 Поняття “архівна система”, її основні види
- •§ 2 Система архівних установ, її структура та мережа
- •Розділ 4 наф україни, його структура та правові засади
- •§ 1 Поняття наф
- •§ 2 Структура наф
- •§ 3 Право власності на документи наф
- •Розділ 5 зарубіжні архіви та зарубіжна архівна україніка
- •§ 1 Зарубіжні архіви
- •§ 2 Зарубіжна архівна україніка
- •2.1 Український комплекс
- •2.2 Зарубіжний комплекс
- •2.3 Проблеми повернення зарубіжної україніки
- •Розділ 6 організація роботи архівів
- •§ 1 Завдання, права, структура архівів
- •§ 2 Виробничі підрозділи архіву та основні архівні технології
- •§ 3 Планування, звітність та економічна діяльність архівів
- •Розділ 7 класифікація архівних документів
- •§ 1 Класифікація документів у межах архіву
- •1.1 Особливості визначення меж фондів особового походження
- •1.2 Визначення фондової належності документів
- •1.3 Утворення об'єднаних архівних фондів
- •1.4 Утворення архівних колекцій
- •§ 2 Класифікація документів у межах архівного фонду
- •Розділ 8 експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •§ 1 Поняття експертизи цінності документів та її завдання
- •§ 2 Принципи експертизи і критерії цінності документів
- •§ 3 Організація і методика експертизи цінності документів та оформлення її результатів
- •§ 4 Переліки документів
- •§ 5 Комплектування архівів
- •§ 6 Робота з джерелами комплектування державного архіву
- •Розділ 9 архівне описування та обліково-пошукові засоби архівів
- •§ 1 Архівне описування: поняття, види, принципи і методи
- •§ 2 Обліково-охоронна робота архіву
- •Індивідуальний і сумарний облік архівних документів
- •§ 3 Архівні довідники в системі нда: функції та структура
- •Зразок картки з описанням для каталогу:
- •Розділ 10 забезпечення збереженості документів
- •§ 1 Особливості матеріальної основи документів та способів фіксації інформації
- •1.1 Документи на паперових носіях
- •1.2 Документи на плівкових носіях
- •1.2.1 Кінодокументи
- •1.2.2 Мікрофільми
- •1.2.3 Фотодокументи
- •1.2.4 Фонодокументи
- •1.2.5 Машиночитані документи
- •1.2.6 Відеодокументи
- •§ 2 Старіння документів
- •2.1 Фізико-хімічні фактори руйнування документів
- •2.2 Термічне старіння
- •2.3 Вицвітання барвників
- •2.4 Старіння плівкових матеріалів
- •2.4.1 Старіння кінофотодокументів
- •2.4.2 Старіння магнітного запису
- •2.5 Біологічне ушкодження документів
- •§ 3 Технологія зберігання документів
- •3.1 Фізико-хімічне оброблення документів
- •3.1.1 Знепилювання
- •3.1.2 Фумігація
- •3.2 Режим зберігання
- •§ 4 Реставрація
- •4.1 Відновлювання механічної цілісності
- •4.2 Нейтралізація і стабілізація кислотності методом забуферування
- •4.3 Відновлювання текстів, що згасають
- •4.4 Методи реставрації фотозображень
- •4.5 Відновлювання якості записаного звуку
- •4.6 Реставрація кольорових документів
- •4.7 Консервація шляхом нанесення полімерного покриття
- •Розділ 11 інформатизація в архівній справі
- •§ 1 Інформатизація архівної справи: поняття, мета і завдання
- •§ 2 Основні шляхи інформатизації архівної справи: світовий досвід
- •§ 3 Стан та завдання інформатизації архівної справи в україні
- •§ 4 Архівознавчі аспекти інформатизації
- •Розділ 12 науково-дослідна та методична робота архівних установ
- •§ 1 Поняття про науково-дослідну роботу архівних установ
- •§ 2 Система архівної науково-технічної інформації
- •§ 3 Завдання, зміст і форми методичної роботи в архівних установах
- •§ 4 Семінари, конференції як форми науково-методичної роботи
- •Розділ 13 користування архівними документами та архівна евристика
- •§ 1 Класифікація потреб і споживачів архівної інформації
- •§ 2 Основні напрями і форми використання архівної інформації
- •§ 3 Роль архівної евристики у використанні документної інформації
- •§ 4 Форми організації використання архівної інформації
- •§ 5 Особливості організації використання архівної інформації на різних носіях
- •§ 6 Ефективність науково-інформаційної діяльності. Архівний маркетинг
- •§ 7 Зв'язок організації використання архівної інформації з іншими напрямами роботи архівних установ
- •Висновки
- •Основні поняття та терміни
- •Рекомендована література Законодавчі акти та нормативні документи
- •Навчальна література
- •Наукова література
- •Довідкова література
1.3 Утворення об'єднаних архівних фондів
Об'єднаним архівним фондом називають фонд, що складається з документів, які утворилися у процесі діяльності двох або більше фондоутворювачів-організацій з істо-рично зумовленими зв'язками (однорідністю функцій, підлеглістю, місцезнаходженням, правонаступністю тощо) і зібрані разом для зручності користування ними.
Об'єднані архівні фонди створюються для раціональнішого розміщення доку-ментів в архівах, спрощення обліку документів, створення компактного і якісного науково-довідкового апарату.
Ознаку відомчої підпорядкованості фондоутворювачів використовують для об'єднання в одному фонді документів фондоутворювача з документами підвідомчих йому установ, організацій, закладів, підприємств. Ознаку спільності об'єкта діяльності використовують для об'єднання в одному фонді документів установ і організацій не підлеглих одна одній, але пов'язаних між собою одним об'єктом діяльності. Це може бути дирекція заводу чи фабрики” і профспілковий комітет цього ж підприємства. За цією ознакою формують і об'єднаний архівний фонд з документів адміністративно-господарських та інших установ багатоступеневої підлеглості, якщо вони утворюють такий єдиний комплекс, коли виділення навіть однієї структурної частини порушує його нормальну роботу. Наприклад, управління залізниці, її відділення, дистанції, дільниці та служби. За цією ознакою до документів основного фондоутворювача можуть бути додані матеріали різних допоміжних установ чи комісій.
Перелічені ознаки, як правило, поєднуються за хронологічним і територіальним принципами. Перший з них використовують для об'єднання документів фондоутво-рювачів, що діяли в один і той самий час, а другий – для об'єднання документів фондоутворювачів, що були в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (губернії, області, республіки, держави).
Важливе значення має ознака спільності діловодства, на підставі якої можуть бути об'єднані документи фондоутворювача-попередника і фондоутворювача-спадкоємця, формування справ яких відбувалося безперервно і призвело до створення єдиного комплексу документів. Найчастіше ці комплекси створюються із дрібних архівних фондів, але кожного разу таке об'єднання має бути виваженим і обґрунтованим, адже цей процес вимагає перескладання облікових документів і внесення змін до науково-довідкового апарату архіву. Під час створення об'єднаних архівних фондів слід керуватися завданнями раціонального комплектування архівів матеріалами, які вибірково приймаються від однотипних низових установ.
– 113 –
Головними передумовами раціонального створення об'єднаних архівних фондів є точна класифікація документів в архівних фондах і правильний вибір ознак, за якими ці фонди можуть бути об'єднані в один. Ці ознаки повинні базуватися на особливостях фондоутворювачів та суттєвих зв'язках між ними. Не можна об'єднувати в один фонд документи фондоутворювачів, які належать до різних галузей народного господарства, державної та громадської діяльності, науки і культури. Тому перед об'єднанням фондів, потрібно вивчити історію фондоутворювачів, зв'язки між ними, з'ясувати, які функції відображено в документах, в який період і на якій території діяли фондоутворювачі тощо.
Для створення об'єднаних архівних фондів головними ознаками є: єдність цільового призначення фондоутворювачів, належність їх до одного відомства, спільність об'єкта діяльності фондоутворювачів. Ознаку єдності цільового призначення застосовують під час групування документів фондоутворювачів, подібних за характером діяльності і за завданнями. Наприклад, документи дільничних виборчих комісій по виборах до місцевих органів самоврядування і Верховної Ради України. При цьому слід мати на увазі, що не допускається існування фондів аналогічних установ поза межами об'єднаного фонду. Як правило, ознаки групування архівних фондів в об'єднаний архівний фонд тісно пов'язані між собою і доповнюють одна одну. Тому часто об'єднані архівні фонди створюються не на основі однієї ознаки, а шляхом поєднання всіх ознак.
Фонди визначних осіб найчастіше об'єднуються за ознакою родинних (Ґалаґани, Максимовичі, Терещенки, Ханенки) чи професійних (І.Ільф та С.Петров) зв'язків. Слід пам'ятати, що під час створення об'єднаного архівного фонду завжди діє принцип неподільності документів фондів, які ввійшли до його складу.