- •Екзаменаційний білет № 1 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 2 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 3 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 4 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Процес спілкування. Види спілкування
- •Мовний етикет
- •Зовнішня обстановка офісу і кабінету.
- •Одяг і зовнішній вигляд
- •Колір одягу
- •Візитні картки
- •Прийом підлеглих
- •Екзаменаційний білет № 5 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Умовна класифікація ділових паперів
- •Стилі мови
- •Екзаменаційний білет № 6 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 7 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 8 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Процес спілкування. Види спілкування
- •Доповідь
- •Використання голосу
- •Практичні поради:
- •У світі прізвищ
- •Екзаменаційний білет № 9 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 10 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •6. Склад лексики із стилістичного погляду:
- •Екзаменаційний білет № 11 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Книжні й іншомовні слова в документах
- •Екзаменаційний білет № 12 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •3. Синтаксичні особливості професійних текстів.
- •Екзаменаційний білет № 13 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 14 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 15 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 16 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Класифікація мовних помилок
- •Екзаменаційний білет № 18 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Р е з ю м е
- •Екзаменаційний білет № 19 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Міненерго україни
- •Документи щодо особового складу
- •Характеристика
- •Особовий листок з обліку кадрів
- •Трудова книжка
- •Екзаменаційний білет № 21 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа.
- •Історична довідка
Екзаменаційний білет № 9 з української мови (за професійним спрямуванням)
Багатозначні слова і контекст. Синонімічний вибір слова.
Орфографічні норми СУМ (правопис власних назв; правопис складних слів).
Відповідь:
Слово – це найважливіша одиниця спілкування. Воно має лексичне та граматичне значення.
Слова мають конкретне значення (стіл, книга, цукерки) та абстрактне (гордість, забуття, практицизм).
Слова можуть мати пряме значення (золотий перстень – зроблений із золота) та переносне (золоті руки). На основі полісемії в мові виникли такі явища:
Метафора тип перенесення ознак на основі подібності (розмір, колір, форма тощо): Дощ іде, а хати всміхаються.
Метонімія – перейменування (просторове, часове, логічне): аудиторія, солов’їні гаї, читаю Шевченка.
Синекдоха – вживання цілого замість частини і навпаки: Зелений капелюх ще довго блукав по алеї (тобто людина в зеленому капелюсі…). Дорогого гостя вийшов зустрічати весь Київ (замість: населення Києва).
Слова можуть мати одне значення (стіл) та багато (земля – і планета, і ґрунт, і суша, і місце життя та діяльності людини, і поля, і країна, і держава). Всі значення багатозначного слова пов’язані між собою за смисловим елементом. Наприклад: кипить робота (швидко просувається); кипить борщ (клекотіти під час нагрівання); під веслами кипіла вода (вирувала) тощо.
Слід розрізняти багатозначні слова та омоніми: омоніми в тлумачному словнику подаються у стовпчик із індексом, а багатозначні – у рядок (найпростіший спосіб розрізнення); є логічний спосіб: у всіх багатозначних словах є спільний стрижень, а омоніми нічого спільного між собою не мають.
Синоніми – це слова, що мають однакове значення (мати, ненька). Бувають:
І. Лексичні:
А). абсолютні синоніми (позначають одне і те ж саме поняття без будь-яких додаткових і смислових відтінків у значенні: асиміляція – уподібнення, мука – борошно, Батьківщина – Вітчизна);
Б). логічні, або поняттєві, ще їх називають ідеографічні, що передають різні відтінки (хата – дім, будинок, житло, квартира);
В). стилістичні синоніми. Вони передають різне стилістичне забарвлення (емоційно-оцінне), закріплюються, як правило, у мовленні певного стилю (наприклад: «пояснення» – стилістично нейтральне слово; «коментар» – вжив. у науковому та публіцистичному стилях; неправда – брехня, ходити – швендяти (розм.) тощо).
Перифраза, або ж парафраза, – це описовий зворот мови, що дозволяє уникати повторів: Франко – Каменяр; Шевченко – Кобзар; Леся Українка – Дочка Прометея; педагоги – майстри педагогічної ниви; геологи – розвідники надр; залізничники – господарі сталевих магістралей, блакитне паливо – газ, чорне золото - вугілля тощо.
Евфемізми – це різновид синонімів, намагання уникнути грубих слів: дурень - нерозумний, брехня - неправда, п’є – заглядає в чарку.
ІІ. Контекстуальні (є синонімами лише у контексті: молоти – товкти – плести язиком).
ІІІ. Морфологічні синоніми (варіанти форм, що передають те ж саме поняття: батьку – батькові). Але не всі науковці виділяють цей розряд синонімів.
ІV. Синтаксичні синоніми - це граматично різні конструкції, що виражають ту ж саму думку. Наприклад: Сонце зайшло, і надворі швидко стемніло. – Як тільки сонце зайшло, на дворі швидко стемніло. - Коли сонце зайшло, надворі швидко стемніло.
Картина, написана олією, висіла над роялем. – Картина, що була написана олією, висіла над роялем. – Написана олією картина висіла над роялем.
V. Фразеологічні синоніми – це різні фразеологізми з однаковим значенням:
ні туди ні сюди, ні в тин ні в ворота, ні риба ні м'ясо, ні Богу свічка ні чорту кочерга тощо.
Синоніми використовуються:
для більш точного вираження думки;
для вираження емоцій;
як засіб уникнення повторів;
як засіб зв’язку сусідніх речень у тексті.
Незнання синонімічних можливостей мови призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – декілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути дуже уважним, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту. Запам’ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються у діловому мовленні:
Замісник – заступник. Замісник – це тимчасова посада, а заступник - постійна.
Квиток – білет. Квиток буває театральний, на потяг тощо, а білет - екзаменаційний, кредитний, банківський.
Наступний – подальший. Слово наступний уживається лише з конкретним поняттям: наступна зупинка; наступний тиждень. На означення абстрактного поняття вживається слово подальший: У подальшому зобов’язуюся так не чинити...
Положення – становище – стан: положення - горизонтальне, вертикальне. Становище – міжнародне, офіційне. Стан – справ, хворого, фінансів.
Розібратися у різноманітті синонімічного багатства мови вам допоможе посібник Б. Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» та довідник «Культура української мови» (Єрмоленко С.Я.).
Велика літера у власних назвах пишеться: |
1. В індивідуальних іменах людей, по батькові, прізвищах, псевдонімах, прізвиськах: Тарас Григорович Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Нестор Літописець. 2. У назвах міфологічних істот і божеств, дійових осіб у байках і казках, кличках свійських тварин: Перун, Дід Мороз, Лисиця, Рябко. 3. У назвах державних органів і найвищих посад: Верховна Рада України, Президент України, Прем’єр-міністр України, Голова Служби безпеки. 4. У географічних та топографічних власних назвах, територіальних найменуваннях: Європа, Карпати, Поділля, Дніпро, Київ. 5. В астрономічних назвах: Земля, Чумацький Шлях, Великий Хрест. 6. У назвах вулиць, майданів: майдан Незалежності, бульвар Перова, Андріївський узвіз. 7. У назвах держав, союзів держав, міжнародних організацій, областей, районів: Україна, Сполучені Штати Америки, Організація Об’єднаних Націй, Броварський район. 8. У першому слові назв партій, центральних професійних, громадських та інших організацій: Українська республіканська партія, Товариство української мови. 9. У першому слові назв академій, навчальних закладів, науково-дослідних установ, пам’яток культури, заводів, фабрик тощо: Національна академія наук України, Донецький національний університет. 10. У назвах історичних подій, свят, культурних книг, релігійних понять: Полтавська битва, Новий рік, Великдень, Різдво, Божа Матір. 11. У першому слові складених назв заводів, фабрик, установ, трестів, кінотеатрів, парків культури та ін. або в усіх словах, якщо означуване слово не сприймається як родове поняття: фабрика «Киянка», кінотеатр «Веселе коло», кафе «Старий Київ». 12. У першому слові та власних іменах у назвах творів літератури, різних друкованих видань, у назвах газет і журналів тощо: «Слово о полку Ігоревім», газета «Вечірній Київ», журнал «Всесвіт». 13. У ділових паперах пишеться назва документа: Біографія, Акт, Доручення та ін. |
Правопис складних іменників
Складні іменники пишуться: | |
Разом | |
складні іменники, утворені з окремих основ шляхом поєднання за допомогою сполучних голосних о, е: а) одна з основ дієслівного походження, в тому числі і форма наказового способу: |
вертоліт, лісосплав, самохід, тепловоз; зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт |
б) одна з основ прикметникового походження: |
чорнозем, білокрівці |
в) обидві основи іменникового походження: |
лісостеп, трудодень, шлакоблок |
г) з першою частиною пів-, напів-, полу-: |
піваркуша, напівавтомат, полукіпок |
ґ) утворені з трьох і більше основ: |
термогідродинаміка, автомотогурток |
Через дефіс | |
складні іменники, утворені з двох або більше основ без допомоги сполучного голосного: а) з обома відмінюваними частинами: |
купівля-продаж, магнітолог-астроном |
б) з другою відмінюваною частиною:
|
блок-система, буй-тур, контр-адмірал, штабс-капітан, тонно-кілометр |
складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: |
віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол, обер-майстер |
іншомовні назви проміжних сторін світу: |
норд-вест, норд-ост |
назви рослин: |
брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля |
складноскорочені слова: |
держкомстат, держкомстандарт, військкомат |
скорочені іменники, в яких наводяться початок і кінець слова: |
б-ка – бібліотека, л-ра – література, ф-ка – фабрика |
Правопис складних прикметників
Складні прикметники пишуться: | |
Разом | |
прикметники, що походять від складних іменників, що пишуться разом: |
Землевласник → землевласницький, теплообмін → теплообмінний, вагономонтаж → вагономонтажний |
прикметники, утворені від підрядних словосполучень: |
народна пісня → народнопісенний, Західна Європа → західноєвропейський, обробляти дерево → деревообробний, збирати зерно → зернозбиральний, діє швидко →швидкодіючий |
Через дефіс | |
прикметники, що походять від складних іменників, що пишуться через дефіс: |
віце-президент → віце-президентський, дизель-мотор → дизель-моторний |
прикметники, утворені від двох прикметників, що перебувають між собою у сурядному зв'язку: |
фінансовий й економічний → фінансово-економічний, французький і український → французько-український |
прикметники, перша частина в яких означає відтінок кольору: |
темно-рожевий, блідо-вишневий, світло-зелений (але жовтогарячий)
|
прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: |
військово-морський, військово-стратегічний (але військовозобов'язаний, військовополонений) |
Написання складних і складноскорочених слів та абревіатур
Основоскладання: |
Це поєднання кількох основ слів за допомогою інтерфіксів о, е (доброзичливий, працездатний) або без них (триповерховий, всюдихід). Результатом основоскладання є складні слова, або композити |
Словоскладання: |
Це поєднання кількох слів або словоформ в одному складному слові (хата-лабораторія, салон-перукарня) |
Абревіація: |
Відрізняється від осново- і словоскладання тим, що для творення слів використовуються усічені основи, наприклад: АЕС (атомна електростанція), УНР (Українська народна республіка), УРП (Українська республіканська партія) |