8.4. Оцінка витрат на одну гривню товарної продукції

Витрати на 1 гривню товарної продукції – важливий узагальнюючий показник собівартості продукції. Перевагами цього показника є його універсальність: його використання дає можливість оцінити не лише виконання плану за собівартістю продукції, а й дати оцінку її динаміки в будь-який галузі виробництва, провести порівняльний аналіз собівартості товарної продукції на підприємствах, які випускають однорідну продукцію.

Окрім того, показник витрат на 1 грн. товарної продукції наочно відображає прямий зв’язок між собівартістю та прибутком, тобто в певному сенсі виконує роль показника рентабельності виробництва.

Витрати на 1 гривню товарної продукції розраховують діленням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію (повної собівартості) товарної продукції на вартість випущеної товарної продукції в оптових цінах підприємства.

Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції проводять методом порівняння фактичних витрат звітного періоду з плановими, визначають відхилення і обчислюють вплив на нього змін таких факторів:

-           структури та асортименту випущеної продукції;

-           рівня витрат на виробництво окремих виробів;

-           цін і тарифів на спожиті матеріальні ресурси;

-           оптових цін підприємства на виготовлену ним продукцію.

Вплив цих факторів на відхилення за рівнем витрат на 1 грн. товарної продукції визначають методом ланцюгових підстановок.

Більш поглиблений аналіз передбачає дослідження на відхилення по витратах на 1 грн. товарної продукції і таких факторів, як віковий склад продукції та рівень рентабельності окремих груп продукції.

 

8.5. Аналіз собівартості окремих виробів

Виявлення шляхів подальшого зменшення собівартості продукції досягається за допомогою вивчення собівартості одиниці продукції.

На підприємстві важливе місце займає калькулювання собівартості окремих виробів, яке потрібне для вирішення ряду важливих завдань:

-           обґрунтування цін на вироби;

-           обчислення рентабельності виробництва;

-           аналіз витрат при виробництві однакових виробів на різних підприємствах;

-           визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

На підприємствах складають, як правило, планові, проектно-кошторисні та фактичні калькуляції.

Планові розробляються за плановими нормами, проектно-кошторисні – на разові замовлення (наприклад, нові вироби на стадії їх замовлення), фактичні – за фактичними даними.

Калькуляції собівартості одиниці продукції складаються з таких розділів:

1.       Собівартість продукції за статтями калькуляції.

2.       Розшифрування матеріальних витрат на одиницю продукції (перелік видів матеріалів, використаних на її виробництво).

3.       Покупні вироби і напівфабрикати.

4.       Трудові витрати на одиницю продукції.

Аналіз собівартості одиниці продукції передбачає загальну оцінку виконання планових (розрахункових) витрат щодо зниження собівартості одиниці продукції. Цей етап включає:

-           підрахунок загальної суми постійних витрат на одиницю продукції;

-           розрахунок собівартості одиниці продукції;

-           трудові витрати на одиницю продукції.

Аналіз собівартості одиниці продукції здійснюється в такі етапи:

І. Загальна оцінка виконання планових (розрахункових) завдань по зниженню собівартості одиниці продукції. Цей етап включає:

-      підрахунок загальної суми постійних витрат на виготовлення всієї продукції;

-      підрахунок змінних витрат на одиницю продукції;

-      розрахунок собівартості одиниці продукції;

-      порівняння фактичної собівартості з плановою, виявлення відхилення і впливу факторів на це відхилення.

Факторами, які впливають на зміну собівартості одиниці продукції, є:

-           зміна обсягу виробництва продукції;

-           зміна суми постійних витрат;

-           зміна суми змінних витрат.