1. Територіальне розширення системи управління бойовими діями авіації і протиповітряної оборони нато у межах програми “Регіональна повітряна ініціатива”

Паралельно з реалізацією програми ACCS, тобто технологічною модернізацією системи УБДА і ППО НАТО, триває процес її територіального розширення.

Механізмом реалізації планів НАТО, щодо територіального розширення

системи ППО є програма “Регіональна повітряна ініціатива” (РПІ/РАІ -Regional Airspace Initiative),

яка була висунута і активно впроваджується командуванням ЗС США., До «Регіональної повітряної ініціативи" приєдналися Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Албанія, Болгарія, Македонія, Словенія, Румунія, Естонія, Латвія, Литва.

Основним змістом програми РПІ є розгортання на територіях визначених країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) Національних центрів повітряного контролю (НЦПК- ASOC Air Sovereignty Operation. Center), взаємосуміснях як по відношенню.до цивільних органів УПР даних країн, так і по відношенню до органів повітряного контролю країн Західної Європи та об’єднаної системи УБДА і ППО НАТО.

НЦПК є технологічно сполучним з існуючою національною системою повітряного контролю і призначений, в мирний час, для забезпечення керівництва країни повною картиною повітряної обстановки в реальному масштабі часу і можливістю централізованого УПР у національному повітряному просторі. В загрозливий і воєнний період, він призначений для виконання функцій центрального оперативного органу національної системи УБДА і ППО, включаючи передачу в реальному масштабі часу електронної карти повітряної обстановки на віддалені пункти управління (ПУ ВГК ЗС країни), безпосередню взаємодію з літаками дальнього радіолокаційного виявлення НАТО, опосередковане (через ПУ ВГК ЗС країни) управління активними засобами ППО (підрозділами ЗУР і літаками винищувальної авіації у повітрі). Мережа НЦПК є невід’ємним компонентом загальноєвропейської системи повітряного контролю і УПР, що забезпечує для кожної країни- учасниці програми можливість мати повну картину повітряної обстановки в усій зоні доступності цієї системи (як в мирний, так і у воєнний час).

Всі НЦПК, що розроблені в рамках програми РПІ, є ідентичними між собою ї включають 10 автоматизованих робочих місць типу «Сан Ультра» («Sun Ultra»), працюючих на базі двох прикладних процесорів «Сан Ультра-2» з унікальним статичним програмним забезпеченням, і периферійне обладнання. При цьому, глибина інтегрування кожного Центру до об’єднаної системи УБДА і ППО НАТО залежить від статусу країни по відношенню до НАТО. Обладнання- кожного НЦПК дозволяє:

• забезпечувати автоматичний ввід до системи ’планів польоту через інтерфейс, розроблений за стандартами НАТО і ЄВРОКОНТРОЛЬ (європейська організація з питань УПР під егідою ЄС);

• здійснювати автоматизований обмін інформацією про повітряні об’єкти(цілі) і даними, отриманими від РЛС,з національними органами УПР(військовми та цивільними),сусідніми НЦПУ та ОЦПО об’єднананої системи УТА і ППО НАТО (при цьому,інформаційний обмін в межах однієї країни забезпечується у європейському форматі ASTERIX, а між країнами – у натовському форматі LINK-16);

• здійснювати одночасне управління 300 плановими польотами;

• зберігати в оперативній пам’яті до 2500 планів польоту;

• працювати одночасно з 18 РЛС ППО та УПР як національної, так і іноземної належності;

• обробляти одночасно до 300 засічок цілі від кожної з підключених РЛС.

Практична реалізація програми почалася у 1998 р. з розгортання НЦГГК в Польщі, Чехії, Угорщині та Румунії. На сей час розгортаються НЦПК в Словаччині, Болгарії, Македонії, Словенії, а також Балтійський РЦПК в Литві.Розпочато офіційні переговори про приєднання до РПІ з Молдовою та Грузією.

Основними РЛС, що забезпечують створення в Румунії об'єднаної системи КПП, є 5 РЛС AN/FPS-117. Також 3 такі станції розміщені на території Угорщини. На території Чехії розміщено дві РЛС AN/FPS-117, на території Польщі - п'ять РЛС AN/FPS-117 і три РЛС сантиметрові діапазони хвиль RАТ-31SL . Також п’ять РЛС AN/FPS-117 розмістила на своїй території Хорватія, одну РЛС AN/TPS-117 - Латвія і ще одну - Естонія. Ці РЛС доповнюються модернізованими РЛС радянського виробництва. Єдиною країною з країн розширення НАТО, що закупила РЛС неамериканського виробицтва, є Литва (закуплені З РЛС із ФАР TRML-3D виробництва компанії EADS).

Висновки

Приведені дані з побудови систем КПП по країнах Заходу дозволяють зробити, в цілому, наступні висновки:

1. Підвищення ефективності зусиль по контролю повітряного простору можливо за рахунок усунення дублювання і використання засобів радіолокації подвійного призначення в рамках єдиної автоматизованої національної системи КВП подвійного призначення. При створенні єдиної системи КВП необхідно чітко сформулювати поставлені перед нею задачі і зв'язати їх з рівнем погроз і економічних можливостей держави.

2. Системи спостереження і контролю повітряного простору .найбільш розвинутих країн побудовані в 3 ешелони. Перший ешелон створюється на далеких рубежах за рахунок загоризонтних РЛС і космічних апаратів. .Другий ешелон будується за рахунок повітряного і морського компонентів і винесених за територію країни наземних радіолокаційних постів. Третій .ешелон створюють наземні військові РЛС і РЛС подвійного призначення, розміщені на території країни.

3. Національні системи контролю повітряного простору в країнах розширення НАТО створюються з розрахунком на інтеграцію в об'єднану систему управління ВПС і ППО НАТО в Європі шляхом розгортання НЦВК і закупівлі невеликої кількості дорогих сучасних РЛС із ФАР. Ці РЛС розміщаються в першу чергу на зовнішніх границях блоку НАТО, а задача створення радіолокаційного поля над територією держав вирішується цими державами індивідуально. При цьому більшість радіолокаційних постів є посадами подвійного призначення, а засоби системи організації повітряного руху використовують тільки вторинні канали радіолокації.

4. Національні системи КВП у якості системообразуючих радіолокаційних засобів використовують РЛС виробництва країн НАТО, частина РЛС розробки колишнього СРСР,адаптована до стандартов НАТО.

5. У системах спостереження і контролю повітряного простору використовуються унфіковані міжнародні протоколи обміну інформацією й уніфіковані системи передачі даних.