- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.1 Визначення та використання класів
- •1.2. Поля і методи класів
- •1.2.1 Поля і методи класів
- •1.2.2 Опис об’єктів
- •1.2.3 Вказівка this
- •Void cure(int health, int ammo)
- •1.3 Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.3.1. Приховані дані
- •1.3.2. Загальнодоступні і приватні члени класу
- •1.3.3. Захищені члени класу
- •Void b::fb()
- •Void c::fc()
- •Void c::fc(a&a)
- •Void main()
- •1.3.4. Організація загального інтерфейсу
- •Void main()
- •1.4 Конструктори і деструктори
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 2. Класи і підкласи
- •2.1. Конструктор копіювання
- •2.2 Вкладені класи
- •Void External::Inner::MethodInner(const External &t)
- •2.3 Статичні елементи класу
- •2.3.1 Статичні поля
- •2.3.2 Статичні методи
- •Void f()
- •2.4 Дружні функції і класи
- •2.4.1 Дружня функція
- •Void Spouse(Person &p)
- •Void main()
- •2.4.2 Дружній клас
- •Завдання
- •Розділ 3. Спадкування класів
- •3.1 Спадкування класів
- •Void b::bb(int u)
- •Void main()
- •Приклад.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •3.2 Множинне спадкування
- •Void main()
- •Void main()
- •3.3. Типовий приклад спадкування
- •Void DatabaseObject::Display ( )
- •Завдання
- •Розділ 4. Поліморфізм
- •4.1. Віртуальні функції
- •Void main()
- •Void main()
- •4.2 Абстрактні класи
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •4.3. Приклади поліморфізму
- •Virtual double f1()
- •Void main()
- •4.4. Внутрішнє представлення об’єктів і таблиця методів
- •Void do_(a& a)
- •Void main()
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 5. Перевантаження операторів
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Перевантаження унарних операторів
- •Int geth()
- •Void set_h (int h)
- •5.3 Перевантаження бінарних операторів та операторів присвоювання
- •Void main()
- •5.4 Перевантаження операторів new і delete
- •Void * pObj::operator new(size_t size)
- •Void pObj::operator delete(void* ObjToDie, size_t size)
- •5.5 Перевантаження оператору приведення типу
- •Operator ім’я нового типу ();
- •5.6 Перевантаження оператору виклику функції
- •5.7 Перевантаження оператору індексування
- •Vect::Vect (int n): size(n)
- •Завдання
- •Розділ 6. Обробка виключних ситуацій
- •6.1 Загальні відомості про виключні ситуації
- •6.2 Синтаксис виключень
- •6.3 Перехоплення виключень
- •Void f1()
- •Void f2()
- •Void main()
- •Void GotoXy(int X, int y)
- •Void kontr (char* str) throw (const char*)
- •Void main()
- •Void MyFunc()
- •Void main()
- •6.4 Список виключень функції
- •6.5 Виключення в конструкторах та деструкторах
- •6.6 Ієрархії виключень
- •Завдання
- •Розділ 7. Рядки
- •Void main ()
- •7.1.1 Конструктори і операції привласнення
- •7.1.2 Операції
- •7.2. Функції класу string
- •7.2.1 Привласнення і додавання частин рядків
- •7.2.2 Перетворення рядків
- •Void main ()
- •7.2.3 Пошук підрядків
- •Void main()
- •7.2.3 Порівняння частин рядків
- •Void main ()
- •7.2.4 Отримання характеристик рядків
- •Завдання
- •Розділ 8. Шаблони класів
- •8.1. Загальна характеристика динамічних структур даних
- •8.2. Стек
- •Void main()
- •Void push(Node **top, int d)
- •Int pop (Node **top)
- •8.3. Черга
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •Int del(Node **pbeg)
- •8.4. Лінійний список
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •8.5. Шаблони функцій
- •Void main()
- •Void myfunc(type1 X, type2 y)
- •Void main()
- •8.6 Загальні відомості шаблонів класів
- •Void List ::print()
- •Void List::print_back()
- •Void main()
- •8.7 Створення шаблонів-класів
- •Void main()
- •8.8 Спеціалізація шаблонів класів
- •8.9 Переваги та недоліки шаблонів
- •Завдання
- •Розділ 9. Модульні програми (проектування об’єктно-орієнтованого програмування)
- •9.1 Короткі відомості
- •9.2 Збірка вихідних текстів
- •Void main()
- •9.3 Відділення інтерфейсу від реалізації
- •9.4 Шаблони та модульність. Простір імен
- •9.5 Фізичне розділення простору імен
- •9.6 Міжмодульні змінні та функції
- •9.7 Ініціалізація глобальних об'єктів
- •Завдання
- •Розділ 10. Контейнерні класи
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Послідовні контейнери
- •Void main()
- •10.2.1 Вектори (vector)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.2. Двосторонні черги (deque)
- •10.2.3 Списки (list)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.4 Стеки (stack)
- •Void main()
- •10.2.5 Черги (queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.6 Черги з пріоритетами (priority_queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3 Асоціативні контейнери
- •10.3.1 Загальні відомості про асоціативні контейнери
- •Void main()
- •10.3.2 Словники (map)
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3.3 Множини (set)
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 11. Алгоритми
- •11.1 Ітератори
- •11.2 Функціональні об'єкти
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3 Алгоритми
- •11.3.1 Немодифікуючі операції з послідовностями
- •Void main ()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.2 Модифікуючі операції з послідовностями
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.3 Алгоритми, пов'язані з сортуванням
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.4 Узагальнені чисельні алгоритми
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Список літератури
Розділ 2. Класи і підкласи
2.1. Конструктор копіювання
Конструктор копіювання – це спеціальний вид конструктора, який одержує єдиний параметр – вказівку на об'єкт цього ж класу:
T::T(const Т&) { ... / * Тіло конструктора*/ }
де Т – ім’я класу.
Цей конструктор викликається в тих випадках, коли новий об'єкт створюється шляхом копіювання існуючого об’єкту:
при описі нового об'єкту з ініціалізацією іншим об'єктом;
при передачі об'єкту у функцію за значенням;
при поверненні об'єкту з функції.
Якщо програміст не вказав жодного конструктора копіювання, компілятор створює його автоматично. Такий конструктор виконує по елементне копіювання полів. Якщо клас містить вказівки або посилання, це, швидше за все, буде неправильним, оскільки і копія, і оригінал вказуватимуть на одну і ту ж область пам'яті.
Запишемо конструктор копіювання для класу monstr. Оскільки в ньому є поле name, що містить вказівку на рядок символів, конструктор копіювання повинен виділяти пам'ять під новий рядок і копіювати в неї початкову:
monstr::monstr(const monstr &M)
{
if (M.name)
{
name = new char [strlen(M.name) + 1];
strcpy(name, M.name);
}
else name = 0;
health = M.health; ammo = M.ammo; skin = M.skin;
}
…
monstr Vasia (blue);
monstr Super = Vasia; //Працює конструктор копіювання
monstr *m = new monstr ("Ork");
monstr Green = *m; // Працює конструктор копіювання
Будь-який конструктор класу, що приймає один параметр якого-небудь іншого типу, називається конструктором перетворення, оскільки він здійснює перетворення з типу параметра в тип цього класу.
Правила написання конструкторів класів, що входять в ієрархію, описані в розділі 3 "Спадкування класів".
2.2 Вкладені класи
Клас, оголошений усередині іншого класу, називається вкладеним. Він є членом охоплюючого класу, і його визначення може бути відкрите (public) або закрите (private). Рівень вкладеності не обмежується.
Ім'я вкладеного класу має бути унікальне в охоплюючому класі, але може збігатися з іншими іменами поза класом.
Доступу за умовчанням до приватних компонентів охоплюючого класу вкладений клас не має, як і охоплюючий клас – до приватних компонентів вкладеного. Обійти заборону допомагає механізм дружніх стосунків, наприклад
class External
{
// Inner доступна приватна частина External
friend class Inner;
class Inner // вкладений клас
{
// External доступна приватна частина Inner
friend class External;
};
};
Ні вкладений клас, ні охоплюючий не можуть звертатися до методів один одного безпосередньо. Як і в звичайних класах, необхідно оголосити об'єкт, який викликає потрібний метод. Об'єкт охоплюючого класу може передаватися методу вкладеного класу як аргумент.
Void External::Inner::MethodInner(const External &t)
{
//...
// виклик методу охоплюючого класу
memInner = t.MethodExternal();
//...
}
Метод вкладеного класу MethodInner() отримує посилання на об'єкт зовнішнього класу і звичайним способом викликає метод MethodExternal().
Якщо вкладений клас оголошений як public, то його можна використовувати як тип за всією програмою. Його ім'я слід писати з префіксом – ім'ям охоплюючого класу:
External::Inner *pointer;
Якщо вкладений клас оголошений в закритій частині охоплюючого класу, то він доступний тільки членам охоплюючого класу і його друзям. В цьому випадку компоненти вкладеного класу зазвичай роблять відкритими – тоді немає потреби і оголошувати іншому охоплюючий клас, наприклад
class External
{
//...
// Inner доступна приватна частина External
friend class Inner;
structure Inner
{ /* всі елементи доступні в External */ };
//...
};
Усередині методів вкладеного класу ключове слово this є вказівкою на поточний об'єкт вкладеного класу.
Методи вкладеного класу можна реалізувати безпосередньо усередині класу. Якщо ж методи вкладеного класу визначаються поза класом, визначення необхідно ставити поза самим зовнішнім з охоплюючих класів – в області глобальної видимості. Ім'я методу у такому разі повинне мати префікси; кількість префіксів дорівнює рівню вкладеності класів.
В області глобальної видимості поза охоплюючим класом можна визначити і сам вкладений клас. C++ вирішує це робити, якщо в охоплюючому класі задати оголошення класу, наприклад:
class A
{
//...
class В; // оголошення вкладеного класу
//...
};
class A::B // зовнішнє визначення вкладеного класу
{
//...
};
Доступність визначеного таким чином класу залежить від того, в якій частині охоплюючого класу знаходиться оголошення, – якщо воно приватне, то і визначення є приватним в охоплюючому класі.