- •Методика проведення польових геологічних досліджень та правила документації пунктів спостережень
- •Геологічні маршрути
- •Вивчення природних відслонень корінних порід
- •Вивчення штучних відслонень
- •Методика замірів елементів залягання гірських порід гірничим компасом
- •Зображення елементів залягання порід на картах
- •Методика занесення результатів спостережень у польовий щоденник
- •Методика опису гірських порід
- •Методика відбору зразків
Зображення елементів залягання порід на картах
а – похиле; б – перекинуте; в – горизонтальне
Методика занесення результатів спостережень у польовий щоденник
Студент впродовж практики повинен вести польовий щоденник, куди занотовувати всі результати спостереження в маршрутах, при дослідженні відслонень та точок спостережень, різноманітні геометричні параметри геологічних тіл, елементи залягання порід, а також робити зарисовки, схеми тощо.
Польовий щоденник – це основний документ, який містить весь фактичний матеріал, отриманий в процесі вивчення геологічних об'єктів, і на його основі складається кінцевий звіт. Існують певні правила оформлення польового щоденника, які є обов’язковими як для студентів, так і для фахівців-геологів.
На першій сторінці польового щоденника, яка є титульною сторінкою, зазначається повна назва навчального закладу, номер щоденника, прізвище, ім’я та по-батькові студента, дата початку і дата закінчення щоденника, а також адрес навчального закладу з проханням повернути за вказаною адресою на випадок, якщо він буде загублений.
Всі записи в щоденнику ведуться на правій сторінці, а ліва залишається для зарисовок, схем тощо, тут також записують елементи залягання порід, номери зразків, а також роблять помітки про фотографії. Записи необхідно виконувати тільки звичайним олівцем.
Всі записи в щоденнику проводяться повними словами, будь-які скорочення не допускаються. Виняток складають лише загально прийняті скорочення одиниць міри (метри – м; сантиметри – см; міліметри – мм), а також такі слова, як відслонення – відсл., точка спостереження – т.с., зразок – зраз., азимут простягання – аз.пр., азимут падіння – аз.пад. В щоденнику не допускається також витирання гумкою. Неправильно написані слова, або речення закреслюються. Всі сторінки у щоденнику повинні бути пронумеровані і на останній сторінці необхідно вказати, скільки в ньому сторінок (“В щоденнику 125 стор.”). Не допускається також сторінки виривати або вирізати.
На початку кожного маршруту обов'язково необхідно зазначати дату, місяць, рік і день його проведення. Пізніше вказується номер маршруту і його прив’язка (адрес). При подальших записах для зручності з лівої сторони сторінки залишають поля шириною 1,5-2 см, на яких зазначають номер відслонення або точки спостереження.
Важливим елементом ведення щоденника є широке використання різного роду зарисовок і правильне виконання останніх. Зарисовки, на відміну від фотографій, можуть бути більш інформативними, так як на них можна упускати несуттєві деталі і підкреслювати основні елементи. Такими можуть бути: форми рельєфу, характер будови річкових долин, типи складок, будова розрізу, схема відслонення, абрис фрагменту маршруту, який неможливо відобразити на топографічній карті і т.д.
Всі рисунки незалежно від їх змісту та мети, з якою вони зроблені, повинні відповідати наступним вимогам:
кожен рисунок повинен супроводжуватися підписом;
кожен рисунок повинен бути орієнтованим в просторі і супроводжуватися показником напрямку сторін світу;
всі рисунки повинні виконуватися в певному масштабі який повинен бути зазначеним на рисунку; для зручності застосовують лінійний масштаб, тобто на рисунку показують відтинок, який рівний 1, 10, 20 і т.д. метрам.
всі рисунки повинні супроводжуватися умовними позначеннями, у випадку, якщо в наступному рисунку умовні позначення повторюються, необхідно зазначити, що умовні позначення дивись на рис. попередньому, вказавши його номер;
в окремих випадках на рисунках можуть фігурувати зайві предмети для масштабу, такі як геологічний молоток, компас, будинок, дерево тощо;
умовні позначення на рисунках повинні бути максимально наближеними до загально прийнятих;
на рисунках відслонень обов'язково повинні бути показані місця відбору зразків та проб з зазначенням номерів останніх.
В кінці польового щоденника бажано навести зміст за точками спостереження з зазначенням сторінки, на якій описано відслонення або точка спостереження.