2.3. Планування фонду оплати праці (фоп) на підприємстві

Плановий фонд заробітної плати – це сума грошових коштів, передбачених в плановому періоді для виплати працівникам по тарифних ставках, окладах і відрядних розцінках, а також премій з фонду заробітної плати і всіх видів доплат до заробітної плати.

Для розрахунку планового фонду заробітної плати використовують наступні методи: укрупнений, прямого рахунку, нормативний, по елементам.

В курсовій роботі пропонується використати метод прямого розрахунку. Даний метод оснований на обчисленні ФОП як добутку планової чисельності персоналу по категоріям і їх середньорічної заробітної плати.

Плановий основний фонд оплати праці обчислюється за формулою:

(2.14)

де – оклад одного працівника і-ої категорії в плановому періоді, грн.;

– планова чисельність і-ої категорії персоналу, грн.;

n – кількість категорій персоналу.

Загальний плановий фонд оплати праці (ФОП_ЗАГ^ПЛ):

(2.15)

де ФОП_ОСН.^ПЛ – фонд основної зарплати на плановий рік, грн. (табл. 2.3);

ФОП_ДОД.^ПЛ – фонд додаткової зарплати на плановий рік, грн. – приймаємо 20% -25% від ФОП_ОСН.^ПЛ

Таблиця 2.3

Розрахунок планового фонду оплати праці

№	Назва посад	Планова чисельність	Посадовий оклад, грн./міс.	ФОПОСН.^ПЛ	ФОПДОД.^ПЛ	ФОПЗАГ^ПЛ
1	2	3	4		5	6
1.	Робітники - - - ВСЬОГО
2.	- керівники - спеціалісти - службовці ВСЬОГО
3.	Обслуговуючий персонал ВСЬОГО
	РАЗОМ

Розділ 3. Планування фінансової діяльності підприємства

3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим

техніко-економічним факторам

Економія витрат за рахунок підвищення технічного рівня виробництва розраховується по плану технічного розвитку і організації виробництва. Сума економії по цим факторам складається із зменшення витрат матеріальних ресурсів та витрат на оплату праці.

Економія від зниження матеріальних витрат визначається за формулою:

(3.1)

де Н_Q0 і Н_Q1 – норма затрат сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції до і після проведення відповідних заходів.

Норму затрат матеріалів до проведення заходів Н_Q0 беремо з вихідних даних, табл. 1. Норма витрат після проведення заходів – це величина Н_Q0 зменшена на відсоток вказаний у вихідних даних, табл. 1;

Ц_М – ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, грн. , див. вихідні дані, табл. 8;

Q_В^ЗАХ – кількість продукції, виготовленої з початку введення заходу до кінця планового періоду, шт., визначається виходячи з величини планового виробництва продукції (Q_В^ПЛ) та часу дії заходу, тобто:

Q_В^ЗАХ = Q_В^ПЛ*(12-N_М)/12,

де N_М – номер місяця коли було впроваджено захід, див. вихідні дані, табл. 1.

Зниження собівартості продукції за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві розраховується:

(3.2)

де С_В^Б – собівартість 1-го виробу в базовому році, грн., див. формула (3.3);

Q_В^Б і Q_В^ПЛ – обсяг виробництва в натуральному виразі відповідно в базовому та плановому періодах, табл.1.1

(3.3)

де В_ЗМ^Б – змінні затрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт., див. вихідні дані, табл. 1;

В_ПОСТ^Б - постійні витрати у базовому році, грн., див. вих. дані, табл. 1;

Зниження собівартості за рахунок зміни обсягів виробництва визначається за формулою:

(3.4)

Економія на амортизаційних відрахуваннях:

(3.5)

де А^Б і А^ПЛ – загальна сума амортизаційних відрахувань в базовому та плановому періодах, грн., для визначення використовується величина постійних затрат у базовому та плановому роках (вих. дані, табл..1,) та питома вага амортизації в постійних затратах (див. вихідні дані, табл. 1);

Q_Т^ПЛ і Q_Т^Б – обсяг товарної продукції в плановому періоді (див. табл. 1.2) та в базовому періоді (на 5% менше планового показника), грн.