Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка для практичних робит.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
1.64 Mб
Скачать

Масштаб побудови: у 1 міліметрі 2 мПа

Практична робота № 2

Визначення пружних показників гірських порід

Метою роботи є допомога у формуванні навичок по визначенню пружних показників гірських порід

Пружні властивості гірських порід характеризуються модулем пружності, при одновісному напруженому стані, модулем зсуву, модулем об’ємної пружності, і коефіцієнтом поперечних деформацій. Модуль пружності (модуль Юнга) для більшості твердих тіл дорівнює , для металів він значно більший, ніж для порід. Високе значення модуля пружності мають залізисто-магнетовані та рудні мінерали. Мінеральний склад найбільше впливає на пружні властивості мало пористих порід.

Модуль Юнга та модуль зсуву відповідають основним видам напружень та деформацій, і тому вважаються основними пружними характеристиками порід. На практиці часто використовують ще один пружний показник порід – коефіцієнт поперечних деформацій (коефіцієнт Пуассона). Так, як всі пружні показники зв’язані між собою, для характеристики порід достатньо знати два з них. Частіше використовують модуль Юнга і коефіцієнт Пуассона.

Акустичні властивості гірських порід достатньо повно характеризуються швидкостями розповсюдження пружних хвиль, питомим хвильовим опором та затуханням пружних коливань.

Зв’язок між швидкостями пружних хвиль та показниками пружності гірських порід – модулем поздовжньої пружності (модулем Юнга), модулем зрушення та коефіцієнтом Пуассона визначаються за виразами:

, м/с;

; ,

де – об’ємна маса породи, кг/м3;   швидкість розповсюдження поздовжньої хвилі, м/с; – швидкість розповсюдження поперечної хвилі, м/с;Е – модуль пружності (модуль Юнга), Па; – модуль зрушення, Па;– коефіцієнт Пуассона

Завдання для виконання роботи

У таблиці 2.1 наведено результати лабораторних випробувань пружних властивостей гірських порід, необхідно визначити основні пружні показники гірських порід.

Кожен студент до табличних значень додає свій № варіанту, і складає аналогічну таблицю зі своїми вихідними даними.

Таблиця 2.1

Визначити

9

Межа міцності на стиснення

кг/см3

8

Коефіцієнт Пуассона

7

Динамічний модуль пружності

Е, Па

6

Питомий хвильовий опір R, Ом

5

Коефіцієнт міцності f.

Дано

4

Об’ємна вага кг/м3

3

Швидкість повздовжньої хвилі

Vp, м/с

2

Максимальне навантаження на зразок Рmax (Н)

1

Діаметр зразка d, мм

30+2 n

* n – номер варіанту

При розрахунках користуються наступними формулами:

  1. Межа міцності на стиснення визначається:

, (кг/см3),

де - площа поперечного перерізу зразка (м2).

,

де d - діаметр зразка (м).

  1. Швидкість поперечної хвилі, знаходять:

, (м/с),

де - швидкість повздовжньої хвилі.

  1. Коефіцієнт Пуассона:

,

  1. Динамічний модуль пружності :

(Па),

де g – прискорення сили ваги, кг/с2

,

де – щільність гірської породи.

5. Питомий хвильовий опір: , Ом

6. Коефіцієнт міцності: ,

де ст – межа міцності на стиснення (кг/см3).

Дані розрахунків заносять до таблиці 2.1.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Дослідження впливу глибини залягання гірських порід на швидкість буріння свердловини

Метою роботи є допомога у формуванні навичок дослідження впливу глибини залягання гірських порід на швидкість буріння свердловини

Гірські породи з пониженням їх залягання змінюють свою щільність. Основними факторами, які впливають на зміну показників щільності гірських порід є зменшення зернистості, тріщинуватості та пористості.

Значні об’ємні напруження, які зі збільшенням глибини залягання порід зростають, приводять до скорочення міжцентренних відстаней між частками, що впливає у свою чергу на підвищення щільності.

Встановлений лінійний зв’язок між швидкостями розповсюдження пружних хвиль і пружними характеристиками гірських порід. При короткочасних, однозначних, динамічних навантаженнях на реальні середовища, які мають місце при сейсмоакустичних методах дослідження масивів гірських порід цей зв’язок залишається тотожнім.

У основу завдання покладена залежність VБ =f(Н), де VБ - швидкість буріння, Н - глибина залягання гірських порід. Швидкість пружної хвилі з пониженням залягання гірської породи підвищується і на кожні 50м зростає на 0,12%, щільність зростає на цьому інтервалі на 0,04%.