1.3. Основні чинники, що заважають розвиткові підприємництва в україні

Основними чинниками, що заважають розвиткові підприємництва, є:

а) відсутність чітко сформульованої через систему правових актів державної політики у сфері підтримки малого підприємництва;

б) збільшення адміністративних бар’єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо);

в) відсутність реальних та дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки;

г) надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності;

д) невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;

д) надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб’єктів господарювання.

Важливою проблемою розвитку підприємницької діяльності є наявність великої кількості нормативних актів, значна частина яких регулює саме підприємницьку діяльність. Проте нормативне регулювання підприємницької діяльності залишається надто складним. Відсутність системності породила багато дублюючих правових норм, закріплених у нормативних актах різної юридичної сили. Нагромадження зайвих регулюючих документів значно ускладнює як початок, так і здійснення підприємницької діяльності.

Економічна ситуація в Україні вимагає ще більшого спрощення та здешевлення процедур реєстрації, реорганізації та ліквідації суб’єктів підприємницької діяльності. Створення законодавчої бази, яка перш за все має на меті забезпечення належних умов для формування сприятливого правового середовища для здійснення підприємницької діяльності, повинно стати підставою для стабільного розвитку підприємництва.

Шляхами вдосконалення правового забезпечення розвитку підприємництва є:

• створення дійових механізмів захисту прав і свобод підприємців;

• гармонізація українського законодавства із законодавством Європейського Союзу та СНД;

• забезпечення законодавчої гарантії незмінності та тривалості державної політики щодо підтримки підприємництва;

• розробка нормативно-правової бази, яка регулює відносини між державою та підприємцями, роботодавцями і найманими пра­цівниками, у тому числі й для забезпечення їх соціального захисту, встановлює норми і правила здійснення підприємницької діяльності, регламентує діяльність органів державної влади, їх посадових осіб щодо виконання ними відповідних повноважень у сфері розвитку малого підприємництва;

• удосконалення функціональної та організаційної структури центральних та місцевих органів виконавчої влади в частині забезпечення розвитку і державної підтримки малого підприємництва.

Системне здійснення практичних заходів у цій сфері повинно забезпечити стабільну нормативно-правову основу для ефективного розвитку підприємницької діяльності. Незмінність єдиних для всіх суб’єктів підприємницької діяльності взаємовідносин протягом тривалого часу є однією з найголовніших умов пожвавлення економічної ситуації в Україні.

1 Світовий досвід розвитку ринкових систем свідчить, що ефективну підприємницьку діяльність здатні здійснювати лише 5—10 % працездатного населення країни.

1 З моменту прийняття до Закону внесено 48 змін і доповнень.

2 Саниахметова Н. А. Предпринимательское право Украины. — Харьков, 1999.

1 Покропивний С. Ф., Колот В. М. Підприємництво: Стратегія, організація, ефективність. — К., 1998.

1 Саниахметова Н. А. Предпринимательское право Украины. — Харьков, 1999.

1 Саниахметова Н. А. Предпринимательское право Украины. — Харьков, 1999.

1 Жилинский С. Е. Предпринимательское право. — М., 1999.

2 Шумпетер Й. А. Теория экономического развития. — М., 1982.

1 Покропивний С. Ф., Колот В. М. Підприємництво: Стратегія, організація, ефективність. — К., 1998.

1 Детальніше державне регулювання підприємницької діяльності розглядається у розд. 5 цього видання.

29