7.Бюджетне обмеження. Вплив ціни і доходу на бюджетну лінію.

^{Бюджетне обмеження споживача визначається його доходом (І) і товарними цінами (Р). Загальні витрати споживача на придбання товарів х і у повинні = використаному з цією метою доходу споживача:. Виразивши відносно у:отримаємо рівняння бюджетної лінії, або бюджетного обмеження, де- вільний член, а- кутовий коефіцієнт. Бюджетна лінія – лінія вільних витрат споживача на придбання різних за товарною структурою товарних наборів, співвідношення товарів в наборах – різне, а витрати – однакові. Всі точки розташовані під бюджетною лінією – неповне використання споживачем наявного доходу, над бюджетною лінією – неможливі з точки зору бюджетних обмежень. Співвідношення товарних цін – відносна ціна, яка показує пропорцію можливої заміни одного товару на ін. Зміна доходу змінює положення точки перетину бюджетної лінії з тією чи ін. віссю координат, тому при одночасній зміні доходу і цін положення бюджетної лінії може залишитися незмінним, якщо зміни доходу і цін відбуваються в одному напрямку; якщо змінюється лише дохід, то відбувається зміщення вгору або вниз паралельно їй самій. При незмінному доході і незмінній ціні одного з товарів б.л. повертається догори або донизу навколо точки перетину її з віссю координат, відображаючи кількість товару, ціна якого залишається незмінною.}

^{Властивості: показує множину можливого вибору споживчих пошуків або товарного набору; має від’ємний кут нахилу, це означає, що для збільшення обсягу споживання одного товару споживач змушений відмовитися від споживання певної кількості іншого, щоб зберегти незмінними витрати на придбання товарного набору; зміна доходу зміщує б.л. паралельно самій собі; зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу.}

8. Криві байдужості, правила їх побудови і властивості

^{На ринку існує множина товарних наборів, серед яких споживач завжди може знайти такі, що характеризуються однаковим рівнем корисності. Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називаєтьсянабором байдужості або картою кривих байдужості. Будь-яка комбінація 2-х товарів може бути показана точкою в системі координат ХУ. Якщо поєднати ці точки, або їх комбінації, що забезпечують однакову корисність, то можна отримати лінію однакових корисностей для споживача, тому крива 1,2,3 – крива байдужості, тому що споживачеві байдуже, який товарний набір обрати 1,2 чи 3. Основні властивості: криві не перетинаються; розташовані далі від початку координат мають вищий рівень корисності; мають від’ємний нахил, вздовж кривої до низу гранична норма заміщення зменшується. MRS=-∂ y/∂x.}

9. Поняття виробничої функції. Гранична норма технологічної заміни.

^{Узагальнену інформацію про взаємозв’язок між витратами виробничих факторів і обсягами випуску продукції у фізичному виразі надає функція виробництва. Вона відображає технічний закон, суть якого в тому, що для кожного рівня технічних знань існує відповідне числове співвідношення виробничих витрат і обсягів продукції. За допомогою цієї функції можна визначити технологічно ефективний спосіб виробництва.}

^{Виробнича функція задає максимальний обсяг випуску , який може виробити фірма для кожної специфічної комбінації вхідних ресурсів. В моделі поведінки фірми для спрощення аналізу розглядаються лише два ресурси для довгострокового періоду – працяі капітал, і тільки один змінний фактор – праця – для короткострокового періоду. Загальний аналітичний вираз виробничої функції можна записати:}

^{або або}

^{Першим, найбільш відомим варіантом виробничої функції була виробнича функція Кобба-Дугласа (1923 р.), яка описує залежність обсягів виробництва від двох факторів – капіталу і праці:}

^{де – коефіцієнт пропорційності або масштабності;– коефіцієнти еластичності виробництва, які характеризують приріст обсягів виробництва при прирості відповідних факторів на 1%.}

^{Зроблені вченими на основі досліджень в обробній промисловості США розрахунки показали, що коефіцієнти функції мають значення:. З цього випливало, що найважливішим фактором виробництва є праця, яка дає приріст виробництва 3/4 проти капіталу, який дає 1/4 приросту, тобто збільшення витрат праці на 1% розширює обсяги виробництва в 3 ра­зи більше, ніж відповідне збільшення капіталу.}

^{Кожна фірма має свою виробничу функцію, яка характеризує технологіч­ний спосіб виробництва, вибраний фірмою. Функція виробництва описує те, що можливо здійснити технічно за умови, що фірма діє ефективно.}

^{За допомогою виробничої функції можна проаналізувати можливості зміни технології за умови збереження досягнутого рівня виробництва. Наприклад, якщо кількість капіталу зменшилась на , то таку саму кількість продукції за той же час можуть виробити додатково залучені у виробництвоодиниць праці:}

^.

^{Показник, що визначає пропорції заміни факторів виробництва, називається граничною нормою технологічної заміни – .}

^{Гранична норма технологічної заміни показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого фактора.}

^{Відповідно, –гранична норма заміни праці капіталом – показує скільки одиниць капіталу може замінити одиницю праці; – гранична норма заміни капіталу працею – показує скільки одиниць праці може замінити одиницю капіталу. Гранична норма технологічної заміни завжди є величиною від’ємною. Зберегти певний рівень виробництва за нової технології можна лише тоді, коли збільшення одного фактора буде супроводжуватись відповідним зменшенням іншого, і навпаки, тобто величини і завжди мають протилежні знаки, а ізокванта має від’ємний нахил.}

^{Величина граничної норми технологічної заміни залежить від співвідношення граничних продуктивностей факторів виробництва. Зміна капіталу на призводить до зміни обсягу виробництва на величину, а зміна праці надає зміну обсягу випуску на. У випадку фіксованого рівня виробництва необхідно, щоб втрата продукції від зменшення кількості робітників компенсувалась приростом продукції від збільшення застосування капіталу, і навпаки, тобто повинна виконуватись рівність: або, або.}

^{Звідси гранична норма технологічної заміни праці капіталом:}

^,

^{або гранична норма технологічної заміни капіталу працею:}

^{, тобто .}

^{Динаміка граничної норми технологічної заміни при зміні технологічного способу виробництва зазнає впливу закону спадної віддачі: в міру насичення виробництва будь-яким фактором його гранична продуктивність спадає. Ця тенденція отримала назву закону зниження граничної норми технологічної заміни: зі збільшенням застосування у виробництві будь-якого фактора гранична норма технологічної заміни одиниці цього фактора іншим знижується, і навпаки.}