4.4. Способи здійснення міжнародних платежів.

Перекази за кордон можуть бути здійснені різними способами: письмово, поштою, телеграфом, телетайпом, через міжбанківські системи комунікацій тощо. Для письмових переказів є рекомендовані Міжнародною торговою палатою особливі типові формуляри, складені багатьма мовами. За змістом вони нагадують перекази всередині країни, оскільки тут також повинні бути зазначені замовник, бенефіціар з його даними про рахунок, грошова сума і причина платежу.

Механізм платежів поштовими переказами.

Досить поширеним до останнього десятиліття видом переказів у міжнародній торгівлі був поштовий переказ, який являє собою письмове платіжне доручення, що надсилається одним банком іншому, підписане відповідною посадовою особою і є вказівкою іншому банку виплатити зазначену суму коштів вказаному бенефіціарові (або за розпорядженням вказаного бенефіціара). Поштовий переказ посилається банком, який видав розпорядження, у закордонний банк авіапоштою. На відміну від банківської тратти поштовий переказ висилається самим банком іншому банкові, а не клієнтом банку закордонному постачальникові.

Оскільки поштовий переказ надсилається авіапоштою, це швидкіший метод платежу, ніж банківська тратта. Однак, завжди існує ризик, що інструкції будуть затримані чи загублеігі. Крім того, за останні роки листи-розпорядження практично втратили своє значення через недостатню надійність, а також у зв’язку з досить високими затратами на обробку. На них припадає не більше 4% загального числа платіжних доручень.

В умовах розвитку систем телекомунікацій поштовий переказ поступово поступається прогресивнішим і сучаснішим способам платежів, зокрема телеграфному переказу, телексу.

Механізм платежів телеграфними переказами.

Процедура перевірки телеграфних переказів така ж сама, що й поштових переказів, тільки інструкції висилаються телеграфом або телексом, а не авіапоштою. Тому телеграфні перекази обходяться дещо дорожче клієнтові банка-платника, але вони прискорюють платежі.

Ще одна перевага телеграфного переказу перед поштовим полягає у тому, що не існує небезпеки затримки чи загублення інструкції на пошті. Однак, дуже важливо перевірити вірогідність цих інструкцій. На відміну від інструкції поштового переказу вірогідність інструкції телеграфного переказу неможливо встановити за допомогою перевірки підпису; це роблять за допомогою «контрольного ключа» або «кодового слова» - спеціального цифрового кода, по якому банк-кореспондені ідентифікує відправника даного повідомлення, а також суму платежу, найменування валюти, дату відправлення та ін., вказані у цьому повідомленні.

1 При обговоренні переваг та недоліків припускається, що акредитив є безвідзивним, бо ця форма є найпоширенішою.