Л і т е р а т у р а:

[1 т.2; 2 с.25-28, с.45-53; 3 с.61-107; 4 с.61-65, 90-99; 5 с.25-64; 6 с. 55-66; 7 с.21-27, 42-49; 8 с. 71-82, 99-105; 9 с.64-78; 10 гл.3; 10-1 с.134-140; 12 с.150-186]

Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства (2 год.)

Заняття проводяться у формі семінару-дискусії.

Мета заняття – уяснити економічну сутність підприємства як суб’єкту ринку та виробничо-ринкової системи, визначити його роль у встановленні ринкової рівноваги.

Завдання заняття – визначити основні елементи підприємства як виробничо-ринкової системи; визначити особливості коротко- та довгострокового періодів, розглянути сутність технологічної та економічної ефективності виробництва, виробничої функції, витрат виробництва, виторгу, прибутку.

Програмні питання

1. Підприємство як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова система.

2. Підприємство як центр прийняття рішень.

3. Найважливіші параметри підприємства як мікроекономічної моделі.

Питання для обговорення

1. Які фактори виробництва споживаються у процесі виробництва?

2. Які аспекти раціоналізації факторів виробництва ви знаєте?

3. Надати характеристику умови, в яких функціонують підприємства.

4. Які показники показують вплив зміни обсягів використання одного з факторів виробництва на результат виробництва?

5. Чому приватизація державного майна в Україні супроводжується падінням суспільного виробництва?

Тестові завдання:

Визначте єдину правильну відповідь:

1. У короткостроковому періоді:

а) виробничі потужності залишаються незмінними;

б) виробники можуть збільшити обсяг випуску тільки за рахунок більш інтенсивного використання наявних виробничих потужностей;

в) обсяги принаймні одного з ресурсів неможливо змінити;

г) всі відповіді правильні.

2. Довгостроковий період функціонування фірми – це:

а) найтриваліший цикл роботи підприємства;

б) максимально можливий період функціонування фірми в даній галузі;

в) час, необхідний для зміни всіх залучених ресурсів;

г) часовий інтервал, протягом якого фірма може отримувати економічний прибуток.

3. Технологічно ефективним є спосіб виробництва, який:

а) максимізує прибуток фірми;

б) максимізує обсяг випуску за використання точно визначеного обсягу ресурсів;

в) мінімізує витрати виробництва і одночасно максимізує прибуток фірми;

г) мінімізує збитки фірми.

4. Виробнича функція показує:

а) витрати, які забезпечують той чи інший обсяг випуску;

б) найбільш вигідний для фірми обсяг випуску за даних цін ресурсів;

в) максимальну кількість продукту, яку можна одержати, використовуючи різні сполучення заданих ресурсів;

г) мінімальну кількість продукції, яку можна одержати використовуючи певну кількість ресурсів.

5. Граничний продукт змінного фактора – це:

а) відношення сукупного обсягу випуску продукції до затрат змінного фактора;

б) додатковий продукт, одержаний від застосування додаткової одиниці змінного фактора;

в) кількість продукції, виробленої на одиницю затрат змінного фактора;

г) відношення продуктивності праці до обсягу випуску.

6. Середній продукт змінного фактора набуває максимального значення коли:

а) сукупний продукт змінного фактора є максимальним;

б) граничний продукт змінного фактора є максимальним;

в) граничний продукт змінного фактора дорівнює нулю;

г) він дорівнює граничному продукту.