- •Алгоритм дій працівників овс на початку досудового розслідування
- •Звернення до правоохоронного органу громадянина з заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення
- •Надходження поштовою кореспонденцією до правоохоронного органу заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення
- •Безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення
- •Безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення під час роботи в складі слідчо-оперативної групи
- •Процесуальний порядок, організація та тактика проведення огляду місця події
- •Алгоритм дій працівників овс при здійсненні заходів забезпечення кримінального провадження (розділ 2 проекту кпк України)
- •Застосування заходів забезпечення кримінального провадження
- •Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Запобіжні заходи, затримання особи
- •Алгоритм дій працівників овс при підготовці та проведенні слідчих (розшукових) дій (розділ 3, глава 20)
- •Клопотання про залучення захисника до окремої процесуальної дії. Постанова про залучення захисника до окремої процесуальної дії (ст. 53).
- •Постанова про заборону потерпілому, підозрюваному використовувати технічні засоби при проведенні окремих слідчих дій (п.11, ч.3, ст.42; п.12, ч.1, ст. 56)
- •Повідомлення про проведення процесуальної дії чи прийняття рішення (ст.111)
- •Постанова про відмову в задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій (ст.Ст. 93, 220).
- •Допит свідка (ст. 224)
- •Допит потерпілого (ст. 224)
- •Допит підозрюваного (ст. 224)
- •Допит обвинуваченого
- •Допит неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого)
- •Проведення одночасного допиту декількох осіб (ч.9, ст.224)
- •Пред'явлення особи для впізнання (ст. 228).
- •Пред'явлення речей для впізнання (ст. 229).
- •Впізнання трупа (ст. 230).
- •Впізнання (ст. 231).
- •Проведення допиту у режимі відео конференції. Проведення впізнання у режимі відео конференції (ст.232)
- •Клопотання про обшук (ст.234)
- •Проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст.233)
- •Обшук (ст.234)
- •Огляду (ст.237)
- •Огляд трупа (ст.238)
- •Огляд трупа пов'язаний з ексгумацією (ст. 239)
- •Огляду транспортного засобу
- •Слідчий експеримент (ст. 240)
- •Освідування особи (ст.241)
- •Огляду місця дорожньо-транспортної пригоди
- •Огляд місця наїзду на пішохода, велосипедиста чи перешкоду.
- •Огляд місця зіткнення та перекидання транспортних засобів
- •Огляд предметів (речей та документів). Тимчасовий доступ до речей та документів. Тимчасове вилучення майна. Арешт майна
- •Алгоритм дій працівників овс при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій (розділ 3, глава 21)
- •Доручення на проведення негласних слідчих дій
- •Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
- •Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
- •Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
- •Спостереження за особою, річчю або місцем
- •Аудіо-, відеоконтроль місця
- •Контроль за вчиненням злочину
- •Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
- •Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді
- •Алгоритм дій працівників овс при призначенні експертиз в досудовому провадженні (розділ 1, глава 4, параграф 5)
- •Підстави проведення експертизи
- •Алгоритм дій працівників овс при повідомленні особі про підозру, зупиненні та закінченні досудового розслідування (розділ 3, глави 22, 23, 24)
- •Зупинення досудового розслідування (ст. 280 кпк України)
- •З розшуку підозрюваного (ст. 281 кпк України)
- •Відновлення досудового розслідування (ст. 282 кпк України)
- •Закриття кримінального провадження (ст. 283 та ст. 284 кпк України)
- •Алгоритм дій працівників овс на завершальному етапі досудового розслідування
- •Обвинувальний акт (ст. 291)
- •Розписка про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (ст. 291)
- •Розписка про отримання копії цивільного позову (ст. 291)
- •Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 292)
- •Клопотання про продовження строку досудового розслідування (ст. 295)
- •Повідомлення про закінчення досудового розслідування (ст.290)
- •Клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (ст. 290)
- •Протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (ст. 290)
- •Алгоритм дій працівників овс під час міжнародного співробітництва по кримінальним провадженням
Допит обвинуваченого
Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, визначеному статтями 291-293 КПК. Сам обвинувальний акт складає слідчий і подає його на затвердження прокуророві. До обвинувального акту додається крім інших документів розписка підозрюваного про отримання його копії. Слід вказати, що слідчий в принципі не допитує обвинуваченого , а сам допит може проводитися лише в суді.
Обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює повідомлення. Якщо до обвинувального акту, який направляється в суд, потрібна розписка особи про отримання його копії, то таку пам’ятку вручає слідчий.
Обвинувачений має право на захист, який в першу чергу полягає у можливості користуватися кваліфікованою правовою допомогою захисника, обраного ним або призначеного (ст. 20 КПК).
Обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом із дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування.
Якщо обвинувачений не володіє чи недостатньо володіє державною мовою, йому забезпечується право користуватися послугам перекладача (ст. 29 КПК).
Обвинувачений має право не говорити нічого з приводу обвнувачення і в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також давати показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати.
Якщо обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в допиті разом із ним залучається його законний представник (ст. 44 КПК).
Допит неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого)
Малолітньою вважається особа, якій на момент вчинення злочину не виповнилося 14 р., а неповнолітньою – 18-ти років. Вік особи повинні підтверджувати відповідні документи (свідоцтво про народження, паспорт).
При підготовці до проведення допиту неповнолітніх підозрюваних (обвинувачених) слідчому варто пам’ятати, що:
- їх допит проводиться в присутності законного представника, педагога або психолога;
- факт неповноліття є підставою для обов’язкової участі захисника під час допиту.
Безпосередньо перед початком допиту неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) слідчому потрібно:
1) пам’ятати, що їх допит в цілому повинен тривати не більше 2 годин на день, а через 1 годину необхідно зробити перерву;
2) перед допитом законному представнику, педагогу або психологу роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань чи ставити запитання. Про це необхідно зробити відповідний запис у протоколі допиту.
При підготовці до проведення допиту неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) слідчий повинен визначити:
1) час проведення допиту;
2) місце проведення допиту;
3) спосіб виклику на допит;
4) спосіб повідомлення про проведення допиту його захисника, законного представника, педагога чи психолога, а також інших зацікавлених осіб;
5) необхідність застосування фотознімання, аудіо- чи відеозапису та потребу залучення у зв’язку з цим спеціаліста. Рішення про фіксацію допиту технічними засобами приймає особа, яка буде його проводити (ст. 107 КПК).
Час проведення допиту неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) слід планувати з урахуванням того, що він повинен проводитися у період з 6 год. до 22 год. (крім випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного). Такий допит не може тривати більше 2 год. на день. Слід також передбачати перерви через 1 год. його проведення.
Допит неповнолітнього підозрюваного проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням особи, яку мають допитати (за місцем роботи, навчання, лікування, проживання) чи за місцем її утримання. Якщо допит проводиться за місцем роботи чи навчання, то він проводитися з відома керівника відповідної установи. Якщо за місцем лікування – з дозволу лікаря. Якщо за місцем проживання – з письмової згоди допитуваної особи. Відповідний запис про це роблять у протоколі допиту. Для проведення допиту підозрюваного за місцем утримання (ІТТ, СІЗО) слідчий повинен підготувати відповідну вимогу.
Повістка про виклик неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) на допит здійснюється шляхом вручення її батьку, матері, усиновлювачу або законному представникові. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, коли це обумовлено обставинами кримінального провадження.
Якщо неповнолітній підозрюваний (обвинувачений), викликаний на допит у встановленому Кодексом порядку, не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосований привід (ст. ст. 139,140 КПК).
Допит неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) може проводитися за клопотанням сторони, що приймає участь у кримінальному процесі. Якщо допит проводиться з ініціативи сторони, то вона має право бути присутньою під час її проведення, висловлювати свої пропозиції та зауваження щодо порядку його проведення, а також вимагати від слідчого дотримуватись вимог Кодексу, що ставляться до проведення допиту. Пропозиції та зауваження є обов’язковими для врахування слідчим (крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать вимога Кодексу або явно не відповідають меті проведення слідчої (розшукової) дії).
Участь понятих під час проведення допиту Кодексом не передбачена, однак вони можуть бути залучені, якщо слідчий вважатиме це за доцільне.
Після того, як неповнолітній підозрюваний (обвинувачений) з’явиться за викликом для проведення допиту, слідчий діє наступним чином:
1) встановлює особу викликаного на допит неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого);
2) встановлює особу законного представника, педагога або психолога;
3) роз’яснює під підпис неповнолітньому підозрюваному (обвинуваченому) його права та обов’язки (статті 18, 20, 29, 42, 44, 52 КПК) і зробити про це відповідний запис у вступній частині протоколу допиту. Право на захист доцільно роз’яснити окремо;
4) роз’яснює права та обов’язки законному представнику, педагогу або психологу;
5) роз’яснює порядок проведення допиту та оголошує у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюють (обвинувачують) неповнолітнього;
6) дає можливість неповнолітньому підозрюваному (обвинуваченому) конфіденційно поспілкуватися із законним представником, захисником;
7) повідомляє неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) та інших учасників допиту про застосування технічних засобів фіксації. Про таке повідомлення робиться відповідний запис в протоколі, а також вказується у протоколі характеристику технічного засобу фіксації та носіїв інформації, які при цьому застосовуються, та порядок їх використання);
8) безпосередньо проводить допит. Слід мати на увазі, що за бажанням підозрюваний (обвинувачений) має право викласти свої покази власноручно, а також використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті. Через 1 годину допиту неповнолітнього підозрюваного необхідно робити перерву на відпочинок, про що робиться відповідна відмітка в протоколі допиту;
9) якщо неповнолітній підозрюваний (обвинувачений) під час допиту заявляє про відмову відповідати на запитання чи давати показання, слідчий, який проводить допит, зобов’язаний його одразу припинити;
10) надає можливість захисникові, законному представникові (педагогу чи психологу) або особі, за клопотанням якої проводиться допит, задати запитання неповнолітньому підозрюваному (обвинуваченому);
11) оформити протокол допиту неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) відповідно до вимог ст. 104 КПК. Він оформляється слідчим, який проводить допит, під час його проведення або безпосередньо після його закінчення Див. додаток № 12;
12) якщо здійснювався запис допиту неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) за допомогою технічних засобів, то слід пам’ятати, що текст показань може не вноситись до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників цієї процесуальної дії не наполягає на цьому. В такому випадку в описовій частині протоколу допиту зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього (ч. 2 ст. 104 КПК);
13) ознайомити учасників з текстом протоколу та зробити про це відповідний запис у протоколі. Запитання, зауваження і доповнення учасників допиту зазначаються перед підписами. Протокол підписуються усі учасники, які брали участь у проведенні допиту. Якщо неповнолітній підозрюваний (обвинувачений) через фізичні вади не може особисто підписати протокол, то його захисник своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання підозрюваним. Якщо підозрюваний відмовився підписати протокол, то про це слідчий зазначає у протоколі. Підозрюваному надається право дати письмове пояснення про причини такої відмови, які заносяться в протокол. Факт відмови підозрюваного від підпису засвідчує своїм підписом його захисник;
14) стенограма, аудіо- чи відеозапис допиту неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) надається для ознайомлення учасникам допиту та про це робиться відповідний запис у протоколі допиту перед підписами його учасників. Після допиту вони належним чином упаковуються, підписуються слідчим та іншими особами, що брали участь у їх виготовленні. У матеріалах кримінальної справи повинен зберігатися оригінальний примірник технічних носіїв інформації зафіксованого допиту свідка, а резервні копії зберігаються окремо.
Безпосередньо додатковий допит осіб із різним процесуальним статусом у КПК не регламентується. У зв’язку з цим можна зробити висновок, що він проводиться за загальними правилами допиту.
Різниця полягає в тому, що в такому протоколі не вказуються усі анкетні дані допитуваного (вказується П.І.П. та дата народження), а також предметом такого допиту є з’ясування тих обставин, які не були відомі слідчому на момент проведення первинного допиту та уточнення тих даних, що були отримані під час первинного допиту.