- •1. Предмет і метод загальної теорії д і п
- •2.Функції теорії держави і права
- •3.Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права.
- •5.Поняття та ознаки держави.
- •7. Загальна характеристика Конституції України 1996 р.
- •11. Поняття та класифікація функцій держави
- •12.Внутрішні функції держави: поняття і зміст.
- •13.Зовнішні функції держави: поняття та зміст
- •14.Форми та методи здійснення функцій держави.
- •15.Поняття та елементи форми держави.
- •16.Типи держав: формаційний та цивілізаційний підходи.
- •17.Поняття та види форми правління.
- •18 Поняття та види форми державного устрою.
- •21.Механізм держави: поняття, ознаки та принципи діяльності.
- •23. Принципи організації та функціонування апарату держави
- •24 Поняття та ознаки органів держави
- •25 Види органів держави.
- •28 Співвідношення правової держави та громадянського суспільства.
- •29 Доктрина держави загального добробуту
- •31. Основні положення теорії плюралістичної демократії.
- •32 Теорія елітарної демократії
- •33 Поняття та види дисципліни
- •35. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні
- •36.Принципи права, їх види та характеристика.
- •38 Аксіологічне праворозуміння
- •39 Поняття та структура суб'єктивного права
- •40 Поняття і види соціальних норм, їх основні властивості
- •41 Види норм права
- •42.Структура норми права
- •43 Норма права і стаття нормативно-правового акту (аспекти співвідношення).
- •44 Співвідношення норм права з нормами моралі.
- •45 Право, економіка, політика: взаємозв'язок і взаємодія.
- •46.Поняття та характеристика елементів системи права.
- •47 Поняття та структура системи законодавства.
- •50.Суб'єкти та види правотворчості. Законодавча ініціатива.
- •51 Принципи та стадії правотворчого процесу
- •52 Поняття і види форм /джерел/ права.
- •64.Поняття і види тлумачення норм прана за суб'єктами
- •54 Закон та його види.
- •55 Підзаконні нормативно-правові акти: поняття та класифікація.
- •57 Дія нормативно-правових актів у часі
- •58 Поняття та форми реалізації норм права.
- •59 Застосування норм прана як особлива форма їх реалізації.
- •60 Стадії застосування норм прана
- •61 Вимоги щодо правильного застосування норм права
- •62 Поняття та види правозастосовчих актів
- •65 Способи тлумачення норм права
- •66 Тлумачення норм права за обсягом
- •67 Акти тлумачення права, їх види
- •68 Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення.
- •69.Поняття та види правовідносин.
- •82.Поняття, ознаки та функції юридичної відповідальності.
- •90.Правова культура: поняття та характеристика структурних елементів.
- •70 Структура правовідносин
- •71 Зміст правовідносин
- •72.Об'єкти правовідносин: поняття, види
64.Поняття і види тлумачення норм прана за суб'єктами
За суб'єктами:
1) Офіційне - здійснюється уповноваженими на це органами держави та має обов'язковий характер в процесі застосування права.
В свою чергу офіційне тлумачення поділяється, в залежності від суб'єктів, на:
• Аутентичне, що здійснюється органом, який прийняв акт;
• Легальне - засноване на спеціальному дозволі держави на тлумачення. Загальнообов'язкове тлумачення змісту дає орган, який дану норму не встановлював, але відповідним чином на це уповноважений;
• Нормативне, що є обов'язковим в процесів вирішення всіх справ даного виду (Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах.);
• Казуальне, що є обов'язковим при розгляді конкретної справи.
2) Неофіційне тлумачення - здійснюється посадовими та фізичними особами, які не мають права на офіційне тлумачення і є необов'язковим для органів, що застосовують норми. Існує у двох різновидах:
• Доктринальне, що визначається як науковий аналіз статей закону (науково-практичні коментарі);
• Повсякденне, що здійснюється в процесі адвокатської практики, консультування та громадянами.
54 Закон та його види.
Закон - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається вищим представницьким органом влади чи референдумом в порядку законодавчого процесу і регламентує найбільш важливі сфери життєдіяльності суспільства.
ОЗНАКИ:
1. Це нормативно-правовий акт, що має вищу юридичну силу, тобто інші нормативні акти приймаються на основі, у відповідності та на виконання закону.
2. Приймається в рамках законодавчого процесу;
3. Приймається особливими суб'єктами;
4. Охороняється державою в особливому порядку;
5. Регламентує найважливіші сфери життєдіяльності суспільства;
6. Конкретизується підзаконними актами.
Закони класифікують за двома критеріями.
І. За юридичною силою:
• Конституційні - це Конституція, закони, які вносять зміни та доповнення до неї, а також закони, безпосередньо передбачені текстом Конституції. Ці закони приймаються парламентом, кваліфікованою більшістю (2/3) голосів від конституційної кількості депутатів;
• Звичайні закони - це нормативні акти, що приймаються парламентом простою більшістю голосів від присутніх депутатів.
ІІ. За способом прийняття:
• Поточні закони - приймаються відповідно до плану законотворчих робіт;
• Надзвичайні - приймаються в екстремальних ситуаціях.
55 Підзаконні нормативно-правові акти: поняття та класифікація.
Підзаконний нормативний акт - це документ компетентного органу держави, що прийнятий на основі, у відповідності і на виконання закону.
ОЗНАКИ:
1. Це документ, що приймається державою в рамках повноважень її органів;
2. Це документ, що приймається на основі закону, тобто не може регулювати відносини, які не отримали законодавчого закріплення;
3. Це акт, що приймається у відповідності до закону, тобто не може йому протирічити;
4. Це акт, що приймається на виконання закону, тобто конкретизує його положення;
5. Має спрощений порядок відміни.
В залежності від юридичної сили підзаконні акти поділяють на:
1) Загальні - ті, що приймаються органами загальної компетенції та поширюються на територію всієї держави (Постанови ВР, Постанови ВР Республіки Крим, Укази Президента, Постанови, Рішення та Накази Уряду).
2) Відомчі акти - документи, які приймаються центральної виконавчої влади та регламентують відносини в певній сфері життєдіяльності суспільства (акти міністерств, відомств та державних комітетів).
3) Місцеві акти - документи, які приймаються місцевими органами управління та поширюються на територію адміністративної одиниці (акти державних адміністрацій).
4) Локальні акти - документи, які приймаються адміністрацією підприємств, установ та організацій і регламентують порядок діяльності цих структур (правила внутрішнього розпорядку, статути).
56 Дія нормативно-правових актів у просторі та по колу осіб.
Види законів у дії за колом осіб:
1. Загальні — розраховані на все населення. Низка законів, насамперед кримінальних, поширюються на громадян держави незалежно від місця їх перебування (за кордоном);
2. Спеціальні — розраховані на певне коло осіб. Одні закони поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб'єктів, інші — лише на конкретну категорію осіб (пенсіонерів, військовослужбовців, лікарів, вчителів тощо), їх дія в просторі та за колом осіб не збігається.
Іноземні громадяни і особи без громадянства порівняні в правах і обов'язках із громадянами держави за деякими винятками, їм не надаються окремі права і на них не покладаються певні обов'язки: обирати і бути обраними до державних органів країни, бути суддями, перебувати на службі в збройних силах (див. ст. 24 Закону України від 1 лютого 1994 р. «Про правовий статус іноземців» та ін.).
3. Виняткові — роблять винятки з загальних і спеціальних. Глави держав і урядів, співробітники дипломатичних і консульських представництв, деякі інші іноземні громадяни (члени екіпажів військових кораблів, військовослужбовці військових частин та ін.), що знаходяться на території невласної держави, наділені імунітетом -- дипломатичним, консульським та ін. Ці особи користуються особистою недоторканністю. Вони звільняються від юрисдикції держави перебування у питаннях, пов 'язаних із їх службовою діяльністю.
Так, працівники дипломатичних представництв мають дипломатичні імунітети (виключення із сфери дії юрисдикції країни перебування; незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених національним правом) і дипломатичні привілеї (особисті пільги, переваги). Дипломатичні агенти та їх житла є недоторканними. Вони звільняються від кримінальної, адміністративної, цивільної і будь-якої іншої відповідальності перед державними органами країни перебування щодо службової діяльності. Мають фіскальний (податковий) імунітет, а також право на безмитне провезення багажу і звільнення від його огляду та ін. Дипломатичних агентів можна об'явити персоною нон-гра-та, але до них не можуть бути застосовані заходи відповідальності та інші заходи державного примусу.