Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин

Характеристики		Причіпні гармати				Самохідні гармати				Міномети				Бойова машина БМ-21 9К51 «Град»
		122-мм Д-30		152-мм Д-20		122-мм 2С1 «Гвоздика»		152-мм 2С3 «Акація»		82-мм БМ-37		120-мм ПМ-38
Найбільша дальність стрільби, км	15,3		17,4		15,2		17,3		3,04		5,7		20,4
Дальність прямого пострілу, м	780		920		780		920		-		-		-
Швидкострільність, постр./хв.	6-8		5-6		4-6		3		15		6-15		40
Боєкомплект, од.	80		60		80		60		120		80		120
Типи боєприпасів	ОФ, К, А, Ш, Д, С		ОФ, К, Ш, С, Кас, Кр		ОФ, К, А, Ш, Д, С		ОФ, К, Ш, С, Кас, Кр		ОФ		ОФ, З, Д, С		ОФ, З
Час переведення із похідного стану в бойовий, хв.	1,5-2,5		2-2,5		2		1		1,5		1,5		3
Екіпаж (обслуга), чол.	(6)		(8)		4		4 (6)		(5)		(6)		(6)
Максимальна швидкість, км/год.	60		60		60		60		60		60		75

2. Можливі завдання артилерії

При ураженні цілі (слайд 56) залежно від її характеру, важливості і умов бойової обстановки завданнями стрільби артилерійських підрозділів можуть бути:

• знищення;

• руйнування;

• придушення ;

• виснаження.

1. Знищення цілі — нанесення цілі таких втрат (пошкоджень), при яких вона повністю втрачає свою боєздатність. Імовірність ураження окремих цілей складає 0,7…0,9 або математичне очікування кількості ураження цілей із складу групової цілі 50…60%.

2. Зруйнування цілі — доведення цілі до непридатного стану для подальшого використання.

3. Придушення цілі — нанесення цілі втрат (пошкоджень) та створенні таких умов, за яких вона тимчасово позбавляється боєздатності, обмежується її маневр або порушується управління. Математичне очікування числа уражених цілей до 30%.

4. Виснаження — морально-психологічний вплив на живу силу противника веденням турбуючого вогню обмеженою кількістю гармат і боєприпасів у визначений час.

3. Види вогню артилерії

Підчас вогневого ураження противника артилерійські підрозділи самостійно застосовують такі види вогню (слайд 57):

• дивізіон:

• зосереджений вогонь (ЗВ);

• послідовне зосередження вогню (ПЗВ);

• одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ);

• одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ);

• може брати участь:

• у зосередженому і загороджувальному вогні артилерійської групи;

• у масованому вогні артилерії з'єднання;

• в рухомій вогневій зоні;

• у вогневому валу;

• в послідовному зосередженні вогню,

• батарея, взвод або гармата (міномет, бойова машина, установка ПТРК) — вогонь по окремій цілі.

1. Вогонь по окремій цілі (слайд 58) — вогонь батареї, взводу або гармати (міномета, бойової машини, установки ПТРК), що ведеться самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою.

2. Зосереджений вогонь (ЗВ) — вогонь, що ведеться декількома батареями по одній цілі.

3. Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ) — суцільна вогнева завіса, що створюється перед фронтом противника, що атакує (контратакує).

Одинарний НЗВ застосовується з метою відбиття атак (контратак) піхоти противника і відсічі її від танків, прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків та рубежів розгортання для контратак. Для ведення НЗВ залучають гармати і міномети всіх калібрів.

Ширина ділянки НЗВ призначається із розрахунку не більше 50 м на гармату. Не ближче 300...400 м від своїх військ призначають рубежі НЗВ, яким присвоюють умовні найменування за назвою дерев, наприклад «Дуб», «Калина» та інші.

Стрільба ведеться осколочно-фугасними снарядами з ударним підривником при установці на осколочну дію, снарядами з радіопідривником, касетними снарядами осколкової дії, а для відбиття атак (контратак) піхоти, крім того, і снарядами з дистанційною трубкою.

НЗВ вогонь відкривається в момент підходу піхоти і танків до рубежу НЗВ і ведеться до того часу, поки піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку (контратаку). Якщо піхота противника залягла, то вона уражається серіями швидкого вогню по 2-4 снаряди на гармату до виконання вогневого завдання.

4. Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РВЗ) — суцільна вогнева завіса, що створюється на одному рубежі на шляху руху танків, БМП, БТР противника і послідовно переноситься на призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БТР, БМП ] із зони вогню. Для ведення РЗВ залучають артилерію калібру 100 мм і більше.

Перший (дальній) рубіж РЗВ призначають на очікуваному рубежі, на якому розгортається противник у бойовий порядок (на віддаленні 1000...2000 м від переднього краю).

Відстань між рубежами РЗВ залежно від швидкості руху противника та умов спостереження може складати 400...600 м, а відстань до ближнього рубежу РЗВ від своїх військ — 300...400 м. Ширина батарейної (дивізійної) ділянки РЗВ призначається із розрахунку не більше 25 м на гармату. Рубежам на кожному танконебезпечному напрямку присвоюють загальне найменування за назвами хижих звірів, наприклад «Вовк», «Тигр», «Барс» тощо, а кожному рубежу, починаючи з дальнього, — свій порядковий номер, наприклад: «Тигр-1», «Тигр-2» тощо.

Рубежі загороджувального вогню призначаються на ділянках місцевості, що спостерігаються з наземних спостережних пунктів.

Дивізіону на рубежі загороджувального вогню призначається ділянка, яка поділяється на батарейні ділянки. Місце кожної батареї в дивізіонній ділянці командир дивізіону встановлює заздалегідь.

Одинарний РЗВ починають вести у момент підходу головних танків, МП, БТР до першого рубежу і ведуть до виходу їх основної маси із зони розривів, після чого, за командою командира дивізіону, вогонь переносять на наступний рубіж.

Стрільбу по танках ведуть осколочно-фугасними снарядами з ударним підривником з установкою на фугасну і осколкову дію (приблизно рівними частинами), а по БМП та БТР — снарядами з радіо-, дистанційним або ударним підривником з установкою на осколкову дію.

5. До супроводжувального вогню (слайд 58) відноситься:

• послідовне зосередження вогню (ПЗВ);

• вогневий вал (ВВ);

• рухома вогнева зона (РВЗ).

• Послідовне зосередження вогню застосовується при вогневій підтримці атаки.

Рубежі ПЗВ призначаються з урахуванням побудови оборони противника через 300...600 м. Рубежам ПЗВ надають номери, починаючи з ближнього, та умовні найменування за назвами хижих звірів, наприклад «Лев» (перший рубіж), «Тигр» (другий рубіж), «Вовк» (третій рубіж) тощо.

На рубежі ПЗВ дивізіону призначають для ураження 2…3 окремі цілі або одну групову ціль, розмірами не більше 6 га для 18-гарматних дивізіонів (гармати до 100-мм включно і міномети всіх калібрів), та не більше 9 га для 18-гарматних дивізіонів калібру більше 100 мм.

Батарея веде вогонь у складі дивізіону або самостійно. Під час самостійного ведення вогню батареї призначають ціль, розміри якої не повинні перевищувати (для 6-гарматної батареї) для зазначених калібрів 2 та 3 га відповідно.

• Вогневий вал застосовують при вогневій підтримці атаки. Він ведеться по основних і проміжних рубежах.

Основні рубежі вогневого валу призначають через 300...600 м один від одного, а проміжні — між основними через 150...200 м. Перший рубіж вогневого валу призначають, як правило, по передньому краю противника. Основним рубежам вогневого валу надають номери, починаючи з ближнього, і умовні найменування за назвами хижих звірів, наприклад «Барс» (перший основний рубіж), «Лисиця» (другий основний рубіж) тощо.

Проміжні рубежі нумерують окремо від основних, починаючи з ближнього, та іменують: 1-й проміжний, 2-й проміжний тощо.

На рубежі вогневого валу дивізіону призначають одну ділянку, яка ділиться на батарейні ділянки. Ширину дивізіонної (батарейної) ділянки визначають розрахунком так, щоб на одну гармату припадало не більше: 15м — для гармат калібру до 100 мм включно і мінометів; 25 м — для гармат калібру більше 100 мм.

• Рухома вогнева зона (РВЗ) створюється веденням вогню одночасно на трьох...п'яти рубежах, віддалених на 150...200 м один від одного. Дивізіону на рубежі РВЗ, по якій він веде вогонь, призначають ділянку, що дорівнює фронту наступу батальйону на ділянці прориву. Дивізійні ділянки РВЗ ділять на батарейні за кількістю батарей в дивізіоні.

6. Масований вогонь ведеться одночасно всією або більшою частиною артилерії по угрупованню противника із завданням рішучого ураження в стислий термін одного або декількох важливих об'єктів (цілей).

4. Об'єкти і цілі для ураження вогнем артилерії

Об'єктами і цілями для ураження вогнем артилерії механізованих підрозділів і частин звичайно є

• взводні опорні пункти;

• мінометні взводи;

• командно-спостережні пункти противника;

• радіолокаційні станції;

• роти в районах зосередження та на марші.

5. Вогневі можливості артилерії

Вогневі можливості артилерії щодо ураження об'єктів противника вогнем із закритих вогневих позицій визначаються:

• характером цілей та прийнятою щільністю їх ураження;

• кількістю гармат і мінометів, що є в наявності;

• кількістю та якістю наявних боєприпасів;

• часом, протягом якого повинні бути вирішені завдання.

Кількість снарядів і мін, які потрібні для виконання вогневого завдання, залежить від (слайд 61):

• кількості гармат і мінометів, які є в роті (батальйоні) та додані;

• тривалості вогневої підготовки;

• режиму вогню для кожної артилерійської системи.

Розділивши отриману кількість снарядів і мін на середню норму витрат боєприпасів, отримують кількість об'єктів, які можливо придушити (знищити) за час артилерійської підготовки атаки (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Можливості артилерії щодо ураження об’єктів противника (слайд 61)

Назва вогневих засобів	Кількість снарядів (мін) на одну гармату (міномет) (по режиму вогню), од.	Кількість гармат (мінометів), од.	Всього снарядів (мін), од.	Можлива кількість типових об’єктів ураження
				ВОП	мін. взвод	КСП	РЛС
Штатні і додані: 120-мм міномет 122-мм СГ	54*^) 80*^)	6 18	324 1440	 1	2 1	1 	1 
Всього		24	1764	1	3	1	1

*⁾ Тривалість вогневої підготовки 35 хвилин. Норми залучення артилерії: для придушення взводного опорного пункту – 18-24 од.; мінометного взводу – 6 од., РЛС – 9 од., КСП – 18 од.. Витрати снарядів (мін) на дальності 4 км:

• придушення ВОП на підготовлених позиціях – 220 снарядів (210 мін) на 1 га площі;

• придушення взводу мінометів, що буксируються та розташовані відкрито – 130 снарядів (60 мін);

• придушення КСП, що розташований в перекритих окопах – 220 снарядів (210 мін);

• придушення РЛС польової артилерії – 140 снарядів (100 мін).

Вогневі можливості артилерії щодо ураження противника різними видами вогню наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3