6.Методи роботи Верховної Ради України. Організація прийняття та виконання актів Верховної Ради України.

Головними організаційними методами, що реалізує у своїй практичній діяльності Верховна Рада України, є: планування, координація діяльності, вироблення рішень, організація контролю за виконанням рішень, робота з кадрами, інформаційне забезпечення та інші.

Організаційне планування поєднує в собі планування за основними напрямками діяльності парламенту і планування роботи його структурних підрозділів. Основними плановими документами щодо діяльності парламенту в цілому є порядок денний сесії, плани-графіки пленарних засідань, а щодо діяльності парламентських комітетів — плани-графіки їх засідань. Плани роботи підрозділів парламентського апарату затвер­джуються керівниками цих підрозділів. При цьому перспективне планування поєднується з поточним плануванням, а плани роботи комітетів, тимчасових комісій, депутатських груп і фракцій, структурних підрозділів апарату мають бути узгоджені з планами роботи парламенту в цілому.

Метод контролю в діяльності парламенту включає: постановку документів (доручень) на контроль; формування інформаційної бази даних щодо контрольних документів; перевірку своєчасного доведення документів до виконавців; попередні перевірки і регулювання ходу виконання; облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів (доручень); інформування керівництва про стан виконання документів на нарадах і засіданнях; зняття документів з контролю. Контроль здійснюється посадовими особами Верховної Ради України, комітетами, підрозділами апарату (насамперед, відділом контролю та Головним організаційним управлінням).

Метод координації в роботі Верховної Ради країни має дві складові: координацію підрозділів парламенту (внутрішньоорганізаційну) і координацію роботи парламенту з іншими органами публічної влади (зовнішньоорганізаційну). Головна роль у здійсненні внутрішньоорганізаційної координації належить Голові Верховної Ради, його заступникам, Погоджувальній раді депутатських груп і фракцій. Зовнішньооргані-заційна координація здійснюється через керівництво парламенту, представника Верховної Ради України в Конституційному Суді України, Постійного представника Президента України у Верховній Раді України, Міністра у зв'язках з Верховною Радою України, через Відділ зв'язків з органами правосуддя та Управління у зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування парламентського апарату.

Метод інформаційного забезпечення. Головна роль у забезпеченні парламенту необхідною інформацією належить структурним підрозділам його апарату, особливо Інформаційному управлінню, Управлінню комп'ютеризованих систем, Головному управлінню документального забезпечення. Важливим каналом отримання інформації для парламентарів є також звернення громадян, зустрічі з виборцями, повідомлення засобів масової інформації.

Згідно зі ст. 91 Конституції, Верховна Рада України приймає свої рішення у вигляді законів, постанов та інших актів. Застосування відкритого переліку правових актів парламенту має на меті відкрити простір для вибору депутатами такої форми документа, яка буде найбільш чітко відповідати змісту прийнятого рішення. У спеціальній літературі конституційний перелік парламентських актів доповнюють такими видами, як декларації, регламенти і нормативно-правові договори, а серед законів виокремлюють такі їх різновиди, як Конституція (Основний Закон), конституційні, звичайні, надзвичайні закони, кодекси1. Історія функціонування українського парламенту знає й такі політико-правові документи, як акт, заява, звернення.

Порядок підготовки, обговорення, прийняття правових актів парламенту, а також порядок набуття ними чинності визначається Конституцією, Регламентом Верховної Ради України, Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 4 грудня 1997 року № 1327/97. Порядок проходження проектів правових актів через підрозділи парламентського апарату визначається Інструкцією з діловодства в апараті Верховної Ради України, затвердженою розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25 березня 2002 року № 153.

Розробка законопроектів здійснюється в ініціативному порядку, за дорученням Верховної Ради України, на договірній основі на замовлення парламенту. Верховна Рада України може доручити розробку законопроекту комітету, науково-дослідним установам. В ініціативному порядку законопроект може бути розроблений громадянами і юридичними особами, але він вноситься від імені суб'єктів, які мають право законодавчої ініціативи. Проекти постанов розробляються в ініціативному порядку або за дорученням парламенту.

Проекти актів Верховної Ради України подаються до парламенту в порядку, встановленому Регламентом. Разом з примірником тексту законопроекту подається відповідний комп'ютерний файл на дискеті або через засоби електронної пошти. Законопроекти реєструються відділом службової кореспонденції Головного управління документального забезпечення апарату і передаються для опрацювання до сектору реєстрації законопроектів.

Сектором реєстрації законопроектів готується проект резолюції Голови Верховної Ради України або його заступників відповідно до розподілу обов'язків, який має містити вказівку щодо виготовлення тиражу законопроектів для вручення їх народним депутатам України.

Після поширення законопроекту серед депутатів для попереднього розгляду та підготовки висновку про доцільність їх прийняття, включення до порядку денного сесії та порядок подальшої роботи над ними, вони передаються відповідним комітетам з визначенням терміну виконання. Для підготовки висновку визначається головний комітет, якому інші комітети подають свої висновки про результати розгляду ними законопроекту.

Копії законопроектів, що передаються до комітетів, надсилаються Президентові України, Кабінету Міністрів України, керівництву Апарату, до Головного юридичного, Головного організаційного управлінь та Управління комп'ютеризованих систем. Щодо кожного зареєстрованого законопроекту секретаріат парламентського комітету, визначений голо­вним, веде справу законопроекту.

Після попереднього розгляду в комітетах законопроект разом з висновками комітетів передається на розгляд парламенту для прийняття рішення щодо включення їх до порядку денного сесії. Після включення до порядку денного він обговорюється на пленарних засіданнях у ході трьох читань.

При першому читанні обговорюються основні положення законопроекту, в результаті чого парламент може прийняти рішення про його відхилення, передачу на доопрацювання, опублікування для всенародного обговорення, доопрацювання і повторне подання на перше читання або прийняття законопроекту за основу. Після схвалення законопроекту в першому читанні та його підготовки головним комітетом до розгляду в другому та наступних читаннях у вигляді порівняльної таблиці секретаріат комітету передає на тиражування порівняльну таблицю, висновок комітету та Головного юридичного управління апарату й інші матеріали для вручення народним депутатам України.

Друге читання полягає в постатейному обговоренні законопроекту та внесених депутатами пропозицій і поправок, а третє — у внесенні редакційних правок, узгодженні структурних частин схваленого в другому читанні законопроекту між собою, узгодженні розглянутого законопроекту з іншими законами. На третє читання законопроект по­дається головним комітетом у вигляді кінцевої його редакції, а внесені на третє читання пропозиції і поправки, відхилені за рішенням головного комітету, подаються ним у вигляді додатку до законопроекту.

Акти, прийняті Верховною Радою України, подаються секретаріатами комітетів до протокольного відділу, який після обробки передає їх заступнику керівника парламентського апарату і керівнику апарату для візування і надання їх на підпис Голові Верховної Ради України. Згідно зі ст. 6.10.1 Регламенту Верховної Ради України, тексти законів та інших законодавчих актів, прийнятих парламентом, мають бути підписані ним у п'ятиденний термін

Підписані Головою Верховної Ради України постанови парламенту передаються до протокольного відділу, де забезпечується їх тиражування, а підписані закони України невідкладно фельдзв'язком надсилаються до Секретаріату Президента України на підпис главі держави. Підписаний Президентом України примірник закону є оригіналом, який повертається до протокольного відділу для зберігання; всі інші примірники закону є копіями.

Якщо глава держави повернув для повторного розгляду надісланий йому на підпис закон України, відділ службової кореспонденції реєструє лист з пропозиціями Президента, передає їх до сектору реєстрації законопроектів. Цей сектор готує проект резолюції і після розгляду пропозицій Президента Головою Верховної Ради України, а в разі його відсутності — його Першим заступником або заступником, згідно з дорученням надсилає копії пропозицій глави держави на опрацювання парламентським комітетам та структурним підрозділам апарату.

Копії текстів законів і постанов парламенту передаються протокольним відділом до Парламентського видавництва для опублікування, а також Управлінню комп'ютеризованих систем для введення їх до системи інформаційного забезпечення законотворчого процесу.