33.Нефрози,нефрити. Етіологія,патогенез,ознаки.

Дегеративно-некротичні зміни епітелію ниркових канальців позначають терміном «нефроз».У вузькому розумінні термін нефроз застосовується для позначення некрозу епітелію нирок , його амілоїдної і жирової дистрофії.Запалення нирок називають нефритом .Залежно від переважного ураження тих або інших структурних частин нирок розрізняють гломерулонефрит ,нефрозонефрит,пієліт .Перебіг кожного з них може мати гостру або хронічну форму ,а за поширенням процесу може бути розлитим і вогнищевим .Гломерулонефрит – запалення нирок з переважним ураженням мальпігієвих клубочків. Серозний гломерулонефрит характеризується нагромадженням у касулі клубочків серозного ексудату .Гнійний гломерулонефрит виникає при гематогенному занесенні в нирки гнійної інфекції .Геморагічній гломерулонефрит виникає при септичних ,вірусних захворюваннях (приклад Чума свиней). У разі хронічного перебігу гломерулонефритів судинний клубочок може атрофуватися ,а в капсулі його розростається сполучна тканина з наступним гіалінозом (склерозом) Клубочків нирок . Поверхня нирок при цьому зерниста, кірковий шар стоншується, поверхня розрізу суха, анемічна.  Нефронефрит – запалення нирок з вираженим дегенеративно - некротичними змінами канальців .Причини: отруєння, аутоінтоксикації та інфекційні захворювання. Зовні нирка набрякла, в’яла, гіперемована, з точково – плямистими крововиливами. При хронічному перебігу між атрофованими канальцями розрост. сполучна тканина ,яка згодом піддається рубцевому стягуванню, утв. западаючі рубці між збереженими ділянками ниркової паренхіми і поверхня нирки набуває нерівного зернистого або горбистого вигляду. Згодом при хрон. перебігу розвивається також склероз нирок. Пієліт – запалення ниркової миски. Причини: здебільшого занесення інфекції з нирок або з сечовивідних шляхів,а іноді ускладнення загальних інфекційних хвороб .При цьому порожнина миски розширюється, містить каламутну рідину ,іноді з пластівцями фібрину, гною або домішками крові. При недостатньому витіканні сечі з ниркової миски, розвив. Гідронефроз – водянка ниркової миски. Від гідронефрозу слід відрізняти кісти нирок - більш-менш великі замкнуті порожнини, які розташовані в самій паренхімі нирок і не сполучаються з нирковою мискою.

34.Загальна клініко анатомічна характеристика інфекційних хвороб.

Хвороби ,що спричинюються мікробами ,наз. Інфекційні. До інф. Збудників належать паразитарні рослинні організми: гриби, бацили, коки, бактерії, віруси. Іноді організм буває настільки схильний до захворювання, що потрапляння мікроба одразу спричинює хворобу. В інших випадках збудник може знаходитися в орг. в латентній формі. Інфекційна хвороба завжди являє собою загальне страждання організму, до якого залучаються в різній мірі усі його системи . Тому при будь – якій інф. Хворобі спостерігається поєднання загальних і місцевих змін. Для деяких хвороб існують специфічні зміни ,тобто ознаки, властиві тільки данній хворобі .Однак хвороб що характеризуються специфічними змінами небагато. Прояви хвороби можуть залежати від віку тварини і стадії хвороби. У зв’язку з цією різноманітністю ознак інфекційні хвороби треба розпізнавати комплексним методом на підставі анамнестичних ,

клінічних, епізоотологічних спостережень, проведення алергічних, серологічних та інших видів досліджень .Особливо небезпечними можуть бути хвороби ,що призводять до загибелі тварин. Тому кожний труп тварини розтинають і встановлюють причину загибелі всіма доступними способами дослідження