Період статевої зрілості

Займає близько 30 років (з 16-17 до 45 років). Функція репродуктивної системи спрямована на регуляцію овуляторного менструального циклу. Протягом періоду статевої зрілості у жінки стабільний двофазний менструальний цикл, вона виконує статеву та репродуктивну функції.

Клімактеричний (пременопаузальний період)- від 45 років донастання менопаузи.

Період пременопаузи характеризується:

1. Процесами старіння гіпоталамуса, в основі якого є такий біологічний феномен, як підвищення порогу його чутливості до естрогенів.

2. Характерною рисою є підвищення вмісту ФСГ з 40 років; ЛГ - з 45 років.

3. Збільшення утворення катехоламінів у тканинах мозку.

4. Порушення передачі нервових імпульсів через вікові дегенеративні зміни у нейронах, зокрема дендритах.

5. Зменшення кількості Rpдо естрадіолу в ГТ, ГФ та тканинах яєчника.

6. У яєчниках гинуть ооцити, прискорюється атрезія фолікулів, зменшується кількість шарів гранульози та тека клітин, тоді як строма зберігає гормональну активність, секретуючи андростендіон;

• зменшення секреції естрадіолу впливає на виділення гонадотропінів;

• немає позитивного ,,зворотнього зв'язку”;

• немає овуляторного викиду ЛГ і ФСГ;

• і,як наслідок, немає овуляції.

7. Менструальні цикли - ановуляторні із недостатністю лютеінової фази (НЛФ)– прогестерон-дефіцит, який є причиноюдисфункціональних маткових кровотеч у цьому віці.

Перименопаузальний період - пременопаузальний та 2 роки після менопаузи;

Менопауза - остання менструація, середній вік 50 років;

Постменопаузальний період - починається після менопаузи і триває до смерті жінки.

Постменопауза -інволютивні процеси прогресують швидше, ніж у пременопаузі.

Характерним є:

• позаяєчниковий синтез естрогенів;

• якщо в репродуктивному віці основниместрогеномбув Е₂, то в постменопаузі - естрон, біологічна активність якого нижча.

• андростендіон, тестостерон утворюються в клітинах строми яєчників і найбільш інтенсивно метаболізуються в клітинах жирової тканини в естрон і естрадіол (Е₂);

• два типи старіння яєчників:

І тип - атрофічні процеси охоплюють весь яєчник;

ІІ тип - на фоні помірної атрофії спостерігається гіпертрофія строми яєчників.

• атрофічні зміни відбуваються і в інших органах репродуктивної системи.

Статеві гормони та їх роль в регуляції специфічних функцій жіночого організму.

Стероїдопродукуючими тканинами яєчника є клітини гранульози, що вистелюють порожнину фолікула, внутрішньої теки і в значно меншому ступені строма.

Клітини гранульози і текаклітини синергічно беруть участь у синтезі естрогенів. Клітини текальної оболонки є головним джерелом андрогенів, які в незначній кількості утворюються і в стромі; прогестерон синтезується в тека-клітинах і клітинах гранульози.

Субстратом для всіх естрогенів є холестерин – ліпопротеїн низької щільності, який потрапляє в яєчник із течією крові.

У синтезі стероїдів беруть участь гонадотропіни ФСГ та ЛГ, які визначають перші етапи синтезу, а також ферментні системи.

Під впливом ферментів відбуваються кінцеві етапи синтезу, а саме перетворення андрогенів (андростендіону і тестостерону) в естрогени (естрадіол, естрон). У текаклітинах під впливом ЛГ синтезуються андрогени, котрі з течією крові потрапляють у гранульозні клітини фолікула і в них ароматизуються в естрогени.

В яєчнику в ранню фолікулінову фазу менструального циклу секретується до 100 мкг естрадіолу, у період овуляції – 400-900 мкг на добу, у лютеїнову фазу - 250-270 мкг. Біля 10% Е₂естрадіолу ароматизуються з тестостерону поза гонадно. Кількість естрону у фолікуліновій фазі приблизно така, як і естрадіолу, до моменту овуляції синтез його зростає до 600 мкг на добу. Тільки половина його утворюється в яєчнику. Друга половина ароматизується в естрадіол.