Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах ст.273 кк

Злочином за ст.273 КК визнається “порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Основним безпосереднім об`єктом цього злочину є суспільні відносини, забезпечуючи безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах (у цехах). Додатковим безпосереднім об`єктом може бути життя, здоров`я або власність.

Об`єктивна сторона складу злочину складається з таких елементів: 1) діяння у формі дії або бездіяльності яке виражається у порушенні виробничо-технічної дисципліни або правил безпеки виробництва на вибухонебезпечних об`єктах, 2) наслідків у вигляді реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого (ч.1 ст.273 КК ), а також загибель людей або настання інших тяжких наслідків (ч.2 ст.273 КК), 3) причинний зв`язок між порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних об`єктах і створеною небезпекою для життя і здоров`я людей або нещасними випадками з людьми, а також загроза чи настання інших тяжких наслідків,4) місце вчинення злочину – вибуховонебезпечні підприємства або вибуховонебезпечні цеха.

Підприємства і цехи є вибуховонебезпечними, якщо їх виробнича діяльність пов`язана з використанням або виділенням речовин, які здатні під впливом певних факторів (наприклад вогонь, тепло) викликати вибух. Такі об`єкти в установленому порядку відносяться до певної категорії чи класу вибухової або вибухово-пожежної безпеки. Вибуховонебезпечні речовини можуть бути твердими (порох, тротил), рідкими (нітрогліцерин), газоподібні (насичені пари бензину).

Диспозиція ст.273 КК є бланкетною. Для встановлення порушення правил безпеки на вибуховонебезпечних об`єктах треба звернутись до законодавчих актів, які регулюють правила безпеки на вибуховонебезпечних підприємствах (у цехах). Правила та інструкції, які діють на вибуховонебезпечних виробництвах, мають два різновиди норм. Перші норми необхідні для попередження небезпеки вибуху і називаються правила вибухобезпеки. Інші норми необхідні для захисту безпечних умов праці без специфіки особливостей вибуховонебезпечних виробництв. Такі норми називають загальними правилами охорони праці.

Об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст.273 КК, утворюють порушення тільки правил вибухобезпеки. Порушення загальних правил охорони праці кваліфікується за ст.271 КК.

Злочин, передбачений ст.273 КК, з матеріальним складом. Він вважається закінченим з моменту настання реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого (ч.1 ст. 273КК) а також загибелі людей або настання інших тяжких наслідків (ч.2 ст. 273 КК).

Під “загрозою загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків” слід розуміти створення, внаслідок порушення певних правил в процесі виробництва, реальної загрози загибелі хоча б однієї людини або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації або громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або виробничих дільниць.

Поняття “шкода здоров`ю потерпілого” охоплює заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження одній особі чи легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності одній чи кільком особам (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 із змінами від 03.12.97).

Під “загибеллю людей” слід розуміти загибель хоча б однієї людини.

Під “іншими тяжкими наслідками” – заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації або громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або виробничих дільниць (п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 із змінами від 03.12.97).

Суб`єктивна сторона цього злочину передбачає складну форму вини. До факту порушення вимог забезпечуюючих безпеку виробництва на вибуховонебезпечних підприємствах (у цехах) особа ставиться або умисно, або необережно, до наслідків – лише необережно , а до можливості їх настання (ч.1 ст.273 КК) крім необережної форми вини, не виключається і непрямий умисел. При злочинній самовпевненості особа, яка порушує спеціальні правила вибухобезпеки, передбачає абстрактну можливість настання суспільнонебезпечних наслідків у вигляді шкоди здоров`ю, життю людей, або інших тяжких наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення. При злочинній недбалості особа не передбачає можливості настання, зазначених в законі, суспільно небезпечних наслідків від порушення правил безпеки на вибуховонебезпечному виробництві, хоча повинна і могла їх передбачити.

По відношенню к таким наслідкам як створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків суб`єктивна сторона може бути виражена у формі непрямого умислу. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер порушень правил безпеки на вибуховонебезпечному виробництві, передбачає реальність настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків свого діяння, не бажає їх настання, але свідомо допускає.

Суб`єкт спеціальний – особа, яка досягла 16-річного віку, пов`язана з роботою на вибуховонебезпечних підприємствах і на яку, відповідно до чинного законодавства, був покладен обов`язок по дотриманню спеціальних правил безпеки на вибуховонебезпечному підприємстві (у цеху). Суб`єкт цього злочину може бути як службова особа так і простий робітник вибуховонебезпечного підприємства, на якого було покладено обов`язок по дотриманню спеціальних правил безпеки.

Потерпілими від цього злочину можуть бути як робітники вибуховонебезпечного підприємства, так і інші особи, не пов`язані з даним виробництвом.

5.