- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Передмова
- •1. Дослідницька курсова робота
- •Курсова робота складатись з таких розділів:
- •2. Курсова робота 3 оцінки епізоотичної благополучності господарства
- •3. Курсова робота у вигляді історії хвороби
- •Тематика курсових робіт з історії хвороби:
- •4. Дослідницько-винахідницька курсова робота
- •5. Курсова робота з виготовлення навчально-технічних посібників і музейних препаратів
- •6. Реферативна курсова робота
- •7. Оформлення курсової роботи і порядок її захисту
- •Бібліографічний список Основна і додаткова література
- •Зразок титульного
- •Statuspraesens загальне дослідження
- •Дослідження окремих систем і органів
- •Лабораторні дослідження
- •Спеціальні дослідження
- •Додаткові дослідження_________________________________________
- •Обєктивні дані зони патологічного процесу
- •Epicrisis Дослідження крові Амбулаторний №__________________ Стаціонарний №_____________
- •Прикмети ___________________ кличка, №_________________________
- •Дослідження сечі
- •3. Мікроскопічні дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Графік температури, пульсу, дихання Амбулаторний № ______________
- •Дослідження вмісту шлунка Амбулаторний № _________________________
- •Специфічні та симптоматичні лікарські засоби
- •Приклади оформлення бібліографічного списку використаних джерел літератури Офіційні документи:
- •Видання одного, двох, трьох чи чотирьох авторів:
- •Видання авторського колективу (більше 4-х авторів):
- •Видання за редакцією:
- •Складові частини книги, збірника, журналу:
- •Тези доповідей:
2. Курсова робота 3 оцінки епізоотичної благополучності господарства
Курсову роботу виробничого напрямку виконують безпосередньо в господарстві. Тематика курсових робіт в цьому випадку може бути такою:
1. Епізоотологія фасціольозу або іншого інвазійного захворювання великої рогатої худоби (тварин іншого виду) і заходи боротьби з ним у господарстві (районі, області).
2. Епізоотична ситуація щодо гельмінтозів (протозоозів, арахноентомозів) великої рогатої худоби (тварин іншого виду) в залежності від способу утримання (стійлового, пасовищного і т. д.); організація заходів боротьби з ними в господарстві.
3. Досвід боротьби з інвазійними хворобами, наприклад, з протозоозами у господарстві (районі, області).
4. Порівняльна оцінка ефективності методів лікування (профілактики) інвазійного захворювання (гельмінтозу і т. д.) в господарстві (районі, області).
5. Економічні збитки заподіяна інвазійними захворюваннями (гельмінтозами, протозоозами і т. д.) господарству.
6. Організація заходів боротьби з гельмінтозами (протозоозами, арахно-ентомозами) в господарстві (районі, області).
7. Хіміопрофілактика інвазійних хвороб (диктіокаульозу, стронгілятозів травного каналу, кокцидіїдозів і т. д.).
8. Інвазійні хвороби бджіл (риб) і заходи боротьби, які застосовуються в господарстві.
9. Ізольоване утримання тварин різних вікових груп (промислова технологія їх вирощування) – ефективний захід боротьби з диктіокаульозом (іншими захворюваннями).
10. Біоекологічні заходи в боротьбі з інвазійними хворобами тварин.
11. Організація заходів боротьби з гнусом і ефективність їх у тваринництві господарства (району).
12. Порівняльна ефективність засобів боротьби з аскарозом свиней (іншим інвазійним захворюванням).
13. Аналіз причин неблагополуччя щодо інвазійних захворювань у господарстві та шляхи його оздоровляння.
14. Лікувально-профілактичні заходи з ліквідації інвазійного захворювання певного виду тварин в умовах господарства (птахофабрики).
15: Виробниче випробування комплексу заходів у боротьбі з паразитоценозами тварин (певного виду) у господарстві.
Структура робіт цього профілю може включати такі основні розділи:
– Вступ
– Огляд літератури
– Коротка характеристика і епізоотична ситуація господарства
– Заходи з профілактики захворювань
– Економічна ефективність проведених оздоровчих заходів
– Висновки і пропозиції
– Список використаної літератури
Написання двох перших і двох останніх розділів нічим не відрізняється від написання їх у курсових роботах дослідницького напрямку. Зокрема, в огляді літератури наводяться наукові дані з конкретного інвазійного захворювання – його епізоотичних особливостях, методах діагностики, лікування, ефективності засобів або специфічній профілактиці, тобто щодо тих питань, з яких проводилась робота в господарстві.
В короткій характеристиці господарства даються основні зведення щодо географії місцевості (адміністративне, географічне розташування, рельєф, водоймища і метеорологічні дані), зі спеціалізації господарства, його економічних показників (рентабельності галузей), про поголів'я і структуру стада тварин, технологію утримання, кормову базу і рівень годівлі тварин.
У ветеринарно-санітарній характеристиці відображається забезпеченість господарства ветеринарними спеціалістами:
- наявність ветеринарних установ; умови комплектування стада;
- наявність огороджень, санпропускників, дезковриків;
- обладнань скотомогильників, забійних пунктів;
- забезпеченість ветслужби обладнанням, антигельмінтиками, акарицидами та інсектицидами.
В епізоотологічній характеристиці висвітлюється обстановка в господарстві щодо інвазійних захворювань на основі ветеринарної звітності за останні 3–5 років. Для цього використовують статистичні дані місцевості, району, господарства, дані амбулаторних і стаціонарних журналів, експертиз лабораторій ветеринарної медицини, актів розтину, плани протиепізоотичних заходів і дані власних досліджень та спостережень.
За виконання роботи у клініці ветеринарної медицини з обслуговування дрібних тварин, дається характеристика клініки, аналіз записів журналів прийому хворих тварин та статистичні дані щодо паразитарних захворювань тварин, які реєструються в зоні обслуговування клініки та конкретного захворювання.
В розділі «Заходи з профілактики захворювань» подаються терміни і характер діагностичних і лікувально-профілактичних заходів за конкретного захворювання або групи інвазій, викладається комплекс ветеринарно-санітарних і зоотехнічних заходів, спрямованих на боротьбу з захворюваннями, наводяться дані з ефективності заходів, які проводяться, на основі рівня зараженості, характеру прояву інвазії та показників продуктивності тварин.
В цьому розділі описується і ефективність роботи студента, який брав участь у проведенні планових або ініціативних, але науково обґрунтованих заходів у боротьбі з інвазією.
Протипаразитарна ефективність встановлюється за показниками екстенсефективності (ЕЕ) і інтенсефективності (ІЕ).
Розрахунки ЕЕ і ІЕ проводяться на основі показників екстенсивності інвазії (ЕІ) та інтенсивності інвазії (II). ЕІ – процент заражених тварин в групі (стаді, господарстві і. т. д.), II – кількість гельмінтів (інших паразитів), що паразитують в середньому у однієї тварини. ЕЕ – кількість тварин (%), які повністю звільнились від всіх тварин. що були піддані обробці (дегельмінтизації і ін.).
Приклад розрахунку: дегельмінтизовано .150 овець, повністю звільнилось від гельмінтів або яєць і личинок – 120.
Складається пропорція:
120/150 = (×(ЕЕ %))/100 %
ЕЕ = (120 × 100) / 150 = 80 %.
ІЕ – кількість гельмінтів (%), які виділились, або їх яєць чи личинок до загальної кількості паразитарних елементів, встановленої до обробки.
Приклад розрахунку: до лікування II була 180 яєць гельмінтів у препараті (в середньому на одну тварину), після лікування виділилось в середньому 23 яйця гельмінтів на одну тварину.
Пропорція: 23 / 180 = Х (ІЕ %) / 100 %,
тобто ІЕ = (23×100) / 180 = 12,77; 100 – 12,77 = 87,23 %.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕНИХ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ визначається на основі підрахунку економічного збитку, попередженого економічного збитку, і окупності ветеринарних заходів (з урахуванням сучасних цін на продукти, товари, які закуповуються і реалізуються) за формулами, описаними у відповідній літературі (1–4).