Об’ємна вага повітря за різної температури і різного барометричного тиску, кг/м3

t повітря, ^оС	Барометричний тиск, мм рт. ст.
	725	730	735	740	745	750	755	760	765	770
-10	1,281	1,289	1,298	1,307	1,316	1,325	1,333	1,342	1,351	1,360
-8	1,271	1,280	1,288	1,297	1,306	1,315	1,323	1,332	1,341	1,350
-6	1,261	1,270	1,279	1,287	1,296	1,305	1,313	1,322	1,331	1,340
-4	1,252	1,261	1,269	1,278	1,286	1,295	1,304	1,312	1,321	1,330
-2	1,243	1,251	1,260	1,268	1,277	1,286	1,294	1,303	1,311	1,320
0	1,234	1,242	1,251	1,259	1,268	1,276	1,285	1,293	1,302	1,310
+2	1,225	1,233	1,242	1,250	1,258	1,267	1,276	1,294	1,298	1,301
+4	1,216	1,224	1,233	1,241	1,249	1,258	1,266	1,274	1,283	1,291
+6	1,207	1,215	1,224	1,232	1,240	1,249	1,257	1,265	1,274	1,282
+8	1,198	1,207	1,215	1,223	1,232	1,240	1,248	1,256	1,265	1,273
+10	1,190	1,198	1,206	1,215	1,223	1,231	1,239	1,247	1,256	1,264
+12	1,182	1,190	1,198	1,206	1,214	1,222	1,231	1,239	1,247	1,255
+14	1,173	1,181	1,190	1,198	1,206	1,214	1,222	1,230	1,238	1,246
+16	1,165	1,173	1,191	1,189	1,198	1,197	1,213	1,222	1,230	1,238
+18	1,157	1,165	1,173	1,181	1,189	1,193	1,205	1,213	1,221	1,229
+20	1,149	1,157	1,165	1,173	1,181	1,189	1,197	1,205	1,213	1,221

Швидкість руху повітря у витяжних трубах обчислюють як

, (18)

де g – прискорення земного тяжіння, м/с².

Під час проходження по трубі повітря буде зустрічати опір, що залежить від форми і якості стінок труби, тому дійсна швидкість буде менше від розрахованої за формулою (18). При розрахунку вентиляції дійсну швидкість визначають за формулою

. (19)

За швидкістю повітря і продуктивністю вентиляції знаходять сумарний переріз витяжних труб

, (20)

де Σ F – сумарний переріз труб, м²;

L – продуктивність вентиляції, м/год;

υ – дійсна швидкість повітря в трубі, м/с.

, (21)

де Р_ф – загальна кількість шкідливих речовин;

Р₁ – ГДК шкідливої речовини;

Р₀ – вміст шкідливих речовин у чистому засмоктуваному повітрі.

Для підсилення витяжки повітря через вентиляційні труби на верхній частині труб монтують дефлектори. Конструкції дефлекторів різні. На рис. 3.1 показано вертикальний розріз дефлектора ЦАГИ, а на рис. 3.2 – конструкцію зіркоподібного дефлектора. Дефлектор підсилює витяжку повітря через вентиляційну трубу за рахунок потоку вітру, що обдуває дефлектор.

У дефлекторі ЦАГИ вітер, обтікаючи обичайку 2, створює на 5/7 його кола розрідження. Внаслідок розрідження в трубі, на якій встановлено дефлектор, створюється рух повітря, що виходить назовні через кільцеві щілини між обичайкою 2, ковпаком 1 і корпусом 3.

Рис. 3.1. Дефлектор ЦАГИ:

1 – ковпак, 2 – обичайка; 3 – конус; 4 – дифузор

У зіркоподібному дифлекторі вітер, обмиваючи вертикальні щілини на зовнішній поверхні корпуса, створює з підвітреного боку близько щілин розрідження. Останнє сприяє відсмоктуванню повітря по трубі, на якій встановлено дефлектор.

Продуктивність дефлектора знаходять за формулою

. (22)

Звідси визначаємо діаметр дефлектора

, (23)

де k_е – коефіцієнт ефективності, що виражає відношення

швидкості повітря в трубі і швидкості вітру

. (24)

Рис. 3.2. Зіркоподібний дефлектор:

1 – ковпак; 2 – корпус; 3 – косинка для кріплення корпуса до труби

Звідки

. (25)

Для дефлектора ЦАГИ , для зіркоподібного дефлектора.

Дефлектори встановлюють вище гребеня даху і в тому місці, де немає яких-небудь перешкод, що затримують потік повітря або змінюють його напрямок.

Приклад 1.

У свинарнику розміщено 60 відгодівельних свиноматок живою масою по 100 кг та 40 – по 200 кг. Тварини виділяють вуглекислоту, яку необхідно видалити природним вентилюванням приміщення. Потрібно обчислити таку вентиляцію.

Розв’язок.

Користуючись даними табл. 3.2 знайдемо загальну кількість вуглекислоти, що виділяє вся худоба за годину:

Р = 60 ^. 43 + 40 ^. 57 = 4860 л/год.

Продуктивність вентиляції повинна бути:

м³/год.

Таблиця 3.2