- •Поняття управлінської діяльності. Види.
- •Поняття, зміст, принципи державного управління.
- •Предмет та система адміністративного права.
- •Поняття адміністративного права, його співвідношення з іншими галузями права
- •Джерела адміністративного права.
- •Адміністративне право як наука.
- •Поняття, структура адміністративно-правових норм
- •Особливості, зміст, види адміністративно-правових відносин.
- •Залежно від виконуваних ф-цій
- •Президент України, його повноваження (в контексті політичної реформи)
- •Правовий статус Секретаріату Президента України.
- •Система органів виконавчої влади.
- •13. Органи виконавчої влади загальної, галузевої і міжгалузевої компетенції.
- •14. Поняття, принципи державної служби.
- •15. Підстави припинення державної служби.
- •16. Конкурс на посаду державного службовця.
- •17. Атестація державних службовців.
- •18. Види державних службовців та різниця між ними.
- •19. Основні нормативні акти, якими визнач-ся правовий статус державного службовця.
- •20. Патронатна служба.
- •31. Метод державного управління переконання та примус.
- •32. Поняття, юридичне значення та види актів державного управління.
- •33. Порядок зміни, зупинення і скасування актів державного управління
- •34. Підстави зупинення дії актів управління
- •35. Види та визначення дефектних актів управління.
- •36. Вимоги, що висуваються до правових актів управління, та наслідки їх недотримання
- •Поняття адміністративного договору.
- •38. Поняття адміністративної відповідальності
- •39. Назвіть основні відмінності ав від інших видів юрид.Відповідальності.
- •41. Розкрийте елементи складу адміністративного правопорушення.
- •42. Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення.
- •43. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
- •44. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
- •47. Необхідна оборона.
- •48. Крайня необхідність.
- •53. Предмет адміністративної юрисдикції.
14. Поняття, принципи державної служби.
Держ. служба – це професійна дія-ть осіб, які обіймають посади в держ.органах і їх апараті, щодо практичного виконання завдань і ф-цій держави і одержують зар.плату за рахунок держ.коштів.
Ознаки держ.служби:
Дія-сть є професійною. Дія-сть в держ.органах і їх апараті.З/п за рахунок держ.коштів.
Держ.службовці у позаробоч.час мають право займ-ся науковою, творч., викладацьк.дія-стю, мед.практикою. Не мають права займ-ся підприємниц.дія-стю. (Можуть бути засновниками господарськ.товариств – що не є підприємн.дія-тю згідно Господарського Кодексу.)
Не існує обмежень д/держ.службовців в залежності від статі, расової приналежності... навіть з фіз. недоліками, які не заважають викон-ню обов’язків.
Посадовими особами відпов.до ЗУ „Про державну службу" вважаються керівники та заступ. керівників держ.органів та їх апарату, ін. держ. службовці, на яких законами або інш. нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Державна служба ґрунтується на таких основних принципах:
— служіння народу України;
— демократизму і законності;
— гуманізму і соціальної справедливості;
— пріоритету прав людини і громадянина;
— професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
— персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;
— дотримання прав та законних інтересів органів місц. і регіон. самоврядування;
— дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
15. Підстави припинення державної служби.
ЗУ "Про державну службу", 16.12.93р., ІV розділ
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю У-и, держ. служба припиняється у разі:
1) поруш-ня умов реалізації права на державну службу (раса, стать,місце прожив-ня і т.д.);
2) недотримання пов'язан. із проходженням д. с. вимог, передб. ст. 16 цього Закону (ЗУ „Про боротьбу з корупцією”: використання служб. становища, підприємницька дія-сть і т.д. + участь у страйках);
3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (ч-60, ж-55; може бути подовжено керівником держ.органу ще на 5 р.);
4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі; примушування держ.службовця до виконання рішення держ.органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, що може заподіяти значної матеріал.або морал.шкоди державі, підп-ствам, установам, орг-ціям або об'єднанням громадян, громадянину; стан здоров'я, що перешкоджає виконанню служб. повноважень (за наявності медичного висновку));
5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (ст.12 визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками);
6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;
7) неподання або подання держ. службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбач. ст. 13 цього Закону.
Зміна керівників або складу держ. органів не може бути підставою для припинення держ. службовцем держ. служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім держ.службовців патрон.служби.
За держ. службовцями, які займали посади 1ої категорії не менше 3 років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісяч.заробіток на період працевлаштування, але не більше 1 року.
Відставкою є припинення держ. служби службовцем, який займає посаду 1ої або 2ої катег., за його письмовою заявою.
Підстави: принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі; примушування держ.службовця до вик-ня рішення держ. органу чи посад.особи, яке суперечить чин. законодавству, що може заподіяти значної матер.або морал. шкоди державі, під-ствам, установам, орг-ціям або об'єднанням громадян, громадянину; стан здоров'я, що перешкоджає вик-ню служб. повноважень (за наявності медичного висновку).
Відставка прийм-ся або в ній дається мотивована відмова держ.органом або посад.особою, які признач. держ. службовця на цю посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову в ній приймається у місячний термін. У разі відмови у відставці держ.службовець повинен продовжувати викон-я служб.обов'язків і має право на звільнення в порядку, передб. Кодексом законів про працю У-и. У разі відставки держ.службовця, який не досяг пенсійн.віку, але має достатній для призначення пенсії стаж (для чол. - 25, для ж. - 20 р.) і відпрацював на посадах 1ої чи 2ої катег. не менш як 5 років, йому виплачується щомісячно 85 % його посад. окладу з урахуванням надбавок за ранг та за вислугу років до досягнення пенсійн.віку. При досягненні пенсійн.віку держ.службовцем, який перебуває у відставці, йому признач-ся пенсія як держ.службовцю. У разі признач-ня пенсії за віком, працевлаштування, засудження за скоєння злочину виплати, передбачені частиною четвертою цієї статті, припиняються. Рішення про припинення держ.служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.