- •1.Загальні уяви про утворення з’єднань при зварюванні тиском
- •З’єднання ідеальних тіл
- •Зварювання реальних тіл
- •Послідовність формування з'єднання.
- •2.Основні параметри та класифікація способів зварювання.
- •Холодне зварювання
- •Ковальське зварювання
- •Зварювання тертям
- •Ультразвукове зварювання
- •Дифузійне зварювання
- •Зварювання вибухом
- •Зварювання дугою, що обертається в магнітному полі
- •3.Класифікація та сутність контактного зварювання
- •Точкове зварювання
- •Шовне зварювання
- •Рельєфне зварювання
- •Стикове зварювання
- •4.Загальна схема формування при точковому та шовному зварюванні
- •Особливості плавлення та кристалізації металу
- •Процеси нагрівання металу Електричні опори зони зварювання та їх роль в утворенні з’єднання
- •Контактні опори
- •Власний опір деталей
- •Загальний опір зони зварювання
- •5.Супутні процеси при утворенні з’єднань
- •Процеси масопереносу в контакті електрод - деталь
- •Вплив термодеформаційних процесів на властивості зони зварювання
- •Пластична деформація
- •Шунтування струму
- •6.Основні дефекти, природа їх утворення і міри запобігання
- •Непровари
- •Вибризкування
- •Нещільності
- •Зниження корозостійкості з’єднань
- •Зміна структури металу зварного з’єднання
- •7..Температурні та електричні поля
- •7.Тепловий баланс при точковому зварюванні та розрахунок зварювального струму
- •8.Технологія точкового, шовного та рельєфного зварювання
- •Вибір раціональної конструкції деталей і елементів з’єднання
- •Конструктивні елементи з’єднання
- •Інші конструктивні елементи
- •Типовий технологічний процес виготовлення зварювального вузла
- •Виготовлення деталей
- •Підготовка поверхонь
- •Складання
- •Прихоплення
- •Технологія і техніка зварювання різноманітних металів і вузлів
- •Особливості процесу точкового і шовного зварювання і його програмування
- •Вплив властивостей металів що зварюються на вибір параметрів зварювання
- •Класифікація сплавів по особливостям властивостей і режимів зварювання
- •Особливості зварювання деталей різної товщини і різнойменних матеріалів Зварювання деталей різної товщини
- •Зварювання деталей із різнойменних матеріалів
- •Одностороннє зварювання
- •Рельєфне зварювання
- •Приварювання (наварка) металічних шарів
- •9.Утворення з’єднання при стиковому зварюванні Сутність та процеси формування з’єднань при стиковому зварюванні
- •Стикове зварювання опором
- •Стикове зварювання оплавленням
- •Процеси нагрівання Джерела теплоти при зварюванні
- •Стикове зварювання оплавленням
- •Рівняння теплового балансу
- •Стійкість оплавлення
- •Дефекти з’єднань і причини їх утворення
- •10.Технологія стикового зварювання
- •Загальна схема технологічного процесу Області використання
- •Технологічний процес виготовлення вузла
- •Підготовка деталей
- •Технологія зварювання різноманітних матеріалів та вузлів
- •Зварювання опором
- •Зварювання оплавленням
- •Особливості технології зварювання різних матеріалів
- •Особливості технології зварювання різноманітних виробів
- •Загальні питання про обладнання для зварювання тиском
- •Конструктивні особливості приводів і електродів машини для зварювання тиском
- •Електроди машин для точкового, шовного і рельєфного зварювання
- •Електричні схеми добування різних форм зварювального струму на контактних машинах
- •Зварювальні трансформатори контактних машині їх зварювальні контури.
- •Екзаменаційні 1. Подайте загальні уявлення про природу утворення питання
- •21. Поясніть умови утворення та засоби боротьби з такими дефектами при точковому зварюванні як гарячі тріщини та нехватка металу при усадці.
- •22. Наведіть схему будови електрода машини точкового зварювання та обґрунтуйте її раціональність. Матеріали електродів та вимоги до них.
Стикове зварювання оплавленням
Основна технологічна роль оплавлення заклечається в нагріванні деталей до появи на торцях шару розплавленого металу, а також відповідного розподілу температур в околошовній зоні для проведення послідуючої осадки з ціллю видалення розплаву і оксидів.Це досягається оплавленням (при зварюванні безперервним оплавленням) або разом з попереднім підігрівом (при зварюванні оплавленням з попереднім підігріванням).
Механізм нагрівання при оплавленні зазвичай представляють слідуюючим чином. При зближенні деталей при ввімкненій напрузі і малому тиску між твердими або рідкими локальними частинами поверхні торців утворюються електричні контакти. нагрівання контактів (по ним протікає струм) викликає їх швидке плавлення і утворення перемичок із рідкого металу(рис 7.7). перемички швидко руйнуються. Час иснування перемички зазвичай не перевищує 0,001 – 0,005 с.
Рис9.7 схеми розподілення перемичок розплавленого металу при оплавленні:
а – діючі на перемичку сили σ і Fс; б – зміщення перемичок під дією сил Fв і Fк; в – послідовність утворення перемичок на торці.
При достатньо великій густині струму (наприклад 3000 А/мм², при оплавленні низьковуглецевої сталі) метал в центрі перемички переходить в парообразний стан і викликає її вибухоподібне руйнування від сил Fп. Тиск парів в момент вибуху досягає 10-20 МПа, а температура 6000-8000ºС. розплавлений метал викидається із зазору в вигляді іскор (зі швидкостями більш ніж 60 м/с), що веде до укорочення деталей.
Перемички, стадії їх формування до моменту руйнування служать джерелами нагрівання (за рахунок теплопровідності) металу околошовної зони.
Рівняння теплового балансу
q=q1+q2+q3
де q1 – теплота яка витрачається на нагрівання і вибризкування етала в зоні припуску.
q1=К·Vопл·c·γ·(Топл – Т1)
Топл > Т1, К=0,7 – це коефіцієнт, який враховує вибризкування метала.
Т1 =
q2 – це теплота, яка витрачається на нагрівання стержнів
q2=
де λ – коефіцієнт температуропровідності
- градієнт температур в зоні близької до зварювання
Vопл – швидкість оплавлення
F – площа поперечного перерізу
С – теплоємність
γ – щільність
Т1 – температура початку плавлення
q3 – скрита теплота плавлення:
q3 = Vопл·F·γ·m0
m0 – коефіцієнт скритої теплоти плавлення
Знаючи складові теплового балансу можна визначити швидкість оплавлення
Де - контактний опір оплавлення, Ізв – зварювальний струм, к – враховує неповнофазність змінного струму, к = 0,75 – 0,8
Стійкість оплавлення
На стійкість процесу оплавлення впливають: ефект саморегулювання, запас електричної потужності машин, попередній підігрів деталей перед оплавленням, геометрія з’єднань, локальна інтенсивність процесу, рід струму (змінний або постійний) і інші фактори.
Саморегулювання – Основна умова стійкого оплавлення. Зазвичай при стиковому зварюванні rдд ≥ Z2к область Б). При цьому за цикл зварювання rдд безперервно знижується. Для підтримання стійкого оплавлення, попередження короткого замикання, а також довільного закінчення оплавлення падіння rдд повинно бути компенсоване швидким наростанням І2 і підвищенням Рее, що обмежує ріст перемичок і полегшує їх руйнування.таки чином, стійке оплавлення можливе, якщо приріст зварювального струму і корисної потужності при зниженні опору rдд мають однаковий знак.
Залежність корисної потужності машини від зварювального струму (при синусоїдальному струмі) мають вигляд
.
Ця залежність носить екстремальний характер(рис 7.8).Максимальне значення Рее відповідає rдд = Z2к. якщо задана миттєва швидкість оплавлення відповідає Рее0, то можливі два варіанти режиму : стійкий 1 і нестійкий 2. при режимі 2 (область А) найменше зниження опору rдд приводить до короткого замикання і зупинці оплавлення. Поблизу точки 1 при зниженні rдд за рахунок збільшення Ізв і Рее проходить активне руйнування перемичок, і збільшення Vопл, і буде зберігатися стійкість оплавлення. Відстань між точками 1 та 2 характеризує допустимий діапазон коливань струму,
Рис 9.8 Залежність корисної потужності машини від зварювального струму
що забезпечує стійке оплавлення. Можна сказати що область саморегулювання 1-2 буде розширюватися при зниженні Z2к, збільшенні U20 (однак в останньому випадку знижується ηопл ) і звужуватися при збільшенні активної компоненти r2К.
Для збудження процесу і стійкого оплавлення необхідний 3-5 кратний запас стійкості, котрий представляє собою відношення струму короткого замикання до середнього значення струму при оплавленні: Ік.з/ Ізв. Більше відношення застосовують при зварюванні великих компактних перерізів. Стійкість оплавлення суттєво збільшується, якщо перед зварювання деталі підігрівають. В цьому випадку знижується необхідна для початкового збудження оплавлення електрична потужність.
Інтенсифікація нагрівання металу при оплавленні. При зварюванні середніх перерізів в більшості випадків ведуть зварювання безперервним оплавленням (до 5 000 мм²) або оплавленням з попереднім підігріванням (до 10 000 мм² ).
Попередній підігрів полегшує збудження оплавлення, однак при великих перерізах (як і при зварюванні опором) не забезпечується рівномірне нагрівання торців, а також потребує високої електричної потужності.
Тому для зварювання великих перерізів (більше 10 000 мм²) використовують спеціальні способи інтенсифікації нагрівання: програмне регулювання напруження і імпульсне оплавлення.
При програмному регулюванні для збудження оплавлення напругу U20 спочатку збільшують ( протягом 0,1t). Керувати напругою зручно шляхом фазового регулювання джерела струму.
При програмному регулюванні напруження і швидкості в 3 – 5 раз знижується споживана потужність і в 1,5 -2 рази час зварювання.
При імпульсному оплавленні на основне поступове переміщення, котре здійснює рухома плита зварювальної машини, накладається допоміжна вібрація ( з частотою fк = 3…45 Гц і амплітудою Ак=0,1…0,8 мм) Це викликає періодичну зміну зазору між деталями (рис 7.9).
Рис 9.9 імпульсне оплавлення:
а – стадія зменшення зазору (1 – рідка перемичка, 2 – контакт що деформується) б – стадія збільшення зазору ( 3 – механічне руйнування контакту) в – осцилограма зварювального струму Ізв і переміщення Sп рухомої плити. Стрілками показано рух - - - - - поступальне і коливальне.