• 3.Принципи і методи пізнання історико-правових явищ.

Принципи. Вивчення чи дослідження історико-юридичних суспільних явищ завжди ґрунтується на певних принципах, тобто непохитних засадах і підходах, на підставі яких дослідник вивчає явище та з'ясовує його сутність.

Провідними принципами методології історії держави і права України є:

а) історизм - виявлення закономірностей та розгляд явищ у їхньому історичному розвитку і в конкретних історичних умовах;

б) об'єктивність - правдиве, неупереджене відображення минулого за умови, коли дослідник може сформулювати і аргументовано довести власний погляд на сутність певного історико-юридичного явища. Саме об'єктивність забезпечує науковість дослідження. Ранньосередньовічний історик Амміан Марцелін писав: "Історик, який замовчує події, чинить не менший злочин від того історика, який їх вигадує;

в) системність - формування цілісного уявлення про певну державно-правову систему;

г) плюралізм - урахування багатовекторності й багатогранності при формуванні та функціонуванні певної державно-правової системи;

д) розвиток чи еволюціонізм - розгляд систем у прогресуванні від примітивних і простих до більш складних і досконалих, зміна однієї іншою.

4. Грецька колонізація Північногоp’я: причини і наслідки.

VIII – кінець VI ст. До н.Е. – період «Великої грецької колонізації»

Причини:

• Демографічну – демографічний вибух, що відбувся в цей час, зумовив перенаселення в материковій Греції, і тому надлишок населення змушений був мігрувати;

• Аграрну – нестача землі в метрополії штовхала до освоєння нових територій;

• Торговельну – колонізація є побічним продуктом торгової експансії

• Сировинну – в нових землях греки шукали не ринки збуту, а насамперед продукти і джерела сировини, яких не вистачало в Греції: зерно, метали, будівельний ліс

• Воєнну – до міграції греків змушувала агресія лідійців та персів;

• Соціальну – постійна соціальна боротьба між окремими верствами грецького населення примушувала тих, хто зазнав поразки, мігрувати;

• Етнічну – етноплемінний склад полісів материкової Греції не був однорідним, міжетнічні тетя штовхали багатьох до пошуків нових земель.

Елліни-колоністи привезли з собою на нові землі традиційну для Давньої Греції форму соціально-економічної та політичної організації суспільства – поліс. Полісна модель суспільного устрою органічно поєднувала місто і хору(сільськогосподарську округу). Така структура давала змогу місту-державі бути самостійною. Грецькі поліси були як правильно рабовласницькими республіками, які мали свою законодавчу, виконавчу і судову владу.

Наслідки:

1)На місцевий грунт бул перенесно демократичний полісний устрій, що сприяло становлю державотворчої традиції на території сучасної України.

2)Грецькі переселенці не тільки передали місцевому населенню прогресивні технології землеробства та ремесла, а й активно залучили його до товарно-грошових відносин.

3)Виникнення античних міст-держав зумовило розгортання процесу урбанізації Причорноморя.

4)Різнобічні контакти місцевих племен з колоністами сприяли поширенню досвіду та здобутків античної культури.

У своїй сукупності всі ці процеси прискорили темпи історичного розвитку населення Криму, Побужжя, Подністровя, на тривалий час визначили південний вектор цивілізаційної орієнтації, що надалі сприяло тісним контактам КР та Візантії.

5. Джерела права в античних містах-державах Північного-Причорноморя.

В основу права міст Північного Причорномор'я було покладено правову систему афінської рабовласницької держави. Водночас на правовий розвиток міст певним чином впливали звичаї та традиції місцевих племен, які проживали по сусідству з ними.

Основними джерелами права у зв'язку з цим були закони народних зборів, декрети міських рад, розпорядження колегій посадових осіб — магістратів, а також місцеві звичаї.